Рішення № 137654515, 24.06.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 червня 2026 року Справа № 280/5059/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі відповідач), в якій позивач просить:

визнати протиправним бездіяльність начальника дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі дніпровського міжрегіонального управління міністерства юстиції України щодо розгляду скарги Позивача;

зобов`язати начальника дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі дніпровського міжрегіонального управління міністерства юстиції України здійснити контроль за рішеннями і діями державного виконавця у виконавчому провадженні ВП №60954217 з урахуванням положень статті 539 Митного кодексу України.

Ухвалою від 01 червня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі № 280/5059/26, призначено справу до розгляду без повідомлення та виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернулась до начальника Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зі скаргою, в який просила скасувати постанови від 21.01.2020, якими виконавець заарештував майно ОСОБА_1 , оголосив майно ОСОБА_1 в розшук, звернув стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи ОСОБА_1 . Вилучити з Єдиного реєстру боржників інформацію про борг ОСОБА_1 . Начальник Дніпровського відділу державної виконавчої служби 24.04.2026 відмовив Позивачу по суті звернення (лист 36946/2922-38). Відмову обґрунтував ч.3 ст.74 ЗУ «Про виконавче провадження», за якою рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Виділив підкреслюванням слова «крім боржника». ВП ВС у Постанові від 08.04.2026 по справі №127/6664/14 здійснила тлумачення змісту статті 74 Закону № 1404-VIII і зазначила: «Згідно із частиною третьою статті 74 Закону №1404-VIII такий контроль можливий винятково на підставі оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця, ініційованого учасниками виконавчого провадження (стягувачем, боржником чи іншими учасниками, визначеними у частині першій статті 14 Закону № 1404-VIII), шляхом подання скарги до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або, у разі оскарження дій начальника відділу, - до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня». Це справедливий висновок, оскільки раніше, згідно із частиною третьою статті 74 Закону №1404-VIII, боржник був позбавлений права скаржитися. Бо у дужках зазначено: (крім боржника). Але ж ВП ВС своїм висновком підтвердила можливість оскаржувати боржниками рішень, дій або бездіяльності державних виконавців до начальників Відділів. Наслідком подання такої скарги є виникнення у начальника Відділу обов`язку здійснити контроль за рішеннями державного виконавця. Позивач намагався оскаржити до суду рішення начальника Дніпровського відділу державної виконавчої служби, оформлене листом 36946/2922-38 від 24.04.2026, яким той відмовив Позивачу по суті звернення. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19 травня 2026 року (Справа № 280/4027/26) встановлено: «Отже, направлений відповідачем позивачці лист має виключно інформаційний характер, не є документом який містить норми права, не може створювати нових правових норм, доповнювати чи змінювати чинного законодавство та не є остаточним документом, що зобов`язує її до вчинення будь-яких дій, а відтак не рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 19 КАС України». Виходить, що начальник Відділу не розглянув скаргу Позивача, надіслав інформаційний лист, про який його не питали. Це пояснює, чому начальник Відділу надіслав саме інформаційний лист. На думку позивача, в листі відповідач замовчує обставини, які свідчать про рішення і дії державного виконавця, що суперечать вимогам закону. Позивач зазначає, що закон забороняє приймати до примусового виконання документи, за якими ще не виник обов`язок з їх виконання. Тем паче, стягувати виконавчий збір авансом. Не зважаючи на приписи закону, виконавець Постановою від 11.01.2020 ВП №60954217 відкрив виконавче провадження з виконання документу, по якому строк оплати ще не настав. Провадження відкрив за Постановою митниці у справі про порушення митних правил №0151/11200/19 від 26.11.2019, якою на позивача накладено штраф в розмірі 41607,96 грн. Також виконавець стягнув з Позивача авансом виконавчий збір у розмірі 4160.80 грн., заарештував майно Позивача, оголосив майно Позивача в розшук, звернув стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи Позивача, вніс до Єдиного реєстру боржників інформацію про борг Позивача. На момент відкриття виконавчого провадження (11.01.2020) відбувалось оскарження постанови в справі про порушення митних правил №0151/11200/19, ухвалою Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 17.12.2019 по справі №334/8470/19 відкрито провадження у справі щодо оскарження цієї постанови. Рішенням Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 01.07.2020 по справі №334/8470/19, яке набрало законної сили 07.10.2020, було відмовлено у задоволенні позовної заяви про скасування постанови Запорізької митниці ДФС 26.11.2019 в справі про порушення митних правил №0151/11200/19. З урахуванням положень статті 539 Митного кодексу України, у ОСОБА_1 виник обов`язок сплатити штраф не пізніше 15 днів з дня залишення без задоволення скарги (адміністративного позову). Тобто, обов`язок сплатити штрафу виник тільки 07.10.2020, до примусового виконання її мали приймати не раніше 22.10.2020. Станом на 10.01.2020 обов`язок сплати штрафу ще не