Рішення № 137647714, 22.06.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" червня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/5191/25Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу №916/5191/25

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 42399676)

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Житло-2008» (65009, Одеська обл., м. Одеса, вул. Зоопаркова, буд. 2, код ЄДРПОУ 35695920)

про стягнення 799141,84 грн., -

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Житло-2008» про стягнення 799141,84 грн., з яких: 607095,55 грн. основного боргу, 143480,19 грн. пені, 17068,59 грн. 3% річних та 31497,51 грн. інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на обставину порушення відповідачем зобов`язань за укладеним між сторонами договором постачання природного газу №9146-ОСББ(24)-14 від 09.10.2024 в частині оплати за поставлений природний газ.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/5191/25; вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

02.02.2026 за вх.№3753/26 до суду від відповідача надійшла заява про закриття провадження по справі в частині позовних вимог щодо стягнення основного боргу в розмірі 160000 грн. та додаткові документи, які судом долучено до матеріалів справи.

02.02.2026 за вх.№3759/26 до суду від відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру пені на 90%, яке судом прийнято до розгляду. В поданому клопотанні відповідач звернув увагу суду на наступне:

- відповідач не ухиляється від сплати суми основного боргу, а навпаки систематично, щомісячно погашає суму основного боргу навіть після звернення позивача до суду;

- відповідач є неприбутковою організацією і його діяльність не спрямована на отримання прибутку; останній використовує природний газ, куплений у позивача, для вироблення теплової енергії виключно для забезпечення потреб співвласників багатоквартирного будинку;

- відповідач також просить суд врахувати, що з 26.05.2025 Одеська міська територіальна громада є територією можливих бойових дій відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року №376;

- у співвідношенні до основної суми боргу, сума заявленої пені, інфляційних втрат та 3% річних складає близько аж 31%;

- матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що позивач зазнав збитків у зв`язку із простроченням виконання зобов`язання відповідачем у спірних відносинах;

- позивач займає монопольне становище на ринку поставки природного газу; відповідач при укладенні договору з позивачем не мав можливості відмовитись від умов договору, які передбачають застосування санкцій за прострочення виконання зобов`язання з оплати природного газу, оскільки укладення договору відбувається шляхом підписання заяви-приєднання, що не заперечується позивачем та зазначається ним на початку позовної заяви;

- інфляційні втрати та 3% річних не можуть бути зменшені судом, отже позивач отримає компенсацію за прострочення виконання зобов`язання у сумі 48566,10 грн. (річні та інфляційні), вказана сума є пропорційною та співмірною, враховуючи майновий стан відповідача.

11.02.2026 за вх.№5075/26 до суду від позивача надійшли письмові пояснення, які судом прийнято до розгляду. В наданих поясненнях позивач підтвердив факт часткової сплати відповідачем суми основного боргу (160000 грн.) та просив суд у випадку задоволення клопотання відповідача про закриття провадження в частині повернути позивачу сплачений судовий збір в розмірі 1920 грн.

11.02.2026 за вх.№5089/26 до суду від позивача надійшли заперечення на клопотання про зменшення пені на 90%, які судом прийнято до розгляду. У наданих запереченнях позивач просить суд відмовити у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру пені, виходячи з наступного:

- право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин;

- право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання;

- зменшення розміру неустойки (пені) на 90% фактично нівелює суть самої санкції та створює умови для уникнення відповідальності (постанова Верховного Суду від 04.02.2020 по справі №918/116/19).

27.02.2026 за вх.№7045/26 до суду від відповідача надійшли письмові пояснення, які судом прийнято до розгляду. В наданих поясненнях відповідач звернув увагу суду на наступне:

- обставини справи №918/116/19, на яку посилається позивач у своїх запереченнях, є відмінними від даної справи; у справі №918/116/19 відповідач просив зменшити розмір пені на 99%, а обставини несплати боргу у справі №918/116/19 відбувались у період 2016-2019 роках, водночас у даній справі фактично йде мова про несвоєчасну оплату у період воєнного стану;

- дебіторська заборгованість споживачів, в т.ч. відповідача, з місяця в місяць компенсується позивачу державою на підставі Порядку визначення компенсації, що надається суб`єктам ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов`язки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2020 року №1194, а отже для позивача відсутні будь-які негативні наслідки, що випливають з несвоєчасної оплати відповідачем за поставлений газ.

27.02.2026 за вх.№7055/26 до суду від відповідача надійшла заява про закриття провадження по справі в частині позовних вимог щодо стягнення основного боргу в розмірі 40000 грн. та додаткові документи, які судом долучено до матеріалів справи.

16.03.2026 за вх.№9141/26 до суду від відповідача надійшла заява про закриття провадження по справі в частині позовних вимог щодо стягнення основного боргу в розмірі 50000 грн. та додаткові документи, які судом долучено до матеріалів справи.

31.03.2026 за вх.№11018/26 до суду від відповідача надійшла заява про закриття провадження по справі в частині позовних вимог щодо стягнення основного боргу в розмірі 60000 грн. та додаткові документи, які судом долучено до матеріалів справи.

13.04.2026 за вх.№12628/26 до суду від відповідача надійшла заява про закриття провадження по справі в частині позовних вимог щодо стягнення основного боргу в розмірі 80000 грн. та додаткові документи, які судом долучено до матеріалів справи.

05.05.2026 за вх.№15492/26 до суду від відповідача надійшла заява про закриття провадження по справі в частині позовних вимог щодо стягнення основного боргу в розмірі 100000 грн. та додаткові документи, які судом долучено до матеріалів справи.

19.05.2026 за вх.№17302/26 до суду від відповідача надійшла заява про закриття провадження по справі в частині позовних вимог щодо стягнення основного боргу в розмірі 117095,55 грн. та додаткові документи, які судом долучено до матеріалів справи.

Справа №916/5191/25 розглядається судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України.

Жодних заяв та/або клопотань, пов`язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв`язку з воєнним станом, про намір вчинити такі дії до суду від сторін не надійшло.

У відповідності до вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

09.10.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (постачальник, позивач) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Житло-2008» (споживач, відповідач) було укладено договір постачання природного газу №9146-ОСББ(24)-14 (для об`єднання співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельних (житлових, обслуговуючих) кооперативів, управителів багатоквартирних будинків). Вказаний договір було укладено шляхом приєднання споживача до умов договору, розміщеного за посиланням: https://naftogaztrading.com.ua/gaz-dlya osbb/, з врахуванням умов та інформації, зазначених споживачем в заяві-приєднанні до договору постачання природного газу від 11.09.2024.

Відповідно до п.1.1 договору постачальник зобов`язується поставити споживачеві, який є виробником теплової енергії в розумінні підпункту 1 пункту 4 Положення, природний газ, а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.

Згідно з п.2.1 договору постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу у період з місяця, в якому договір набрав чинності відповідно до пункту 13.1 договору, по 30 квітня 2025 року (включно), в кількості та відповідно до розрахункових періодів та розподілу, що зазначені споживачем у заяві, яка є невід`ємною частиною даного договору (за умови акцепту постачальником заяви в порядку, передбаченому пунктом 1.6 договору).

За п.3.1 договору постачальник передає споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача в момент передачі природного газу; після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на природний газ.

