Рішення № 137658841, 24.06.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2026 року Київ № 640/13196/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Леонтовича А.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Пенсійного фонду України

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

I. Зміст позовних вимог

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Пенсійного фонду України (далі відповідач), в якому просила суд:

- визнати бездіяльність Пенсійного фонду України протиправною та зобов`язати вжити заходи щодо виплати фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 одноразової матеріальної допомоги застрахованій особі у розмірі 8000,00 грн за 2020 рік на підставі Закону України від 04.12.2020 №1071-ІХ «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб`єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

II. Позиція позивача та заперечення відповідача

В обґрунтування позовний вимог позивач зазначила, що має право на одноразову матеріальну допомогу застрахованій особі у розмірі 8000,00 грн за 2020 рік на підставі Закону України від 04.12.2020 №1071-ІХ «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб`єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», проте відповідачем безпідставно відмолено в реалізації названого права.

Відповідач проти позову заперечував, надіслав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просили суд відмовити у задоволенні позову з підстав, зазначених у ньому.

III. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.06.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

На виконання положень пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825-ІХ, Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали справи №640/13196/21 до Київського окружного адміністративного суду.

За результатом автоматизованого розподілу, справу №640/13196/21 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Леонтовичу А.М.

Ухвалою суду від 11.09.2024 справу прийнято до провадження судді Леонтовича А.М. за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

Із урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, зареєстрованою 17.10.1997, що підтверджено даними ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за РНОКПП: НОМЕР_1 .

Видами діяльності є: 93.12 Діяльність спортивних клубів (основний) 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна 96.02 Надання послуг перукарнями та салонами краси 82.19 Фотокопіювання, підготування документів та інша спеціалізована допоміжна офісна діяльність.

16.12.2020 позивачем подано заяву про надання одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам через Єдиний державний веб-портал електронних послуг «Портал Дія» за № 20201612-437410.

30.12.2020 в електронному кабінеті позивача з`явилось повідомлення такого змісту: помилка при зарахуванні. На вказаний рахунок не вдалося зарахувати виплати. Запропоновано перевірити реквізити або звернутися до банку для усунення проблеми та повторити спробу.

Із метою з`ясування обставин щодо не зарахування грошових коштів (допомоги) на банківський рахунок позивача, остання звернулася до АТ «Ощадбанк» з відповідним зверненням.

03.02.2021 листом № 103.10-15/96 філія Дніпропетровського обласного управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» повідомила позивача, що при поданні нею заяви про надання одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам через портал «Дія» було допущено помилку, а саме зазначено не правильний рахунок отримувача коштів, що стало причиною не зарахування суми державної матеріальної допомоги. Кошти в сумі 8000,00 грн 23.12.2020були повернені АТ «Ощадбанк» на рахунок Пенсійного фонду України згідно з вимогами Порядку від 09.12.2020 № 1233.

Крім того, позивач звернулася до Пенсійного фонду України через Урядову «гарячу лінію» зі зверненнями, у відповідь на які Пенсійний фонд України листом від 28.02.2021 № 2800-050101-8/9264 повідомив, що одноразова матеріальна допомога була перерахована, але повернута банком отримувачем, оскільки не виконано умову щодо збігу інформації про банківський рахунок, відкритий на ім`я застрахованої особи, прізвище, ім`я, по батькові застрахованої особи, реєстраційного номера облікової картки платника податків.

Не погоджуючись із бездіяльністю відповідача, позивач звернулася з позовом до суду.

V. Норми права, які застосував суд

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Надання допомоги застрахованим особам, на момент виникнення спірних правовідносин було врегульовано нормами Закону України від 04.12.2020 № 1071-IX «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб`єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі - Закон № 1071-IX) та Порядком звернення та надання одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам, які можуть втратити доходи у разі повної заборони сфери їх діяльності внаслідок посилення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1233 (далі - Порядок №1233).