настав, оскільки тривала процедура оскарження. Отже, виконавче провадження відкрито за виконавчим документом, який на дату відкриття такого провадження не підлягав а ні добровільному, а ні примусовому виконанню. Митниця не повідомила виконавця, що триває процедура оскарження. Виконавець віддав перевагу брехні митниці (про дату набрання чинності), над вимогами закону (що обов`язок сплати виникає тільки після закінчення процедури оскарження). Позивач своєю скаргою проінформував начальника дніпровського відділу державної виконавчої служби про рішення і дії державного виконавця, які суперечать вимогам закону. Начальник Відділу обмежився інформаційним листом. З урахуванням наведеного, позивач просить визнати протиправною бездіяльність начальника Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо розгляду скарги Позивача. Зобов`язати начальника Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України здійснити контроль за рішеннями і діями державного виконавця у виконавчому провадженні ВП №60954217 з урахуванням положень статті 539 Митного кодексу України. Просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач у поданому до суду письмовому відзиві проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень посилається на те, що на виконанні у Дніпровському відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі по тексту - Відділ) перебуває виконавче провадження № 60954217 з примусового виконання постанови 0151/11200/19 від 26.11.2019 Запорізької митниці ДФС про накладення штрафу на ОСОБА_1 30.03.2026, у якості додатку до позову через «Електронний суд» Відділ отримав скаргу, адресовану на ім`я начальника Відділу, від ОСОБА_1 датовану 25.02.2026. Відповідно до скарги заявник вимагав скасувати постанови від 21.01.2020 про арешт майна ОСОБА_1 , про оголошення в розшук, про звернення стягнення на заробітну плату та інші доходи, вилучення з Єдиного реєстру боржників інформації про борг ОСОБА_1 . Інші вимоги в тексті скарги не заявлені. Жодних документів на які посилається заявник у тексті скарги - позовні заяви, судові рішення по справі 334/8470/19 до скарги не додані. 24.04.2026 листом Відділу за № 36946/29.22-38 направленому на ім`я ОСОБА_1 надана відповідь. ОСОБА_1 доводилося до відома результати розгляду за зверненням (скаргою) ОСОБА_1 від 25.02.2026. Наголошує, що звернення (скарги) у межах виконавчого провадження подані сторонами виконавчого провадження розглядають начальником Відділу відповідно до ЗУ «Про звернення громадян» або відповідно до статті 74 ЗУ «Про виконавче провадження», за умови дотримання порядку подачі скарги який визначений Законом України «Про виконавче провадження». Відповідно до тесту відповіді, ОСОБА_1 роз`яснений порядок оскарження дій державного виконавця боржником, встановлений вимогами статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» (далі по тексту -Закон) та одночасно Відділом розглянута скарга від 25.02.2026 в загальному порядку відповідно до вимог ЗУ «Про звернення громадян» , надана відповідь на скаргу та в тексті відповіді міститься висновок про відсутність підстав для скасування постанов про відкриття виконавчого провадження, про арешт майна ОСОБА_1 , про оголошення в розшук, про звернення стягнення на заробітну плату та інші доходи, вилучення з Єдиного реєстру боржників інформації про борг ОСОБА_1 . Таким чином скарга ОСОБА_1 розглянута начальником відділу відповідно до ЗУ «Про звернення громадян» та за результатами розгляду скарги наявний в тексті відповіді висновок, про не виявлення порушень допущених саме держаним виконавцем при прийнятті рішення про відкриття виконавчого провадження, та про оголошення в розшук, про звернення стягнення на заробітну плату та інші доходи, про відсутність підстав для вилучення з Єдиного реєстру боржників інформації про борг ОСОБА_1 . Листом Відділу №36946/29.22-38 від 24.04.2026 скаржнику повідомлялось про відповідність виконавчого документа вимогам встановленим статтею 4 Закону, про наявність обов`язкових реквізитів до виконавчого документа, в тому числі й дати набрання чинності виконавчого документа, яка зазначена в тексті виконавчого документа - 07.12.2019. Жодних рішень про визнання дати набрання чинності виконавчим документом начальник Відділу не здійснював (більш того не наділений такими повноваженнями), а лише констатував факт, який наявний в матеріалах виконавчого провадження та зазначений посадовою особою Запорізької митниці ДФС під час складання постанови про порушення митних правил. Вважає, що позивач вибірково процентував текст відповіді від 24.04.2026, перекрутив зміст інформації викладеної в листі Відділу від 24.04.2026, вибірково процитував рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.05.2026, не враховуючи повний контекст та намагається штучно створити предмет спору. Скарга ОСОБА_1 від 25.02.2026 не подана належним чином до Відділу (а ні на офіційну електронну пошту, а ні засобами поштового зв`язку в паперовому вигляді). Надійшла до відділу 30.03.2026 в якості додатку до позову про визнанная бездіяльності начальника відділу щодо ненадання відповіді на скаргу від 25.02.2026 через систему «Електронний суд». Не зважаючи на порушення порядку подачі звернення, скарга від 25.02.2026 розглянута начальником в загальному порядку відповідно до вимог ЗУ «Про звернення громадян», та 24.04.2026 надана відповідь про відсутність підстав для скасування постанов державного виконавця та вилучення ОСОБА_1 з реєстру Боржників.

