Ухвала суду № 137655008, 23.06.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі

без проведення судового засідання

23 червня 2026 року м. Київ справа 280/11286/25

Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Національного університету оборони України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Запорізького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Національного університету оборони України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 29.12.2025 адміністративну справу №280/11286/25 передано на розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

05.02.2026 матеріали адміністративної справи №280/11286/25 надійшли на адресу Київського окружного адміністративного суду та за результатами автоматизованого розподілу були передані судді Дудіну С.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суд від 16.02.2026 повернуто Запорізькому окружному адміністративному суду адміністративну справу №280/11286/25 для доопрацювання.

01.05.2026 матеріали адміністративної справи №280/11286/25 надійшли на адресу Київського окружного адміністративного суду та за результатами автоматизованого розподілу були передані судді Дудіну С.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суд від 07.05.2026 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк з дня отримання копії ухвали суду, протягом якого позивачу необхідно було усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати заяву про поновлення строку звернення до суду з позовними вимогами, які охоплюють період з 19.07.2022 по 23.01.2024, та докази поважності причин його пропуску; копію грошового атестату, отриманого при звільненні з військової служби та виключенні зі списків особового складу Національного університету оборони України; копію військового квитка.

15.05.2026 на адресу суду через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду.

Дослідивши вказану заяву, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною п`ятою статті 122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Таким чином, для звернення до адміністративного суду з позовом щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлено місячний строк і цей строк обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб у справах цієї категорії особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Верховний Суд у постанові від 25 квітня 2023 року у справі № 380/15245/22 сформував висновок щодо строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці військовослужбовців, відповідно до якого, вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися при розгляді цієї справи, Суд, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, наголошує, що положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п`ятою статті 122 КАС України.

У постанові від 21 березня 2025 року у справі № 460/21394/23 Судова палата з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду (далі - Судова палата) сформувала єдиний підхід до застосування статті 233 КЗпП України в частині строку звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати.

У означеній постанові Судова палата зазначила, що частиною першою статті 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Судова палата урахувала позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, яку неодноразово висловлював Конституційний Суд України, зокрема, у Рішеннях від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 05 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

У підсумку Судова палата виснувала, що, якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України в редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України в редакції Закону № 2352-IX, то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону № 2352-IX).

Суд зауважує, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто, законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й з об`єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.

День, коли особа дізналася про порушення свого права - це установлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день, коли мало бути прийняте рішення (вчинено дію), якщо таке рішення (дія) не було прийняте (не була вчинена).

Якщо цей день установити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав.

На переконання суду, початок перебігу строку звернення до суду з позовними вимогами, які стосуються періоду з 19 липня 2022 року, з урахуванням частини другої статті 233 КЗпП України (у чинній редакції), слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум. Таким моментом може бути день вручення розрахункового листа, довідки про нараховані та виплачені суми тощо.

Такий підхід застосовано Верховним Судом у постановах від 21 березня 2025 року у справі № 460/21394/23 та від 30 квітня 2026 року у справі № 240/15039/25.

Залишаючи позовну заяву без руху, суд зазначив, що позивач був звільнений з військової служби 23.01.2024, а тому, звернувшись 23.12.2025 до суду з позовною заявою у цій справі, позивачем пропущено строк звернення до суду стосовно позовних вимог, які охоплюють період з 19.07.2022 по 23.01.2024, оскільки позивачу було відомо про нарахування та виплату відповідачем грошового забезпечення у меншому розмірі щонайпізніше після отримання грошового атестату.

У зв`язку з цим, судом було запропоновано позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви надати суду заяву про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою стосовно позовних вимог, які охоплюють період починаючи з 19.07.2022 по 23.01.2024, та докази поважності причин його пропуску.

У заяві про поновлення процесуального строку позивач зазначив, що відповідно до виписок із медичної картки стаціонарного хворого у період з 16.10.2023 по 15.11.2023 та з 16.11.2023 по 22.11.2023 перебував на лікуванні з кардіологічними захворюваннями.

Позивач зазначає, що свідоцтвом про хворобу №1625 від 22.12.2023 його визнано непридатним до військової служби на підставі статті 38-а графи ІІІ Розкладу хвороб Положення «Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, та звільнено з військової служби за станом здоров`я 23.01.2024.

Після звільнення з військової служби, маючи проблеми зі здоров`ям, позивач проходив лікування та медичні обстеження протягом 2024 року. 25.11.2024 позивачу було встановлено ІІ групу інвалідності, у зв`язку із захворюваннями, що пов`язані з проходженням військової служби.

Крім того, позивач посилається на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.12.2025 у справі №580/9034/24, та зазначає, що не мав можливості дізнатись про нарахування свого грошового забезпечення в зменшеному розмірі в інший спосіб, окрім отримання інформації за запитом, оскільки Національний університет оборони України не повідомляв про розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовувався при нарахуванні його грошового забезпечення. При цьому грошовий атестат, наданий позивачу при звільненні 23.01.2024, за твердженням позивача, також не містить відомостей про розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який був застосований при обчисленні грошового забезпечення.

Окрім того, позивач вказує на те, що не володіє знаннями, що надають можливість визначити розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, виходячи з розміру нарахованого грошового забезпечення на картковий рахунок.

За приписами пункту 11.1 Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту (додаток до наказу Міністерства оборони України від 22.05.2017 №280 (у редакції наказу Міністерства оборони України від 22.04.2021 №104) грошовий атестат видається військовослужбовцю військовою частиною, в якій він перебуває на грошовому забезпеченні, зокрема, у випадку вибуття до нового місця служби (навчання) з виключенням зі списків особового складу військової частини.

