Рішення № 137652609, 18.06.2026, Окнянський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Красноокнянський районний суд Одеської області)

Окнянський районний суд Одеської області

Справа № 506/369/26

Провадження № 2/506/296/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.06.2026 року селище Окни

Окнянський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Чеботаренко О.Л.

за участю секретаря судового засідання Смернової Д.Ю.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Окни цивільну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 24800 грн.,

В С Т А Н О В И В:

27.04.2026 року вказана позовна заява надійшла до суду через систему «Електронний суд».

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилався на те, що 01.07.2020 року між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та відповідачем укладено Договір про надання кредиту №3719412 у формі електронного документа, який підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором. За умовами договору, Кредитодавець надає Позичальнику кредит в сумі 5000 грн на інші споживчі цілі без додаткового забезпечення у тимчасове, строкове, платне користування, а Позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі у відповідності до умов договору. Кредит надається шляхом безготівкового перерахування коштів на картковий рахунок позичальника не пізніше кінця робочого дня наступного за днем підписання договору. Кредитодавець свої зобов`язання за договором виконав, перерахувавши на картковий рахунок відповідача кредитні кошти, тоді як відповідач свої зобов`язання не виконав.

В подальшому, 29.10.2025 року між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» було укладено Договір факторингу №29/10-2025, згідно умов якого право вимоги за вказаним кредитним договором було відступлено на користь ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ».

Крім того, 31.10.2025 року між ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» та позивачем ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» укладено Договір факторингу №ДФ-31102025, за умовами якого право вимоги за вказаним кредитним договором перейшло до позивача.

З урахуванням зазначеного, позивач, як новий кредитор, просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 24800 грн, з яких: 5000 грн заборгованість за тілом кредиту, 19800 грн заборгованість за відсотками. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000 грн.

Ухвалою від 28.04.2026 року позовна заява була залишена без руху.

11.05.2026 року до суду надійшли усунення недоліків позовної заяви.

Після отримання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача, ухвалою від 21.05.2026 року позовна заява прийнята судом до розгляду та відкрито провадження у справі, а також задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів від АТ КБ «Приватбанк».

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак у позовній заяві просив розглянути справу за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує, згоден на заочний розгляд справи /а.с.2-8/. Тому справа розглянута у відсутність представника позивача, що відповідає положенням ст.223 ЦПК України.

Відповідачу направлялася судова повістка про виклик в судове засідання за адресою її місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку, як передбачено п.2 ч.7 ст.128 ЦПК України, однак до суду повернувся конверт з довідкою Укрпошти: «адресат відсутній за вказаною адресою» /а.с.60/.

При цьому ч.1 ст.131 ЦПК України встановлено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Таким чином, відповідно до вищевказаних положень ЦПК України, відповідач вважається належним чином повідомленою про день та час розгляду справи, однак в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, відзив на позов не подала. Тому суд визнає причини неявки відповідача неповажними і тому справа розглянута у її відсутність в порядку п.1 ч.3 ст.223, ст.280 ЦПК України з постановленням заочного рішення.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Ст.639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

У ст.3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

За змістом ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Як вбачається з положень ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 Закону України "Про електронну комерцію").

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ст.1054 ЦК України).

Частиною 1 ст.204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

01.07.2020 року між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання кредиту №3719412, згідно з.п.п.1.2-1.4 якого Кредитодавець надає Позичальнику кредит в сумі 5000 грн на інші споживчі цілі (вирішення власних фінансових питань) без додаткового забезпечення у тимчасове, строкове, платне користування в безготівковій формі, шляхом перерахування на картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом (п.2.34 Правил) та інші платежі у відповідності до умов Договору /а.с.15-16, 17-18/.

За вказаним кредитним договором кредитор перерахував відповідачу кошти на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується матеріалами справи.

