Рішення № 137653484, 16.06.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року Справа № 160/3339/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіВрони О. В. за участі секретаря судового засіданняХижняк В. В. за участі: представника позивача Гапонець А.А. представника відповідача Савченко І.Є. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного агентства України ПлейСіті про визнання незаконним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

13.02.2026 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного агентства України ПлейСіті (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Державного агентства України ПлейСіті № 189-Р від 11.12.2025 «Про застосування фінансових санкцій (штрафів) за порушення вимог законодавства про рекламу до ОСОБА_1 ».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не погоджується з оскаржуваним рішенням, з огляду на те, що вона не була повідомлена невідкладно про початок адміністративного провадження та, відповідно, не отримувала жодної інформації про свої права та обов`язки як учасника адміністративного провадження, що підтверджується відсутністю відповідного повідомлення та доказів його направлення у матеріалах адміністративної справи. Вказує на те, що лист про залучення позивача до участі в адміністративному провадженні не містив передбачених ч. 1 ст. 49 Закону України «Про адміністративну процедуру» відомостей, а також не містив жодної конкретної інформації та доказів на їх підтвердження щодо дати початку адміністративної процедури, підстав залучення саме позивача до адміністративного провадження, відомостей про контрагента щодо якого вимагаються документи та пояснення, не було навіть долучено повідомлення, яке нібито надійшло від ОСОБА_2 про порушення у сфері азартних ігор від 12 серпня 2025 року. Позивач зазначає на належному оформленні повідомлення ОСОБА_2 , яке не підлягало реєстрації відповідачем. Позивач вказує на відсутності правової підстави для моніторингу платформи спільного доступу до інформації Instagram в мережі Інтернет на предмет розміщення контенту з рекламою азартних ігор. Відповідачем не було вчинено жодної іншої процесуальної дії з метою встановлення дійсного власника профілю соціальної мережі та фактично безпідставно та незаконно розпочато адміністративну процедуру зазначаючи про те, що власником сторінки у соціальній мережі Instagram є нібито позивач. Матеріали адміністративного провадження не містять жодного доказу, що відповідач здійснював належні процесуальні дії для встановлення власника профілю. Єдиним джерелом інформації були відомості надані БЕБ у відповідь на запит, які містять лише припущення щодо можливої пов`язаності особи зі сторінкою, але прямо не встановлюють і не підтверджують права власності чи адміністрування. На думку позивача, відсутність в матеріалах адміністративної справи жодних належних, достатніх, допустимих та достовірних доказів, свідчить про спростування та неналежність документів поданих ОСОБА_2 , а також про відсутність обґрунтованих підстав для залучення позивача до адміністративного провадження з цих підстав. Відсутність первинного носія відеозапису, підтверджених даних про час, спосіб та умови створення відео, технічних метаданих, відомостей про автора та засоби фіксації, свідчать про те, що такий доказ не міг та не може вважатися достовірним, оскільки неможливо встановити його автентичність. Позивач є публічною та медійною особою, що обумовлено характером її професійної та суспільної діяльності. У зв`язку з цим інформація про позивача, її зображення, відеоматеріали, голос, манера мовлення, зовнішність та інші ідентифікаційні ознаки широко представлені у відкритому доступі в мережі Інтернет. Такі матеріали можуть бути використані для генерації штучних відео (deepfake), створення змонтованих або повністю синтезованих роликів, імітації голосу та поведінки позивача, формування контенту, який створює хибне уявлення про реальні дії чи висловлювання позивача. Між позивачем та ТОВ «СІТІКОД» не було укладено жодного договору, в тому числі, щодо розміщення чи розповсюдження реклами, а позивач, яка зареєстрована як фізична особа-підприємець, не отримувала жодної грошової винагороди. Відповідач мав довести отримання позивачем грошових коштів від ТОВ «СІТІКОД» за надання позивачем послуг пов`язаних із рекламою. Натомість, матеріали адміністративного провадження не містять таких доказів, що, на думку позивача, доводить, що у її діях відсутній склад правопорушення та, що, в свою чергу, виключає можливість притягнення до адміністративної відповідальності. Позивач зазначає, що Іnstagram не є за своєю природою рекламною платформою, а лише може використовуватися для реклами у випадках, коли користувач цілеспрямовано створює та поширює рекламний контент або отримує за це винагороду. Сам факт публікації контенту в Instagram не свідчить про рекламний характер такого контенту. За відсутності таких ознак інформація не може бути автоматично віднесена до реклами. Позивач вважає, що акт, на підставі якого було прийнято рішення № 189-Р від 11.12.2025 складений з істотними порушеннями, зокрема: без належного та повного з`ясування фактичних обставин справи, на підставі недопустимих, сумнівних та неперевірених доказів, без доведення належності спірного контенту позивачу, без встановлення рекламного характеру контенту у розумінні п. 15 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про рекламу», без доведення порушення конкретних вимог ст. 22-1 Закону України «Про рекламу» та із порушенням принципів законності, обґрунтованості, офіційності та презумпції правомірності, закріплених у Законі України «Про адміністративну процедуру». Вказані обставини обумовили звернення позивача до суду з цим позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2026 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 10.03.2026 о 10:30.