Крім того відповідач зазначив, що виконавцем встановлено, що виконавчий документ відповідає вимогам визначеним статтею 4 Закону, наявна назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; дата набрання рішенням законної сили . Звертає увагу, що на оригіналі виконавчого документа особою Запорізької митниці ДФС зазначена посадовою дата набрання законної (юридичної) сили рішенням 07.12.2019. 11.01.2020 державним виконавцем Відділу Савенко І.А., перевіривши наявні підставі для відкриття, а також перевіривши що виконавчий документ відповідає вимогам встановленим законом та за територіальною ознакою документ підлягає виконанню Відділом складена постанова про відкриття виконавчого провадження 60954217 згідно статей 3,4,25,26,27 Закону та направлена сторонам до відома та виконання за вихідним № 2223. Постанова про відкриття боржником не оскаржена в установленому порядку у строки, встановлені чинним законодавством. Жодних заяв, документів про проведення процедури оскарження в суді постанови №0151/11200/19 від 26.11.2019 про стягнення з ОСОБА_1 41607,96 грн. штрафу стягувач до Відділу не надав, позивач (боржник) до відділу з 11.01.2020 (дата відкриття провадження) не надав. Жодних заяв, документів про проведення процедури оскарження в суді дій Запорізької митниці ДФС щодо передчасного направлення на примусове виконання виконавчого документа боржник не надав. Не надано зазначене рішення суду й до скарги ОСОБА_1 від 25.02.2026. Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 01.07.2020 по справі 334/8470/19 (отримано Відділом через загальний доступ в Єдиному державному реєстрі судових рішень) у задоволені адміністративного позову про скасування постанови Запорізької митниці ДФС від 26.11.2019 № 0151/11200/19 відмовлено в повному обсязі, а через відсутність обґрунтування підстав для зупинення виконання, не задоволено клопотання повивача про зупинення виконання постанови №0151/11200/19. Постанова Запорізької митниці ДФС № 0151/11200/19 є чинною, та підлягає виконанню, штраф підлягає стягненню на користь держави. Жодних дій спрямованих на самостійну сплату штрафу в 15 денний строк після набрання рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 01.07.2020 по справі 334/8470/19 законної сили, боржник не вчинив. За умови погашення штрафу боржником самостійно та надання державному виконавцю документів, підтверджуючих факт сплати після набрання рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 01.07.2020 по справі 334/8470/19 законної сили, виконавче провадження було б завершено, у зв`язку з фактичним виконанням. Натомість боржник жодної дії по виконанню постанови самостійно не вчинив, відповідно постанова є чинною не виконаною та штраф підлягає стягненню в примусовому порядку. 11.01.2020 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з одночасною перевіркою майнового стану боржника. 11.01.2020 державним виконавцем винесено постанову стягнення виконавчого збору у розмірі 4160, 80 грн. та копію постанови було направлено рекомендованою кореспонденцією боржнику. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду у справі № 280/441/26 від 27.05.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року (суддя 1-ї інстанції Новікова І.В.) в адміністративній справі №280/441/26 за позовом ОСОБА_1 до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), третя особа: Запорізька митниця про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,- було залишено без задоволення. В постанові зокрема зазначено «Судом також враховано, що постанова Запорізької митниці ДФС 26.11.2019 в справі про порушення митних правил №0151/11200/19 не скасована, а матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що позивачкою вимоги виконавчого документа були виконані не пізніше 15 днів з дня залишення адміністративного позову без задоволення, щоб виключало здійснення виконавчого провадження.» Постановою Третього апеляційного адміністративного суду у справі № 280/10800/22 від 17.04.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24.12.2025 року залишено без задоволення. Також звертає увагу суду на те ОСОБА_1 29.04.2026 вже зверталася до Запорізького окружного адміністративного суду з аналогічними позовними вимогами, а саме зобов`язати начальника дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі дніпровського міжрегіонального управління міністерства юстиції України здійснити контроль за рішеннями і діями державного виконавця у виконавчому провадженні ВП №60954217 з урахуванням положень статті 539 Митного кодексу України. Зазначені позовні вимоги ОСОБА_1 , були вже розглянуті Запорізьким окружним адміністративним судом у справі № 280/4027/26 та прийнято 19.05.2026 рішення про відмову у задоволені позовних вимог. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Від представника позивача до суду надійшло клопотання, в якому зазначено, що виконавець не належним чином перевірив наявність найменування органу. Виконавець повністю проігнорував вимогу закону щодо ідентифікаційного коду стягувача. Просить суд дослідити постанову 0151/11200/19 від 26.11.2019 Запорізької митниці ДФС, яка: не містить найменування органу, який його видав. Постанова складена на бланку іншого органу Державна фіскальна служба України; не містить ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, установив наступні обставини.

