Ухвала суду № 137647699, 18.06.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

про визнання вимог кредитора

"18" червня 2026 р. Справа № 916/4277/25

Господарський суд Одеської області у складі судді Гут С.Ф. при секретарі судового засідання Борисовій Н.В., дослідивши матеріали справи №916/4277/25 за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про неплатоспроможність

за участю представників:

від кредиторів не з`явились.

боржник - не з`явився

керуючий реструктуризацією - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Ухвалою суду від 25.11.2025 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 , введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, керуючим реструктуризацією майна боржника ОСОБА_1 призначено арбітражного керуючого Яковенка Дмитра Едуардовича.

26.12.2025р. було опубліковано оголошення про відкриття провадження у справі №916/1629/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 № 78052.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.01.2026 (суддя Деркач Т.Г.) припинено процедуру реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 ; припинено повноваження керуючого реструктуризацією боргів боржника ОСОБА_2 ; звільнено фізичну особу ОСОБА_1 від боргів, окрім боргів за вимогами, передбаченими ч. 2 ст. 134 Кодексу України з процедур банкрутства. Вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк або були відхилені господарським судом, вважати погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнати такими, що не підлягають виконанню; провадження у справі № 916/4277/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 закрито.

27.01.2026р. до суду надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю АВЕНТУС УКРАЇНА з грошовими вимогами до боржника ОСОБА_1 в сумі 41 352,14грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.02.2026 повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю АВЕНТУС УКРАЇНА заяву (вх. № 3-78/26 від 27.01.2026) з грошовими вимогами до боржника ОСОБА_1 .

09.02.2026р. до суду надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю Еко Фін з грошовими вимогами до боржника ОСОБА_1 в сумі 7 246,75 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.02.2026 повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю ЕКО ФІН заяву (вх.№ 3-129/26 від 09.02.2026) з грошовими вимогами до боржника ОСОБА_1 (вх.№ 3-129/26 від 09.02.2026).

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.04.2026 задоволено апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю АВЕНТУС Україна , скасовано ухвалу Господарського суду Одеської області від 26.01.2026 у справі №916/4277/25, справу № 916/4277/25 направлено до Господарського суду Одеської області для продовження розгляду на стадію процедури реструктуризації боргів.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Одеської області від 27.04.2026 визначено суддю Гута С.Ф. для подальшого розгляду справи № 916/4277/25.

29.04.2026р. до суду надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю АВЕНТУС УКРАЇНА з грошовими вимогами до боржника ОСОБА_1 в сумі 41 352,14грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.05.2026 прийнято до провадження справу № 916/4277/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Призначено справу до розгляду в попередньому засіданні суду.

06.05.2026р. до суду надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" з грошовими вимогами до боржника ОСОБА_1 в сумі 29 488,00 грн.

11.05.2026р. до суду надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю Еко Фін з грошовими вимогами до боржника ОСОБА_1 в сумі 7 246,75 грн.

18.05.2026р. керуючим реструктуризацією було надано повідомлення про результати розгляду вимог товариства з обмеженою відповідальністю АВЕНТУС УКРАЇНА відповідно до якого ним визнано грошові вимоги частково у сумі 10 247,40 грн.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, судом встановлено наступне.

25.11.2025р. господарським судом було відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 6 ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства з метою виявлення всіх кредиторів здійснюється офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Так, публікація оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 відбулась 26.12.2025р. за №78052.

29.04.2026р. до суду надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю АВЕНТУС УКРАЇНА з грошовими вимогами до боржника ОСОБА_1 в сумі 41 352,14грн.

Вказана заборгованість боржника виникла на підставі наступного.

03.05.2025 р. між ОСОБА_1 та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено Договір про надання споживчого кредиту №9016391 (надалі Договір), відповідно до якого Кредитор надав Боржнику кредит у розмірі 6 800,00 гривень терміном на 360 днів на умовах відповідно до Договору.

Строк кредиту відповідно до умов Договору становить 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.

Відповідно до п. 1.7.1 Договору Денна процентна ставка на дату укладання Договору складає за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 1,00% в день.