06.03.2026 представником відповідача через підсистему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції зазначив, що Агентство ПлейСіті є центральним органом виконавчої влади, уповноваженим забезпечувати реалізацію державної політики в сфері організації та проведення азартних ігор та лотерейній сфері. У зверненні О-128 від 12.08.2025 зазначено: прізвище та ім`я ( ОСОБА_2 ), поштова адреса ( АДРЕСА_1 ), е-mail ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), інформація про факти порушення закону (реклама онлайн-казино), дата виявленого порушення (12.08.2025), регіон (Україна), додатки до повідомлення (скриншоти), зазначено соціальну мережу на якій було виявлено порушення (Instagram), зворотній зв`язок (виділено з перерахованих варіантів - на е-mail). У зверненні ОСОБА_3 не зазначено номеру телефону, проте зазначено всі інші реквізити, необхідні для прийняття звернення до розгляду, відповідно до Положення про отримання, обробку та реагування на отримані повідомлення про порушення у сфері азартних ігор від 11.08.2021 № 482 дії Агентства ПлейСіті щодо реєстрації та розгляду звернення ОСОБА_4 відповідають принципу верховенства права. Формальна відсутність одного реквізиту (номера телефону) при наявності інших контактних даних не може бути підставою для ігнорування факту правопорушення. Крім того, звернення громадянина не було підставою для проведення перевірки щодо порушення вимог законодавства про рекламу до ОСОБА_1 . Ці дві події відбувались паралельно: 11 серпня порушення було виявлено уповноваженими особами Агентства ПлейСіті; 12 серпня надійшло звернення ОСОБА_5 . Значок підтвердження (біла галочка в блакитному кружечку з нерівними краями) є інструментом автентифікації, що підтверджує відповідність облікового запису реальній фізичній особі, юридичній особі або бренду. Надання Значка підтвердження (біла галочка в блакитному кружечку з нерівними краями) свідчить про автентичність суб`єкта. Отже, є підстави вважати, що обліковий запис ІНФОРМАЦІЯ_5 належить саме ОСОБА_1 , яка є власником та відповідальною особою за даний обліковий запис. Виходячи з функцій та завдань Бюро економічної безпеки України, очевидним є, те що Бюро економічної безпеки України володіє інформацією, яка була запитана Державним агентством України ПлейСіті. Враховуючи повноваження, визначені Положенням № 505, законом про рекламу та законом про азартні ігри, Агентство ПлейСіті зобов`язане реалізовувати державну політику у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерейній сфер та здійснювати контроль за дотриманням законодавства про рекламу у сфері організації та проведення азартних ігор. Отже, твердження позивача про безпідставність здійснення заходів щодо збору інформації/доказів та фіксації обставин у справі (в тому числі технічними засобами) і як наслідок неналежність оформлення доказів, є безпідставними. На відміну від електронного документа, електронний доказ - це будь-яка інформація в цифровій формі, що має значення для справи. Таким чином, сторіс в соціальній мережі Instagram є електронним доказом, а скріншот зроблений зі сторіс Instagram, відповідно, є паперовою (електронною) копією/версією електронного доказу. Листом за вих. №4-8/2497 від 03.12.2025 ОСОБА_1 було запрошено на розгляд питання про застосування фінансових санкцій (штрафів), що відбувалось 11.12.2025 об 11.00 у приміщенні Агентства ПлейСіті. У вказаний час з`явилась представник ОСОБА_1 , адвокат Анастасія Чередникова. Під час розгляду питання про застосування фінансових санкцій від адвоката Череднікової Анастасії, надійшло клопотання про призначення фототехнічної експертизи та письмові заперечення. Письмове клопотання було розглянуто під час розгляду питання про застосування фінансових санкцій (штрафів), у задоволенні клопотання відмовлено із зазначенням мотивів такої відмови. Лист за вих. № 4-8/2660 від 12.12.2025 було направлено додатково з інформативною метою. Позивач вказує, що реклама може мати вираження в різних формах та у різних спосіб, а головним її призначенням є саме формування обізнаності споживачів та їхнього інтересу до особи, ідеї та/або товару. Відтак, оплатний (комерційний) характер реклами не є єдиною визначальною ознакою, за якою можна ідентифікувати рекламу. Відповідач зазначає, що з метою з`ясування обставин, що мали значення для вирішення справи щодо порушення вимог законодавства про рекламу Агентство ПлейСіті листом від 17.11.2025 № 4-10/2305 повідомило ТОВ «СІТІКОД» про залучення до адміністративного провадження, а також запитано інформацію та документи щодо розповсюдження реклами азартних ігор. ТОВ «СІТІКОД» листом від 28.11.2025 №2025/11/28 (вх. № 2613/10 від 28.11.2025) повідомило, що не має жодного відношення до розповсюдження реклами азартних ігор на сторінці користувача ІНФОРМАЦІЯ_5 в соціальній мережі Instagram. Відповідач вважає, що оскільки закон про рекламу розмежовує відповідальність замовників реклами, виробників та розповсюджувачів реклами, то неможливість в повній мірі доведення факту замовлення реклами та притягнення до відповідальності замовника, не звільняє від притягнення до відповідальності виробника та розповсюджувача такої реклами у разі наявності беззаперечних доказів, що свідчать про її розповсюдження. Враховуючи зазначене, рішення Агентства ПлейСіті, на його думку, прийняте в межах наданих повноважень та за наявності доведеного факту розповсюдження реклами азартних ігор позивачем, що є порушенням частини першої статті 221 Закону про рекламу. Адміністративне провадження було розпочато написанням Доповідної записки від 17.11.2025 року (№ ВН-4/43/382). Невідкладно, в цей же день, ОСОБА_1 було повідомлено про початок адміністративного провадження та залучено до участі в адмінпровадженні (лист за вих. (№ 4- 8/2304 від 17.11.2025). Листом від 17.11.2025 року за вих. № 4-8/2304 позивач була повідомлена, що учасники адміністративного провадження мають права та обов`язки, передбачені статтею 28 Закону України «Про адміністративну процедуру». На підставі викладеного, відповідач вважає, що рішення Державного агентства України ПлейСіті від 11.12.2025 № 189-Р «Про застосування фінансової санкції (штрафу) за порушення вимог законодавства про рекламу до ОСОБА_1 » прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України у зв`язку з чим підстави для його скасування відсутні.

10.03.2026 представником позивача подано до суду відповідь на відзив, в якій вказано, що відповідачем до відзиву долучено копію повідомлення особи, яка нібито зверталася до Відповідача, а саме ОСОБА_5 . Водночас під час ознайомлення позивача з матеріалами адміністративного провадження відповідне повідомлення мало інший зміст та не містило ряду відомостей, які наразі відображені у документі, поданому до суду. Зокрема, під час ознайомлення матеріали повідомлення не містили інформації про місце проживання заявника, електронну адресу, обрання засобів для зворотного зв`язку, які наразі містяться у документі, долученому відповідачем до відзиву. Відповідач жодним чином не пояснює причини такої розбіжності між документом, що містився у матеріалах адміністративного провадження, та документом, поданим до суду, не зазначає джерело походження нової версії документа, а також не надає доказів того, що саме такий зміст звернення існував на момент прийняття оскаржуваного рішення. За таких обставин виникають обґрунтовані сумніви щодо достовірності та незмінності поданого Відповідачем документа, а також щодо того, чи саме цей документ був використаний Відповідачем під час прийняття оскаржуваного рішення. Відповідно, зазначений документ не може вважатися належним та достовірним доказом у справі. Посилання відповідача на норми Закону України «Про звернення громадян» не може бути підставою для обґрунтування правомірності його дій, оскільки порядок розгляду відповідних повідомлень визначений спеціальним нормативно-правовим актом - Положенням про отримання, обробку та реагування на отримані повідомлення про порушення у сфері азартних ігор, який підлягає застосуванню у даних правовідносинах, так як саме воно визначало порядок дій відповідача під час отримання та розгляду відповідного повідомлення. Застосування загальних норм замість спеціального нормативного акта фактично призвело до застосування Відповідачем не вірного правового регулювання, що, у свою чергу, ставить під сумнів правомірність здійснених ним дій та прийнятого рішення. Сама по собі наявність значка підтвердження облікового запису у соціальній мережі Instagram не є належним та беззаперечним доказом належності такого облікового запису конкретній особі. Відповідно до офіційних роз`яснень довідкового центру платформи Meta, значок підтвердження лише свідчить про те, що адміністрація сервісу вважає акаунт автентичним або таким, що представляє певну особу чи бренд, однак він призначений виключно для полегшення ідентифікації акаунтів користувачами платформи та не є офіційною процедурою юридичної ідентифікації особи. Позивачем зазначено, що БЕБ не надало жодної інформації про власника або адміністратора вказаного профілю, тим паче не підтверджував, що ним є позивач, а лише зазначив щодо можливої особи, яка може бути пов`язана із профілем. Відповідачем не було вчинено жодної іншої процесуальної дії з метою встановлення дійсного власника профілю соціальної мережі та фактично безпідставно та незаконно розпочато адміністративну процедуру зазначаючи про те, що власником сторінки у соціальній мережі Instagram є нібито позивач. В даному випадку оскаржуваним рішенням на позивача накладено штраф у розмірі 4 800 000 грн, що за своїм розміром є значним та фактично має каральний характер. За таких обставин адміністративне провадження повинно відповідати гарантіям справедливого розгляду справи, зокрема щодо чіткості обвинувачення, належності доказів та можливості їх перевірки. Однак лист, акт та оскаржуване рішення не містять належного обґрунтування доказів, на яких ґрунтується притягнення позивача до відповідальності, а також не дозволяють встановити спосіб їх отримання та перевірити їх достовірність. На думку позивача, сам по собі факт наявності на відеозаписі графічного зображення у вигляді вікна із написом «Info PC Users» не може вважатися належним доказом того, що відеозапис було створено безпосередньо на службовому робочому місці працівника відповідача із використанням службової техніки та офіційного облікового запису. Отже, зазначені доводи відповідача не підтверджують достовірність та належність відповідного відеозапису та скріншотів як доказів у справі. Позивач звертає увагу на протокол № 31 про розгляд справи у Державному агентстві ПлейСіті про застосування фінансових санкцій (штрафів) за порушення вимог законодавства про рекламу до ОСОБА_1 від 11 грудня 2025 року, який відповідач долучив лише до відзиву на позовну заяву. Про що і не заперечує, адже Перелік документів адміністративного провадження щодо ОСОБА_1 не містить даного Протоколу. Фактично позивач не була повідомлена невідкладно про початок адміністративного провадження та, відповідно, не отримувала жодної інформації про свої права та обов`язки як учасника адміністративного провадження, що підтверджується відсутністю відповідного належного повідомлення та доказів його направлення у матеріалах адміністративної справи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2026 заяву Державного агентства України ПлейСіті про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі №160/3339/26 задоволено; постановлено забезпечити участь представника відповідача Савченко Ірини Євгенівни у підготовчому засіданні 17.03.2026 о 14:30 і у всіх подальших судових засіданнях у справі №160/3339/26 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

В підготовче засідання, призначене на 17.03.2026, представник відповідача не прибув, надав клопотання про відкладення розгляду справи. Судом продовжено підготовче провадження у справі на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 31.03.2026 о 11 год. 00 хв.

