Ухвала суду № 137653927, 24.06.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

24 червня 2026 року Справа 160/17155/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рищенко А.Ю. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

18.06.2026 року Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з вимогами:

- Визнати протиправною бездіяльність (саме у відповідності до імперативних вимог та приписів п. 4) ч. 1 ст. 5 КАС України) Головного управління ПФУ в Дніпропет-ровській області, яка виразилась у нездійсненні комплексу відповідних заходів управлінського характеру щодо своєчасного (саме невідкладного у відповідності до імперативних вимог та приписів ч. 18 ст. 43 Закону України №2262-ХІІ, п. 4 постанови КМУ від 13.02.2008 року № 45 ) саме у повному обсязі законного перера-хунку розмірів моєї пенсії з 01.02.2026 року та з 01.03.2026 року (з врахуванням преюдиційного характеру судових рішень, які набрали законної сили, у справах №160/15563/21, №160/8391/22, №160/21136/22, №160/23162/23, №160/13650/24, №160/7928/25) та невиплаті мені саме у повному розмірі моєї перерахованої пенсії на підставі довідки Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України у Дніпропетровській області від 19.05.2026 року вих. №30/14-220 з розрахунку 71% від розміру грошового забезпечення, без обмеження максимального розміру пенсії, без застосування понижуючих коефіцієнтів за постановою КМУ від 30.12.2025 року №1778, без застосування постанови КМУ від 14.07.2025 року № 821, з урахуванням індексацій за постановами КМУ № 185 (з 01.03.2024 року), № 209 (з 01.03.2025 року), №236 (з 01.03.2026 року), з урахуванням вже проведених платежів та нарахуванням компенсації втрати частини доходу саме з 01.03.2026 року по день фактичного остаточного розрахунку із заборгованості, яка виникла за цей період

- Зобов`язати (саме у відповідності до імперативних вимог та приписів п. 4) ч. 1 ст. 5 КАС України) Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області здійснити повний комплекс відповідних заходів управлінського характеру щодо своєчасного (саме невідкладного у відповідності до імперативних вимог та приписів ч. 18 ст. 43 Закону України №2262-ХІІ, п. 4 постанови КМУ від 13.02.2008 року № 45 ) саме у повному обсязі законного перерахунку розмірів моєї пенсії з 01.02.2026 року та з 01.03.2026 року (з врахуванням преюдиційного характеру судових рішень, які набрали законної сили, у справах №160/15563/21, №160/8391/22, №160/21136/22, №160/23162/23, №160/13650/24, №160/7928/25) та виплаті мені саме у повному розмірі моєї перерахованої пенсії на підставі довідки Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України у Дніпропетровській області від 19.05.2026 року вих. №30/14-220 з розрахунку 71% від розміру грошового забезпечення, без обмеження максимального розміру пенсії, без застосування понижуючих коефіцієнтів за постановою КМУ від 30.12.2025 року №1778, без застосування постанови КМУ від 14.07.2025 року №821, з урахуванням індексацій за постановами КМУ № 185 (з 01.03.2024 року), № 209 (з 01.03.2025 року), №236 (з 01.03.2026 року), з урахуванням вже проведених платежів та нарахуванням компенсації втрати частини доходу саме з 01.03.2026 року по день фактичного остаточного розрахунку із заборгованості, яка виникла за цей період.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема: чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина 2 стаття 171 КАС України).

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статей 160, 161 КАС України, вважаю, що її слід залишити без руху з огляду на таке.

Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Разом з позовом позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору та зменшення розміру судового збору.

В обґрунтування вказано клопотання позивачем зазначено, що станом на дату подання цього позову борг ГУ ПФУ стосовно стягнення судового збору саме відносно позивача становить 15 694 (п`ятнад-цять тисяч шістсот дев`яносто чотири) грн. 12 коп. Оскільки, предметом позову у цій справі є захист соціальних прав - відповідно до ст. 46, п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України до таких прав відносять й право на соціальний захист, яке є одним з так званих ключових, структуроутворюючих соціальних прав, довкола якого утворюється власна специфічна підгрупа соціальних прав , а саме й пенсійне забезпечення військовослужбовців позивач заявляє клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Розглянувши клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору та вивчивши наведені в обґрунтування цього клопотання доводи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на таке.