26.11.2019 за результатами розгляду справи про порушення митних правил №0151/11200/19 Запорізькою митницею ДФС притягнуто декларанта ТОВ "ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ" до адміністративної відповідальності за ст. 485 Митного кодексу України із застосуванням адміністративного стягнення у вигляді адміністративного штрафу розміром 300% несплаченої суми митних платежів, що складає 41607,96грн.

З Єдиного державного реєстру судових рішень судом установлено, що рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 01 липня 2020 року у справі № 334/8470/19, яке набрало законної сили 07.10.2020, у задоволенні адміністративного позову про скасування постанови Запорізької митниці ДФС 26.11.2019 в справі про порушення митних правил №0151/11200/19, відмовлено у повному обсязі.

10.01.2020 до Дніпровського ВДВС від Запорізької митниці ДФС надійшла заява про примусове виконання рішення, а саме постанови в справі про порушення митних правил №0151/11200/19 про стягнення з громадянки ОСОБА_1 штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 41607,96 грн.

11.01.2020 старшим державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Савенко І.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №60954217 з примусового виконання постанови №0151/11200/19 від 26.11.2019 Запорізької митниці ДФС про накладення штрафу на ОСОБА_1 .

11.01.2020 старшим державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Савенко І.А. винесено постанову №60954217 про стягнення виконавчого збору.

21.01.2020 старшим державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Савенко І.А. винесено постанову № 60954217 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

ОСОБА_1 звернулась до начальника Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зі скаргою, в який просила: скасувати постанови від 21.01.2020, якими виконавець заарештував майно ОСОБА_1 , оголосив майно ОСОБА_1 в розшук, звернув стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи ОСОБА_1 ; вилучити з Єдиного реєстру боржників інформацію про борг ОСОБА_1 .