17.03.2026 від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в якому викладено правову позицію, яка є аналогічною до доводів, вказаних у відзиві на позовну заяву.

В подальшому підготовче засідання відкладено на 28.04.2026.

Від представника позивача надійшло клопотання про продовження підготовчого провадження у справі, обґрунтовуючи його тим, що позивачем 03.03.2026 укладено договір про проведення відповідного експертного дослідження з Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України, експертиза виконується територіально у відокремленому підрозділі - Вінницькому відділенні, що підтверджує вжиття належних та своєчасних заходів для подання доказів. Станом на дату призначеного підготовчого судового засідання висновок експерта ще не підготовлений, що обумовлено об`єктивними строками проведення дослідження та не залежить від волі позивача. 27 квітня 2026 року від Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшла відповідь №1188/366-13-26/21, в якій повідомлено, що вищезазначена семантико-текстуальна експертиза писемного та усного мовлення під назвою «Відео 2.mp4» перебуває в стадії роботи над нею.

В підготовчому засіданні, призначеному на 28.04.2026, взяли участь представники сторін. Судом за клопотанням представника позивача відкладено підготовче засідання на 02.06.2026 о 11 год. 50 хв.

04.05.2026 від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів, а саме висновку експерта Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України за результатами проведення лінгвістичної (семантико- текстуальної) експертизи №231/26-21 від 29.04.2026.

29.05.2026 від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких зазначено, що поданий висновок експерта безпосередньо спростовує висновки, викладені в Акті про порушення вимог законодавства про рекламу № 14/3/2025 від 02 грудня 2025 року та в оскаржуваному Рішенні Державного агентства України ПлейСіті від 11.12.2025 № 189-Р «Про застосування фінансової санкції (штрафу) за порушення вимог законодавства про рекламу до ОСОБА_1 », оскільки підтверджує відсутність у досліджуваних матеріалах обов`язкових ознак рекламного повідомлення, а також відсутність ознак спонукання до участі в азартних іграх чи популяризації відповідної діяльності. Крім того, висновок експерта свідчить про те, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення серед іншого не було належним чином встановлено фактичний зміст нібито поширених позивачем матеріалів, їх комунікативну спрямованість та мовленнєвий характер, що призвело до помилкової кваліфікації відповідних публікацій як реклами азартних ігор. Отже висновки, викладені в оскаржуваному рішенні Державного агентства України ПлейСіті № 189-Р від 11.12.2025 «Про застосування фінансових санкцій (штрафів) за порушення вимог законодавства про рекламу до ОСОБА_1 », який було складено на підставі Акту про порушення вимог законодавства про рекламу № 14/3/2025 від 02.12.2025, не відповідають фактичним обставинам, є безпідставними та спростовуються результатами проведеного дослідження.

29.05.2026 від представника відповідача надійшли заперечення щодо долучення висновку експерта, з посиланням на те, що предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Зважаючи на викладене вище, висновок експерта не може бути долучений до матеріалів справи та прийнятий до уваги судом під час розгляду справи, оскільки не є належним та допустимим доказом у справі. Також, зазначено, що листом за вих. № 22/05/26 від 22.05.2026 ТОВ «СІТІКОД» повідомило, що клієнтський рахунок гравця ОСОБА_1 (додаткова інформація для ідентифікації гравця: РНОКПП 3351612685) на вебсайті https://beton.ua організатора азартних ігор ТОВ «СІТІКОД» - не зареєстровано.

02.06.2026 від представника позивача надійшли письмові пояснення у справі з викладенням правової позиції, яка є аналогічною до доводів, викладених у наданих до суду заявах по суті справи.

02.06.2026 від представника відповідача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

В підготовчому засіданні, призначеному на 02.06.2026, взяла участь представник відповідача. Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності. Судом закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 09.06.2026 о 14 год. 30 хв.

В судовому засіданні, призначеному на 09.06.2026, взяли участь представники сторін, підтримали обрані правові позиції.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.05.2025 № 519-р «Про можливість забезпечення здійснення Державним агентством ПлейСіті функцій і повноважень» погоджено можливість забезпечення здійснення Агентством ПлейСіті покладених на нього згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 02.05.2025 № 505 «Про затвердження Положення про Державне агентство України ПлейСіті» функцій і повноважень.

Повноваження Державного агентства України ПлейСіті у сфері організації та проведення азартних ігор визначено Законом України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» (у редакції, чинній на даний момент) та Положенням про Державне агентство України ПлейСіті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.05.2025 № 505.

Пунктом 1 Положення про Державне агентство України ПлейСіті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.05.2025 № 505, встановлено, що Державне агентство України ПлейСіті (далі Агентство ПлейСіті) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем`єр-міністра України - Міністра цифрової трансформації і який реалізує державну політику у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерейній сфері.

Пунктом 3 Положення про Державне агентство України ПлейСіті, зокрема передбачено, що основними завданнями Агентства ПлейСіті є: 1) реалізація державної політики у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерейній сфері; 2) здійснення державного нагляду (контролю) за ринком азартних ігор, а також за проведенням лотерей в Україні. Відповідно до абзацу тринадцять пункту 4 Агентство ПлейСіті відповідно до покладених на нього завдань виконує функції органу ліцензування господарської діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, приймає рішення про залишення заяви про отримання ліцензії без руху або без розгляду, видачу ліцензії або відмову у видачі ліцензії, припинення дії ліцензій, а також здійснює інші повноваження органу ліцензування в межах та порядку, встановлених Законом України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор».

Підпунктом 8 пункту 5 Положення про Державне агентство України ПлейСіті встановлено, що Агентство ПлейСіті з метою організації своєї діяльності забезпечує в установленому порядку самопредставництво Агентства ПлейСіті в судах та інших органах через осіб, уповноважених діяти від його імені, зокрема через посадових осіб юридичної служби апарату Агентства ПлейСіті або інших уповноважених осіб, а також забезпечує представництво інтересів Агентства ПлейСіті в судах та інших органах через представників.

17.11.2025 начальником відділу контролю за дотриманням законодавства про рекламу Департаменту цифрових рішень та здійснення контрольно-наглядових функцій Сергієм Кучеруком складено доповідну записку з пропозицією розпочати адміністративне провадження у справі про порушення вимог законодавства про рекламу, на ім`я голови Державного агентства України ПлейСіті Геннадія Новікова.

В доповідній записці вказано про надходження повідомлення Онопка Владислава про порушення у сфері азартних ігор від 12 серпня 2025 року, в якому міститься інформація щодо можливого порушення вимог законодавства про рекламу у сфері азартних ігор, а саме розповсюдження реклами азартних ігор на сторінці користувача ІНФОРМАЦІЯ_5 на платформі спільного доступу до інформації Instagram за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_6.