Відповідно до п.3.5 договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу; споживач зобов`язується надати постачальнику не пізніше 7-го (сьомого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, по два примірники актів приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також - акти), підписані уповноваженим представником споживача, а саме: акт на обсяг І (фіксований), акт на обсяг ІІІ (фіксований) та акт на обсяг ІІ; в актах зазначаються фактичні обсяги використання природного газу, які визначаються з урахуванням вимог пункту 2.1, підпунктів 2.2.3 та 3.5.2 цього договору, їх ціна (визначається відповідно до розділу 4 цього договору) та вартість; сумарні обсяги за всіма складеними за розрахунковий/звітний період актами мають відповідати обсягам за даними остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі Оператора ГТС за цей період; якщо споживач в будь-якому місяці постачання природного газу з 01.09.2024 по 30.04.2025 використав обсяг ІІІ (фіксований), зазначений в рядку «Всього» таблиці заяви, тоді обсяги природного газу використані споживачем для виробництва теплової енергії для надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води бюджетним установам/органцізаціям та релігійним організаціям, закладам охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо), закладам охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), підприємствам, установам та організаціям, що перебувають в управлінні Державного управління справами, та/або постачання теплової енергії як товарної продукції для зазначених потреб, постачальник оформлює документально, як Обсяг ІІ; якщо споживач до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, не надав постачальнику документи, зазначені в підпункті 3.5.1 цього договору або сумарні обсяги за актами не відповідають даним остаточної алокації, сторони оформлюють весь фактично використаний споживачем природний газ (за даними остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі Оператора ГТС у звітному періоді) як Обсяг ІІ.

За п.4.1 договору ціна на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється наступним чином:

- ціна обсягів газу, визначених в пункті 2.1 цього договору як обсяг І (фіксований) за 1000 куб.м газу без ПДВ - 6183,33 грн., крім того ПДВ за ставкою 20%, всього з ПДВ - 7420,00 грн.; крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн., крім того ПДВ 20% - 27,315 грн., всього з ПДВ - 163,89 грн. за 1000 куб.м; всього ціна газу для обсягу І (фіксований) за 1000 куб.м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 7583,89 грн.;

- ціна природного газу для обсягу ІІ визначається щомісяця для виробника теплової енергії за такою формулою: Р = Pueex х k1 х k2, де Р - ціна природного газу для виробника теплової енергії; Pueex - середньозважена ціна, що склалася на ресурс місяця, що передує місяцю постачання природного газу та склалася за результатами електронних біржових торгів на товарній біржі «Українська енергетична біржа» за всіма договорами, умовами оплати та базисами (в газотранспортній системі, газосховищах), та за всіма стандартизованими продуктами за напрямком «Природний газ», за період з 1 по 20 (включно) числа місяця за всі торгові дні місяця, з урахуванням податку на додану вартість, у гривнях за 1000 куб. метрів газу; k1 - коригуючий коефіцієнт, що враховує вартість грошей у часі за обліковою ставкою Національного банку, діючою на день розрахунку коригуючого коефіцієнта, та середнім очікуванням прострочення оплати виробників теплової енергії на рівні 80 календарних днів, за лінійними розрахунками; k2 - коригуючий коефіцієнт, націнка постачальника природного газу, що становить 1,050; якщо протягом поточного місяця постачання природного газу не здійснювались електронні біржові торги на товарній біржі «Українська енергетична біржа» за всіма договорами, умовами оплати та базисами (в газотранспортній системі, газосховищах), ціна залишається на рівні попереднього місяця, розрахована згідно з наведеною формулою. Крім того податок на додану вартість за ставкою 20%; крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн., крім того ПДВ 20% - 27,315 грн., всього з ПДВ - 163,89 грн. за 1000 куб.м; постачальник щомісячно розміщує інформацію щодо зміни ціни газу за обсягом ІІ на офіційному сайті постачальника naftogaztrading.com.ua або відповідна інформація надсилається постачальником споживачу листом на електронну адресу споживача, зазначену споживачем у заяві; така ціна є обов`язковою для застосування сторонами з 1 числа місяця, на який вона розрахована та не потребує окремого оформлення додатковою угодою; сторони домовились, що ціна природного газу обсягу ІІ буде вказана при документальному оформленні обсягу ІІ у відповідному акті приймання передачі газу; сторони підтверджують, що цілком погоджуються з порядком визначення та зміни ціни обсягу II, зазначеним в даному пункті договору; при цьому, споживач вважається повідомленим про зміну ціни обсягу II з моменту здійснення публікації відповідної інформації на офіційному сайті постачальника naftogaztrading.com.ua або з моменту відправлення відповідного повідомлення постачальником на електронну адресу споживача, зазначену у заяві;

