Ухвала суду № 137657648, 24.06.2026, Нововоронцовський районний суд Херсонської області

Справа № 954/85/26

Номер провадження 6/954/146/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 рокус-ще Нововоронцовка

Нововоронцовський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Гончаренка О.В.

за участю секретаря судового засідання Посохіної О.Ю.

розглянувши заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», заінтересовані особи: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ІДЕЯ БАНК», ОСОБА_1 , приватний виконавець Манікін Дмитро Сергійович, про заміну сторони виконавчого провадження, шляхом заміни стягувача його правонаступником,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» звернулося до суду з заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні шляхом заміни стягувача його правонаступником, посилаючись на те, що на виконанні у приватного виконавця Манікіна Дмитра Сергійовича перебуває виконавче провадження №67375045, відкрите на підставі виконавчого напису №9304 від 24.09.2021 про стягнення боргу з боржника ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВО «ІДЕЯ БАНК». 11.12.2025 між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ІДЕЯ БАНК» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» було укладено Договір №11-12/25 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ІДЕЯ БАНК» відступило ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», а ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту в тому числі за Кредитним договором №Z07.22270.006147854. Просить замінити вибулого стягувача - ТОВ «ІДЕЯ БАНК» на правонаступника ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» у виконавчому провадженні, відкритому на підставі виконавчого напису № 9304 про стягнення боргу зі ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ІДЕЯ БАНК».

Представник ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» у судове засідання не з`явився, однак в заяві зазначив можливість розгляду справи без його участі.

Інші учасники у судове засідання не з`явилися по невідомим суду причинам.

У відповідності до ч.3 ст. 442 ЦПК України неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

У постанові від 12 жовтня 2022 року у справі № 183/4196/21 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що тільки в ЦПК України врегульовано правило заміни сторони виконавчого провадження, порушеного через необхідність виконання рішення «не судового» органу, та дійшла такого висновку: заява про заміну сторони виконавчого провадження, відкритого на виконання виконавчого напису нотаріуса, підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що врегулювання цього питання саме нормами ЦПК України обумовлено відсутністю спору між стороною виконавчого провадження та виконавцем, що свідчить про відсутність потреби в задіянні суду адміністративної юрисдикції, оскільки сторона виконавчого провадження не оспорює його рішень, дій чи бездіяльності, бо вирішення вказаного питання перебуває поза межами компетенції виконавця. Однак саме цивільний суд спроможний кваліфіковано встановити, чи є правонаступником заявник, який просить замінити собою попереднього учасника виконавчого провадження.

У постанові від 12 жовтня 2022 у справі № 183/4196/21 Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28 жовтня 2021 року у справі № 280/456/20 (провадження № К/9901/32676/20) та від 22 липня 2019 року у справі № 822/1659/18 (провадження № К/9901/63678/18), про те, що заява про заміну сторони виконавчого провадження, подана щодо виконавчого провадження, відкритого на виконання виконавчого напису нотаріуса, повинна розглядатись у порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 2 ст. 446 ЦПК України процесуальні питання, пов`язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.

Судом встановлено, що 24.09.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. вчинено виконавчий напис № 9304 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» заборгованості за кредитним договором № Z07.22270.006147854 від 27.12.2019, з урахуванням плати за вчинення виконавчого напису, в загальному розмірі 97524,86 гривень.

11 грудня 2025 року між АТ «Ідея Банк» і ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено договір факторнигу № 11-12/25, відповідно до умов якого АТ «Ідея Банк» відступило ТОВ «Факторинг Партнерс» право вимоги за договорами кредиту, в тому числі за кредитним договором № Z07.22270.006147854.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Відповідно до ст. 512 ЦК України однією з підстав заміни кредитора у зобов`язанні іншою особою є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено Договором або законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

На підставі ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовується також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Основними засадами цивільного судочинства згідно з ч. 3 ст. 2 ЦПК України є змагальність та диспозитивність. Принцип змагальності полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 3 ст. 12 ЦПК України). Принцип диспозитивності цивільного процесу полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.

Вказані норми кореспондуються зі статтею 81 ЦПК України, яка визначає обов`язок доказування і подання доказів. Згідно з вказаною нормою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до вимог ч. 1 і 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Статтею 80 ЦПК України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Звертаючись до суду з вказаною заявою, Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», звернулось до суду з вказаною заявою, мотивуючи її тим, що на виконанні в приватного виконавця Манікіна Д.С. перебуває виконавче провадження №67375045, відкрите на підставі виконавчого напису № 9304, про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк». 11 грудня 2025 року між АТ «Ідея Банк» і ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено договір № 11-12/25 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до умов якого АТ «Ідея Банк» відступило ТОВ «Факторинг Партнерс» право вимоги за договорами кредиту, в тому числі за кредитним договором № Z07.22270.006147854 від 27.12.2019.

Однак, заявником не надано первинного документу виникнення правовідносин між сторонами, а саме копії кредитного договору № Z07.22270.006147854 від 27.12.2019.

Також, з матеріалів справи встановлено, що наявний різний розмір заборгованостей (стягується 97524,86 грн. та відступлено 122890,94 грн); відсутній кредитний договір, який є основним доказом виникнення кредитних правовідносин між первісним стягувачем та боржником.

Отже, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» про заміну сторони у виконавчому провадженні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 76-81, 247, 258, 260, 354-355, 442 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» про заміну сторони у виконавчому провадженні, шляхом заміни стягувача його правонаступником.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Херсонського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її складання шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги.

СуддяО.В. Гончаренко