В доповідній записці, також, зазначено, що керуючись абзацом двадцять другим підпункту 3 пункту 4 Положення про Державне агентство України ПлейСіті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 травня 2025 року № 505, Державним агентством України ПлейСіті здійснювався моніторинг платформи спільного доступу до інформації Instagram в мережі Інтернет на предмет розміщення контенту з рекламою азартних ігор. Під час здійснення такого моніторингу було виявлено розміщення на сторінці користувача ІНФОРМАЦІЯ_5, яка розташована на платформі спільного доступу до інформації Instagram, публікації з розповсюдженням реклами азартних ігор, що містила ознаки порушень законодавства України про рекламу.

Так, 11 серпня 2025 на сторінці користувача ІНФОРМАЦІЯ_5 на платформі спільного доступу до інформації Instagram , за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_6 розміщена зникаюча відео-публікація формату «Instagram Stories» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4 з наступним текстом: «Я тебе рассказывала, рассказывала, не успела записать... ну, не успела зажать, значит. А-а, получаю ваши сообщения о том, что у вас тоже получается выигрывать. Я уже три раза выводила кэш, поэтому напишу вам дальше, какие игры я играю. Классный сайт, действительно, на нём можно поднять мани» (мовою оригіналу).

Наступна публікація від 11 серпня 2025 року, після вищезазначеної, за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_7/, яка містить повідомлення з текстом «Бананзааааааа» з гіперпосиланням, при натисканні на яке здійснюється перенаправлення на вебсайт https://beton.ua/registration/.

На веб-сайті https://beton.ua/ міститься інформація, що онлайн-казино BETON проводить свою діяльність на підставі ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино в мережі Інтернет, видана ТОВ «СІТІКОД» 20.11.2023 на підставі рішення КРАІЛ №364 від 03.11.2023 (зі змінами, внесеними рішенням №323 від 20.06.2024).

Згідно з інформацією, що міститься у реєстрах, формування та ведення яких здійснює Агентство ПлейСіті, ТОВ «СІТІКОД» (код ЄДРПОУ 45358454, місцезнаходження: 04123, місто Київ, вулиця Байди Вишневецького, будинок 3Б) здійснює діяльність з організації та проведення азартних ігор на підставі ліцензії, виданої відповідно до рішення КРАІЛ №364 від 03.11.2023 (зі змінами, внесеними рішенням №323 від 20.06.2024), місце провадження діяльності - вебсайт https://beton.ua, бренд BETON. Таким чином, можливим замовником реклами є ТОВ «СІТІКОД».

Агентством ПлейСіті, з метою належного реагування на порушення, виявленні в процесі моніторингу мережі інтернет, та встановлення винних осіб листом від 03.10.2025 №4-7/1734 був направлений запит до Бюро економічної безпеки України із переліком облікових записів щодо надання інформації про власників таких облікових записів на платформі спільного доступу до інформації Instagram.

Проаналізувавши відповідь Територіального управління БЕБ у м. Києві, надану листом від 03.11.2025 № 2102/4, відповідачем встановлено, що власницею облікового запису на платформі спільного доступу до інформації Instagram за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_6 є ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 .

Всі вищезазначені факти дають підстави відповідачу вважати, що обліковий запис користувача ІНФОРМАЦІЯ_5 на платформі спільного доступу до інформації Instagram за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 належить ОСОБА_6 , та використовувався для розповсюдження реклами в комерційних цілях.

Відповідно до інформації, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 зареєстрована як ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місцезнаходження фізичної особи - підприємця: АДРЕСА_4 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 , телефон: НОМЕР_2 ) з основним видом економічної діяльності 73.11 Рекламні агентства.

В Реєстрі суб`єктів у сфері медіа, держателем та технічним адміністратором якого є Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, відсутні відомості про реєстрацію сторінки користувача ІНФОРМАЦІЯ_5 на платформі спільного доступу до інформації Instagram в якості медіа.

Таким чином, встановлена така сукупність фактів, як володіння ОСОБА_6 обліковим записом користувача ІНФОРМАЦІЯ_5 на платформі спільного доступу до інформації Instagram, реєстрація ОСОБА_6 як ФОП з основним видом діяльності 73.11 Рекламні агентства, здійснення ОСОБА_6 діяльності, на платформі спільного доступу до інформації Instagram, як популярної особи, оскільки кількість її підписників дорівнює 378 тисячам, а саме особи, яка регулярно поширювала інформацію під своїм редакційним контролем через власний обліковий запис ІНФОРМАЦІЯ_5 на платформі спільного доступу до інформації Instagram.

Зазначене може свідчити, що ФОП ОСОБА_1 є виробником та розповсюджувачем реклами онлайн-казино «BETON» організатора азартних ігор ТОВ «СІТІКОД» на сторінці користувача ІНФОРМАЦІЯ_5 у соціальній мережі Instagram.

Зафіксовані факти містять ознаки порушення вимог законодавства про рекламу азартних ігор, зокрема частини першої, абзацу четвертого та п`ятого частини другої, абзацу чотирнадцятого частини першої статті, частини третьої, частини п`ятої, частини восьмої та частини одинадцятої статті 22-1 Закону про рекламу.

17.11.2025 Державним агентством України Плейсіті складено повідомлення №4-8/2304 «Про залучення до участі в адміністративному провадженні», відповідно до якого Агентством ПлейСіті, у зв`язку з надходженням повідомлення від ОСОБА_2 про порушення у сфері азартних ігор від 12 серпня 2025 року, в якому міститься інформація щодо можливого порушення вимог законодавства про рекламу у сфері азартних ігор, а саме розповсюдження реклами азартних ігор на сторінці користувача ІНФОРМАЦІЯ_5 на платформі спільного доступу до інформації Instagram за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_6 та за результатом моніторингу платформи спільного доступу до інформації Instagram на предмет розміщення контенту з рекламою азартних ігор, за посиланнями: ІНФОРМАЦІЯ_3 11 серпня 2025 року було виявлено рекламу азартних ігор з об`єктом права інтелектуальної власності «BETON».

Згідно з інформацією, що міститься у реєстрах, формування та ведення яких здійснює Агентство ПлейСіті та яка розміщена на офіційному веб-сайті ПлейСіті, ТОВ «СІТІКОД» проводить діяльність з організації та проведення азартних ігор на підставі ліцензії, виданої відповідно до рішення КРАІЛ від 03.11.2023 № 364, та використовує у своїй діяльності бренд організатора азартних ігор «BETON». Зафіксована реклама за посиланням розповсюджувалась з ознаками порушення вимог Закону про рекламу.

У зв`язку з цим Агентством ПлейСіті розпочато адміністративне провадження у справі про порушення вимог законодавства про рекламу, а ОСОБА_6 долучається до розгляду справи про порушення вимог законодавства про рекламу як учасник.

11.12.2025 Агентством ПлейСіті складено протокол №31 про розгляд справи у Державному агентстві ПлейСіті про застосування фінансових санкцій (штрафів) за порушення вимог законодавства про рекламу до ОСОБА_1 .

02.12.2025 Державним агентством України Плейсіті складено акт №14/3/2025 про порушення законодавства про рекламу.

В акті зазначено, що відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру», частини першої статті 26 Закону України «Про рекламу» (далі - Закон про рекламу), уповноваженими посадовими особами Агентства ПлейСіті за результатами здійснення контролю за дотриманням законодавства України про рекламу у сфері організації та проведення азартних ігор 11 серпня 2025 року на сторінці власника облікового запису (далі - користувач) ІНФОРМАЦІЯ_5 на платформі спільного доступу до інформації Instagram за посиланнями:

ІНФОРМАЦІЯ_4;

ІНФОРМАЦІЯ_7/,

виявлено рекламу організатора азартних ігор ТОВ «СІТІКОД», яка розміщувалась з порушенням вимог абзаців першого-восьмого частини першої, абзацу четвертого та п`ятого частини другої, частин третьої, п`ятої, шостої, восьмої, дев`ятої та одинадцятої статті 22-1 Закону про рекламу, складено цей акт.