Так, згідно інформації, наданої ТОВ «ВЕЙ ФОР ПЕЙ», на підставі укладеної угоди на переказ коштів №ВП-220817-1 від 22.08.17 р, ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» за дорученням ТОВ «Алекскредит» було здійснено переказ грошових коштів, а саме: 01.07.2020 року на суму 5000 грн, маска картки № НОМЕР_1 , номер транзакції в системі НОМЕР_2 /а.с.22/.

За інформацією, наданою АТ КБ «Приватбанк» на виконання ухвали про витребування доказів, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_1 . Також надано виписку з зазначеного карткового рахунку, згідно з якою 01.07.2020 року на вказаний картковий рахунок зараховано переказ в сумі 5000 грн /а.с.62, 63-64/.

Таким чином, факт отримання відповідачем кредитних коштів та факт виконання Кредитодавцем своїх зобов`язань за кредитним договором підтверджений.

Згідно з п.1.6 договору, розрахунок зобов`язань (п.2.18 Правил) Позичальника із зазначенням строків виконання, умов кредитування, а також дати початку періоду, дати платежу (дати закінчення періоду), загальної суми платежу, основної суми кредиту (п.2.28 Правил) та Процентів за користування кредитом, розміру процентної ставки, орієнтовної реальної річної процентної ставки зазначається у Графіку платежів (п.2.6 Правил), який є Додатком №1 до цього договору. Графік платежів у Договорі визначає окремі розрахунки зобов`язань за Лояльними (покращеними) умовами кредитування (п.2.25 Правил) та за Загальними умовами кредитування (п.2.15 Правил).

Відповідно до п.3.1 договору, сторони погодили, що Строк дії Договору (п.2.41 Правил) встановлюється з дати укладення договору 01.07.2020 року до кінцевої дати виконання договору 27.01.2021 року включно.

Згідно з Паспортом споживчого кредиту, строк кредитування за Лояльними (покращеними) умовами кредитування складає 30 днів, за Загальними умовами кредитування 210 днів, з яких Базовий період складає 30 днів, Спеціальний період складає 180 днів /а.с.17-18/.

П.1.7 договору встановлено, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у наступному порядку:

- у випадку використання кредиту (п.2.20 Правил) менше ніж 5 календарних днів, позичальник сплачує фіксовану суму процентів за користування кредитом, яка складає 7,65% від суми кредиту (п.1.7.1 договору);

- у випадку використання позичальником Лояльних (покращених) умов кредитування, а саме при повному поверненні суми кредиту та сплати процентів за користування кредитом протягом 30 календарних днів з 01.07.2020 року по 31.07.2020 року включно (Базовий період п.2.4 Правил), процентна ставка за 1 день користування кредитом складає 1,53% (Акційна ставка (п.2.1 Правил) або Ставка за програмою лояльності (п.2.34 Правил)) (п.1.7.2 договору);

- при використанні позичальником загальних умов кредитування процентні ставки складають: в Базовий період з 01.07.2020 року по 31.07.2020 року 1,7% за один день користування кредитом (Базова процентна ставка п.2.3 Правил); в Спеціальний період (п.2.40 Правил) з 01.08.2020 року по 27.01.2021 року включно 3% за один день користування кредитом (Спеціальна процентна ставка п.2.34 Правил) (п.1.7.3 Договору).

Відповідно до п.2.4 договору, Позичальник зобов`язаний належним чином виконувати свої зобов`язання згідно з Договором, Графіком платежів та Правилами; письмово повідомляти Кредитодавця про зміни місця своєї адреси реєстрації та/або фактичного місця проживання, номера контактного телефону, інших відомостей про себе, повідомлених Позичальником Кредитодавцю до або під час укладення договору.

Кредит вважається простроченим при наявності заборгованості після закінчення кінцевої дати виконання договору, зазначеної в п.3.1 договору, якщо вона не була змінена шляхом укладення Додаткової угоди (п.4.7 договору).

Як вбачається з Детального (щоденного) розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» станом на 29.10.2025 року, відповідач не здійснила жодного платежу на погашення заборгованості, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в сумі 34550 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 5000 грн, заборгованість за відсотками за користування кредитом 29550 грн. При цьому, відсотки нараховувались до 27.01.2021 року, тобто в межах строку кредитування /а.с.19-21/.

Згідно зі ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

П.1 ч.1 ст.512, ст.514, ч.1 ст.516 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором факторингу №29/10-2025, укладеним 29.10.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСКРЕДИТ», ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до боржників ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ», включно і до відповідача за вищевказаним кредитним договором. Зазначене підтверджено копією вказаного договору факторингу, копією акту прийому-передачі Документів з договором факторингу від 29.10.2025 року, платіжною інструкцією про перерахування коштів за договором факторингу та Витягом з Реєстру боржників від 29.10.2025 року /а.с.23-26, 27, 28, 29/.

Згідно витягу з Реєстру боржників від 29.10.2025 року, до ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №3719412 від 01.07.2020 року на загальну суму 24800 грн /а.с.28/.

Крім того, за договором факторингу №ДФ-31102025, укладеним 31.10.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕКВОЯ КАПІТАЛ», ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до боржників ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ», включно і до відповідача за вищевказаним кредитним договором. Зазначене підтверджено копією вказаного договору факторингу, копією акту прийому-передачі Документів з договором факторингу від 31.10.2025 року, платіжною інструкцією про перерахування коштів за договором факторингу та Витягом з Реєстру боржників від 31.10.2025 року /а.с.30-33, 34, 35, 36/.

Згідно витягу з Реєстру боржників від 31.10.2025 року, до позивача перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №3719412 від 01.07.2020 року на загальну суму 24800 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 5000 грн, заборгованість за відсотками за користування кредитом 19800 грн /а.с.35/.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до умов кредитного договору, ст.ст.526, 1049, 1050, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний належним чином виконувати взяті зобов`язання, повернути кредит та сплатити проценти, в строки та в порядку, що встановлені договором.

При цьому, відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не приступив до виконання зобов`язання, або не виконав його в строк, передбачений договором.

Таким чином, оскільки відповідач не виконала належним чином зобов`язання за кредитним договором в строки, передбачені договором, то суд приходить до висновку, що позивач, як новий кредитор за кредитним договором, набув право вимоги до відповідача, а тому, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість відповідача за кредитним договором, задовольнивши позов в повному обсязі.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно до задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову, на відповідача.

Так як позов задоволено повністю, то з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, то згідно з ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

У відповідності до частин першої - шостої статті 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначають лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі № 910/12876/19).

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги/додатковій угоді до договору.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю.

Домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання (пункт5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

У постановах від 19 лютого 2022 року у справі № 755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у пункті 154 рішення від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат ЄСПЛ зазначив, що за статтею 41 Конвенції він відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму. Крім того, будь-яке клопотання, подане на підставі статті 41 Конвенції, має містити конкретні суми, розбиті на пункти, і супроводжуватися необхідними документами на їх підтвердження, інакше Суд може відхилити це клопотання повністю або частково.

У пункті 268 рішення від 23 січня 2014 року у справі «East / West Alliance Limited» проти України» за заявою № 19336/04 ЄСПЛ також нагадав, що згідно з практикою Суду заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовуються з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.

У позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000 грн.

Клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу від відповідача до суду не надходило.

Судом встановлено, що 02.01.2026 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» (Клієнт) уклало з ФОП ОСОБА_2 , яка є адвокатом (Виконавець) Договір №43657029/03 про надання правової допомоги, за умовами якого Клієнт доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання надавати юридичні послуги (правову допомогу) в обсязі та на умовах, передбачених цим договором. Деталі предмету договору встановлюються додатковими угодами /а.с.37, 38-39/.

Згідно з п.4.1 договору, загальна вартість послуг складається з вартості наданих юридичних послуг (поточне супроводження), згідно тарифної сітки, вказаної в п.4.8 даного договору, а також додаткову оплату, яка зазначена в п.4.9 договору.

