Ухвала суду № 137657061, 23.06.2026, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/4083/26

провадження №: 1-кс/398/860/26

УХВАЛА

Іменем України

"23" червня 2026 р. м. Олександрія

Слідчий суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олександрії клопотання старшого слідчого слідчого відділення Олександрійського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області капітана поліції ОСОБА_7 , погодженого прокурором Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_4 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного

ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Олександрія Кіровоградської області, українця, громадянина України, який фактично проживає та зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , із середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, який на утриманні не має малолітніх чи неповнолітніх осіб, раніше судимого ,

у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026121060000955 від 21.06.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області надійшло клопотання старшого слідчого слідчого відділення Олександрійського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області капітана поліції ОСОБА_7 , погодженого прокурором Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_4 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026121060000955 від 21.06.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.

Клопотання мотивоване тим, що в провадженні СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12026121060000955 від 21.06.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 15 частини 1 статті 115 Кримінального кодексу України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 21 червня 2026 року близько 10 години 00 хвилини, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував на території ринку біля будівлі під №28 по проспекту Будівельників в місті Олександрія Кіровоградської області.

Перебуваючи у вказаному місці, ОСОБА_6 звернувся до раніше йому не знайомого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В ході розмови між останніми сталась сварка, яка переросла в бійку, яка виникла на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин.

В цей час, у ОСОБА_9 виник раптовий злочинний умисел спрямований на заподіяння смерті потерпілому ОСОБА_8 .

Далі реалізуючи свій злочиний протиправний умисел направлений на спричинення особі тілесних ушкоджень, ОСОБА_6 , обравши знаряддям злочину розкладний ніж, який мав при собі у нагрудній сумці, що має ознаки колючо - ріжучого предмету, взявши його до правої руки, діючи умисно, бажаючи настання наслідків та маючи на мtті заподіяння смерті ОСОБА_8 , стоячи навпроти потерпілого, діючи умисно з прямим умислом, розмахуючи хаотично ножем перед потерпілим спричинивши останньому різану рану грудної клітки спереду, після чого продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, наніс ножем один цілеспрямований удар в область грудної клітки зліва, чим спричинив потерпілому ОСОБА_8 тілесне ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки зліва, постравматичний гемопневмоторакс, тим самим ОСОБА_6 , вчинив усі дії які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, однак потерпілого ОСОБА_8 було доставлено до Комунального підприємства «Центральна міська лікарня м.Олександрії» Олександрійської міської ради, для надання медичної допомоги.

Таким чином, ОСОБА_6 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушения, кваліфікованого як закінчений замах на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, тобто злочину, передбаченого частиною 2 статті 15 частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України.

Крім того, встановлені під час досудового розслідування наявні ризики передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

переховуватися від органів досудового розслідування та суду, так як у разі направлення до суду обвинувального акту відносно ОСОБА_6 та визнання його судом винним, йому може загрожувати позбавлення волі строком від семи до п`ятнадцяти років, тому з метою уникнення відповідальності останній може безперешкодно виїхати за межі міста Олександрії або Кіровоградської області;

незаконно впливати на свідків, з метою уникнення покарання, що йому загрожує в разі визначення його винним, так як підозрюваний усвідомлює, що йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі. Підозрюваний знає особисто свідків та які свідчення вони дали під час досудового розслідування (копія протоколів допиту свідків додано до вказаного клопотання), тож з метою зміни ними показів та уникнення відповідальності може впливати на них.

Прокурор та слідчий у судовому засіданні підтримали клопотання із зазначених у ньому підстав.

Підозрюваний ОСОБА_10 в судовому засіданні проти задоволення клопотання слідчого заперечував. Вказав, що проходить лікування і потребує відвідувати лікарню кожні 10 днів. Вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не визнає, вважає, що ризики, заявлені стороною обвинувачення, відсутні.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечувала проти застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просила обрати цілодобовий домашній арешт. Пояснила, він тривалий час проживає за вказаною адресою. Брат та донька підозрюваного повідомили її про їх згоду утримувати та забезпечувати підозрюваного всім необхідним у разі, якщо йому буде обрано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту. Вказала, що підозрюваний не має судимості, з 2007 року не вчинив жодного правопорушення. ОСОБА_6 офіційно працював, наразі підробляє і має непостійний заробіток. Має проблеми зі станом здоров`я: проходить систематичне лікування, отримує ліки. Має неповнолітніх дітей (запис у свідоцтвах про народження зроблено відповідно до ст. 135 СК України), надає їм матеріальну допомогу. Вважає, що можливо обрати більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою.

Заслухавши слідчого, прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши зміст клопотання та доданих до нього матеріалів, слідчий суддя дійшов висновку про його задоволення з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України, а вручення письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення здійснено з дотриманням вимог КПК України.

Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12026121060000955 від 21.06.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 15 частини 1 статті 115 Кримінального кодексу України.

21.06.2026 о 15:05 год. (фактичний час затримання о 13:00 год.) в порядку ст.208 КПК України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 15 ч.1 ст.115 КК України.

22.06.2026 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.