Листом від 24.04.2026 № 36946/29.22-38 Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України повідомив позивача про наступне: «на скаргу від 25.02.2026, отриману у якості додатку до позову від 30.03.2026 за допомогою системи ЄСІТ «Електронний суд» Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України повідомляє наступне. На виконанні у Дніпровському відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження №60954217 з примусового виконання постанови 05151/11200/19 від 26.11.2019 Запорізької митниці ДФС про накладення штрафу на ОСОБА_1 . Відповідно до п. 3 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» - рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. ОСОБА_1 перебуває в статусі боржника за виконавчим провадженням № 60954217 з примусового виконання постанови 05151/11200/19 від 26.11.2019 Запорізької митниці ДФС про накладення штрафу на ОСОБА_1 , а відтак закон не передбачає право оскарження боржника до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. …

У Постанові №0151/11200/190 виданої 26.11.2019 зазначено, що у разі якщо штраф не буде сплачено у строки, встановлені ст. 539 Митного кодексу України, постанова надсилається для примусового виконання до відділу держаної виконавчої служби за місцем проживання або роботи порушника або за місцезнаходженням його майна в порядку передбаченого Законом України «Про виконавче провадження». …

10.01.2020 надійшла заява Запорізької митниці ДФС про примусове виконання постанови №0151/11200/190 виданої 26.11.2019 Запорізькою митницею ДФС про стягнення з ОСОБА_1 штрафу на користь держави у розмірі 41607,96 грн.

Постанова №0151/11200/190 від 26.11.2019 Запорізької митниці ДФС про стягнення з ОСОБА_1 штрафу на користь держави у розмірі 41607,96 грн набрала законної (юридичної) сили 07.12.2019. …

11.01.2020 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з одночасною перевіркою майнового стану боржника. …

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

У період з моменту відкриття виконавчого провадження, тобто з 11.01.2020 по 05.12.2025, жодної заяви або звернення від сторін виконавчого провадження до відділу не надходило.

Як стало відомо державному виконавцю з позовної заяви боржника від 05.12.2025, у подальшому рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя по справі №334/84570/19 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Запорізької митниці ДФС про скасування постанови Запорізької митниці ДФС 26.11.2019 в справі про порушення митних правил №0151/11200/19, було відмовлено у повному обсязі.

Постанова № 0151/11200/190 від 26.11.2019 Запорізької митниці про стягнення з ОСОБА_1 штрафу на користь держави у розмірі 41607,96 грн набрала законної (юридичної) сили 07.12.2019.

Виконавець, за наявності відмітки у постанові про набрання нею чинності, не наділений законом повноваженнями перевіряти передчасність проставлення у ній уповноваженим органом відмітки про набрання законної сили.

Станом на теперішній час постанова № 0151/11200/190 від 26.11.2019 Запорізької митниці ДФС про стягнення з ОСОБА_1 штрафу на користь держави у розмірі 41607,96 грн є чинною та підлягає виконанню.

Станом на 24.04.2026 постанова № 0151/11200/190 від 26.11.2019 Запорізької митниці ДФС про стягнення з ОСОБА_1 штрафу на користь держави у розмірі 41607,96 грн не виконана, усі строки на сплату штрафу, встановлені ст. 539 Митного кодексу України, сплинули.

На підставі вищевикладеного, відсутні підстави щодо скасування постанови про відкриття виконавчого провадження та постанови про арешт майна та про оголошення в розшук майна боржника, звернення стягнення на пенсію у межах виконавчого провадження 60954217 та відсутні законні підстави для вилучення з реєстру боржників ОСОБА_1 ».

Судом установлено, що позивачка зверталася з позовом про визнання протиправною бездіяльності Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), який відмовляється вносити зміни до власної Постанови про відкриття виконавчого провадження від 11.01.2020.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року у справі №280/441/26, яке не набрало законної сили 27 травня 2026 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Запорізька митниця про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії відмовлено.

