Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 502/232/26
Провадження № 2/515/1220/26
Татарбунарський районний суд Одеської області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2026 року м. Татарбунари
Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Луцюка В.О.,
секретар судового засідання Комерзан Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Татарбунари Білгород-Дністровського району Одеської області, в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ Кредит» в особі представника Руденка Костянтина Васильовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
05 лютого 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «КЛТ Кредит» (далі - ТОВ «КЛТ Кредит») через свого представника Руденка К.В. звернулося до Кілійського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ціною позову 70 875,00 грн.
Свої вимоги, мотивує тим, що 05 квітня 2024 року між сторонами було укладено електронний кредитний договір № 8517, шляхом реєстрації на веб-сайті позивача в мережі Інтернет https://kltcredit.com.ua та підписання одноразовим ідентифікатором 241073, направленого на мобільний телефон НОМЕР_1 , за умовами якого позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачці кредит у сумі 7 000,00 грн, строком на 365 днів, тобто до 05 квітня 2025 року, шляхом переказу на платіжну картку № НОМЕР_2 , емітовану в АТ «Ощадбанк», зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,50 % від суми кредиту за кожен день користування (912,50 % річних), періодичністю платежів кожні 20 днів.
Відповідачка не виконала зобов`язання за Договором, у зв`язку з чим станом на 05 квітня 2025 року утворилась заборгованість у розмірі 70 875,00 грн, а саме: заборгованість за кредитом - 7 000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами - 63 875,00 грн.
Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість по кредиту у сумі 70 875,00 грн, а також судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 662,40 грн та 10 000,00 грн витрат на правову допомогу.
Згідно з ухвалою Кілійського районного суду Одеської області від 09 лютого 2026 року, справу передано за підсудністю Білгород-Дністровському міськрайонному суду Одеської області.
Відповідно до ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23 березня 2026 року справу передано за територіальною підсудністю на розгляд Татарбунарському районному суду Одеської області.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 квітня 2026 року, справу передано у провадження судді Луцюка В.О.
Відповідно до ухвали судді від 21 квітня 2026 року, відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами; відповідачці роз`яснено право на подання відзиву на позовну заяву.
За змістом ст.279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Сторони, належним чином повідомлені про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавали. Відповідачка правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалася.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.
05 квітня 2024 року ОСОБА_1 ознайомилася з умовами кредитування та підписала електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 857028 Паспорт споживчого кредиту (Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, Стандартизована форма) - а.с. 15-зворот-16.
05 квітня 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 8517. Позичальницею Договір підписано шляхом введення одноразового ідентифікатора 241073, що відповідає ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» (а.с. 14-15).
За умовами Договору позивач надав відповідачці у кредит грошові кошти у сумі 7 000,00 грн на споживчі цілі на умовах строковості, зворотності, платності, а остання зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в строк 365 днів, тобто до 05 квітня 2025 року.
Надання коштів позичальниці здійснюється шляхом переказу на платіжну картку № НОМЕР_2 , емітовану в АТ «Ощадбанк», через платіжний сервіс Fondi (ТОВ «ФК «Елаєнс»).
Відсотки за користування кредитом становлять 2,50 % від суми кредиту за кожен день користування (912,50 % річних), періодичністю платежів кожні 20 днів; процентна ставка - фіксована.
Розмір та строки сплати позичальницею платежів за Договором погоджений сторонами у Додатку № 1 до цього Договору.
Продовження строку надання кредиту не передбачено.
Отже, між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.
Після підписання Договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у позивача виникло зобов`язання надати кредитні кошти відповідачці, а у відповідачки виникло зобов`язання повернути кредит зі сплатою відсотків у визначений Договором строк.
Позивач свої зобов`язання перед відповідачкою за Договором виконав та надав їй кредит 05 квітня 2024 року в сумі 7 000,00 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_2 , емітовану в АТ «Ощадбанк» (а.с. 16-зворот).
Видача коштів за кредитним договором здійснювалась через платіжний сервіс Fondi ТОВ «ФК «Елаєнс» на підставі договору № 40076206-1_26/09/23 про надання послуг з переказу грошових коштів (Переказ на картку) та про інформаційно-технологічну взаємодію та приймання платежів, укладеного між ТОВ «ФК «Елаєнс» та ТОВ «КЛТ Кредит»; номер в системі Fondi: 777847433, призначення платежу: перерахування коштів за договором 8517 від 05 квітня 2024 року на умовах фінансового кредиту, платіжний метод: Mastercard, номер картки: НОМЕР_3 , код авторизації: 868139 (а.с. 16-зворот).