На підставі наданих слідчим матеріалів клопотання слідчий суддя встановив, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України. Обґрунтованість підозри підтверджується наданими суду копіями:

- протоколом огляду місця події від 21.06.2026 року, за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, пр-т Будівельників за географічними координатами 48.663064, 33.063262;

- протоколом огляду місця події від 21.06.2026 року, за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, пр-т Будівельників за географічними координатами 48.663064, 33.063262;

- протоколом огляду місця події від 21.06.2026 року, за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Ярмаркова, 15;

- копією довідки чергового хірургу КП «Олександрійська міська лікарня» від 21.06.2026 року;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 21.06.2026 року;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 21.06.2026 року;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 21.06.2026 року;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 21.06.2026 року;

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 від 21.06.2026 року;

- протоколом затримання особи, підозрюваної у скоєнні злочину від 21.06.2026.

Термін «обґрунтована підозра», згідно висновків Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Отже, на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.

Отже, на думку слідчого судді, на даному етапі досудового розслідування зібрані стороною обвинувачення докази є достатньо вагомими для твердження про обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, та дають обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний може мати відношення до вказаного кримінального правопорушення.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Стосовно існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», зазначає, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти.

Між тим, Європейський суд неодноразово зазначав у своїх рішеннях, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна, і необхідність в утриманні під вартою відсутня («Летельє проти Франції»). Таким чином, сама по собі тяжкість покарання, що може бути застосоване до особи за умови визнання її винуватості, не є самостійною і достатньою підставою для встановлення ризику втечі. Така обставина має значення лише у сукупності з іншими релевантними факторами.

Слідчий суддя бере до уваги, що за вчинення злочину, у якому підозрюється ОСОБА_6 закон передбачає покарання у виді позбавлення волі, тому з метою уникнення відповідальності останній може безперешкодно виїхати за межі міста Олександрії або Кіровоградської області.

Також слідчий суддя враховує особу підозрюваного: не працює, не має стійких соціальних зв`язків. Слідчому судді не надано доказів наявності у підозрюваного родини, дітей, та його з ними спілкування. Посилання сторони захисту на те, що запис про батька у свідоцтвах про народження його дітей зроблено відповідно до ст. 135 СК України слідчий суддя до уваги не бере, оскільки, відповідно до чинного законодавства України, батьківство підтверджується свідоцтвом про народження дітей або відповідним судовим рішенням, чого у даному випадку слідчому судді не надано.

Отже, слідчий суддя вважає доведеною наявність передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України ризику того, що ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Ризик незаконного впливу на свідків в даному кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України) обґрунтовується тим, що підозрюваний не визнає свою вину та особисто знає свідків, ознайомлений зі змістом їх показань. Досудове розслідування триває, ОСОБА_6 матиме реальну можливість шляхом умовлянь, підкупу, залякування, погроз, примусу вимагати від свідків дачі неправдивих показань з метою уникнення або пом`якшення відповідальності за вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, що перешкоджатиме об`єктивному з`ясуванню обставин кримінального провадження.

Згідно п. 5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Слідчий суддя враховує, що відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно зі ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі; дані про особу підозрюваного; розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа; ризики продовження чи повторення протиправної поведінки.

Отже, слідчий суддя встановив, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні закінченого замаху на вчинення умисного особливо тяжкого кримінального правопорушення пов`язаного з заподіянням смерті іншій людині, існують ризики його переховування від суду, впливу на свідків. Встановлення цих обставин відповідно до ст. 194 КПК є достатньою підставою для обрання запобіжного заходу. Ці ризики виходячи із зазначених вище підстав є високими та не можуть бути усунуті у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Слідчий суддя, керуючись п. 1, 2 ч. 4 ст. 183 КПК України не визначає розмір застави, оскільки ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні із застосуванням насильства замаху на злочин, пов`язаний з заподіянням смерті іншій людині. Встановлені судом обставини, що характеризують особу підозрюваного та підтверджують наявність передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК ризиків, вказують на те, що застава не є достатньою для забезпечення виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків.

Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає за необхідне задовольнити клопотання слідчого та обрати відносно підозрюваного запобіжний захід тримання під вартою.

Посилання підозрюваного та захисника на поганий стан здоров`я, на необхідність систематичного лікування та отримання ліків в медичній установі слідчий суддя до уваги не бере, оскільки на момент розгляду даного клопотання такі доводи сторони захисту не підтверджені жодними доказами. Слідчому судді на надано документів, які б дали змогу установити вказані обставини.

Згідно зі ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого - з моменту затримання.

Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 21.06.2026 року ОСОБА_6 затримано 21.06.2026 року о 15:05 год (фактичний час затримання о 13:00 год) в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.1 ст.115 КК України. Отже, саме з цього часу слід обчислювати строк застосування запобіжного заходу тримання під вартою відносно ОСОБА_6 .

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання старшого слідчого слідчого відділення Олександрійського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області капітана поліції ОСОБА_7 , погодженого прокурором Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_4 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026121060000955 від 21.06.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без альтернативи внесення застави, строком на 60 днів.

Початок строку тримання під вартою ОСОБА_6 обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 13 годин 00 хвилин 21 червня 2026 року.

Строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 19 серпня 2026 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Вручити копію ухвали учасникам судового провадження негайно після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3 та прокурора Олександрійської окружної прокуратури ОСОБА_4 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали проголошено 24 червня 2026 року о 16 год.00 хв.

Слідчий суддя ОСОБА_1