Також судом установлено, що позивачка зверталася з позовом про визнання протиправним рішення начальника дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі дніпровського міжрегіонального управління міністерства юстиції України, викладене в листі 36946/2922-38 від 24.04.2026, яким визначено що постанова Запорізької митниці ДФС від 26.11.2019 в справі про порушення митних правил №0151/11200/19 набрала законної (юридичної) сили 07.12.2019.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19 травня 2026 року у справі №280/4027/26, яке не набрало законної сили, у задоволенні позову ОСОБА_1 до ДНІПРОВСЬКОГО ВІДДІЛУ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ У МІСТІ ЗАПОРІЖЖІ ДНІПРОВСЬКОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ відмовлено.

Не погодившись з бездіяльністю начальника Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо розгляду скарги позивача та з вимогами про зобов`язання начальника Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України здійснити контроль за рішеннями і діями державного виконавця у виконавчому провадженні ВП №60954217 з урахуванням положень статті 539 Митного кодексу України, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відповідно до яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VІІІ (далі - Закон № 1404) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою статті 13 Закону №1404-VIII передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п.1 ч.1 статті 26 Закону№ 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно з ч.3 ст.74 Закон № 1404-VIII рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

Керівник вищого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених абзацами другим і третім цієї частини.

Відповідно до ч. 4 та 5 ст.74 Закон № 1404-VIII скарга у виконавчому провадженні подається виключно у письмовій формі та має містити:

1) найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається;

2) повне найменування (прізвище, ім`я та по батькові) стягувача та боржника, їхні місця проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (прізвище, ім`я та по батькові) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником;

3) реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина);

4) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону;

5) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги.

Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Суд зазначає, що предметом розгляду в даній справі є питання наявності чи відсутності протиправної бездіяльності начальника Дніпровського відділу державної виконавчої служби щодо розгляду скарги позивачки, а також наявність підстав для зобов`язання відповідача здійснити контроль за рішеннями і діями державного виконавця у виконавчому провадженні №60954217.

Правомірність постанов державного виконавця від 11.01.2020 та 21.01.2020, зокрема постанови про відкриття виконавчого провадження, постанови про стягнення виконавчого збору, постанов про арешт майна, оголошення майна в розшук та звернення стягнення на доходи боржника, не є предметом розгляду в цій справі.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, скарга позивачки від 25.02.2026 була отримана відповідачем 30.03.2026.

Зі змісту листа від 24.04.2026 №36946/29.22-38 вбачається, що відповідач надав позивачці відповідь на скаргу від 25.02.2026, у якій зазначив про перебування на виконанні виконавчого провадження №60954217, навів положення Закону України «Про виконавче провадження», виклав обставини надходження до відділу постанови Запорізької митниці ДФС від 26.11.2019, зазначив про наявність у виконавчому документі відмітки щодо набрання законної сили 07.12.2019, навів мотиви відкриття виконавчого провадження, стягнення виконавчого збору та подальшого вчинення виконавчих дій. У листі відповідач також зазначив, що державний виконавець, за наявності відмітки у постанові про набрання нею чинності, не наділений законом повноваженнями перевіряти передчасність проставлення такої відмітки уповноваженим органом, а також вказав, що постанова Запорізької митниці ДФС від 26.11.2019 є чинною, не виконаною, строки на сплату штрафу, встановлені ст.539 Митного кодексу України, сплинули, у зв`язку з чим відповідач вказав на відсутність підстав для скасування постанов державного виконавця та вилучення відомостей про позивачку з Єдиного реєстру боржників.

За таких обставин, на думку суду, відповідач не залишив звернення позивачки без реагування, а фактично надав відповідь на порушені у скарзі питання. Лист від 24.04.2026 №36946/29.22-38 містить не лише загальне інформування позивачки про положення законодавства, а й виклад позиції відповідача щодо суті порушених у скарзі питань та висновок про відсутність підстав для задоволення вимог скарги.

Таким чином, суд не приймає доводи позивача про те, що начальник відділу державної виконавчої служби не розглянув її скаргу, оскільки фактичні обставини справи свідчать про те, що скарга була отримана відповідачем, її зміст був проаналізований, а позивачці надано відповідь із зазначенням мотивів відмови.

Та обставина, що позивач не погоджується зі змістом наданої відповіді на скаргу, не свідчить про протиправну бездіяльність відповідача щодо розгляду скарги. Незгода заявника з правовою позицією суб`єкта владних повноважень, викладеною у відповіді на скаргу, не є тотожним нерозгляду такої скарги.