Відповідно до преамбули Закону № 1071-IX, цей Закон спрямований на підтримку у 2020-2021 роках застрахованих осіб та надання допомоги суб`єктам господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

За приписами частини другої статті 1 Закону № 1071-IX соціальна підтримка реалізується в таких формах, зокрема у формі одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам, що являє собою одноразова виплата держави у зв`язку із втратою частини заробітної плати найманими працівниками суб`єктів господарювання, робота яких тимчасово зупинена внаслідок запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів, встановлених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - обмежувальні протиепідемічні заходи, пов`язані із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та у зв`язку із втратою частини доходу фізичними особами-підприємцями, економічна діяльність яких тимчасово зупинена внаслідок запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Частиною першою статті 2 Закону № 1071-IX визначено, що застрахована особа має право на отримання одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам у розмірі вісім тисяч гривень. При цьому застрахована особа, що має право на отримання зазначеної допомоги, має бути найманим працівником суб`єкта господарювання, основний вид економічної діяльності якого заявлений першим у відомостях з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 31.10.2020 та відповідає визначеним у Переліку видів економічної діяльності, або фізичною особою-підприємцем, основний вид економічної діяльності якого заявлений першим у відомостях з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 31.10.2020 та відповідає визначеним у Переліку видів економічної діяльності.

За нормами частини третьої статті 2 Закону № 1071-IX, виплата одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам здійснюється на підставі заяв застрахованих осіб, поданих ними в електронній формі з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг.

У заяві про виплату одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам зазначається: прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) особи, її дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); адреса місця проживання; підтвердження відповідності застрахованої особи положенням цього Закону; номер банківського рахунка для виплати одноразової матеріальної допомоги - за стандартом IBAN.

Частинами четвертою, п`ятою Закону № 1071-IX визначено, що перевірка інформації, повідомленої застрахованою особою у заяві про виплату одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам, здійснюється програмними засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг на підставі відомостей, що обробляються у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування про страхувальників та застрахованих осіб, та передаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, центральному органу виконавчої влади, що формує державну політику у сфері цифровізації.

Перерахування коштів для виплати одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, за списками на виплату, наданими центральним органом виконавчої влади, що формує державну політику у сфері цифровізації, в межах сум, які надійшли від головного розпорядника відповідної бюджетної програми, не пізніше наступного операційного дня після їх надходження.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, подає списки на виплату одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам уповноваженому Кабінетом Міністрів України банку для проведення платежів, який перераховує кошти застрахованим особам не пізніше наступного операційного дня після їх надходження.

Виплата одноразової матеріальної допомоги застрахованій особі проводиться уповноваженим банком на банківський рахунок (у форматі IBAN), зазначений у заяві застрахованої особи.

Суми невиплаченої одноразової матеріальної допомоги до кінця бюджетного року повертаються до Державного бюджету України через рахунок головного розпорядника бюджетної програми, відкритий у Державній казначейській службі України.

VI. Оцінка суду

Із матеріалів справи вбачається, що позивач 16.12.2020 подала заяву про надання одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам через Єдиний державний веб-портал електронних послуг «Портал Дія» за № 20201612-437410.

Однак позивачем не отримано такої допомоги, оскільки остання була повернута банком отримувачем, з огляду на не виконання умов щодо збігу інформації про банківський рахунок, відкритий на ім`я позивача.

На переконання відповідача, позивачем не дотримано умов щодо достовірності інформації зазначеної у заяві для отримання матеріальної допомоги.

Надаючи оцінку доводам відповідача, суд зазначає таке.

Порядок формування відомостей та перевірки інформації, повідомленої застрахованою особою у заяві, визначено, зокрема пунктами 7, 8 Порядку № 1233.

Так, для перевірки інформації, повідомленої застрахованою особою у заяві, Пенсійний фонд України на підставі відомостей, що обробляються у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, про страхувальників та застрахованих осіб формує та передає Мінцифри інформацію про застрахованих осіб, зазначених у пункті 2 цього Порядку, що містить актуальні на дату та час її формування відомості, що обробляються в реєстрі.