Питання зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовані статтею 133 Кодексу адміністративного судочинства України, яка кореспондується з приписами частин 1, 2 статті 8 Закону України № 3674-VІ Про судовий збір.

Так, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір належних до сплати судових витрат або звільнити від їх сплати повністю або частково, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Зазначений перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Аналіз вказаної норми дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Особа, яка заявляє клопотання про звільнення, відстрочення та розстрочення сплати судового збору, згідно з ч.1 ст.77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

При цьому, судові витрати це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R(81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, враховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв`язку із цим, при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов`язані із судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до статей 132, 133 Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України №3674-VІ Про судовий збір, а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Приписами статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

При цьому положення Закону України Про судовий збір кореспондуються з положеннями статті 2 КАС України, якими розкривається зміст однієї із засад адміністративного судочинства, а саме, рівності всіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом. Так, згідно приписів вказаної статті усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Таким чином, всі учасники процесу є рівними при здійсненні своїх прав та обов`язків, в тому числі у питанні необхідності сплати судового збору.

Стаття 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає можливість зменшення розміру належних до оплати судових витрат чи звільнення від їх оплати повністю або частково, чи відстрочення або розстрочення сплати судових витрат на визначений строк.

Однак, з урахуванням наведених норм права, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є майновий стан заявника, тобто фізичної або юридичної особи (довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, податкова декларація про доходи тощо). Наведення доводів, обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку, розмірі і в строки покладається на цю особу.

У розумінні приписів статті 8 Закону України №3674-VІ Про судовий збір відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин. При цьому, позивач має довести існування фінансових труднощів.

Водночас, у розглядуваному випадку позивачем не надано суду жодних доказів наявності обставин щодо відсутності у позивача коштів на оплату судового збору, як підстави для відстрочення його сплати. Позивач обмежився виключно твердженням про наявність борг ГУ ПФУ стосовно стягнення судового збору відносно позивача.

Також позивачем не надано суду жодних доказів на підтвердження існування обставин визначених ст.8 Закону №3674-VІ, які б звільняли його від сплати судового збору.

За таких обставин, суд не знаходить правових підстав для відстрочення позивачеві сплати судового збору.

Суд зауважує, що статтею 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право (а не обов`язок) суду щодо відстрочення, розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати судового збору. Сплата ж судового збору за подання адміністративного позову, в силу положень частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з позовом. Визначення ж майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Суд зазначає, що обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов`язків, передбачених законами України, у зв`язку з чим, безпідставне звільнення від його сплати окремих осіб або безпідставне надання ним відстрочення сплати судового збору може свідчити про надання одній із сторін незаконної переваги перед іншою.

Так, зі змісту позовної заяви встановлено, що позивачем заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру.

Згідно з ч.1 ст.3 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

За приписами ч.1 ст.4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до положень статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2026 рік встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року у розмірі 3328,00 грн.

Приписами пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір визначено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою встановлено ставку судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, за подання до адміністративного суду позову з однією вимогою немайнового характеру фізичною особою судовий збір справляється у розмірі 1331,20грн. (3328,00грн. х 0,4).

Водночас, відповідно до ч.3 ст.4 Закону України Про судовий збір при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, за подання до адміністративного суду позову з вимогою немайнового характеру, у разі подання такого позову в електронній формі через підсистему Електронний суд, з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, фізичною особою судовий збір справляється у розмірі, не менше, ніж 1064,96грн. (1331,20грн. х 0,8).

Зважаючи на приписи пп.1 п.3 ч.2, ч.3 ст.4 Закону України Про судовий збір, судовий збір за звернення до суду з вищевказаною позовною заявою з однією позовною вимогою немайнового характеру та подання вказаного позову в електронній формі через підсистему Електронний суд має бути сплачений у розмірі 1064,96грн.

За таких обставин, позивачеві слід надати документ про сплату судового збору у розмірі 1064,96грн.

Судовий збір має бути сплачено за наступними банківськими реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA 368999980313141206084004632

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

За приписами ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, тому суд вважає за необхідне залишити цю позовну заяву без руху.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Встановити позивачеві строк п`ять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду:

- оригіналу документа про сплату судового збору за подання до суду адміністративного позову у розмірі 1064,96грн.

Роз`яснити позивачеві, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали направити особі, що звернулася із адміністративним позовом.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя А. Ю. Рищенко