- ціна обсягів газу, визначених в пункті 2.1 цього договору як обсяг ІІІ (фіксований) за 1000 куб.м газу без ПДВ - 13658,33 грн., крім того ПДВ за ставкою 20%, всього з ПДВ - 16390,00 грн.; крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн., крім того ПДВ 20% - 27,315 грн., всього з ПДВ - 163,89 грн. за 1000 куб.м; всього ціна газу для обсягу ІІІ (фіксований) за 1000 куб.м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 16553,89 грн.

Відповідно до п.п. 4.2, 4.3 договору у разі зміни тарифу на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи та/або коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді, вони є обов`язковими для сторін за цим договором з дати набрання чинності відповідних змін; загальна фактична вартість цього договору дорівнює вартості фактично використаного за цим договором природного газу з урахуванням вартості послуг його транспортування.

Згідно з п.п. 5.1, 5.4 договору споживач здійснює розрахунок за придбані обсяги природного газу в наступному порядку: 70 відсотків вартості фактично переданого відповідно до акту/актів приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу; остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту/актів приймання передачі природний газ - до 15-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70 відсотків грошових коштів за відповідний розрахунковий період; у разі відсутності акту/актів приймання-передачі, фактична вартість переданого споживачу природного газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.3 пункту 3.5 цього договору; оплата за природний газ здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в розділі 14 цього договору; споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1 цього договору; кошти, які надійшли від споживача, зараховуються як передоплата за умови відсутності заборгованості за попередні розрахункові періоди за цим договором.

Згідно з п.п. 7.1, 7.2 договору за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором; у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. За п.13.1 договору даний договір набуває чинності з дати, зазначеної в письмовій згоді на приєднання до договору постачання природного газу постачальника, надісланої споживачу відповідно до пункту 1.6 договору, так діє до « 30» квітня 2025 р. включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання; продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Відповідно до п.13.6 договору сторони підтверджують, що визнають форми електронних документів, що будуть укладатись сторонами під час дії даного договору, з дотриманням вимог щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису/удосконаленого електронного підпису (далі - КЕП/УЕП) та печатки (за наявності) засобами телекомунікаційного зв`язку, підписані з використанням спеціалізованих програмних рішень, зокрема, але не виключно, системи обміну електронним документами «M.E.Doc»; перелік документів, які сторони можуть укладати в електронній формі в тому числі, але не виключно: а) цей договір, додаткові угоди, додатки до договору/додаткових угод, заява, згода на приєднання до договору постачання природного газу; б) акти приймання-передачі природного газу; в) листи, повідомлення, заяви та інші документи, які мають або можуть подаватися сторонами з метою виконання цього договору; споживач зобов`язаний слідкувати за надходженням електронних документів та своєчасно здійснювати їх приймання, перевірку, підписання з використанням КЕП/УЕП та повернення іншій стороні; документи, що укладаються на виконання цього договору в електронній формі, мають бути підписані сторонами протягом строку, встановленому в договорі або попередньо обумовленого сторонами у самому електронному документі; електронні документи вважаються підписаними і набирають чинності з моменту, зазначеного в конкретному електронному документі, іншому документі, на виконання якого він підписується, або в порядку, передбаченому чинним законодавством; сторони домовилися, що електронні документи, якщо вони підписані з використанням КЕП/УЕП, мають повну юридичну силу, породжують права та обов`язки для сторін, можуть бути представлені до суду в якості належних доказів та визнаються рівнозначними документам, що складаються на паперовому носієві.

В матеріалах справи міститься згода на приєднання до договору постачання природного газу від 09.10.2024 та заява-приєднання до договору постачання природного газу від 11.09.2024, відповідно до якої обсяг (об`єм) природного газу, запланований для споживання у період з вересня 2024 року по 30 квітня 2025 року (включно), становить 191 тис. куб. метрів (сто дев`яносто одна тисяча куб. метрів).

Договір №9146-ОСББ(24)-14 підписано у сервісі Вчасно (шляхом накладання електронних підписів), що підтверджується наданою позивачем роздруківкою, в якій містяться відомості про електронні підписи сторін із зазначенням: дати та часу підписів; часу перевірки КЕП/ЕЦП; статусів перевірки сертифікатів; серійних номерів, типів підпису.

В матеріалах справи наявні підписані обома сторонами акти приймання-передачі природного газу до договору №9146-ОСББ(24)-14, за допомогою сервісу Вчасно (шляхом накладання електронних підписів та електронних печаток), а саме: за листопад 2024 року на суму 145701,65 грн.; за грудень 2024 року на суму 243473,12 грн.; за січень 2025 року на суму 252904,45 грн.; за лютий 2025 року на суму 278065,56 грн.; за березень 2025 року на суму 177445,32 грн.

Окрім того, в матеріалах справи наявні оборотно-сальдова відомість та довідка АТ «УКРГАЗБАНК» про рух грошових коштів по поточному рахунку ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» в частині взаєморозрахунків ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» з ОСББ «ЖИТЛО-2008».

Позивачем надано до суду розрахунок суми основного боргу відповідача та розрахунок неустойки, 3% річних та інфляційних нарахувань станом на 09.12.2025. Відповідно до наданого розрахунку сума основного боргу за зобов`язаннями у період листопад 2024 року - березня 2025 року становить 607095,55 грн. (загальна сума вартості переданого природного газу за договором - 1097590,10 грн., фактично сплачено - 490494,55 грн.).

Позивачем здійснено наступний розрахунок неустойки, 3% річних та інфляційних нарахувань:

- за зобов`язаннями листопада 2024 року - 8664,99 грн. пені, 883,36 грн. 3% річних та 2018,62 грн. інфляційних втрат;

- за зобов`язаннями грудня 2024 року - 24344,49 грн. пені, 2567,18 грн. 3% річних та 7417,02 грн. інфляційних втрат;

- за зобов`язаннями січня 2025 року - 39522,38 грн. пені, 5145,04 грн. 3% річних та 9213,55 грн. інфляційних втрат;

- за зобов`язаннями лютого 2025 року - 43218,24 грн. пені, 5439,42 грн. 3% річних та 9279,72 грн. інфляційних втрат;

- за зобов`язаннями березня 2025 року - 27730,09 грн. пені, 3033,59 грн. 3% річних та 3568,60 грн. інфляційних втрат.

В матеріалах справи наявні наступні платіжні інструкції щодо оплати основної заборгованості: №4737 від 11.12.2025 на суму 20000 грн.; №4773 від 08.01.2026 на суму 40000 грн.; №4782 від 15.01.2026 на суму 40000 грн.; №4784 від 19.01.2026 на суму 40000 грн.; №4799 від 30.01.2026 на суму 20000 грн.; №4813 від 09.02.2026 на суму 20000 грн.; №4821 від 12.02.2026 на суму 20000 грн.; №4858 від 11.03.2026 на суму 30000 грн.; №4861 від 12.03.2026 на суму 20000 грн.; №4884 від 25.03.2026 на суму 20000 грн.; №4887 від 27.03.2026 на суму 20000 грн.; №4888 від 30.03.2026 на суму 20000 грн.; №4894 від 03.04.2026 на суму 20000 грн.; №4904 від 04.04.2026 на суму 20000 грн.; №4907 від 07.04.2026 на суму 20000 грн.; №4916 від 13.04.2026 на суму 20000 грн.; №4935 від 29.04.2026 на суму 20000 грн.; №4936 від 30.04.2026 на суму 20000 грн.; №4937 від 01.05.2026 на суму 20000 грн.; №4938 від 01.05.2026 на суму 20000 грн.; №4939 від 02.05.2026 на суму 20000 грн.; №4940 від 04.05.2026 на суму 20000 грн.; №4951 від 08.05.2026 на суму 20000 грн.; №4954 від 11.05.2026 на суму 20000 грн.; №4957 від 12.05.2026 на суму 20000 грн.; №4962 від 14.05.2026 на суму 37095,55 грн.