За результатами здійснення аналізу наявної інформації уповноваженими особами Агентства ПлейСіті встановлено таке:

1. в матеріалах адміністративного провадження відсутні докази, що ТОВ «СІТІКОД» здійснювалось замовлення реклами, розповсюдженої за посиланнями: ІНФОРМАЦІЯ_4; ІНФОРМАЦІЯ_7/.

2. Розповсюджувачем реклами азартних ігор за посиланнями: ІНФОРМАЦІЯ_4; ІНФОРМАЦІЯ_7/ є ОСОБА_6 .

3. Виробником реклами азартних ігор за посиланнями: ІНФОРМАЦІЯ_3 який незаконно використовував доменне ім`я https://beton.ua/ організатора азартних ігор ТОВ «СІТІКОД», є ОСОБА_6 .

В акті вказано, що ОСОБА_6 , як розповсюджувач та виробник реклами азартних ігор за посиланнями:

ІНФОРМАЦІЯ_4;

ІНФОРМАЦІЯ_7/, є особою, винною у порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення, а також виробництва з порушенням прав третіх осіб, реклами азартних ігор, зокрема вимог абзаців першого-восьмого частини першої, абзацу четвертого та п`ятого частини другої, частин третьої, п`ятої, шостої, восьмої, дев`ятої та одинадцятої статті 22-1 Закону про рекламу.

11.12.2025 Державним агентством України ПлейСіті прийнято рішення №189-Р «Про застосування фінансових санкцій (штрафів) за порушення вимог законодавства про рекламу до ОСОБА_1 », яким вирішено застосувати до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місцезнаходження фізичної особи: АДРЕСА_4 ) фінансову санкцію (штраф) у розмірі 4 800 000 (чотири мільйони вісімсот тисяч) грн, відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор».

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

01 квітня 2025 року набрав чинності Закон України від 04 грудня 2024 року № 4116-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою боротьби з ігровою залежністю (лудоманією) та вдосконалення державного регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор та лотерей» (далі - Закон № 4116-ІХ), прикінцевими та перехідними положеннями якого Кабінетові Міністрів України доручено до 01 квітня 2025 року ліквідувати Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей і утворити центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерейній сфері.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 2025 року № 314 «Про центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерейній сфері» постановлено утворити Державне агентство України ПлейСіті як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій - Міністра цифрової трансформації і який реалізує державну політику у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерейній сфері.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02 травня 2025 року № 505 затверджено Положення про Державне агентство України ПлейСіті, відповідно до пункту першого якого, Державне агентство України ПлейСіті (Агентство ПлейСіті) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра цифрової трансформації і який реалізує державну політику у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерейній сфері.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 травня 2025 року № 519-р «Про можливість забезпечення здійснення Державним агентством ПлейСіті функцій і повноважень» погоджено можливість забезпечення здійснення Агентством ПлейСіті покладених на нього згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 2 травня 2025 року № 505 «Про затвердження Положення про Державне агентство України ПлейСіті» функцій і повноважень.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» (далі - Закон про азартні ігри) передбачено, що державне регулювання у сфері організації та проведення азартних ігор здійснюється Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерейній сфері, а також Уповноваженим органом у межах їх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Кабінет Міністрів України забезпечує проведення державної політики у сфері організації та проведення азартних ігор шляхом затвердження ліцензійних умов провадження господарської діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, інших підзаконних нормативно-правових актів, прийняття яких віднесено законом до повноважень Кабінету Міністрів України.

Органом державного регулювання у сфері організації та проведення азартних ігор є Уповноважений орган.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2025 року №159 «Деякі питання забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерейній сфері» функцію із забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерейній сфері покладено на Міністерство цифрової трансформації України.

Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство цифрової трансформації України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 вересня 2019 року № 856, Мінцифри є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, серед іншого, у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерейній сфері.

Статтею 7 Закону про азартні ігри визначено повноваження Міністерства цифрової трансформації України як центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерейній сфері.

Водночас, відповідно до статті 8 цього ж закону визначено повноваження Уповноваженого органу у сфері організації та проведення азартних ігор, який відповідно до частини третьої статті 6 Закону про азартні ігри є органом державного регулювання у сфері організації та проведення азартних ігор.

Відповідно до пункту 60-1 частини першої статті 1 цього Закону Уповноважений орган - це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерейній сфері.

Основними завданнями Агентства ПлейСіті, визначеними Положенням та Законом про азартні ігри є, зокрема, реалізація державної політики у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерейній сфері.

Згідно пункту 4 Положення Агентство ПлейСіті відповідно до покладених на нього завдань застосовує фінансові санкції (штрафи), передбачені Законом, та здійснює контроль за дотриманням законодавства про рекламу у сфері організації та проведення азартних ігор.

Отже, Агентство ПлейСіті є центральним органом виконавчої влади, уповноваженим забезпечувати реалізацію державної політики в сфері організації та проведення азартних ігор та лотерейній сфері.

Відповідно до пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою боротьби з ігровою залежністю (лудоманією) та вдосконалення державного регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор та лотерей» від 04.12.2024 № 4116-IX нормативно-правові акти Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей, видані до набрання чинності цим Законом, діють до визнання їх такими, що втратили чинність, у встановленому порядку.

Щодо оформлення звернення ОСОБА_7 , суд зазначає наступне.

Станом на 12 серпня 2025 року (дату отримання звернення ОСОБА_7 ) було дійсним Положення про отримання, обробку та реагування на отримані повідомлення про порушення у сфері азартних ігор, затверджене рішенням Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей від 11.08.2021 № 482, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.09.2021 р. за № 1228/36850, яке станом на день розгляду справи втратило чинність на підставі наказу Міністерства цифрової трансформації України від 17.09.2025 №158.

Під час розгляду справи застосуванню підлягає саме Положення №482, яке врегульовувало спірне питання на момент його розгляду відповідачем.

В розділі ІІ Положення №482 визначено, що повідомлення, які надходять через спеціальну форму, розміщену на вебсайті КРАІЛ та телефонну «гарячу лінію» КРАІЛ, приймаються, підлягають попередньому розгляду та в установленому порядку реєструються структурним підрозділом, відповідальним за організацію розгляду звернень громадян. Повідомлення може бути усним чи письмовим.

Письмове повідомлення надсилається шляхом заповнення електронної форми, яка розміщена на вебсайті КРАІЛ.

Пунктом 3 розділу ІІ Положення №482 передбачено, що повідомлення, яке не містить обов`язкової для заповнення інформації, визначеної спеціальною електронною формою, розгляду та реєстрації не підлягає.

Розділом ІІІ Положення №482 передбачено, що для отримання повідомлень на вебсайті КРАІЛ розміщується спеціальна форма для отримання повідомлень, наведена в додатку 1 цього Положення.

Повідомлення, отримані шляхом заповнення спеціальної форми, яка розміщена на вебсайті КРАІЛ, надходять до системи електронного документообігу КРАІЛ, попередньо розглядаються та реєструються структурним підрозділом, відповідальним за організацію розгляду звернень громадян у день їх надходження або на наступний робочий день, якщо таке повідомлення надійшло у вихідні, святкові та неробочі дні.

Посадовим особам, залученим до роботи з повідомленнями, забороняється розголошувати або використовувати в інший спосіб у своїх інтересах інформацію, що міститься в повідомлені, а також будь-яку іншу інформацію, пов`язану з прийняттям та розглядом повідомлення.

Повідомлення є підставою для здійснення: 1) заходів державного нагляду (контролю); 2) направлення вимоги КРАІЛ щодо обмеження доступу на (з) території України до такого вебсайту або його частини; 3) звернення до правоохоронних органів та органів, які здійснюють правоохоронні функції.

За результатами опрацювання отриманих повідомлень КРАІЛ вживає інших заходів, передбачених законодавством.

