Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 734/1719/26
Провадження № 2/734/975/26
ЗАОЧНЕ
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
22 червня 2026 року селище Козелець
Козелецький районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого судді Домашенка Ю.М.,
секретар судового засідання Легкобит І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «СОЛВЕНТІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «СОЛВЕНТІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 34550 грн, судового збору в розмірі 2662.40 грн і витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн.
Позов обґрунтований наступним.
19.09.2020 між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 3971935, згідно з яким Первісний кредит надав Відповідачу кредит у розмірі 5000 грн на умовах повернення, строковості та платності зі сплатою процентів за користування кредитом.
29.10.2025 між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» і ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу № 29/10-2025, згідно з яким останнє набуло права грошової вимоги до Відповідача за вказаним кредитним договором.
31.10.2025 між ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» і ТОВ «Фінансова Компанія «СОЛВЕНТІС» укладено Договір факторингу № ДФ-31102025, згідно з яким Позивач набув права грошової вимоги до Відповідача за вказаним кредитним договором.
Відповідач належним чином свої зобов`язання не виконував, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 34550 грн, з яких: 5000 грн основний борг, 29550 грн проценти.
Представник Позивача в позові зазначив про розгляд справи без його участі, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час, дату і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини нез`явлення не повідомив, відзив на позов не подав.
З письмової згоди представника Позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.
19.09.2020 між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання кредиту № 3971935.
Сума кредиту складає 5000 грн (п. 1.3 Договору).
Згідно з п. 1.4 Договору кредит надається Позичальнику в сумі, що зазначена в п. 1.3 Договору, в безготівковій формі шляхом перерахування на картковий рахунок Позичальника.
Позичальник сплачує Кредитодавцю суму кредиту та Проценти за користування кредитом, Неустойку (пеню, штраф) (п. 2.26. Правил), яка може нараховуватися у випадку порушення Позичальником умов цього Договору, а також комісії банків-емітентів платіжних карт, які використовує Позичальник (п. 1.5 Договору).
При використанні Позичальником загальних умов кредитування процентні ставки складають: 1) в базовий період з 19.09.2020 до 19.10.2020 року (включно) 1.70 % за один день користування кредитом; 2) в спеціальний період з 20.10.2020 року до 17.04.2021 року (включно) 3 % за один день користування кредитом (п. 1.7.3 Договору).
Відповідно до п. 3.1 Договору Сторони погодили, що строк дії Договору (п. 2.41 Правил) встановлюється з дати укладення Договору (п. 2.9. Правил) 19.09.2020 до кінцевої дати виконання Договору 17.04.2021 (включно). Закінчення строку дії Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, у тому числі сплати заборгованості, яке мало місце під час дії Договору. Якщо Позичальник виконає зобов`язання/сплатить заборгованість за Договором до кінцевої дати виконання Договору, Договір припиняє дію у Дату повернення/погашення кредиту (п. 2.8. Правил).
Матеріали справи містять довідку надавача платіжних послуг ТОВ «Фінансова Компанія «Елаєнс» від 02.11.2024, згідно з якою на підставі договору № 41346335_18/10/17 про надання послуг з переказу грошових коштів (Переказ на картку) та про інформаційно-технологічну взаємодію та приймання платежів, укладеного ТОВ «Фінансова компанія «Елаєнс» та ТОВ «ТОВ АЛЕКСКРЕДИТ», успішно проведено платіж номер операції: 56918886082706776085104756931485, дата 19.09.2020, призначення платежу: transfer_funds, сума платежу: 5000 грн, номер карти: 5168757368157154, банк картки отримувача: PRIVATBANK тощо.
29.10.2025 між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» і ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу № 29/10-2025, відповідно до якого та витягу з Реєстру боржників від 29.10.2025 останньому відступлено право грошової вимоги до Відповідача за вказаним кредитним договором.
31.10.2025 між ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» і ТОВ «Фінансова Компанія «СОЛВЕНТІС» укладено Договір факторингу № ДФ-31102025, згідно з яким та витягом із Реєстру боржників від 31.10.2025 Позивач набув права грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором № 3971935 у розмірі 34550 грн.
Згідно з наданим Позивачем розрахунком заборгованість Відповідача становить 34550 грн, з яких: 5000 грн основний борг, 29550 грн проценти.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України.
За приписами ст. 3, 4 ЦПК України захисту підлягають порушене, невизнане або оспорюване право особи чи інтерес, а також державний чи суспільний інтерес.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).
Частиною 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Як зазначено у постановах Верховного Суду від 16.09.2020 у справі № 200/5647/18, від 28.10.2020 у справі № 760/7792/14-ц, від 17.12.2020 у справі № 278/2177/15-ц, доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаним положенням Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Водночас відповідно до п. 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Аналогічна за змістом норма закріплена в п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 року №75.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківська виписка (облікова) з рахунків Позичальника є належним та допустимим доказом у справі, що підтверджує рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщує записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.11.2018 у справі № 910/1580/18, від 23.09.2019 у справі № 910/10254/18.
Як убачається з матеріалів справи, виписки з карткового рахунку Відповідача, на який було перераховано суму кредиту згідно з умовами Договору про надання кредиту № 3971935 від 19.09.2020, Позивачем не надано.
Судом встановлено, що порядок надання кредитних коштів Відповідачу за Договором про надання кредиту № 3971935 від 19.09.2020 визначено п. 1.4 Договору, згідно з яким кредит надається Позичальнику в сумі, що зазначена в п. 1.3 Договору, в безготівковій формі шляхом перерахування на картковий рахунок Позичальника.
Як убачається з наданої Позивачем копії довідки ТОВ «Фінансова Компанія «Елаєнс» від 02.11.2024, останнє підтвердило успішність зарахування 19.09.2020 грошових коштів у розмірі 5000 грн на номер карти: НОМЕР_1 , банк картки отримувача: PRIVATBANK.
Водночас надана довідка не дозволяє ідентифікувати Відповідача як отримувача кредитних коштів, призначення платежу, яке мало б містити посилання на спірний кредитний договір, згідно з яким здійснюється переказ коштів.
Також суд зазначає, що умови Договору про надання кредиту № 3971935 від 19.09.2020 не містять відомостей, що саме банківська картка № НОМЕР_1 є платіжним інструментом Відповідача, на який Первісний кредитор у безготівковій формі мав перерахувати кредитні кошти.
З огляду на викладене, довідка ТОВ «Фінансова Компанія «Елаєнс» від 02.11.2024 є неналежним доказом виконання Первісним кредитором зобов`язань, передбачених п. 1.2, 2.3.2 Договору про надання кредиту № 3971935 від 19.09.2020.
Отже, Позивачем не доведено надання Відповідачу коштів за спірним кредитним договором.
Враховуючи вищевикладене, з урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов`язок подавати докази покладається на сторони процесу, а суд позбавлений можливості визначати коло доказів з власної ініціативи і зобов`язаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів і в межах заявлених позовних вимог.
Аналізуючи надані докази та даючи їм правову оцінку, враховуючи встановлені судом і вищенаведені обставини, підтверджені доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд доходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 12, 19, 81, 141, 263-265, 280-283 ЦПК України, ст. 509, 525, 526, 530, 536, 599, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України,
ухвалив:
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «СОЛВЕНТІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 24.06.2026.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «СОЛВЕНТІС» (Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1, ЄДРПОУ: 43657029).
Відповідач: ОСОБА_1 (останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).
Суддя Юрій ДОМАШЕНКО
Судове рішення № 137658206, Козелецький районний суд Чернігівської області було прийнято 22.06.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 734/1719/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: