Постанова № 137651715, 24.06.2026, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 490/248/26

Номер провадження 2-а/489/36/26

Рішення

Іменем України

24 червня 2026 року місто Миколаїв

Інгульський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді Кокорєва В. В.,

за участі секретаря судового засідання Ковальової С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 10 Інгульського районного суду м. Миколаєва справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі-позивач) до Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції (далі відповідач), про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі

встановив

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить скасувати постанову серії ЕНА №6464581 від 05.01.2026 про накладення на ОСОБА_1 штрафу в розмірі 510 грн. та закрити провадження у справі. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 05.01.2026 відносно неї було складено постанову серії ЕНА №6464581. Суть звинувачення зводиться до того, що вона не подала (або припинила подавати) сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при зміні напрямку руху. Позивача та його представник не погоджується з вказаною постановою з огляду на таке. Рухаючись по вул. Каразіна, позивач наблизилася до перешкоди на смузі руху - огородженої вибоїни. Діючи відповідно до ПДР, позивач завчасно увімкнула лівий покажчик повороту та почала маневр об`їзду. В момент інтенсивного повернення керма у вихідне положення (вирівнювання) спрацював штатний механізм автоматичного вимкнення покажчика повороту (відстріл важеля). Його спрацювання відбулося не з волі водія, а внаслідок штатної роботи систем автомобіля при даній траєкторії руху. Таким чином, позивач увімкнула сигнал, не вимикала його самостійно та не мала умислу на порушення. Поліцейським було грубо порушено права позивача, гарантовані ст.268КУпАП (право на правову допомогу, ознайомлення з матеріалами ) та ст.288 КУпАП (право на оскарження).

Представник відповідача у відзиві вказав, що під час несення служби 05.01.2025 інспектором взводу № 2 роти № 2 батальйону № 4 управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Дмитрієвим Миколою Леонідовичем разом з напарником було виявлено порушення Правил дорожнього руху. А саме, водій автомобіля OPEL ASTRA STATION WAGON з державним номерним знаком НОМЕР_1 рухаючись по вул. Каразіна (Сафронова), 48, м. Миколаїв, не подав світловий покажчик повороту при повороті на ліво, чим порушив п. 9.2 (б) ПДР України. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме порушення п. 9.2.б) ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП, було прийнято рішення винести постанову у справі про адміністративне правопорушення (далі постанова) щодо позивача. Після чого водію було роз`яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Інспектор виніс постанову та наклав стягнення на Позивача в розмірі 510 гривень, відповідно до санкції статті. Факт вчинення Позивачем правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП є наявним та підтверджується відеозаписом з нагрудного відеореєстратора 474662 «Суха (Дмитрієв)», відеозаписом зі службового технічного пристрою (планшет) «Відео з планшета» та фото. На відеозаписах з нагрудного відеореєстратора «Суха (Дмитрієв)» та службового технічного пристрою (планшет) «Відео з планшета» на 08 год. 13 хв. зафіксовано як Позивач рухаючись на транспортному засобі OPEL ASTRA STATION WAGON з державним номерним знаком НОМЕР_1 по вул. Каразіна (Сафронова), 48, м. Миколаїв, не подала світловий покажчик повороту, чим порушила п. 9.2.б) ПДР України, після чого була зупинена співробітниками патрульної поліції для подальшого з`ясування обставин.

Аналізом відеозаписів зі службового технічного пристрою (планшета) та нагрудного відеореєстратора № 474662 станом на 05.01.2026 о 08 год. 13 хв. встановлено відсутність будь-яких перешкод, дефектів чи недоліків дорожнього покриття, які б могли створювати перепони для безперешкодного руху транспортних засобів. Наведене свідчить про надання Позивачем завідомо недостовірної інформації з метою введення суду в оману та намагання уникнути адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення. Процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення було дотримано в повній мірі.

Від представника позивача надійшло заперечення на відзив, в якому вказав, що із наданих матеріалів справи та фотоматеріалів вбачається, що на вказаному перехресті встановлена табличка 7.8 «Напрямок головної дороги», однак відсутній дорожній знак 2.3 «Головна дорога». Зазначена табличка 7.8 «Напрямок головної дороги» відповідно до ПДР не є самостійним дорожнім знаком та застосовується виключно у поєднанні зі знаком пріоритету. Таким чином на вказаній ділянці дороги фактично існує порушення організації дорожнього руху, за якого напрямок головної дороги визначений у спосіб, не передбачений ПДР. З огляду на конфігурацію зазначеного перехрестя та відсутність належним чином встановленого знаку пріоритету, рух транспортного засобу позивача фактично відбувався по конфігурації дорожнього полотна, а не внаслідок виконання маневру повороту. Таким чином оцінка дій водія, здійснена працівниками поліції, фактично базується на іншій точці сприйняття дорожньої ситуації, ніж та, яка була доступна водієві під час руху транспортного засобу. Додатково слід звернути увагу на те, що з відеозапису нагрудної камери працівника поліції вбачається вибіркове застосування інспектором своїх повноважень. Так, на відео зафіксовано зупинку іншого транспортного засобу «Шевроле авео» зеленого кольору ВТ---СХ (не розбірливо), після чого водія було відпущено без складання будь-яких адміністративних матеріалів. У розділі постанови 7 не міститься інформації про використання технічних засобів фіксації, не зазначено номер або тип відповідного технічного пристрою, а також відсутні будь-які посилання на фото- чи відеозаписи, які могли б підтверджувати обставини правопорушення. Також із відеозапису вбачається, що під час розгляду справи працівником поліції Дмитрієвим М.Л. фактично не було роз`яснено позивачу його процесуальні права, передбачені статтею 268 КУпАП.

