Ухвала суду № 137658888, 23.06.2026, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

23 червня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/4091/26

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Петренко О.С., розглянувши матеріали у справі

за позовом: Фермерського господарства "Вікторія-Агро-К", пров. Шевченка, 2В, м. Долинська, Кіровоградська область, 28500

до відповідача-1: Головного управління ДПС у Кіровоградській області, вул. В. Перспективна,55, м. Кропивницький,25006

до відповідача-2: Державної податкової служби України, Львівська площа, 8, м. Київ, 04053

про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить:

1) визнати протиправними і скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області, утвореного як відокремлений підрозділ ДПС України (код ЄДРПОУ відокремленого підрозділу - 43995486):

№1863897/39309797 від 25.08.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 10.07.2020;

№1863898/39309797 від 25.08.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 11.07.2020;

№3234737/39309797 від 12.10.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 12.07.2021;

№11322995/39309797 від 28.06.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 15.01.2024;

№11323108/39309797 від 28.06.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 22.02.2024;

№1132306/39309797 від 28.06.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 01.03.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

2) зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені і подані Фермерським господарством "Вікторія-Агро-К" податкові накладні:

- №1 від 10.07.2020 на суму 196 950,16 грн. (ПДВ 32 825,03 грн.);

- №2 від 11.07.2020 на суму 206 000,16 грн. (ПДВ 34 333,36 грн.);

- №1 від 12.07.2021 на суму 388 649,60 грн. (ПДВ- 47 728,90 грн.);

- №1 від 15.01.2024 на суму 1 249 963,03 грн. (ПДВ 153 504,23 грн.);

- №2 від 22.02.2024 на суму 126 710,51 грн. (ПДВ 15 560,94 грн.);

- №1 від 01.03.2024 на суму 730 873,98 грн. (ПДВ 89 756, 45 грн.) датою їх подання на реєстрацію.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Щодо сплати судового збору.

Встановлено, що предметом спору є, серед іншого, реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до ЄРПН здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі ДФС з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до ЄРПН.

Отже повноваження щодо реєстрації податкової накладної, в разі наявності судового рішення, відноситься до повноважень Державної податкової служби України.

Так, згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 10 ст. 169 КАС України заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України. Правила цієї частини не застосовуються до заяв про забезпечення доказів або позову.

Відповідно до ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674-VI).

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону №3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 даного Закону, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абз.2 ч.3 ст.6 Закону № 3674-VI)

Встановлено, що позивачем заявлено 12 позовних вимоги немайнового характеру, які не об`єднані та заявлені до різних відповідачів.

Отже, за подання цієї позовної заяви позивачу необхідно було сплатити судовий збір в сумі 31564,80 грн. (3328,00 грн. х 12 х 0,8).

До матеріалів справи долучено платіжну інструкцію про сплату №37 від 10.06.2026 на загальну суму 18636,80 грн.

Таким чином, з метою виконання вимог Закону України "Про судовий збір", та приведення позовної заяви у відповідність із вимогами Кодексу адміністративного судочинства України, позивачу слід сплатити судовий збір за звернення до суду в розмірі 12928,00 грн., а докази оплати надати суду.

Щодо строку звернення до суду.

Згідно ч.1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У постанові від 27.01.2022 р. у справі №160/11673/20 (провадження №К/9901/30170/21) Верховний Суд зазначив, що норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті. Судова палата зазначила, що стаття 122 КАС України встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду у публічно-правових спорах. Водночас, вона передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами. Однак, відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 26 листопада 2020 року у справі №500/2486/19, ПК України не містить норм, які б визначали процесуальний строк звернення до суду з позовом у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження). Судова палата вважає, що у випадку відсутності правового регулювання у спеціальному законодавстві, застосуванню підлягають загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів, які встановлені КАС України. Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. З метою забезпечення єдиної правозастосовчої практики під час судового розгляду відповідних спорів у справах, у яких позивачами не використовувалась процедура адміністративного оскарження рішень податкового органу про нарахування грошових зобов`язань, та у розвиток правового підходу, викладеного у постанові Верховного Суду від 26 листопада 2020 року у справі №500/2486/19, судова палата відступила від висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 3 квітня 2018 року у справі №826/5325/17, від 23 травня 2018 року у справі №803/728/17, від 18 червня 2018 року у справі № 805/1146/17-а та вважає за необхідне сформулювати такий правовий висновок. Процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Судова палата вважає, що такий висновок не суперечить пункту 56.18 статті 56 ПК України, який закріплює право на звернення до суду з позовом у будь-який момент після отримання такого рішення, але при реалізації цього права має враховуватися строк давності.

Так, позивач, зокрема, не погоджується з рішеннями, які прийняті податковим органом: 10.07.2020, 11.07.2020, 12.07.2021, 15.01.2024, 22.02.2024 та 01.03.2024.

Між тим, з даною позовною заявою позивач звернувся лише 17.06.2026 року, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду за захистом своїх прав.

В обґрунтування позовних вимог, представник позивача вказує, що про існування спірних рішень позивач дізнався лише 12.05.2026 та 14.05.2026, коли відповідачами було надано оскаржувані рішення на відповідний запит.

Зазначені твердження не відповідають дійсним обставинам, адже рішення №3234737/39309797 від 12.10.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 12.07.2021 було оскаржено в адміністративному порядку до ДПС України, що підтверджено копією рішення від 27.10.2021 долученого до матеріалів справи.

Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Частинами 1 та 2 статті 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Отже, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Однак, заявник повинен звернутися із відповідною заявою, вказати поважні причини пропуску строку та надати докази на підтвердження поважності причин пропуску строку.

Виявлені недоліки повинні бути усунені шляхом надання до Кіровоградського окружного адміністративного суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням інших причин такого пропуску, а також докази на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду.

Щодо позовних вимог.

Відповідно до приписів п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини.

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (ч. 4 ст. 161 КАС України).

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (ч. 2 ст. 94 КАС України).

Так, в прохальній частині позивач просить зареєструвати податкову накладну №2 від 22.02.2024 на суму 126 710,51 грн. (ПДВ 15 560,94 грн.), однак до матеріалів позову не долучає рішення, яким зупинено реєстрацію зазначеної податкової накладної.

Відповідно до ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 160, 161 вказаного Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Подання позовної заяви без додержання вимог, передбачених ст.ст. 160,161 КАС України є підставою для залишення її без руху.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву залишити без руху.

Встановити позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде повернута позивачу.

Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.С. ПЕТРЕНКО