Суд також враховує, що відповідно до положень Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати звернення громадян, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства та повідомляти громадян про результати розгляду. Звернення розглядаються і вирішуються у строк не більше одного місяця від дня їх надходження.

Сторонами не заперечується, що скарга позивачки від 25.02.2026 була отримана відповідачем 30.03.2026. Відповідь надана 24.04.2026.

Отже відповідач, за наслідками розгляду скарги позивачки від 25.02.2026, з дотриманням приписів законодавства України, надав відповідь листом від від 24.04.2026 №36946/29.22-38, при цьому, звернення розглянуте в термін, встановлений Законом України "Про звернення громадян", що вказує на відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправної бездіяльності відповідача щодо розгляду скарги позивача.

Щодо доводів позивачки про те, що виконавче провадження було відкрито передчасно, оскільки станом на 11.01.2020 тривало судове оскарження постанови митниці, суд зазначає наступне.

Запорізьким окружном адміністративним судом у справі №280/441/26 встановлено, що станом на 10.01.2020 обов`язок сплати штрафу не настав, оскільки тривала процедура судового оскарження постанови про порушення митних правил №0151/11200/19. Разом з тим суд у справі №280/441/26 дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки обставини, на які посилалася позивачка, не є граматичними чи арифметичними помилками у постанові про відкриття виконавчого провадження та не можуть бути виправлені у порядку абзацу третього частини третьої статті 74 Закону №1404-VIII.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.05.2026 рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року в адміністративній справі №280/441/26 залишено без змін.

Отже, наведені обставини вже були предметом судової оцінки в межах іншої справи, пов`язаної з тим самим виконавчим провадженням, та не змінюють предмета доказування в цій справі, який стосується розгляду або нерозгляду скарги.

Суд також враховує, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19.05.2026 у справі №280/4027/26 відмовлено у задоволенні позовних вимог про: визнання протиправним рішення начальника дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі дніпровського міжрегіонального управління міністерства юстиції України, викладене в листі 36946/2922-38 від 24.04.2026, яким визначено що постанова Запорізької митниці ДФС від 26.11.2019 в справі про порушення митних правил №0151/11200/19 набрала законної (юридичної) сили 07.12.2019; зобов`язання начальника дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі дніпровського міжрегіонального управління міністерства юстиції України здійснити контроль за рішеннями і діями державного виконавця у виконавчому провадженні ВП №60954217 з урахуванням положень статті 539 Митного кодексу України.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.05.2026 у справі №280/4027/26 не набрало законної сили.

У цій справі позивач повторно наполягає, зокрема, на тому, що відповідач має здійснити контроль за діями державного виконавця з урахуванням її тлумачення статті 539 Митного кодексу України.

Суд зауважує, що зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Стосовно доводів позивача про те, що виконавчий документ не містить належного найменування органу, який його видав, та ідентифікаційного коду стягувача, суд зазначає, що такі доводи спрямовані на перевірку відповідності виконавчого документа вимогам статті 4 Закону №1404-VIII та стосуються правомірності відкриття виконавчого провадження. Разом з тим предметом цієї справи є оскарження бездіяльності відповідача щодо розгляду скарги, а не постанова про відкриття виконавчого провадження. Крім того, відповідач у листі від 24.04.2026 зазначив, що виконавчий документ був перевірений державним виконавцем на відповідність вимогам статті 4 Закону №1404-VIII та містив необхідні реквізити, у тому числі відмітку про набрання чинності.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що відповідачем не допущено протиправної бездіяльності щодо розгляду скарги позивачки, оскільки відповідь надано у встановлений законом строк та викладено мотиви та висновки щодо заявлених вимог.

Оскільки судом не встановлено протиправної бездіяльності відповідача, похідна позовна вимога про зобов`язання начальника Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України здійснити контроль за рішеннями і діями державного виконавця у виконавчому провадженні ВП №60954217 з урахуванням положень статті 539 Митного кодексу України, також не підлягає задоволенню.

Згідно зі статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 287 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (69006, м.Запоріжжя, вул. Валерія Лобановського, буд.10, код ЄДРПОУ 35036926) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 10-денний строк з дня його підписання.

Суддя Ж.М. Чернова