Несплата відповідачем заборгованості стала підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом про стягнення основного боргу.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

За ч.1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

За ст.ст. 627, 628 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. Якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу. Якщо продавець зобов`язаний передати покупцеві крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

За ч.1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами.

Згідно з п.2 ч.2 ст. 13 Закону України «Про ринок природного газу» споживач зобов`язаний, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів;

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

У відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Проаналізувавши наявні матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що в порушення вищевказаних норм законодавства та умов договору постачання природного газу відповідачем не було вчасно здійснено оплату вартості поставленого природного газу у спірному періоді (листопад-грудень 2024 року, січень-березень 2025 року), обсяг та вартість якого підтверджена за наявними в матеріалами справи вищевказаними доказами, а саме: підписаними обома сторонами актами приймання-передачі природного газу до спірного договору (за допомогою сервісу Вчасно, шляхом накладання електронних підписів та електронних печаток), внаслідок чого станом на дату звернення з позовною заявою (25.12.2025) у відповідача перед позивачем була наявна заборгованість у розмірі 607095,55 грн.

Разом з тим, господарським судом встановлено, що станом на 19.06.2026 Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Житло-2008» на користь позивача було сплачено заявлену до стягнення суму основного боргу у розмірі 607095,55 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи наступними платіжними інструкціями: №4737 від 11.12.2025 на суму 20000 грн.; №4773 від 08.01.2026 на суму 40000 грн.; №4782 від 15.01.2026 на суму 40000 грн.; №4784 від 19.01.2026 на суму 40000 грн.; №4799 від 30.01.2026 на суму 20000 грн.; №4813 від 09.02.2026 на суму 20000 грн.; №4821 від 12.02.2026 на суму 20000 грн.; №4858 від 11.03.2026 на суму 30000 грн.; №4861 від 12.03.2026 на суму 20000 грн.; №4884 від 25.03.2026 на суму 20000 грн.; №4887 від 27.03.2026 на суму 20000 грн.; №4888 від 30.03.2026 на суму 20000 грн.; №4894 від 03.04.2026 на суму 20000 грн.; №4904 від 04.04.2026 на суму 20000 грн.; №4907 від 07.04.2026 на суму 20000 грн.; №4916 від 13.04.2026 на суму 20000 грн.; №4935 від 29.04.2026 на суму 20000 грн.; №4936 від 30.04.2026 на суму 20000 грн.; №4937 від 01.05.2026 на суму 20000 грн.; №4938 від 01.05.2026 на суму 20000 грн.; №4939 від 02.05.2026 на суму 20000 грн.; №4940 від 04.05.2026 на суму 20000 грн.; №4951 від 08.05.2026 на суму 20000 грн.; №4954 від 11.05.2026 на суму 20000 грн.; №4957 від 12.05.2026 на суму 20000 грн.; №4962 від 14.05.2026 на суму 37095,55 грн.

Згідно з п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо предмет спору відсутній.

Відтак, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі №916/5191/25 на підставі п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України в частині стягнення 607095,55 грн. основного боргу у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Таким чином, на розгляді суду залишаються позовні вимоги про стягнення з відповідача 143480,19 грн. пені, 17068,59 грн. 3% річних та 31497,51 грн. інфляційних втрат.

Щодо заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат слід зазначити наступне.

За вимогами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції, а також трьох процентів річних є правом кредитора, яким останній наділений у силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу. Такий висновок наведено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05 липня 2019 року у справі №905/600/18.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2024 року у справі №657/1024/16-ц (провадження №14-5цс23) зауважила, що оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2025 у справі №903/602/24 зазначено, що саме три проценти річних є законодавчо встановленим розміром процентів річних, які боржник повинен сплатити у разі неналежного виконання грошового зобов`язання. Три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) є мінімальним розміром процентів річних, на які може розраховувати кредитор у разі неналежного виконання зобов`язання боржником. Тому зменшення судом процентів річних можливе лише до такого розміру, тобто не менше ніж три проценти річних; відтак розмір процентів річних, який становить законодавчо встановлений розмір трьох процентів річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом), не підлягає зменшенню судом.

Проаналізувавши наявні матеріали справи, враховуючи встановлені судом обставини, приймаючи до уваги прострочення сплати відповідачем вартості поставленого газу за спірними актами, перевіривши здійснені позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, з огляду на право кредитора здійснити такі нарахування, господарський суд встановив їх обґрунтованість, вірність та необхідність задоволення заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача 17068,59 грн. 3% річних та 31497,51 грн. інфляційних втрат.

Іншого відповідачем не доведено.

Щодо заявленої до стягнення пені слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Водночас вимогами п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов`язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Сплата пені передбачена п.7.2 договору.

Приймаючи до уваги умови укладеного між сторонами договору, а також встановлені судом обставини допущення відповідачем порушення умов договору, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для нарахування позивачем неустойки за несвоєчасне виконання відповідачем своїх грошових зобов?язань, розрахунок якої судом перевірено та встановлено його арифметичну вірність.

Разом з тим, як було зазначено вище, відповідачем заявлено до суду клопотання про зменшення розміру пені на 90%.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують як наявність підстав для зменшення розміру штрафних санкцій, так і заперечення щодо такого зменшення.

Зменшення розміру неустойки є правом суду, а за відсутності в законі як переліку виняткових обставин, так і врегульованого розміру (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) та з дотриманням правил статей 86, 210 ГПК України на власний розсуд та внутрішнім переконанням вирішує питання про наявність/відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення та конкретний розмір зменшення неустойки.

Визначення конкретного розміру зменшення штрафних санкцій належить до дискреційних повноважень суду. При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені статтею 551 Цивільного кодексу України та статтею 233 Господарського кодексу України щодо права на зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 Цивільного кодексу України (справедливість, добросовісність, розумність), має забезпечити баланс інтересів сторін та з дотриманням правил статті 86 Господарського процесуального кодексу України визначити конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов`язання, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, а й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність боржника тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обставин справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (відповідний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 08.10.2020 у справі №904/5645/19, від 14.04.2021 у справі №922/1716/20).

Суд також зауважує, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення розміру штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (правові висновки Верховного Суду у постановах від 05.03.2019 у справі №923/536/18, від 10.04.2019 у справі №905/1005/18, від 06.09.2019 у справі №914/2252/18, від 14.07.2021 у справі №916/878/20).

Саме суди першої та апеляційної інстанцій користуються певною можливістю розсуду щодо зменшення розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінюючи наявність та розмір збитків та інші обставини, які мають істотне значення (правові висновки Верховного Суду у постановах від 03.03.2021 у справі №925/74/19, від 02.06.2021 у справі №5023/10655/11 (922/2455/20).

Цієї позиції притримується і Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.01.2024 у справі №911/2269/22, зазначивши, що в питаннях підстав для зменшення розміру неустойки правовідносини у кожному спорі про її стягнення є відмінними, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій, які водночас мають узгоджуватися з положеннями статті 233 ГК України і частини третьої статті 551 ЦК України, а також досліджуватися та оцінюватися судом в порядку статей 86, 210, 237 Господарського процесуального кодексу України.

Такий підхід є усталеним в судовій практиці. Індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов`язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, зумовлюють висновок про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права.