Порядок інформаційної взаємодії реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Порталу Дія, структура та формат інформації, зазначеної в цьому пункті і пункті 9 цього Порядку, що передається, механізм та канали інформаційного обміну, процедури взаємодії інформаційних систем, обліку інформаційних файлів визначаються Мінцифри разом з Пенсійним фондом України.

Перевірка інформації, повідомленої застрахованою особою у заяві, здійснюється під час її формування та подання заяви на відповідність вимогам надання одноразової матеріальної допомоги, передбаченим Законом, із використанням програмних засобів Порталу Дія, у тому числі шляхом автоматичного порівняння з інформацією, переданою згідно з пунктом 7 цього Порядку, про страхувальників та застрахованих осіб та яка обробляється у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У разі виявлення під час формування та подання заяви невідповідності застрахованої особи або її страхувальника вимогам надання одноразової матеріальної допомоги, передбаченим Законом, інформація про це повідомляється особі програмними засобами Порталу Дія або мобільного додатка Дія автоматично.

Із матеріалів справи не встановлено та відповідачем не зазначалось про виявлення невідповідностей у заяві позивача про надання допомоги та про повідомлення позивача про невідповідності вимогам надання одноразової матеріальної допомоги у визначений Порядком № 1233 спосіб.

Тобто, невідповідності застрахованої особи умовам надання допомоги, передбаченим Законом, виявлено не було, але така допомога не була виплачена позивачеві. Лише на письмове звернення позивача відповідачем повідомлено, що одноразова грошова допомога була перерахована, але повернута банком отримувачем, оскільки, не виконано умов щодо збігу інформації про банківський рахунок, відкритий на ім`я позивача.

Водночас, суд звертає увагу, що зі змісту частини другої статті 2 Закону № 1071-IX убачається, що одноразова матеріальна допомога застрахованим особам не надається, зокрема, найманим працівникам: які на дату звернення працюють у суб`єкта господарювання, що не нарахував єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за третій квартал 2020 року; які працюють у суб`єкта господарювання, основний вид економічної діяльності якого на 31.10.2020 не відносився до Переліку видів економічної діяльності; які працюють у суб`єкта господарювання за сумісництвом; середня заробітна плата яких перевищує тридцять тисяч гривень на місяць. При цьому для обчислення середньої заробітної плати враховуються усі місяці третього кварталу 2020 року.

У свою чергу, позивач не належить до таких осіб, що не заперечується відповідачем.

Отже, позивач має право на отримання одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам.

При цьому, Пенсійний фонд України зазначає про те, що позивачем не дотримано умов щодо достовірності інформації зазначеної у заяві.

Суд зазначає, що терміни та порядок дій для перерахування сум допомоги на користь застрахованих осіб передбачені пунктами 9-14 Порядку №1233.

Пунктом 13 значеного Порядку визначено, що перерахування одноразової матеріальної допомоги проводиться АТ «Ощадбанк» на банківський рахунок (за стандартом IBAN) в банку, в якому відкрито рахунок, що зазначено у заяві застрахованої особи.

Зарахування одноразової матеріальної допомоги на банківський рахунок (за стандартом IBAN) банками, в яких відкриті рахунки, зазначені у заяві застрахованої особи, здійснюється за умови збігу інформації про банківський рахунок, відкритий на ім`я застрахованої особи, прізвища, імені, по батькові (за наявності) застрахованої особи, реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності) та відсутності у банку даних про смерть застрахованої особи, набрання законної сили рішенням суду про визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим.

Незараховані суми коштів одноразової матеріальної допомоги не пізніше ніж протягом наступного операційного дня після надходження коштів повертаються банками до АТ «Ощадбанк» для їх повернення Пенсійному фонду України протягом одного операційного дня після надходження коштів від банків. Одночасно АТ «Ощадбанк» надає Пенсійному фонду України інформацію в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису про прізвище, ім`я та по батькові одержувача, банківський рахунок (за стандартом IBAN), причини незарахування, суму і дату повернення коштів на рахунок Пенсійного фонду України.

