Рішення № 137658889, 23.06.2026, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/950/26

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (далі позивачка) до Міністерства оборони України (далі відповідач) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом, у якому просить:

- визнати незаконними дії відповідача щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення та виплату позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю (смертю) її чоловіка, старшого сержанта ОСОБА_2 , який загинув у бою за нашу Батьківщину під час виконання бойового завдання;

- зобов`язати відповідача призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі, передбаченому пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", як члену сім`ї загиблого, старшого сержанта ОСОБА_2 , який загинув у бою за нашу Батьківщину під час виконання бойового завдання.

В обґрунтування вимог зазначено, що чоловік позивачки, старший сержант ОСОБА_2 , проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та помер ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання бойового завдання. Згідно до витягу з протоколу засідання 11 Регіональної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 11.08.2025 № 2025-0811-0937-4497-7 захворювання, яке призвело до смерті військовослужбовця, та причина смерті були визнані такими, що пов`язані із захистом Батьківщини. Позивачка вважає, що відповідач, відмовляючи у призначенні одноразової грошової допомоги у розмірі 15 000 000 грн, фактично поставив під сумнів висновок військово-лікарської комісії щодо причинного зв`язку смерті із захистом Батьківщини, хоча встановлення такого зв`язку належить до виключної компетенції військово-лікарських комісій. На думку позивача, Постанова від 28.02.2022 № 168 не містить заборони на виплату одноразової грошової допомоги у випадку смерті військовослужбовця від захворювання, якщо таке захворювання пов`язане із захистом Батьківщини.

Представник відповідача подав відзив, у якому заперечив проти позову. Вказав, що причиною смерті військовослужбовця згідно з медичними документами є захворювання гостра коронарна недостатність. Зазначив, що пункт 2 Постанови № 168 передбачає виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 15 000 000 грн у разі загибелі військовослужбовця або смерті внаслідок поранення, контузії, травми чи каліцтва, отриманих за визначених цією постановою обставин. Оскільки смерть ОСОБА_2 настала внаслідок захворювання, а не внаслідок поранення, контузії, травми чи каліцтва, підстави для застосування Постанови № 168 відсутні. При цьому вказав, що члени сім`ї померлого не позбавлені права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (а.с.35-38).

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

ОСОБА_2 проходив військову службу у складі військової частини НОМЕР_1 та брав безпосередню участь у бойових діях і заходах із забезпечення національної безпеки та оборони України.

ІНФОРМАЦІЯ_1 під час проходження військової служби ОСОБА_2 помер.

Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть № 24 від 13.01.2025 року, виданим КЗ "Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи", причиною смерті визначено гостру коронарну недостатність (а.с.16).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 14.01.2025 року Подільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), факт смерті ОСОБА_2 зареєстрований 14.01.2025 року (а.с.12).

Витягом із протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії № 2025-0811-0937-4497-7 від 11.08.2025 підтверджено, що захворювання, яке призвело до його смерті, та причина смерті є такими, що пов`язані із захистом Батьківщини (а.с.12зв.-14).

У зв`язку із смертю військовослужбовця позивач звернулася до Міністерства оборони України із заявою про призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168.

За результатами розгляду поданих документів Комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, прийняла рішення, оформлене протоколом від 15.01.2026 № 4/в (а.с.10 зв.-11).

Так, згідно з пунктом 27 зазначеного протоколу позивачу відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги у розмірі 15 000 000 грн з мотивів відсутності підстав, визначених пунктом 2 Постанови КМУ № 168, оскільки смерть військовослужбовця настала внаслідок захворювання, а не внаслідок поранення, контузії, травми чи каліцтва, отриманих за обставин, передбачених зазначеною постановою.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 65 Конституції України передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Згідно зі змістом частини п`ятої статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Частиною першою статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначено Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі Закон № 2011-XII).

Відповідно до пункту 1 статті 16 Закону № 2011-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Пунктом 2 цієї ж статті визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема:

1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби;

2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби;

3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві.

