Ухвала суду № 137658175, 24.06.2026, Сахновщинський районний суд Харківської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.2026 рокуСправа № 634/676/23 Провадження № 1-кп/634/11/26

Сахновщинський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілого ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції, в залі суду в сел. Сахновщина кримінальне провадження №12023226070000073 від 31 травня 2023 року за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця с. Катеринівка, Сахновщинського району Харківської області, громадянина України, не працюючого, з середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 249 КК України,-

встановив:

В провадженні Сахновщинського районного суду Харківської області перебуває кримінальне провадження №12023226070000073 від 31 травня 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 249 КК України.

З обвинувального акту вбачається, що 30.05.2023 року близько 10:00 години, більш точного часу в ході проведення досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_5 , маючи умисел, спрямований на незаконне зайняття рибним добувним промислом за допомогою забороненого знаряддя лову риболовних сіток, приїхав на власному автомобілі на берег ставка, що розташований поблизу с. Шевченкове, Сахновщинської с/р, Красноградського району, Харківської області за координатами 49.215926,35.914796, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді незаконного видобутку риби, бажаючи їх настання, посягаючи на суспільні відносини у сфері охорони й відтворення навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, вийшов на водне дзеркало вище зазначеної водойми на гумовому човні та незаконно встановив у воді одну рибальську сітку без маркування.

Продовжуючи реалізовувати свій єдиний умисел, спрямований на незаконне зайняття рибним добувним промислом за допомогою забороненого знаряддя лову, 30.05.2023 близько 17:00 години, більш точного часу в ході проведення досудового розслідування встановити не представилось можливим, ОСОБА_5 виплив на вище зазначеному човні та почав перевіряти раніше встановлену ним рибальську сітку - заборонене знаряддя лову, в якій вже знаходилась свіжо виловлена риба, а саме: тарань (плітка) - в кількості 26 шт., карась сріблястий - в кількості 7 шт., окунь - в кількості 1 шт. на суму 54 893,00 грн. В подальшому ОСОБА_5 помістив рибу до човна та поплив до берега.

Внаслідок своїх протиправних дій ОСОБА_5 , в порушення п.п. 3.14, 3.15 «Правил любительського і спортивного рибальства у внутрішніх водоймах України», затверджених наказом Державного Комітету Рибного господарства України від 15 лютого 1999 року №19, незаконно добув рибу, а саме тарань (плітка) - в кількості 26 шт., карась сріблястий - в кількості 7 шт., окунь - в кількості 1 шт. на суму 54 893,00 чим заподіяв істотну шкоду водним біоресурсам, у вигляді зазначеної матеріальної та екологічної шкоди, тобто вчинив проступок, передбачений ч. 1 ст. 249 КК України - незаконне зайняття рибним добувним промислом, яке заподіяло істотну шкоду.

Захисником обвинуваченого ОСОБА_6 подано клопотання, в якому вона просить звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, провадження у справі закрити.

В обґрунтування клопотання зазначено, що кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 підлягає закриттю у зв`язку зі спливом строків притягнення до кримінальної відповідальності.

Згідно з п. 3 ч. 1ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років і до дня набрання вироком законної сили минули три роки..

Частина 1 ст. 249 КК України передбачає покарання у вигляді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.

Дане кримінальне провадження на досудовому розслідуванні та під час судового розгляду не зупинялось, ОСОБА_5 на час розгляду судом кримінального провадження від суду не ухилявся, нових злочинів не вчиняв, тому відповідний перебіг строку давності не переривався та не зупинявся у встановленому законом порядку.

Оскільки з моменту вчинення ОСОБА_5 кримінального проступку і до моменту розгляду кримінального провадження в суді минуло понад три роки вважає, що наявні підстави звільнення підзахисного від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 та захисник ОСОБА_6 підтримали заявлене клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності.

Судом було роз`яснено ОСОБА_7 , що вказана підстава звільнення від кримінальної відповідальності є нереабілітуючою і обвинувачений, якщо він наполягає на своїй невинуватості, не позбавлений права вимагати продовження судового провадження в повному обсязі, дослідження доказів та ухвалення виправдувального вироку.

Отримавши вказані роз`яснення суду, обвинувачений пояснив, що заперечує проти продовження судового провадження та ухвалення вироку і наполягає на закритті кримінального провадження на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Прокурор ОСОБА_3 не заперечував проти задоволення клопотання.