Тобто Пенсійний фонд України у визначені Порядком № 1233 терміни мав інформацію щодо причин незарахування допомоги, дати і суми коштів, що повернулися на рахунок відповідача.

Пунктом 9 Порядку № 1233 передбачено, що списки на виплату одноразової матеріальної допомоги формуються Мінцифри на підставі поданих заяв після перевірки інформації згідно з пунктами 7 і 8 цього Порядку та надаються Мінцифри Пенсійному фонду України один раз на день, не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після дня подання заяви застрахованою особою.

Не підлягають включенню до списків на виплату одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам заяви, які подані застрахованими особами повторно, щодо яких на момент звернення відсутня інформація про незарахування одноразової матеріальної допомоги за попереднім зверненням.

Із наведеного випливає, що особа має право повторного звернутися з метою отримання одноразової допомоги застрахованою особою, якщо наявна інформація про не зарахування допомоги за попереднім зверненням.

Зі змісту пунктів 10-12 Порядку № 1233 убачається, що Пенсійний фонд України передає Мінсоцполітики заявку на перерахування коштів для виплати одноразової матеріальної допомоги наступного робочого дня після одержання списків на виплату одноразової матеріальної допомоги, але не пізніше 05.01.2021. Кошти для виплати одноразової матеріальної допомоги перераховуються Мінсоцполітики на окремий рахунок Пенсійного фонду України, відкритий в АТ «Ощадбанк».

Відтак, не повідомлення відповідачем про не виконання вимог щодо збігу інформації про банківський рахунок, фактично позбавило позивача права на повторне звернення з відповідною заявою з метою отримання одноразової матеріальної допомоги за 2020 рік.

При цьому, на переконання суду, зазначення неправильних реквізитів у заяві від 16.12.2020 не може слугувати підставою для не отримання спірної допомоги, ураховуючи те, що позивач відповідає всім умовам щодо застрахованих осіб, які мають право на отримання одноразової матеріальної допомоги відповідно до статті 2 Закону України «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб`єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Отже, із аналізу зазначених приписів Закону № 1071-IX та Порядку № 1233, а також ураховуючи обставини справи, судом не встановлено наявності будь-яких підстав для відмови позивачу у нарахуванні та виплаті допомоги застрахованій особі на період здійснення протиепідемічних заходів.

Із урахуванням викладеного, судом не встановлено в діях позивача підстав, що могли б слугувати причиною для відмови у нарахуванні їй спірної допомоги відповідно до Закону № 1071-ІХ згідно з поданою заявою від 16.12.2020, а тому суд уважає за необхідне зобов`язати Пенсійний фонд України нарахувати позивачу державну одноразову грошову допомогу в розмірі 8000,00 грн у відповідності до Закону № 1071-ІХ.

Проте суд не погоджується з доводами позивача про покладення на Пенсійний фонд України обов`язку зі сплати (виплати) спірної допомоги, оскільки за приписами Закону № 1071-ІХ, виплата такої допомоги застрахованій особі здійснюється уповноваженим банком на банківській рахунок, зазначеній у заяві застрахованої особи, а не відповідачем. Відповідачем лише здійснюється перерахування коштів, а тому суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову у цій частині.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, суд наділений правом вийти за межі позовних вимог під час ухвалення рішення у справі та з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Із метою належного та ефективного захисту порушеного права, суд уважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Пенсійного фонду України щодо не виконання вимог щодо збігу інформації про банківський рахунок фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з метою одержання державної одноразової грошової допомоги в розмірі 8000,00 грн у відповідності до Закону України від 04.12.2020 № 1071-ІХ «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб`єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та зобов`язати відповідача нарахувати позивачу державну одноразову грошову допомогу в розмірі 8000,00 грн у відповідності до Закону України від 04.12.2020 № 1071-ІХ «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб`єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Із урахуванням викладеного, позов підлягає задоволенню частково.

VII. Висновок суду

Згідно із частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку про часткове задоволення позову.

VIII. Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

За приписами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Судом установлено, що позивачем сплачено судовий збір у сумі 908,00 грн відповідно до квитанції від 10.05.2021 та 1362,00 грн згідно з квитанцією від 28.05.2021, що разом становить 2270,00 грн.

Оскільки адміністративний позов підлягає задоволенню частково, суд уважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 1135,00 грн.

Щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1500,00 грн, суд зазначає таке.

Статтею 59 Конституції України регламентовано, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно із частиною другою статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України, представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI).

Так, відповідно до статті 1 цього Закону: договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (пункт 4); інші види правової допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6); представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9).

Згідно з положеннями статті 19 Закону № 5076-VI, видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Частинами другою-третьою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно зі статтею 30 Закону № 5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 Кодексу).

Водночас у силу вимог частини сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Крім того, згідно із частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Системний аналіз указаних законодавчих положень дозволяє дійти висновку, що стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, у тому числі витрати, пов`язані з оплатою професійної правничої допомоги. Склад та розміри витрат, пов`язаних із оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі: сторона, яка бажає компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона має право подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги та інші документи, що свідчать про витрати сторони, пов`язані із наданням правової допомоги.

Із матеріалів справи слідує, що 19.04.2021 між адвокатом Ленець Олегом Васильовичем та позивачем укладено договір про надання правової допомоги № 1-1/190421.

Зміст договору є зрозумілим, не суперечить вимогам закону та відображує суть укладеного сторонами правочину, в частині надання позивачу професійної правничої допомоги. Містить положення про обов`язки сторін (розділи 2), вартість послуг (винагорода) та порядок розрахунків (розділ 3).

За приписами пункту 3.1 договору, вартість послуг (винагорода) за цим договором становить 1500,00 грн, сплачується в момент укладання договору.

Як видно з квитанції до прибуткового касового ордера від 15.04.2024 № 1-1/190421, позивачем сплачено 1500,00 грн на виконання умов договору про надання правової допомоги.

Разом із тим, згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, наведеними у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування іншою стороною витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Суд у позовному провадженні є арбітром, що надає оцінку тим доказам і доводам, що наводяться сторонами у справі. Суд не може діяти на користь будь-якої зі сторін, що не відповідатиме основним принципам судочинства. Таким чином, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, що підлягають розподілу, за клопотанням іншої сторони. Саме інша сторона зобов`язана довести неспівмірність заявлених опонентом витрат.

Від відповідача до суду не надходило заперечень щодо розміру заявлених витрат на професійну правничу допомогу.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу суд також ураховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 14.11.2019 у справі №826/15063/18, відповідно до яких при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Виходячи з обставин розгляду цієї справи, її складності та виконаної роботи, критерію необхідності вчинення відповідних дій адвокатом та значимості таких дій у справі, зважаючи на критерій розумності розміру витрат, суд доходить висновку, що співмірним розміром витрат на професійну правничу допомогу у цій справі, які підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, є 1500,00 грн.

З огляду на викладене суд присуджує позивачеві 1500,00 грн понесених витрат на професійну правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Пенсійного фонду України щодо не виконання вимог щодо збігу інформації про банківський рахунок фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з метою одержання державної одноразової грошової допомоги в розмірі 8000,00 грн у відповідності до Закону України від 04.12.2020 № 1071-ІХ «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб`єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Зобов`язати Пенсійний фонд України (код ЄДРПОУ: 00035323; місцезнаходження: 01014, м. Київ, вул. Бастіонна, буд. 9) нарахувати фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) державну одноразову грошову допомогу в розмірі 8000,00 грн у відповідності до Закону України від 04.12.2020 № 1071-ІХ «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб`єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Пенсійний фонд України (код ЄДРПОУ: 00035323; місцезнаходження: 01014, м. Київ, вул. Бастіонна, буд. 9) судовий збір у розмірі 1135,00 грн (одна тисяча сто тридцять п`ять гривень 0 копійок).

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Пенсійний фонд України (код ЄДРПОУ: 00035323; місцезнаходження: 01014, м. Київ, вул. Бастіонна, буд. 9) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн (одна тисяча п`ятсот гривень 0 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Леонтович А.М.