Ухвала суду № 137656805, 23.06.2026, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/3296/25

провадження №: 2/398/289/26

УХВАЛА

Іменем України

"23" червня 2026 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

в складі: головуючого судді Шинкаренко І.П.,

за участю секретаря судового засідання Черткова А.О.,

представників відповідача адвокатів Бали Ю.С., Кепич І.В. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська злагода» до ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діють представники адвокат Кепич Ірина Василівна та адвокат Бала Юлія Сергіївна, про стягнення боргу за договором позики,

ВСТАНОВИВ

В провадженні Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області перебуває справа за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська злагода» до ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діють представнии адвокат Кепич І.В. та адвокат Бала Ю.С., про стягнення боргу за договором позики.

09.04.2026 представник позивача адвокат Пономарьова В.М. подала до суду заяву про припинення її повноважень як представника ТОВ «Українська злагода».

Відомостей про представництво інтересів позивача іншою особою матеріали справи не містять.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про дату, час і місце судового засіданні повідомлявся належним чином, будь-яких заяв чи клопотань не подавав.

Представник відповідача Кепич І.В. у судовому засіданні просила суд залишити позов без розгляду, оскільки представник позивача, що належним чином повідомлений про судові засідання, повторно не з`явився до суду, причини неявки суду не повідомив, будь-яких клопотань щодо розгляду справи за його відсутності не подавав. Також повідомили, що така позиція є узгодженою з відповідачем та наслідки залишення позову без розгляду їм відомі і зрозумілі.

Представник відповідача Бала Ю.С. підтримала вказану позицію.

Вислухавши представників відповідача, дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Аналогічні положення містить також ч. 5 ст. 223 ЦПК України.

У судові засідання, призначені на 24.04.2026 та 23.06.2026 представник позивача не з`явився, про дату, місце і час судового розгляду повідомлений належним чином шляхом направлення судової повістки до електронного кабінету позивача.

При цьому, судове засідання 29.05.2026 не відбулося у зв`язку з перебуванням судді на навчанні та неможливістю у зв`язку з цим здійснювати правосуддя.

Разом з тим, участі у судових засіданнях 24.04.2026 та 23.06.2026 представник позивач не приймав, причини неявки суду не повідомив та не звертався до суду з клопотаннями про відкладення розгляду справи чи проведення її розгляду без його участі. Таким чином, процесуальна поведінка позивача не надала суду можливості встановити, чи існує надалі зацікавленість сторони у підтриманні своїх позовних вимог та вирішенні спору судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Частиною 1 ст. 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У випадку повторної неявки позивача до суду, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду. Для застосування зазначених наслідків неявки позивача в судове засідання правове значення має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.

Зазначений висновок міститься в постанові Верховного Суду від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц.

Законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов`язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами щоб не допустити затягування розгляду справи. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі № 558/9/18.

ЄСПЛ в рішенні від 07.07.1989 року в справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.

Подібний висновок викладений у постанові Верховного суду від 22 вересня 2021 року у справі № 465/205/17.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи, або виконанням рішення, ухваленого на користь особи. Недотримання строків розгляду цивільних справ порушує конституційне право на судовий захист, гарантований ст.55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади. Відтак, суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц.

Нез`явлення в судове засідання представника позивача перешкоджає вирішенню спору, оскільки позбавляє суд можливості встановити всі обставини справи, необхідні для вирішення спору.

Частиною 2 статті 257 ЦПК України передбачено, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно. Отже, за обставин цієї справи право позивача на доступ до правосуддя буде забезпеченим саме шляхом повторного подання до суду відповідної позовної заяви.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що одним із принципів цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи, що передбачено п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України, тому учасникам судового розгляду слід належним чином виконувати усі свої процесуальні обов`язки для забезпечення реалізації вказаного принципу.

З врахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 257, 260, 261, 354ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська злагода» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики залишити без розгляду.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Кропивницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Суддя І.П. Шинкаренко