Вирішуючи питання про зменшення розміру заявленої до стягнення пені, господарський суд враховує наступні обставини: ненадання позивачем доказів завдання йому збитків внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань; статус відповідача, зокрема те, що ОСББ, яке використовує природний газ для вироблення теплової енергії виключно для забезпечення потреб співвласників багатоквартирного будинку, є колективним побутовим споживачем; значний розмір заявлених 3% річних, інфляційних втрат та пені для відповідача як для неприбуткової організації, створеної мешканцями будинку для забезпечення таких мешканців комунальними послугами, з урахуванням того, що оплата комунальних платежів здійснюється за рахунок мешканців; фінансовий стан відповідача як неприбуткової організації, що створена мешканцями будинку, зокрема виходячи з наданої відповідачем довідки про склад дебіторської заборгованості в розмірі 1534690,03 грн.; військову агресію російської федерації проти України, її негативні наслідки, зокрема для населення, а також віднесення з 26.05.2025 Одеської міської територіальної громади до переліку територій можливих бойових дій відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року №376; неможливість відповідача відмовитись від договірної умови про нарахування пені при укладенні договору, а також ступінь виконання відповідачем своїх зобов?язань, а саме: повну сплату відповідачем суми заявленого основного боргу після відкриття провадження у справі і наведені відповідачем причини, що ускладнювали вчасне виконання зобов?язань.

Таким чином, приймаючи до уваги наведені відповідачем у клопотанні обставини здійснення відповідачем діяльності в умовах воєнного стану, пов??язані зі статусом юридичної особи і наявним правовим регулюванням, а також дослідивши інтереси сторін, які заслуговують на увагу, виходячи із принципу збалансованості інтересів обох сторін, враховуючи також стягнення судом заявлених на підставі ст. 625 ЦК України сум, суд вважає за необхідне зменшити розмір пені, яку належить стягнути з відповідача, на 90% та визначити її справедливий розмір у сумі 14348,02 грн.

Господарський суд наголошує, що стягнення з відповідача пені у повному обсязі не є співмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов`язання, беручи до уваги заявлений розмір пені, суд вважає, що зменшення розміру пені на 90%, виходячи з обставин даної справи та задоволення позовних вимог в частині нарахованих 3% річних та інфляційних втрат не призводить до нівелювання значення штрафних санкцій як відповідальності за порушення виконання зобов`язання та відповідає співмірності і загальним засадам цивільного законодавства.

Таким чином, проаналізувавши наявні матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» та стягнення з відповідача 14348,02 грн. пені, в решті позову в цій частині слід відмовити.

За таких обставин позовні вимоги задоволені судом частково.

Іншого сторонами не доведено.

Інші наявні в матеріалах справи документи вищевикладених висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч.9 ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2422,40 грн. (мінімальний розмір судового збору, з урахуванням подання позову через систему Електронний суд) покладаються на відповідача як на сторону, з неправильних дій якої виник спір, решта судового збору у розмірі 7167,30 грн. підлягає поверненню позивачу за його клопотанням в порядку п.5 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Закрити провадження у справі №916/5191/25 в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Житло-2008» про стягнення 607095,55 грн. основного боргу, за відсутністю предмету спору.

2.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» - задовольнити частково.

3.Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Житло-2008» (65009, Одеська обл., м. Одеса, вул. Зоопаркова, буд. 2, код ЄДРПОУ 35695920) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 42399676) 14348 /чотирнадцять тисяч триста сорок вісім/ грн. 02 коп. пені, 17068 /сімнадцять тисяч шістдесят вісім/ грн. 59 коп. 3% річних, 31497 /тридцять одну тисячу чотириста дев`яносто сім/ грн. 51 коп. інфляційних втрат та 2422 /дві тисячі чотириста двадцять дві/ грн. 40 коп. судового збору.

4.В решті позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Рішення складено 22 червня 2026 р.

Суддя Ю.С. Бездоля