27.03.2026 року між сторонами укладено Додаткову угоду №3719412 до Договору №43657029/03 про надання правової допомоги, якою доповнено договір п.1.2, згідно з яким Виконавець зобов`язується здійснити представництво за захист інтересів Клієнта у справі щодо стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 , а також п.4.10, згідно з яким за здійснення представництва та інтересів Клієнта в суді у справі про стягнення кредитної заборгованості та надання інших видів професійної правничої допомоги, пов`язаних з розглядом даної справи, відповідно до умов договору, Клієнт здійснює Виконавцю оплату юридичних послуг у порядку та строки за погодженням сторін. Оплата здійснюється після фактичного надання послуг, що підтверджується підписаним сторонами на підставі Детального опису робіт (наданих послуг), виконаних Виконавцем, або на умовах попередньої оплати (авансування) /а.с.40/.

За змістом ст.ст.12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У статті 76 ЦПК України зазначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтями 77-80 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно Акту надання послуг на підтвердження факту надання правничої допомоги від 27.03.2026 року та Детального опису робіт (наданих послуг) /а.с.41, 42/, загальна вартість наданої правової допомоги складає 6000 грн, з яких:

- усна консультація Клієнта щодо обставин спірних правовідносин 250 грн (0,5 год * 500 грн);

- письмова консультація Клієнта щодо спірних правовідносин 500 грн (0,5 год * 1000 грн);

- правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» - 1500 грн (1 год * 1500 грн);

- складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній орієнтовний розрахунок судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи 3000 грн (2 год х 1500 грн);

- формування додатків до позовної заяви (письмових доказів) 750 грн (0,5 год х 1500 грн).

Витрати на надання усної консультації Клієнта в сумі 250 грн, правового аналізу обставин спірних правовідносин в сумі 1500 грн та на складання позовної заяви в сумі 3000 грн, а всього в сумі 4750 грн суд визнає судовими витратами на професійну правничу допомогу, які були необхідними для забезпечення розгляду вказаної справи, а також співмірними зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також значенням справи для сторони, а тому вказані витрати підлягають розподілу між сторонами.

Щодо витрат на надання письмової консультації Клієнта, то в порушення ст.81 ЦПК України, доказів надання адвокатом вказаної правової допомоги, позивачем суду не надано.

Оформлення ж додатків до позовної заяви є технічною роботою і не може бути віднесеним до професійної правничої допомоги.

Тому витрати на надання письмової консультації в сумі 500 грн та на оформлення додатків до позовної заяви в сумі 750 грн не підлягають розподілу між сторонами.

Таким чином, матеріалами справи доведено розмір понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4750 грн.

Тому, оскільки позов задоволено повністю, то з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4750 грн.

З урахуванням зазначеного, загальний розмір судових витрат, які підлягають стягненню з відповідача складає: 7412,40 грн, з них: судові витрати по сплаті судового збору 2662,40 грн, судові витрати на професійну правничу допомогу 4750 грн.

Керуючись ст.ст.10, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 280 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» (місцезнаходження: 01011, м.Київ, вул.Рибальська, буд.22, код ЄДРПОУ 43657029, рахунок НОМЕР_3 в АТ «СЕНС БАНК», МФО 300346) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) про стягнення заборгованості в сумі 24800 грн задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» заборгованість за Договором про надання кредиту №3719412 від 01.07.2020 року в сумі 24800 грн (з них: заборгованість за тілом кредиту 5000 грн, заборгованість за відсотками за користування кредитом 19800 грн).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» судові витрати в сумі 7412,40 грн (з них: судові витрати по сплаті судового збору 2662,40 грн, судові витрати на професійну правничу допомогу 4750 грн).

У стягненні іншої частини витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Відповідно до п.п.15.5) п.1 Перехідних положень ЦПК України, на рішення може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Окнянський районний суд Одеської області або безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повне судове рішення складено 23.06.2026 року.

СуддяО. Л. Чеботаренко