Як вбачається з інформації, наданої АТ «Ощадбанк» 05 травня 2026 року за вих. №46/12-11/63686/2026/БТ, в АТ «Ощадбанк» на ім`я ОСОБА_1 відкрито банківський рахунок, до якого емітовано банківську платіжну картку № НОМЕР_4 , на яку 05 квітня 2024 року успішно зараховано кошти у сумі 7 000,00 грн, на підтвердження чого надано Виписку по рахунку за період з 05 квітня 2024 року по 10 квітня 2024 року; фінансовий номер телефону НОМЕР_5 .
Натомість відповідачка не виконала зобов`язання за Договором та допустила заборгованість, яка згідно з розрахунком станом на 09 січня 2026 року становить 70 875,00 грн, а саме: заборгованість за кредитом - 7 000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами - 63 875,00 грн (а.с. 17-21). Заборгованість нарахована за період з за період з 05 квітня 2024 року по 05 квітня 2025 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Частина 1 ст. 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За положенням ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Статтями 1054, 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно зі ст. 638 ЦК договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
У відповідності до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, сторони обумовили у письмовому вигляді ціну Договору у вигляді сплати процентів за користування кредитними коштами, конкретні умови кредитування. Відповідачкою не виконані взяті на себе зобов`язання за Договором.
Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем зобов`язання по погашенню кредитної заборгованості, розрахунок заборгованості нею не спростовано, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором обґрунтовані та підлягають до задоволення у заявленому позивачем розмірі.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд зазначає таке.
За правилами ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч.3 ст.141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано: копію Договору про надання правової допомоги № 16/09/2024 від 16 вересня 2024 року, укладеного з ФОП Руденко К.В. ; копію довіреності, виданої директором ТОВ «КЛТ Кредит» на представлення інтересів Товариства адвокатом Руденком К.В. у суді; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Руденком К.В.; копію акту від 03 листопада 2025 року приймання-передачі наданих послуг № 57 до Договору № 16/09/2024 від 16 вересня 2024 року про надання юридичних послуг з підготовки позовних заяв про стягнення заборгованості по боржникам ТОВ «КЛТ Кредит», згідно з реєстром № 1 від 03 листопада 2025 року; копію Витягу з Реєстру № 1 до акту приймання-передачі наданих послуг № 57 до Договору №16/09/2024 про надання юридичних послуг від 16 вересня 2024 року, згідно з яким витрати на професійну правничу допомогу у справі про стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 складаються з: складання та подання позовної заяви та клопотання про витребування; складання та надсилання адвокатського запиту про витребування доказів, загалом 10 000,00 грн; копію платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 976 від 02 грудня 2025 року (а.с. 27-30).
Однак, враховуючи те, що виконані адвокатом роботи не є складними та потребують не значних затрат часу, враховуючи зміст позовної заяви, що є типовим для такого виду правовідносин, обсяг доданих документів, який не є значним, суд вважає, що заявлені витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн не відповідають засадам розумності та співмірності характеру наданої правової допомоги, реальності таких витрат, суд вважає за можливе стягнути з відповідачки на користь позивача 4 000,00 грн витрат на правничу допомогу.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судові витрати зі сплати судового збору.
Керуючись ст. 76-78, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ Кредит», ЄДРПОУ 40076206, адреса місцезнаходження: площа Солом`янська, буд. 2, прим. 04, м. Київ, заборгованість за кредитним договором № 8517 від 05 квітня 2024 року станом на 09 січня 2026 року у сумі 70 875,00 грн (сімдесят тисяч вісімсот сімдесят п`ять грн 00 к.), а саме: заборгованість за кредитом - 7 000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами - 63 875,00 грн, а також 6 662,40 грн (шість тисяч шістсот шістдесят дві грн 40 к.) судових витрат.
В іншій частині позову стягнення правових витрат відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду, який відраховуються з дати складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 24.06.2026 р.
Суддя В.О. Луцюк
Судове рішення № 137653072, Татарбунарський районний суд Одеської області було прийнято 24.06.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 502/232/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: