Рішення № 137650108, 23.06.2026, Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 138/1365/26

Провадження №:2/138/1358/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

23 червня 2026 року м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Ясінського Ю.А.,

за участю секретаря судового засідання Сілантьєвої Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», в особі філії Вінницького обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

24.04.2026 до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області надійшла вказана позовна заява. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02.10.2024 між Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 укладений договір про споживчий кредит № 353531777802. Згідно з умовами кредитного договору відповідачу було надано кредит в розмірі 250 000 грн. на 60 місяців з терміном остаточного повернення кредиту не пізніше 02.10.2029 на споживчі цілі, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 56,00 % річних, а у випадку виконання відповідних умов 36% річних. Відповідно до Договору відповідач зобов`язався повертати кредит рівними частинами по 4 166,67 грн. та сплатою процентів нарахованих на залишок основної суми боргу за кредитом, щомісячно. Відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином невиконує, чим порушує умови договору, у зв`язку з чим станом на 16.04.2026 у нього перед банком виникла заборгованість у сумі 235 922,20 грн. За таких підстав позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором про споживчий кредит № 353531777802 від 02.10.2024 в розмірі 235 922,20 грн.

Ухвалою судді Могилів-Подільського міськрайонного суду від 29.04.2026 відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву.

Представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання до суду не з`явився, просив розгляд справи провести без участі представника, позовні вимоги підтримав, не заперечував щодо ухвалення заочного рішення по справі.

Відповідач належним чином повідомлявся про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін шляхом надсилання копії ухвали суду про відкриття провадження в порядку спрощеного позовного провадження з копією позовної заяви з доданими до неї документами, а також повістки про виклик до суду, за зареєстрованою адресою проживання, однак поштове відправлення повернулись до суду з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до ст. 128 ЦПК України є належним повідомленням.

Оскільки позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, з урахуванням викладеного вище, це дає підстави суду відповідно до ст. 280 ЦПК України ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Згідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показання свідків.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а в ч. 1 ст. 626 ЦК України зазначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначені ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов`язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити відсотки.

Частина 2 ст. 1056-1 ЦК України визначає, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Судом встановлено, що 02.10.2024 між Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України», в особі керуючого ТВБВ №10001/0151 Філії Вінницьке обласне управління АТ «Ощадбанк» Василик С.М., яка діяла на підставі довіреності від 12.01.2021 посвідченої 07.08.2024 приватним нотаріусом Лосєвим В.В., зареєстровано в реєстрі за №677, та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №353531777802 (а.с. 6-17).

Відповідно до п. 2.1. Договору Банк зобов`язується надати позичальнику на умовах цього Договору, а Позичальник має право отримати та зобов`язується належним чином використати і повернути в передбачені цим Договором строки Кредит, сплатити проценти за користуванням Кредитом та інші платежі у порядку та на умовах, визначених цим Договором.

У відповідності до п. 2.2. Договору Кредит надається в загальному розмірі 250 000,00 грн. на строк 60 місяців з терміном остаточного повернення Кредиту не пізніше 02.10.2029, якщо інший строк та/або термін не буде встановлено згідно з умовами цього Договору.

Згідно п. 2.3. Договору Кредит надається на споживчі цілі.

Відповідно до п. 2.4.1 Кредитного договору за користування кредитом Позичальник зобов`язаний сплачувати Банку відповідну плату (проценти) в розмірі 56% річних, а у випадку виконання Позичальником умов, визначених у п.2.4.1.2 Договору процентна ставка становитиме 21% річних. Зазначені в цьому пункті Договору процентні ставки є фіксованими та застосовуються у відповідний період дії Договору.

Відповідно до п. 2.4.2 Договору Проценти нараховуються Банком щомісячно за методом факт/факт на фактичний залишок заборгованості за Кредитом, що був отриманий Позичальником, починаючи з дати видачі Кредиту до терміну остаточного повернення Кредиту, визначеного цим Договором. У випадку настання терміну повернення Кредиту, у зв`язку із настанням обставин, передбачених пп. 3.11.2.1. та 3.11.2.2. цього Договору. зарахування процентів по Кредиту припиняється наступного дня після настання такого терміну.

Відповідно до п. 3.2.1. Договору Банк здійснює надання кредиту одноразово шляхом безготівкового перерахування /здійснення договірного списання /дебетового переказу коштів на Поточний рахунок Позичальника.

Згідно з п. 3.3.1. Договору всі платежі за цим Договором (повернення Кредиту, сплата процентів за його користування, комісійної винагороди, штрафних санкцій тощо) здійснюються шляхом списання Банком в договірному порядку коштів /здійснення дебетового переказу з Поточного рахунку.

Відповідно до п. 3.3.2 Договору повернення кредиту та сплата процентів здійснюється Позичальником згідно з Графіком платежів або достроково відповідно до порядку, визначеного цим Договором, але в будь-якому випадку не пізніше терміну остаточного повернення Кредиту, встановленого згідно з цим Договором.

Відповідно до п. 3.3.3 Договору Позичальник зобов`язується здійснювані повернення кредиту рівними частинами в розмірі 4 166,67 грн., та сплату процентів нарахованих Банком на залишок основної суми боргу за Кредитом, щомісячно до 25 числа місяця наступного за звітним, починаючи з листопада 2024 року, шляхом внесення власних коштів на поточний рахунок, які Банк використовуючи право договірного списання коштів наданого йому згідно з умовами цього Договору, списує в рахунок погашення основної суми боргу за Кредитом та сплати процентів відповідно до послідовності, визначеної цим Договором. Останній платіж в рахунок повернення Кредиту та процентів Позичальник зобов`язується здійснити не пізніше дати (терміну) остаточного повернення кредиту визначеної цим Договором.

У відповідності до п. 3.3.4 Договору якщо сума платежу, що надійшла в рахунок повернення Кредиту та сплати процентів, менша розміру, вказаного у п.п. 3.3.3. цього Договору, то несплачений платіж та нараховані проценти, що мали бути сплаченими, вважаються простроченими. Наступна сума платежу повинна додатково включати суму коштів необхідну для погашення простроченого платежу та сплати нарахованої пені за прострочені платежі з урахуванням вимог п. 8.2. цього Договору.

Відповідно до п.п. 4.3.1, 4.3.2, 4.3.3 Договору Позичальник зобов`язався належним чином виконувати всі умови цього Договору та взяті на себе цим договором зобов`язання; у строки обумовлені цим Договором повернути Кредит, своєчасно сплачувати проценти за користування Кредитом, комісійні винагороди за банківські послуги та належним чином виконувати взяті на себе інші зобов`язання за цим Договором; у випадку порушення умов цього Договору достроково повернути Кредит з одночасною сплатою процентів нарахованих на фактичний залишок заборгованості за Кредитом, комісійні винагороди, а також сплатити (штрафні санкції), як це передбачено в Договорі, а також відшкодувати Банку в повному обсязі Збитки.

У п. 4.3.4 Договору Сторони погодили, що Позичальник зобов`язався відповідати всіма власними коштами та майном по своїх зобов`язаннях, що випливають з цього Договору.

Відповідно до п. 8.1. Договору завдані Банку збитки Позичальник зобов`язується відшкодувати в повному обсязі понад неустойку, пеню та штрафи, несе відповідальність за їх відшкодування всім належним йому майном.

Згідно з п. 8.3. Договору за порушення взятих на себе зобов`язань по своєчасному поверненню Основної суми боргу та/або сплати процентів за користування Кредитом та або сплати комісійної винагороди. Позичальник зобов`язується сплатити на користь Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла на період за який сплачується пеня, від суми платежу за кожен день прострочення, але не більше 15% простроченого платежу.

Позичальник, отримавши кредитні кошти на умовах повернення, строковості і а платності систематично порушував свої договірні зобов`язання передбачені пунктами 2.1, 2.2, 2.4.1, 3.3.3, 4.3.1, 4.3.2, 4.3.4, 8.1, 8.3 Договору, щодо строків повернення Кредиту, процентів за його користування, пені, що призвело до виникнення простроченої заборгованості.

Вказаний договір, а також до додаток №1 до договору «Таблицю обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної ставки за договором про споживчий кредит» власноручно підписані відповідачем.

Як вбачається з матеріалів справи судом вживались заходи досудового врегулювання спору, шляхом надсилання відповідачу вимоги про повернення кредиту від 20.02.2026 №55/5.8-02/26540/2026, однак, як стверджує представник позивача, відповідач продовжує порушувати умови договору, а саме, допущено прострочену заборгованість зі сплати основного боргу та нарахованих відсотків, яка станом на 16.04.2026 складає 235 922,20 грн., з яких заборгованість за основним боргом (кредит) 203 278,68 грн., заборгованість за процентами за користування кредитом 17 162,07 грн., пеня за несвоєчасне погашення основного боргу 13 793,14 грн., пеня за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом 1 688,31 грн.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а ч. 1 ст. 526 ЦК України встановлює, що з має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Як стверджує позивач у своєму позові, відповідач взяті на себе зобов`язання не виконує у зв`язку з чим у неї виникла заборгованість. Відповідач щодо наданих позивачем розрахунків заборгованості заперечень не подавала та не зазначала, а тому суд не вбачає підстав для піддавання їх сумніву.

Факт надання кредиту відповідачу за договором про споживчий кредит №353531777802 від 02.10.2024 підтверджується випискою по рахунку відповідача, що також підтверджує факт укладення договору (а.с. 23-44).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 353531777802 від 02.10.2024 від наданого ТБВБ №10001/0151 філія Вінницьке обласне управління АТ «Ощадбанк» ОСОБА_1 станом на 16.04.2024 мав загальну заборгованість в сумі 235 922,20 грн, яка складається з 203 278,68 грн. заборгованості за основним боргом, 17 162,07 грн. заборгованость за відсотками за користування кредитом, 13 793,14 грн. пені за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту), 1 688,31 грн. пені за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом (а.с. 45-46).

Крім того, як вбачається з вказаного розрахунку заборгованості відповідач здійснював часткове погашення заборгованості по тілу кредиту в розмірі 46 721,32 грн., та по відсотках в розмірі 51 737,68 грн.

З урахуванням принципів цивільного права, зокрема, добросовісності, справедливості та розумності, сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності (див. зокрема, постанови Верховного Суду від 10 березня 2021 року у справі №607/11746/17, від 25 липня 2024 року справі №500/6150/14).

Якщо договір позики укладений у письмовій формі, то факт передачі грошових коштів може бути спростований у разі оспорення договору позики (постанова Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі №463/9914/20).

Суд вважає встановленим та належним чином підтвердженим факт отримання відповідачем кредитних коштів за кредитним договором, а також факт неповернення отриманих кредитних коштів кредитодавцю у порядку та строки, визначені договором, оскільки крім іншого, про зазначені обставини не заперечував відповідач, який належним чином повідомлений про розгляд даної цивільної справи.

Разом з тим, щодо вимоги про стягнення пені з відповідача, то у її задоволені слід відмовити, враховуючи таке.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На час розгляду справи в суді положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України є чинними.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України.

Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України (частина 2 статті 4 ЦК України).

Отже, частина друга статті 4 ЦК України закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів. До того ж такий спосіб вирішення колізії норм ЦК України з нормами інших законів - з констатацією пріоритету норм цього Кодексу над нормами інших законів - підтримувався як Конституційним Судом України (Рішення від 13 березня 2012 року у справі № 5-рп/2012), так і Верховним Судом України (постанови від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13, від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2023цс15). Вказане узгоджується і з правовою позицією, висловленою у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19 (пункт 69).

Також Верховний Суд вже робив висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Так, на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (див.: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 вересня 2023 року у справі № 910/8349/22); на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (див.: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Оскільки позивачем у період дії в Україні воєнного стану нараховано до сплати пеню за договором позики № 353531777802 від 02.10.2024 в розмірі 15 481,45 грн., від сплати яких позичальник звільняється в силу зазначених вище вимог ЦК України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для їх стягнення.

Зважаючи на викладені вище норми права та встановлені обставини і враховуючи те, що кредитний договір, укладений між сторонами, встановлює обов`язок позичальника повернути кредит та належним чином виконувати взяті на себе інші зобов`язання за цим договором, а також те, що позичальник не виконує взятті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у загальному розмірі 220 440,75 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3 306,68 грн. (3 538,83/93,44%).

Керуючись ст. 204, 207, 526, 530, 536, 625, 628, 629, 639, 1048, 1054, 1077, 1082 ЦК Ук-раїни, ст. 2, 5, 10-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 274-279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Вінницького обласного управління АТ «Ощадбанк» заборгованість за договором про споживчий кредит №353531777802 від 02.10.2024 в розмірі 220 440 (двісті двадцять тисяч чотириста сорок) гривень 75 коп.

Відмовити в задоволенні іншої частини позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Вінницького обласного управління АТ «Ощадбанк» судовий збір у сумі 3 306 (три тисячі триста шість) гривень 68 коп.

Судовий збір в сумі 232 (двісті тридцять дві) гривні 15 коп. залишити за позивачем Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі філії Вінницького обласного управління АТ «Ощадбанк».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення. Учасник справи якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії Вінницького обласного управління АТ «Ощадбанк», місцезнаходження: вул. Госпітальна, 12Г, м. Київ, 01001, адреса для листування: вул. Соборна, 71, м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 09302607.

Представник позивача: Лобанов Олег Олегович, адреса місцезнаходження: вул. Соборна, 71, м. Вінниця, 21050, РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Ю.А. Ясінський