Судом проаналізовано звернення ОСОБА_7 , яке надійшло 12.08.2025 за вх. №О-128 до Державного агентства України ПлейСіті шляхом заповнення електронної форми у відповідності до додатку №1 до Положення №482, та встановлено, що з вказаного звернення можливо встановити особу заявника, місце проживання, електронну пошту (на яку заявник просив надати відповідь), а також суть звернення.

Відтак, судом не встановлено підстав вважати, що таке звернення не мало бути зареєстровано Державним агентством України ПлейСіті.

Доводи позивача щодо необхідності завантаження лише одного файлу до звернення не є свідченням порушень процедури реєстрації звернення, оскільки не впливають на суть оскаржуваного рішення.

Стосовно доводів позивача про несвоєчасне повідомлення про розгляд адміністративного провадження, суд вказує, що 17.11.2025 складена доповідна записка про ймовірні факти порушення законодавства про рекламу, в той же день 17.11.2025 Державним агентством України Плейсіті складено повідомлення №4-8/2304 «Про залучення до участі в адміністративному провадженні», яким залучено ОСОБА_1 як учасника адміністративного провадження.

Відповідно до частини четвертої статті 3 Закону про азартні ігри, відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів, у тому числі щодо здійснення контролю за дотриманням законодавства про рекламу, у сфері організації та проведення азартних ігор регулюються Законом України «Про адміністративну процедуру» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Так, пунктом 2 та 4 частини першої статті 2 Законом України «Про адміністративну процедуру» визначено наступні терміни.

Адміністративна справа - справа, що стосується публічно-правових відносин щодо забезпечення реалізації права, свободи чи законного інтересу особи та/або виконання нею визначених законом обов`язків, захисту її права, свободи чи законного інтересу, розгляд якої здійснюється адміністративним органом.

Адміністративне провадження - сукупність процедурних дій, що вчиняються адміністративним органом, і прийнятих процедурних рішень з розгляду та вирішення справи, що завершується прийняттям і, в необхідних випадках, виконанням адміністративного акт.

Нормами статті 34 Закону України «Про адміністративну процедуру» встановлені строки вирішення (перегляду) справи.

Відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про адміністративну процедуру» адміністративне провадження відповідно до цього Закону розпочинається за ініціативою адміністративного органу, у тому числі у порядку здійснення ним інспекційного (контрольного, наглядового) повноваження.

Статтею 37 Закону України «Про адміністративну процедуру» передбачено, що підставою для початку адміністративного провадження за ініціативою адміністративного органу відповідно до принципів законності та офіційності є:

1) виконання адміністративним органом його повноважень, визначених законом;

2) настання події, визначеної законом як підстава для прийняття адміністративного акта;

3) порушення права, свободи чи законного інтересу особи або публічного інтересу, виявлене адміністративним органом.

Статтею 46 Закону України «Про адміністративну процедуру» адміністративне провадження розпочинається з дня прийняття рішення про початок адміністративного провадження компетентним адміністративним органом за власною ініціативою або вчинення першої процедурної дії у справі.

Агентством ПлейСіті було повідомлено позивача про залучення її до адміністративного провадження про порушення вимог законодавства про рекламу.

Доказів несвоєчасного вручення чи направлення повідомлення матеріали справи не містять, відтак, відповідні доводи представника позивача спростовуються матеріалами справи.

Щодо суті встановленого порушення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 10 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» заходи державного нагляду (контролю) за ринком азартних ігор здійснюються у формі планових або позапланових перевірок.

Частиною 2 ст. 10 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» передбачено, що планові перевірки організаторів азартних ігор проводяться не частіше ніж один раз на рік, але не рідше одного разу на три роки, відповідно до річних планів, затверджених Уповноваженим органом.

Згідно з ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» позапланові перевірки проводяться за рішенням Уповноваженого органу, оформленим наказом, з питань, зазначених у такому наказі. Рішення про проведення позапланової перевірки приймається за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) отримано звернення або повідомлення про порушення організатором азартних ігор законодавства про азартні ігри;

2) з метою перевірки виконання розпоряджень про усунення порушень законодавства у сфері організації та проведення азартних ігор, виявлених під час проведення попередньої планової або позапланової перевірки;

3) за результатами аналізу інформації, документів, звітності, отриманих від організатора азартних ігор, виявлено факти, що можуть свідчити про недотримання ним законодавства про азартні ігри та/або про надання недостовірної інформації, у тому числі у документах, що подавалися для отримання ліцензії;

4) за результатами моніторингу діяльності організаторів азартних ігор з використанням Державної системи онлайн-моніторингу виявлено факти, що можуть свідчити про недотримання організатором азартних ігор законодавства про азартні ігри;

5) з метою перевірки дотримання організатором азартних ігор вимог щодо підключення грального обладнання до Державної системи онлайн-моніторингу;

6) отримано повідомлення від іншого органу державної влади про факти, що можуть свідчити про порушення організатором азартних ігор вимог законодавства про азартні ігри, виявлені посадовою особою такого органу під час виконання своїх повноважень, із зазначенням інформації та документів, які це підтверджують;

7) в інших випадках, визначених Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Згідно з ч.1 ст. 59 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» до рекламодавців, виробників реклами та/або розповсюджувачів реклами за порушення встановлених законодавством вимог до реклами азартних ігор, реклами торговельних марок, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими провадиться діяльність з організації та проведення азартних ігор, а також інших позначень, під якими проводяться азартні ігри, застосовується штраф у розмірі 600 мінімальних заробітних плат.

Частиною 3 ст. 59 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» передбачено, що фінансові санкції (штрафи), передбачені цією статтею, застосовуються за рішенням Уповноваженого органу у порядку, передбаченому статтею 58 цього Закону.

Відповідно до ч.2 ст. 58 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» фінансові санкції (штрафи), передбачені цим Законом, застосовуються за рішенням Уповноваженого органу, що набирає законної сили з дня його прийняття. Рішення Уповноваженого органу про застосування до організатора азартних ігор фінансових санкцій (штрафів) повинно бути вмотивованим та містити конкретну обґрунтовану причину, що стала підставою для прийняття такого рішення.

Так, механізм застосування Агентством ПлейСіті фінансових санкцій (штрафів), передбачених статтями 58 та 59 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» визначає Порядок застосування фінансових санкцій (штрафів), передбачених Законом України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 9 лютого 2022 р. №101(далі Порядок).

Слід зазначити, що пунктом 4 Порядку передбачено, що підставою для прийняття рішення Агентства ПлейСіті про застосування фінансових санкцій (штрафів) до організаторів азартних ігор та інших суб`єктів господарювання у випадках, передбачених Законом, є акт, складений Агентством ПлейСіті про порушення вимог законодавства про азартні ігри та/або законодавства про рекламу.

Тобто, законодавець визначає підставу (акт) для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій (штрафів) до суб`єктів господарювання, які порушили вимоги законодавства про рекламу.

Відповідно до абзацу дев`ятого частини першої статті 26 Закону України «Про рекламу» контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерейній сфері - щодо реклами у сфері організації та проведення азартних ігор.

Згідно з ч.1 ст. 22-1 Закону України «Про рекламу» реклама азартних ігор, реклама торговельних марок, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими провадиться діяльність з організації та проведення азартних ігор, а також інших позначень, під якими проводяться азартні ігри (далі - реклама азартних ігор), забороняється, крім реклами:

у лінійних аудіовізуальних та аудіальних медіа з 23 години до 6 години;

у спеціалізованих виданнях, присвячених азартним іграм та/або спорту, призначених для осіб старше 21 року;

безпосередньо у приміщеннях гральних закладів;

на веб-сайтах організаторів азартних ігор та/або в мобільних додатках організаторів азартних ігор, через які провадиться діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор, а також на веб-сторінках організаторів азартних ігор на платформах спільного доступу;

у зареєстрованих відповідно до Закону України "Про медіа" онлайн-медіа, призначених для осіб старше 21 року;

у зареєстрованих відповідно до Закону України "Про медіа" нелінійних аудіовізуальних медіа, за умови застосування технічної можливості щодо спрямування реклами на осіб старше 21 року;

на платформах спільного доступу до інформації, платформах спільного доступу до відео, пошукових системах (пошукових сервісах), за умови застосування технічної можливості таких платформ та систем (сервісів) щодо спрямування реклами на осіб старше 21 року.

Забороняється:

пропонування або надання будь-якого прямого чи непрямого відшкодування витрат для доступу до гральних закладів та/або участі в азартних іграх;

розміщення зображення або згадування азартних ігор, торговельних марок, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими провадиться діяльність з організації та проведення азартних ігор, а також інших позначень, під якими проводяться азартні ігри, на будь-яких товарах (предметах), крім розміщення на товарах (предметах), що використовуються під час проведення азартних ігор, а також крім розміщення торговельних марок спонсора, за умови дотримання вимог, передбачених частиною четвертою цієї статті;

пропонування безоплатних бонусів (будь-яких інших заохочень) замість внесення ставки;

здійснення телефонних дзвінків, надсилання повідомлень невизначеному колу осіб засобами поштового зв`язку, мобільного зв`язку, електронних комунікацій з метою надання інформації про азартні ігри;

поширення реклами азартних ігор на тимчасово окупованій території України.

Вимоги, передбачені цією статтею для реклами азартних ігор, поширюються також на будь-які інформаційні повідомлення про здійснення благодійної діяльності організаторами азартних ігор, їх афілійованими особами чи будь-якими іншими особами з використанням бренда організатора азартних ігор, зазначення організаторів азартних ігор чи їхніх брендів як спонсорів, партнерів певної діяльності чи заходу в рекламних матеріалах інших замовників.

Розміщення організатором азартних ігор мобільного додатка, призначеного для участі в азартних іграх, у магазинах мобільних додатків не вважається рекламою.

Судом встановлено, що позивача притягнуто до відповідальності у вигляді накладення штрафних санкцій оскаржуваним рішенням №189-Р від 11.12.2025 «Про застосування фінансових санкцій (штрафів) за порушення вимог законодавства про рекламу до ОСОБА_1 » на підставі ч.1 ст. 59 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор».

Підставою для накладення штрафних санкцій оскаржуваним рішення є встановлення Державним агентством ПлейСіті порушення позивачем вимог ст.22-1 Закону України «Про рекламу», а саме розміщення на сторінці користувача ІНФОРМАЦІЯ_5 у соціальній мережі Instagram реклами онлайн-казино «BETON» організатора азартних ігор ТОВ «СІТІКОД».

З аналізу ч.1 ст. 59 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» судом встановлено, що відповідальність передбачається до рекламодавців, а саме осіб, які здійснюють дії, спрямовані на рекламування послуг.

В той час, ст. 22-1 Закону України «Про рекламу» забороняє рекламування азартних ігор, рекламування торговельних марок, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими провадиться діяльність з організації та проведення азартних ігор.

Отже з метою встановлення складу порушення, передбаченого ст.22-1 Закону України «Про рекламу», необхідним є встановлення факту чи віднесені надані до суду відеоматеріали до рекламування азартних ігор.

Суду надано висновок експерта Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (КНДІСЕ), складений 29.04.2026 №231/26-21.

Відповідно до висновків експерта:

1. Наданий на дослідження матеріал свідчить, що об`єктивний зміст висловлення (тексту) сториз ІНФОРМАЦІЯ_8 являє собою спонтанний монолог-рефлексію, структурований за принципом «потоку свідомості». Тематичне ядро: опис випадкового успіху в межах ігрового інтерфейсу, що подається як елемент приватного побуту. Комунікативна стратегія: авторка використовує тактику «своєї людини», де ігрова активність не виокремлюється як професійна чи комерційна діяльність, а розчиняється у звичному форматі щоденного звіту перед підписниками (сторіз). Загальна семантична спрямованість тексту свідчить про домінування експресивної функції мови (вираження почуттів автора) над апелятивною (вплив на глядача). Зміст тексту концентрується на особистій емоції від результату, а не на характеристиках ігрової платформи як об`єкта.

2. За результатами проведеного лінгвістичного аналізу, у межах наданих матеріалів (текст сторіз ІНФОРМАЦІЯ_4) не встановлено мовних маркерів, які б свідчили про наявність прямих форм спонукання до вчинення будь-яких конкретних дій. У тексті не містяться лінгвістичні ознаки волевиявлення, спрямованого на стимулювання адресата до реєстрації, внесення коштів чи участі в іграх. Натомість мовленнєва стратегія автора характеризується як суб`єктивно-описова, де надання посилання має характер необов`язкової технічної супровідної дії.

3. Наданий на дослідження матеріал (текст у сторіз ІНФОРМАЦІЯ_4) дає підстави вважати про домінування в ньому ознак індивідуально-суб`єктивного сприйняття. Автор виступає не як ретранслятор об`єктивних даних, а як суб`єкт, що ділиться персональним емоційним станом. Події та об`єкти, згадані в тексті, подані через призму приватного досвіду, що виключає можливість їх трактування як неупередженої чи загальнозначущої інформації.

4. На підставі проведеного лінгвістичного аналізу, у межах наданих матеріалів та компетенції експерта, можна дійти висновку, що досліджуваний матеріал (текст сторіз ІНФОРМАЦІЯ_4) не містить спеціальних мовних прийомів експресивного синтаксису, характерних для рекламного дискурсу. Синтаксична побудова висловлювань може бути кваліфікована як така, що відповідає ознакам неформального усного мовлення у форматі «персональний блог», де пріоритетом є передавання миттєвої емоції, а не структурний вплив на споживача.

5. Наданий на дослідження матеріал (текст у сторіз ІНФОРМАЦІЯ_4) характеризуються як природне, непідготовлене мовлення. Структурно-семантична організація тексту свідчить про домінування суб`єктивного чинника та спонтанності. Висловлювання за своїми ознаками ідентичні формату приватних роздумів або дружньої розповіді, де головною метою є самовираження автора, а не трансляція підготовленого рекламного повідомлення.

6. Без виходу за межі текстуального аналізу можна вважати, що фраза «Классный сайт, действительно, на нем можно поднять мани» є суб`єктивним оціночним судженням. Вона відображає персональний емоційний стан автора та його індивідуальну інтерпретацію власного ігрового досвіду. У висловлюванні відсутні ознаки фактичного твердження про гарантований прибуток, оскільки воно грунтоване на модальності можливості та оціночній лексиці, що не передбачає виникнення у читача обов`язкових очікувань щодо ідентичного результату.

7. Надане на дослідження повідомлення з текстом «Бананзааааааа» та гіперпосиланням на сторінку beton.ua/registration/ у своєму об`єктивному змісті (повідомлення «Бананзааааааа» з гіперпосиланням) спрямоване на експресивне позначення ігрової ситуації, яка викликала позитивну емоцію в автора. У межах проведеного аналізу виявляє ознаки, характерні для вигуку-ідентифікатора. Гіперпосилання в даному контексті виконує технічну функцію візуалізації джерела емоцій автора в межах його особистого досвіду («обмін особистим досвідом»), не містячи лінгвістичних ознак рекламного чи переконувального спрямування.

8. Наданий на дослідження матеріал «Відео 2.mр4» має виражені ознаки спонтанного оприлюднення інформації про власне дозвілля. Відсутність рекламних кліше, використання розмовного синтаксису та аматорська композиція кадру виключають можливість виконання цього запису за професійним технічним завданням. Висловлювання автора є безпосередньою реакцією на поточні події в його житті, що відповідає формату особистих роздумів та неформального звіту про дозвілля.

9. Досліджувані текстові матеріали за посиланнями: ІНФОРМАЦІЯ_4 ІНФОРМАЦІЯ_7/ за сукупністю ознак (відсутність прямого об`єкта рекламування, спонтанність мовлення, суб`єктивність оцінок та відсутність спонукальних конструкцій) не може розглядатися як реклама азартних ігор. Проаналізовані публікації є формою реалізації права автора на самовираження та інформування своєї аудиторії про аспекти особистого дозвілля у форматі контенту, що створюється користувачем, що не підпадає під регулювання норм законодавства про рекламу.

Питання щодо врахування судом висновків експерта Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (КНДІСЕ), складеного 29.04.2026 №231/26-21, врегульовані ст. 68 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до ч.1 ст. 68 Кодексу адміністративного судочинства України експертом може бути особа, яка володіє спеціальними знаннями, необхідними для з`ясування відповідних обставин справи.

Згідно з ч.2 ст. 68 Кодексу адміністративного судочинства України експерт може призначатися судом або залучатися учасником справи.

На підставі ч. 3 ст. 68 Кодексу адміністративного судочинства України експерт зобов`язаний дати обґрунтований та об`єктивний письмовий висновок на поставлені йому питання.

Судом встановлено, що експертиза була проведена Загнітком Анатолієм - судовим експертом 4 кваліфікаційного класу, доктором філологічних наук, професором, який має вищу філологічну освіту, стаж експертної роботи з 2022 року та кваліфікацію судового експерта за спеціальністю «Лінгвістичне дослідження мовлення» (свідоцтво від 28.12.2022 №538-22/Д, видане ЦКК Міністерства юстиції України, безстроково, наказ МЮ №3565/5 від 10.12.2024).

Відповідно до ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Отже, одним з доказів в адміністративному судочинстві, є висновок експерта.

Враховуючи, що в даному випадку для встановлення наявності порушення ст. 22-1 Закону України «Про рекламу» в діях позивача, необхідним є дослідження питання стилістичних виразів особи на представлених до суду відеоматеріалах, суд приймає до уваги наданий висновок експерта Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (КНДІСЕ), складений 29.04.2026 №231/26-21.

Враховуючи наданий до суду висновок експерта, судом не підтверджено факт рекламування послуг у відеоматеріалах, наданих до суду як доказ наявності порушення позивачем законодавства про рекламу.

Відтак, під час розгляду справи встановлено таку обов`язкову складову для притягнення позивача до відповідальності у вигляді накладення штрафних санкцій за порушення законодавства про рекламу як рекламування азартних ігор, рекламування торговельних марок, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими провадиться діяльність з організації та проведення азартних ігор.

Отже, судом не підтверджені висновки акту від 02.12.2025 №14/3/2025 про порушення законодавства про рекламу, та, як наслідок, не підтверджено правомірність застосування штрафних санкцій оскаржуваним рішенням від 11.12.2025 №189-Р «Про застосування фінансових санкцій (штрафів) за порушення вимог законодавства про рекламу до ОСОБА_1 ».

Додатково суд звертає увагу, що обов`язковою складовою для притягнення особи до відповідальності є встановлення такої особи та ідентифікації її як порушника законодавства.

В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що саме ОСОБА_1 були поширені відеоматеріали, що стали підставою для адміністративного провадження.

Одним із принципом адміністративної процедури, визначених в ст. 4 Закону України «Про адміністративну процедуру» є обґрунтованість.

На підтвердження поширення саме позивачем вказаних відеоматеріалів, відповідачем надано до суду лист Бюро економічної безпеки України від 31.10.2025 №11/3.3.4/11276-25, в якому повідомлено Державне агентство ПлейСіті, що за результатами проведення інформаційно-аналітичної діяльності із застосуванням OSINT-аналізу та автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів і банків (баз) даних, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування, Департамент ідентифікував осіб, чиї образи, біографічні відомості та професійна діяльність відображені у контенті наданих Державним агентством України ПлейСіті профілів соціальних мереж.

В листі Бюро економічної безпеки України повідомлено, що встановлення особи, профіль якої відображається в досліджуваних соціальних мережах, не є тотожним встановленню технічного або юридичного власника такого профілю.

У зв`язку з викладеним, Бюро економічної безпеки України надало встановлені відомості щодо осіб, які можуть бути пов`язані з діяльністю наданих Державним агентством України ПлейСіті профілів соціальних мереж.

Проаналізувавши наданий лист Бюро економічної безпеки України від 31.10.2025 №11/3.3.4/11276-25 судом встановлено, що Бюро економічної безпеки України повідомлено Державне агентство України ПлейСіті про те, що встановлення особи, профіль якої відображається в досліджуваних соціальних мережах, не є тотожним встановленню технічного або юридичного власника такого профілю.

Отже, з аналізу листа Бюро економічної безпеки України від 31.10.2025 №11/3.3.4/11276-25 судом встановлено, що Бюро економічної безпеки України виклало припущення щодо особи, яка є власником профілю в соціальній мережі.

Як наслідок, на відповідача, який є суб`єктом владних повноважень у спірних правовідносинах ч.2 ст. 77 КАС України покладено обов`язок доведення суду власних доводів щодо належності профілю в соціальній мережі, на якому поширені відеоматеріали, долучені до матеріалів справи, саме ОСОБА_1 .

Лише у випадку доведення того факту, що профіль належить та використовується особою позивача, така особа може бути притягнута до відповідальності.

В контексті викладеного, на відповідача покладено обов`язок звернення до компанії, яка є власником соціальної мережі «Інстаграм» із запитом щодо отримання відомостей про особу, яка використовує профіль ІНФОРМАЦІЯ_5.

Проте, до суду не надано доказів звернення відповідача з відповідними запитами та отримання від повноважної особи-володільця відповідною інформацією, таких відомостей.

Фактично, висновки, викладені в акті від 02.12.2025 №14/3/2025 про порушення законодавства про рекламу ґрунтуються на припущеннях щодо можливого користувача соціальної мережі «Інстаграм» та особи, якою створені та поширені спірні відеоматеріали.

Суд при прийнятті рішення не може посилатись на припущення, враховуючи заперечення позивача щодо належності спірних відеоматеріалів особі позивача, та враховуючи не підтвердження відповідачем належними засобами доказування дійсну юридичну належність відеоматеріалів особі позивача.

У постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних й допустимих доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом.

Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд зобов`язаний свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суди повинні належним чином мотивувати свої висновки та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (до таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 03.10.2019 у справі № 826/15560/15).

В постанові від 13.02.2025 у справі №420/12149/26 Верховний Суд вказав, що встановлення на основі усних пояснень представника відповідача певної обставини не відповідає вимогам процесуального закону, а саме статей 72-75 КАС України, оскільки, пояснення сторони у справі не може бути доказом в розумінні положень КАС України.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина п`ята статті 242 КАС України).

Відтак, висновки відповідача, сформовані в акті від 02.12.2025 №14/3/2025 про порушення законодавства про рекламу не підтверджені під час розгляду справи, з огляду на що, прийняте на підставі такого акту рішення від 11.12.2025 №189-Р «Про застосування фінансових санкцій (штрафів) за порушення вимог законодавства про рекламу до ОСОБА_1 » підлягає скасуванню як протиправне.

Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 16640,00 грн, що документально підтверджується квитанцією від 11.02.2026.

З огляду не те, що позов задоволено в повному обсязі, судовий збір, сплачений позивачем у розмірі 16640,00 грн, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст.139, 243-246, 250, 255, 295,297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державного агентства України ПлейСіті (вул.Грінченка Бориса, буд. 3, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 45883055) про визнання незаконним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державного агентства України ПлейСіті № 189-Р від 11.12.2025 «Про застосування фінансових санкцій (штрафів) за порушення вимог законодавства про рекламу до ОСОБА_1 ».

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Державного агентства України ПлейСіті (вул.Грінченка Бориса, буд. 3, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 45883055) судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 16 640 (шістнадцять тисяч шістсот сорок) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 23 червня 2026 року.

Суддя О.В. Врона