Представник потерпілого ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав позицію прокурора.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що клопотання сторони захисту підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 4 статті 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Згідно з частини 1 статті 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до положення статті 12 КК України кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини. Злочини поділяються на нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі.

Згідно ч. 2 ст.12 КК України кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі.

Відповідно до п. 2, п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.

Згідно з положеннями статті 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.249 КК України, відносяться до кримінального проступку.

Відповідно до пункту 1 частини 2, частини 8 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.

З дня вчинення кримінального правопорушення пройшло більше трьох років, при цьому згода обвинуваченого ОСОБА_5 , є безумовною підставою для закриття кримінального провадження, у зв`язку із закінченням строків давності.

Судом не встановлено обставин і не отримано об`єктивних доказів на підтвердження підстав для зупинення або переривання строків давності, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 49 КК України.

Також суд зазначає, що дотримання умов, передбачених частинами 1-3 статті 49 Кримінального кодексу України є безумовною і звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов`язковим.

Щодо цивільного позову потерпілого Сахновщинської селищної ради Берестинського району Харківської області, суд зазначає наступне.

Представником потерпілого пред`явлено цивільний позов, в якому він просить стягнути з ОСОБА_5 матеріальну шкоду в розмірі 54893 грн., заподіяну внаслідок кримінального правопорушення.

Згідно ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру цивільного позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому. У разі встановлення відсутності події кримінального правопорушення суд відмовляє в позові. У разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених частиною першою статті 326 цього Кодексу, суд залишає позов без розгляду.

Таким чином, КПК України не передбачено можливість вирішення по суті цивільного позову в разі постановлення ухвали про закриття кримінального провадження.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для вирішення по суті цивільного позову в разі постановлення ухвали про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та залишає цивільний позов без розгляду.

Згідно ч. 7 ст. 128 КПК України особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Вирішуючи питання щодо речових доказів, суд зазначає.

Згідно з ч. 1 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого, зокрема, частиною першою статі 249 цього Кодексу.

Спеціальна конфіскація застосовується на підставі обвинувального вироку суду, або ухвали суду про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

У кримінальному провадженні встановлено, що фактичним володільцем гумового човна та рибальської сітки є обвинувачений, який його використовував з протиправною метою. Зазначений гумовий човен та сітка були використані як знаряддя вчинення умисного кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України.

Таким чином, речові докази: рібальську сіть, гумовий човен, рибу різного виду у кількості 34 шт., відповідно до ст.96-1, 96-2 КК України слід конфіскувати в дохід держави.

На підставі ч. 4 ст. 174 КПК України, суд скасовує накладений ухвалою слідчого судді Красноградського районного суду Харківської області від 01.06.2023 арешт на тимчасово вилучене майно, а саме: рибальську сіть у кількості 1 шт., гумовий човен зеленого кольору, вудочки 2шт., рибу різного виду у кількості 34 шт.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати по кримінальному провадженні компенсувати за рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 284, 286, 372 КПК України, суд, -

постановив:

Клопотання захисника ОСОБА_6 про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності задовольнити.

Звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 249 КК України.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023226070000073 від 31 травня 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 249 КК України закрити у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, на підставі ч.1 ст.49 КК України.

Цивільний позов Сахновщинської селищної ради Берестинського району Харківської області - залишити без розгляду. Роз`яснити представнику потерпілого ОСОБА_4 , що віна має право пред`явити цивільний позов в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст.96-1, 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію - конфіскувати в дохід держави предмети, знаряддя і засоби вчинення кримінального правопорушення, та майно одержане внаслідок вчинення кримінального правопорушення, які у справі визнано речовими доказами:

- гумовий човен зеленого кольору кольору який передано на зберігання обвинуваченому ОСОБА_5 ;

- одну риболовну сітку;

- рибу різного виду у кількості 34 шт.;

які знаходяться на зберіганні у камері зберігання речових доказів ВП №1 Берестинського РВП ГУНП в Харківській області.

Речовий доказ по кримінальному провадженню, а саме: рибальські вудочки -2 шт.. які передано на зберігання ОСОБА_5 залишити йому як власнику.

Ухвала суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Сахновщинський районний суд Харківської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що ухвала суду не набрала законної сили.

Суддя: