Ухвала суду № 137656561, 24.06.2026, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області

24.06.2026

ЄУН 389/1495/26

Провадження №2/389/779/26

Ухвала

24 червня 2026 року Знам`янський міськрайонний суд

Кіровоградської області

у складі: головуючого судді Савельєвої О.В.,

за участю секретаря судового засідання Берневек О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

ТОВ «Фінансова компанія «Солвентіс» 27.04.2026 звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором про надання кредиту №4328871 від 25.12.2020, укладеним між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 , в сумі 29 836 грн 65 коп.

Ухвалою суду від 14.05.2026 провадження у справі відкрито та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача Чижик Я.В. 15.06.2026 подала суду заяву, в якій просила закрити провадження в цій справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, оскільки відповідачка в повному обсязі виконала зобов`язання за кредитним договором та погасила заборгованість.

Дослідивши клопотання представника позивача та оглянувши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу ЄСПЛ до тлумачення поняття «спір про право» (п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, ЄСПЛ зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому потрібно надавати сутнісного, а не формального значення.

Предметом спору є об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить постановити певне судове рішення. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Відповідно до правового висновку, сформульованого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №13/51-04 (провадження №12-67гс19), прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у разі припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Врахувавши викладене, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20.09.2021 у справі №638/3792/20, на яку в своєму клопотанні посилається представник позивача, конкретизував, що закриття провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України є можливим, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції відповідного судового рішення.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 15.11.2023 у справі №522/3680/22, логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову.

Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).

При цьому, якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд зокрема у постановах від 10.04.2019 у справі №456/647/18, від 13.05.2020 у справі №686/20582/19-ц, від 09.09.2020 у справі №750/1658/20, від 31.07.2023 у справі №335/8285/22, від 31.08.2023 у справі №752/11502/22, від 05.08.2024 у справі №201/2548/24, від 12.02.2025 у справі №753/8006/20, від 05.02.2025 у справі №211/7338/23, від 05.03.2025 у справі №303/5984/23. Тобто, судова практика з цього питання є сталою.

З матеріалів цієї справи встановлено, що позивач звернувся до суду з цим позовом, в якому просив стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором. Тобто, на час звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі між сторонами існував спір щодо неналежного виконання відповідачкою зобов`язання за кредитним договором, в зв`язку з чим у неї перед позивачем виникла заборгованість.

У свою чергу, з поданої представником позивача заяви слідує, що предмет спору був задоволений відповідачкою після відкриття провадження у справі, тому представник позивача вважала, що ці обставини є підставою для закриття провадження в цій справі на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України. При цьому, заяв про залишення позову без розгляду чи про відмову від позову представник позивач не подавала, а відповідачка не подавала заяв про визнання позову.

Оскільки судом встановлено, що на час відкриття провадження в цій справі між сторонами існував спір, заборгованість відповідачкою погашена після відкриття провадження у справі, тому суд вважає неможливим закриття провадження з підстав відсутності предмета спору.

Керуючись ст.255, 258, 260 ЦПК України, суд,

постановив:

У задоволенні клопотання представника позивача про закриття провадження в цій справі на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України, відмовити.

Судовий розгляд відкласти на 10 год 30 хв 16.09.2026.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Знам`янського міськрайонного суду

Кіровоградської області О.В. Савельєва