Ухвалою Інгульського районного суду м. Миколаєва від 20.02.2026 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою від 21.04.2026 судовий розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував.

Дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини та відповідні правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №6464581 від 05.01.2026, 05.01.2026 в м. Миколаєві на вул. Каразіна водій ОСОБА_1 керувала т/з OPEL ASTRA STATION WAGON з державним номерним знаком НОМЕР_1 , не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим порушив п.9.2.б ПДР - порушення попереджувальних сигналів перед перестроюванням, поворотом або розворотом, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст.122 КУпАП.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).

Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 2.3 ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.

Пунктом 9.2.б Правил зазначено, що Водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

Відповідно до ч. 2 статті 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Відповідач, скоєне позивачем правопорушення, доводить відеофіксацією, фотофіксацією з зображенням транспортного засобу, яким керував позивач. Також в матеріалах справи наявні відеозаписи з нагрудної камери працівника поліції.

На відрізку часу 03:55 вказаного відеозапису слідує, що позивач здійснюючи поворот, не ввімкнула світловий покажчик повороту. На відрізку часу 04:33 позивач зазначає, що вона його включала, проте мабуть він автоматично вимкнувся, що не узгоджується з дослідженим відеозаписом, оскільки відстріл важеля можливий, коли авто, завершивши маневр повороту, рівняється на дорозі. А в даному випадку, покажчик повороту не був увімкнутий взагалі, що добре видно на вказаному відео.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач вказує на те, що на момент винесення спірної постанови, відеозапис з нагрудної камери працівника поліції не був зазначений як доказ та не був покладений в основу прийняття рішення.

Відповідно до підпункту 9 частини 1 статті 31 Закону України від 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію», поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 40 Закону України від 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

В постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 15.09.2021 у справі № 200/10940/19 зазначено, що відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис підлягають зазначенню у постанові про адміністративне правопорушення, оскільки частиною третьою статті 283 КУпАП прямо передбачено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості, зокрема про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис. У разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис згідно з вимогами ст.70 КАС України не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у своїй постанові від 13.02.2020 у справі № 524/9716/16-а.

Як встановлено судом, у змісті спірної постанови відсутній запис про технічний засіб, яким здійснено фото/відеозапис та на які, як на підставу обгрунтування своїх заперечень, посилається представник відповідача.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.

Склад правопорушення - це наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Склад правопорушення містить в собі: об`єкт; об`єктивну сторону; суб`єкт; суб`єктивну сторону. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Технічний засіб, яким зафіксовано подію адміністративного правопорушення та який долучено представником відповідача до відзиву не зафіксовано у спірній постанові, тому суд не може прийняти його як допустимий докази вини позивача.

Суд враховує, що постанова у справі про адміністративне правопорушення, виходячи з положень Кодексу України про адміністративні правопорушення, сама по собі не є доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Дослідивши та оцінивши здобуті докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню, оскільки представником відповідача не надано суду належних та допустимих доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Технічний пристрій, який вказаний у постанові не містить доказів порушення позивачем правил дорожнього руху.

На підставі вище викладеного, суд приходить до висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6464581 від 05.01.2026 підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення необхідно закрити.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору, а враховуючи те, що Управління патрульної поліції в Миколаївській області не є юридичною особою, а є підрозділом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, то саме з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України за рахунок бюджетних асигнувань необхідно стягнути на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 532,48 грн. (з урахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8).

Керуючись ст.ст.241-246, 286 КАС України суд

вирішив

Позов задовольнити.

Скасувати постанову серії ЕНА №6464581 від 05.01.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладення на неї адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.

Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (код ЄДРПОУ 40108646, адреса: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 532 грн. 48 коп. (п`ятсот тридцять дві гривні сорок вісім копійок).

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції, адреса: 54056, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 1б/1.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на рішення, з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Інгульський районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з моменту його проголошення.

Суддя В. В. Кокорєв