Підпунктом "а" пункту 1 статті 16-2 Закону № 2011-XII передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі:

а) 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону;

500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2-3 пункту 2 статті 16 цього Закону.

Пунктом 3 статті 16-2 Закону № 2011-XII визначено, що розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України з урахуванням такого:

розмір одноразової грошової допомоги, що виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби, у тому числі під час перебування у полоні (крім військовослужбовців, які добровільно здалися у полон), становить 15 мільйонів гривень;

розмір одноразової грошової допомоги, що виплачується в інших випадках, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 2 статті 16 цього Закону, визначається відповідно до абзацу другого підпункту "а" пункту 1 цієї статті.

Кабінет Міністрів України прийняв постанову "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" від 25.12.2013 року № 975, якою затвердив відповідний Порядок (далі - Порядок № 975, у редакції, чинній на час спірних правовідносин).

Цей Порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст).

Згідно з пунктом 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є, у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного, резервіста або особи, звільненої з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення її з військової служби, - дата складання актового запису про смерть.

У пунктах 4 та 11 Порядку № 975 визначено аналогічні пункту 2 статті 16 Закону № 2011-XII положення щодо категорій осіб, члени сімей яких набувають право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги у разі смерті (загибелі) та аналогічні пунктам 1, 3 статті 16-2 Закону № 2011-XII положення щодо розміру одноразової грошової допомоги, яка виплачується членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста.

Отже, Закон № 2011-XII та Порядок № 975 є нормативно-правовими актами, що регулюють призначення і виплату одноразової грошової допомоги членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, у тому числі у випадках смерті, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби.

У зв`язку з повномасштабним вторгненням російської федерації, на виконання Указів Президента України від 24.02.2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні", № 69 "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України 28.02.2022 року прийняв постанову № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі Постанова № 168 в редакції, чинній на день смерті військовослужбовця).

Пунктом 1 Постанови №168 установлено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Згідно з пунктом 2 Постанови № 168 особам, які мають право на виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі осіб, зазначених у пунктах 1-1--2 цієї постанови, а також їх смерті внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва), виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 млн. гривень.

Аналіз положень статті 16-2 Закону № 2011-XII, Порядку № 975 та Постанови № 168 свідчить, що законодавством передбачено декілька самостійних видів одноразової грошової допомоги, які відрізняються за підставами призначення, умовами виплати та розміром.

Так, положення Закону № 2011-XII та Порядку № 975 пов`язують виникнення права на одноразову грошову допомогу, зокрема, із загибеллю (смертю) військовослужбовця під час виконання обов`язків військової служби, смертю внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби або проходженням військової служби, а також з іншими обставинами, прямо передбаченими законом.

Водночас Постанова № 168 встановлює додаткові соціальні гарантії на період дії воєнного стану та передбачає виплату одноразової грошової допомоги у підвищеному розмірі 15 000 000 грн за наявності спеціальних підстав, визначених пунктом 2 цієї постанови.

Зі змісту пункту 2 Постанови № 168 убачається, що право на отримання одноразової грошової допомоги у зазначеному розмірі пов`язується із загибеллю особи, зазначеної у пунктах 1 1-2 цієї постанови, у період воєнного стану, а також зі смертю, що настала внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, за умов, визначених цією нормою.

Отже, на відміну від Закону № 2011-XII та Порядку № 975, які серед підстав для призначення одноразової грошової допомоги передбачають смерть військовослужбовця внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби або проходженням військової служби, пункт 2 Постанови № 168 не відносить смерть від захворювання до самостійних підстав для виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 15 000 000 грн.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 16 червня 2026 у справі № 620/10029/24, в якій Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду зазначила, що смерть військовослужбовця внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини або проходженням військової служби, може породжувати право на одноразову грошову допомогу відповідно до Закону № 2011-XII та Порядку № 975, однак не охоплюється положеннями пункту 2 Постанови № 168 за відсутності встановленого причинного зв`язку між смертю та пораненням (контузією, травмою чи каліцтвом), отриманими за обставин, визначених цією постановою.

