Ухвала суду № 137651559, 19.06.2026, Господарський суд Чернігівської області

У Х В А Л А

19 червня 2026 року м. Чернігівсправа № 927/1252/25

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., розглянувши заяву Комунального підприємства "ПРИЛУКИЖИТЛОБУД" Прилуцької міської ради Чернігівської області сформовану в системі «Електронний суд» 04.06.2026 про розстрочення виконання рішення у справі

за позовом: Комунального підприємства ПРИЛУКИТЕПЛОВОДОПОСТАЧАННЯ

Прилуцької міської ради Чернігівської області

17500, м. Прилуки, вул. Садова, б. 104, код ЄДРПОУ 32863684

до відповідача: Комунального підприємства "ПРИЛУКИЖИТЛОБУД"

Прилуцької міської ради Чернігівської області

17500, м. Прилуки, вул. Вячеслава Чорновола, 109А, код ЄДРПОУ 34913333

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Прилуцька міська рада Чернігівській області

вул. Незалежності, 82, м. Прилуки, Чернігівська область,17511, код ЄДРПОУ 34209057

про стягнення 1 097 706,35 грн

за участю представників:

від стягувача: не прибув;

від заявника: Голік Л.В., Леута О.М.;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 21.05.2026 у справі № 927/1252/25 задоволено повністю позов Комунального підприємства "Прилукитепловодопостачання" Прилуцької міської ради Чернігівської області до Комунального підприємства "Прилукижитлобуд" Прилуцької міської ради Чернігівської області та стягнуто з відповідача на користь позивача 1 097 706,35 грн заборгованості та 6573,74 грн судового збору.

04.06.2026 Комунальне підприємство "ПРИЛУКИЖИТЛОБУД" Прилуцької міської ради Чернігівської області звернулось до Господарського суду Чернігівської області з заявою про розстрочення виконання рішення від 21.05.2026 у справі № 927/1252/25 згідно з графіком, наведеним у заяві.

Заява обґрунтована тим, що сума стягнута рішенням суду є досить великою і сплата всієї суми одразу не вбачається можливою, так як надходження коштів підприємства від господарської діяльності не покривають необхідні обов`язкові витрати, а боргові зобов`язання можуть призвести до зупинки діяльності підприємства та його банкрутства.

На даний час КП «Прилукижитлобуд» має істотну заборгованість перед КП «Прилукитепловодопостачання», складність у виплаті заробітної плати, податків, значної вартості електроенергії, в той же час, безперервно забезпечує утримання багатоквартирних будинків, а вразі припинення надання послуг призведе до соціальної напруги.

КП «Прилутижитлобуд» не має на меті звільнення від обов`язку зі сплати зобов`язань за рішенням Господарського суду Чернігівської області, а навпаки здійснює пошук шляхів їх виконання та вживає всі залежні від нього заходи щодо належного виконання рішення суду на договірних умовах. Розстрочення виконання рішення суду надасть можливість продовжувати здійснювати господарську діяльність в умовах воєнного стану та забезпечувати населення наданням послуг.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 08.06.2026 заяву прийнято до розгляду, судове засідання з розгляду заяви призначено на 19.06.2026 о 10:00.

15.06.2026 від КП «Прилукижтлобуд» надійшло клопотання про долучення доказів, а саме платіжна інструкція від 12.06.2026 № 13019, про сплату 50 000,00 грн; призначення платежу: оплата заборгованості відповідно до рішення Господарського суду Чернігівської області від 21.05.2026 у справі № 927/1252/25.

Суд, розглянувши в судовому засіданні 19.06.2026 заяву відповідача (боржника) про розстрочення виконання рішення суду, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, дійшов висновку про її задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Згідно з зазначеною нормою, надання заявникові відстрочки або розстрочки виконання рішення є правом господарського суду, при цьому, закон не обмежує це право точним переліком господарських спорів або обставин, за яких суд має право надання відстрочки, проте визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих випадків та їх об`єктивний вплив на виконання судового рішення.

Як вбачається з вищевказаної норми, питання задоволення заяви сторони у справі про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.

Підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (частини третя, четверта статі 331 ГПК України).

Розстрочка означає виконання рішення частинами, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі та допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Згідно пункту 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2012 № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи -наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, для застосування передбачених цією нормою заходів, суду необхідно встановити чи є у наявності обставини, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі. Крім того, розглядаючи питання про відстрочку виконання рішення суду, господарський суд повинен врахувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. При вирішенні заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що відповідно до статті 331 Господарського процесуального кодексу України, їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду.

У той же час, зважаючи на те, що 1) виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012); 2) невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012); 3) відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини (надалі - Суд) право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція), було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (справа «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Сгеесе), від 19 березня 1997 року, пункт 40, ReportsofJudgmeNtsaNdDecisioNs 1997-II); 4) за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (справа «ІммобільяреСаффі» проти Італії», № 22774/93, пункт 74, ЕСНR 1999-V), а також беручи до уваги, те, що існування заборгованості, підтверджене обов`язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, «легітимні сподівання» на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить «майно» цієї особи у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції (справа «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року, заява № 3236/03, пункт 43), Вищий господарський суд України вважає, що з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація «потерпілій стороні» за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача, як «потерпілої сторони»; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Савіцький проти України» від 26.07.2012 зазначено, що суд повторює, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.

Тому необґрунтована тривала затримка виконання обов`язкового рішення може суперечити Конвенції. Саме на державу покладається обов`язок забезпечення того, щоб остаточні рішення, постановлені проти її органів або організацій чи підприємств, якими вона володіє або які вона контролює, були виконані відповідно до вищезазначених вимог Конвенції. Держава відповідає за виконання остаточних рішень, якщо органи влади контролюють обставини, що блокують або перешкоджають їхньому повному та своєчасному виконанню.

При цьому, розстрочення виконання рішення суду - це не спосіб уникнути відповідальності, а, навпаки, це організація та створення умов для подальшого виконання рішення суду, покращення фінансового стану відповідача, виконання ним зобов`язань як перед позивачем, так і перед третіми особами.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід`ємною частиною «права на суд», адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бурдов проти Росії»).

Крім того у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі «Чижов проти України» зазначено, що на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Частиною першою статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на наведені приписи процесуального закону, оцінивши зазначені вище фактичні обставини, враховуючи матеріальні інтереси обох сторін та наміри відповідача добровільно виконати рішення суду та погасити існуючу перед позивачем заборгованість, часткову оплату, що сприятиме ефективному виконанню судового рішення, суд вважає за можливе, задовольнити заяву відповідача у цій справі, з урахуванням часткової оплати відповідачем 50 000,00 грн заборгованості, розстрочивши виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 25.05.2026 у справі № 927/1252/25 на 11 місяців шляхом сплати заборгованості та судового збору, за графіком вказаним в резолютивній частині даної ухвали.

Керуючись ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Комунального підприємства «Прилукижитлобуд» Прилуцької міської ради про розстрочення виконання рішення у справі задовольнити.

2. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 25.05.2026 у справі №927/1252/25 на 11 місяців шляхом сплати 1 047 706,35 грн заборгованості та 6 573,74 грн судового збору, за наступним графіком:

1. до 30 червня 2026 року 47 706,35 грн та 6573,74 грн судового збору.

2. до 31 липня 2026 року 100 000 грн.

3. до 31серпня 2026 року 100 000 грн.

4. до 30 вересня 2026 року 100 000 грн.

5. до 30 жовтня 2026 року 100 000 грн.

6. до 27 листопада 2026 року 100 000 грн.

7. до 31 грудня 2026 року 100 000 грн.

8. до 29 січня 2027 року 100 000 грн.

9. до 27 лютого 2027 року 100 000 грн.

10. до 29 березня 2027 року 100 000 грн.

11. до 29 квітня 2027 року 100 000 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення - 19.06.2026 та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання в порядку ст.256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 24.06.2026.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://court.gov.ua/ або у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В.В. Моцьор