Форма грошового атестата встановлена додатком 16 Правил та передбачає відображення в атестаті всіх складових грошового забезпечення військовослужбовця, які йому нараховані та виплачені у день виключення зі списків особового складу військової частини.

Суд зазначає, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 29 грудня 2025 року у справі №580/9034/24 дійшов висновку, що грошовий атестат є документом остаточного розрахунку військової частини з військовослужбовцем у день його виключення зі списків особового складу. Він підтверджує виплату належних сум станом на цю дату, однак не містить розшифровки нарахувань і виплат за попередні місяці служби. Якщо атестат відображає лише виплати за останні дні служби та не розкриває складових виплат за минулі місяці, він не дає військовослужбовцю можливості об`єктивно оцінити правильність нарахувань за спірний період, а тому не запускає перебіг строку звернення до суду щодо таких нарахувань.

З долученого грошового атестату від 30.01.2024 №182/3/124 вбачається, що він містить лише підсумкові суми станом на день виключення позивача зі списків особового складу та не розкриває складові за минулі місяці.

З урахуванням цього та приймаючи до уваги вищевказаний правовий висновок Верховного Суду, суд погоджується з твердженнями позивача про те, що грошовий атестат не містить інформації про нараховані та виплачені суми грошового забезпечення з розшифровкою їх складових, а отже, не забезпечував позивачу можливості отримати повну, достовірну та зрозумілу інформацію про склад і розмір грошового забезпечення за зазначений період, у зв`язку з чим позивач об`єктивно не міг на підставі цього документа дізнатися про можливе порушення свого права на грошове забезпечення за відповідний попередній період.

Таким чином, про нараховане та виплачене грошове забезпечення, індексацію грошового забезпечення позивач дізнався з відповіді відповідача від 16.12.2025 №182/10429, до якої було долучено довідку від 15.12.2025 №182/3/1669 про розмір нарахованого та виплаченого грошового забезпечення за період з 01.01.2015 по 28.02.2020 та довідку від 15.12.2025 №182/3/1667 про нараховану та виплачену індексацію за період з 01.03.2018 по 23.01.2024.

Звідси, саме момент отримання позивачем вищевказаної відповіді слід вважати моментом, з якого слід обчислювати строк звернення до суду.

Отже, наведені обставини свідчать про дотримання позивачем строку звернення до суду.

Спір виник з публічно-правових відносин та відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України належить до юрисдикції адміністративних судів і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 та 172 Кодексу адміністративного судочинства України, та подана з дотриманням правил підсудності особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.

Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, немає.

Відповідно до положень статей 257 Кодексу адміністративного судочинства України справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Суд звертає увагу на те, що позов у цій справі подано до суду в електронній формі через електронний кабінет в системі «Електронний суд».

При цьому, всі учасники судового процесу у цій справі зареєстровані в системі «Електронний суд» та мають власні електронні кабінети.

Відповідно до положень статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.

Суд проводить розгляд судової справи за матеріалами у формах, визначених Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Згідно з положеннями статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.

На підставі викладеного, суд вважає за доцільне прийняти рішення про здійснення розгляду (формування та зберігання) судової справи в змішаній формі.

При цьому суд звертає увагу учасників процесу на те, що всі процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази мають бути подані, а інші процесуальні дії - вчинені, в електронній формі виключно за допомогою системи «Електронний суд». Всі судові рішення у цій справі будуть надіслані учасникам процесу, які мають електронний кабінет, виключно за допомогою системи "Електронний суд".

Визнавши подані матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, керуючись статтями 171, 243, 248, 257, 259-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Відкрити провадження в адміністративній справі.

Справа буде розглядатися одноособово суддею Дудіним С.О. за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Розгляд (формування і збереження) судової справи здійснювати в змішаній (паперовій та електронній) формі.

Витребувати від відповідача:

- копію особової справи позивача;

- копію наказу про звільнення позивача;

- докази нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за періоди служби з 01.03.2018 по 23.01.2024 та з із зазначенням місяця збільшення доходу (базового місяця), який був при цьому застосований;

- докази нарахування та виплати позивачеві грошового забезпечення у лютому та березні 2018 року із зазначенням усіх складових та позначення, які з них мають постійний характер, а які - носять разовий характер;

- письмові пояснення з доказами про те, наскільки збільшився розмір грошового забезпечення позивача у березні 2018 року у порівнянні з лютим 2018 року для вирахування індексації-різниці.

Роз`яснити сторонами, що всі документи необхідно подавати в електронній формі за допомогою підсистем (модулів) ЄСІТС: «Електронний кабінет», «Електронний суд», за допомогою яких також можливо ознайомитися з матеріалами електронної справи.

Роз`яснити учасникам судового процесу, що відповідно до положень статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України за неподання без поважних причин доказів, витребуваних судом, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом, зокрема, штраф або тимчасове вилучення доказів для дослідження судом.

У разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами.

Роз`яснити учасникам судового процесу, що відповідно до положень статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Запропонувати відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін (за допомогою підсистеми (модуля) ЄСІТС «Електронний суд»).

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.

Запропонувати позивачеві протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати до суду відповідь на відзив та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін (за допомогою підсистеми (модуля) ЄСІТС «Електронний суд»).

Запропонувати відповідачу подати до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив (за допомогою підсистеми (модуля) ЄСІТС «Електронний суд»).

Роз`яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/, а також в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/.

Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення до електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд».

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Дудін С.О.