Судом встановлено, що згідно зі свідоцтвом про смерть та іншими наявними у справі медичними документами причиною смерті старшого сержанта ОСОБА_2 визначено гостру коронарну недостатність.

Відповідно до витягу з протоколу засідання 11 Регіональної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 11.08.2025 № 2025-0811-0937-4497-7 захворювання, яке призвело до смерті військовослужбовця, визнано таким, що пов`язане із захистом Батьківщини.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що встановлення військово-лікарською комісією причинного зв`язку захворювання та смерті військовослужбовця із захистом Батьківщини є достатньою підставою для призначення одноразової грошової допомоги у розмірі 15 000 000 грн відповідно до пункту 2 Постанови № 168. Крім того, на її думку, відповідач, відмовляючи у призначенні допомоги, фактично поставив під сумнів висновок ВЛК, хоча встановлення причинного зв`язку належить до її виключної компетенції.

Оцінюючи наведені доводи, суд зазначає, що предметом спору у цій справі є не правильність висновків ВЛК щодо причинного зв`язку захворювання із захистом Батьківщини, а наявність чи відсутність передбачених пунктом 2 Постанови № 168 правових підстав для виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 15 000 000 грн.

Суд не ставить під сумнів висновок ВЛК про те, що захворювання, яке призвело до смерті військовослужбовця, пов`язане із захистом Батьківщини. Разом з тим сам по собі такий висновок не є достатнім для застосування пункту 2 Постанови № 168, оскільки зазначена норма пов`язує виникнення права на відповідну виплату із загибеллю військовослужбовця або смертю, щодо якої встановлено причинний зв`язок із пораненням (контузією, травмою чи каліцтвом), отриманими за обставин, визначених цією постановою.

Матеріали справи не містять доказів того, що смерть старшого сержанта ОСОБА_2 настала внаслідок поранення, контузії, травми чи каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони. Також відсутні докази того, що захворювання, яке стало безпосередньою причиною смерті, перебувало у причинному зв`язку з такими пораненням, контузією, травмою чи каліцтвом.

Суд також враховує, що рішенням Комісії Міністерства оборони України, оформленим протоколом від 15.01.2026 №4/в, позивачу відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 Постанови № 168, у розмірі 15000000 грн. У цьому рішенні відповідач не заперечував наявності у членів сім`ї померлого військовослужбовця права на соціальний захист та зазначив про можливість звернення за отриманням одноразової грошової допомоги, передбаченої Порядком № 975.

Водночас суд звертає увагу, що позовні вимоги сформульовані як вимога про визнання протиправними дій відповідача щодо нерозгляду заяви позивача про призначення та виплату одноразової грошової допомоги. Водночас матеріалами справи підтверджується, що її заява була розглянута уповноваженим органом по суті, за результатами чого прийнято рішення, оформлене зазначеним протоколом. Однак вказаний індивідуальний акт у межах цього спору позивачем не оскаржується.

Отже, предметом судового розгляду є виключно перевірка правомірності висновку відповідача щодо відсутності передбачених пунктом 2 Постанови №168 від 28.02.2022 підстав для призначення одноразової грошової допомоги у розмірі 15 000 000 грн.

З урахуванням встановлених обставин та наведеного нормативного регулювання суд дійшов висновку, що відповідач правильно застосував положення пункту 2 Постанови №168 від 28.02.2022 та обґрунтовано відмовив у призначенні одноразової грошової допомоги у зазначеному розмірі, у зв`язку з чим підстави для задоволення позову відсутні.

Керуючись ст.ст.139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Міністерства оборони України (проспект Повітряних сил України, 6, м. Київ, 03168, ЄДРПОУ 00034022) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду А.В. САГУН