Згідно п. 6.4. У випадку невиконання та/або неналежного виконання Споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Споживач зобов`язаний сплатити Товариству штраф: у розмірі 612,00 гривень на 4 (четвертий) день такого невиконання та/або неналежного виконання; у розмірі 136,00 гривень починаючи з 5 (п`ятого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання..

В подальшому 22.05.2025 р. між Кредитором та Боржником було укладено додаткову угоду до Договору, якою було збільшено суму кредиту до 18 800,00 гривень.

В зв`язку з невиконанням кредитних зобов`язань за договором від 03.05.2025р. у ОСОБА_1 перед ТОВ Авентус Україна утворилась заборгованість у сумі у сумі 41 352,14грн.

Відповідно до наданого розрахунку заборгованість ОСОБА_1 складається з 14 523,70 грн. основної заборгованості, 23 089,19 грн. заборгованості за відсотками та 9 400,00 грн. штрафу.

Керуючим реструктуризацією надано повідомлення щодо заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ Авентус Україна яка виникла на підставі Договору про надання від 03.05.2025 р. відповідно до якого ним визнано вимоги у сумі 10 247,40 грн. як сума основного боргу, що ж до інших вимог керуючий реструктуризацією вважає їх необґрунтованими.

Дослідивши надані докази суд зазначає наступне.

Статтею 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору невстановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису ) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Договір є правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Статтею 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Відповідно до положень ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначено Законом України "Про споживче кредитування".

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування" договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Відповідно до п. 2, 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування" загальна вартість кредиту для споживача - сума загального розміру кредиту та загальних витрат за споживчим кредитом. Загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Частиною 2 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" передбачено, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково - касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про споживче кредитування" договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 14 Закону України "Про споживче кредитування" договір про споживчий кредит укладається в порядку, визначеному цивільним законодавством України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Визначення кредитодавцем можливості укладення договору про споживчий кредит здійснюється на підставі відповідного запиту (заяви) споживача, у тому числі з використанням засобів дистанційного зв`язку, та оцінки кредитоспроможності споживача.

Перелік умов, які мають бути зазначені в договорі про споживчий кредит наведено в ч.1 ст.12 Закону України "Про споживче кредитування". Зокрема, п. 10, 11 ч.1 цієї статті визначено, що в договорі про споживчий кредит зазначаються порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (уразі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися); інформація про наслідки прострочення виконання зобов`язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов`язання за договором про споживчий кредит.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 525 ЦК України, передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом статті 526, частини першої статті 530, статті 610 та частини першої статті 612 ЦК України для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням. Відповідно до положень ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Згідно із ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Як установлено судом із фактичних обставин справи, загальна заборгованість боржника по Договору про надання споживчого кредиту №9016391 від 03.05.2025р. за тілом кредиту становить 14 523,70 грн.

Отже, суд дійшов висновку про визнання грошової вимоги на суму 14 523,70 грн. (тіло кредиту).

Крім цього, кредитором нараховані проценти за користування кредитом в загальній сумі 23 089,19 грн.

За результатами перевірки наданих кредитором документів та здійснивши власні розрахунки з врахуванням наданих пояснень керуючого реструктуризацією, обґрунтований розмір відсотків за користування кредитом становить 23 089,19 грн.

Відтак суд визнає вимоги на суму 23 089,19 грн. (проценти за користування кредитами).

В наданих додаткових поясненнях відносно нарахованої штрафної санкції у сумі 9 400,00 грн. ТОВ Авентус Україна заперечує щодо висновку керуючого реструктуризацією про її «списання» на підставі п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, зазначаючи, що штраф є способом забезпечення виконання зобов`язання відповідно до ст. 546 ЦК України та не може автоматично ототожнюватися з відповідальністю за прострочення у розумінні ст. 625 ЦК України без аналізу умов договору.

Розглянувши вимогу кредитора щодо 9 400,00 грн. штрафу (неустойки) вказані вимоги судом не визнаються, оскільки згідно з нормами пункту 18 розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, оскільки заборгованість виникла після 24 лютого 2022 року - неустойка (штраф) у розмірі 9 400,00 грн. - підлягає списанню.

При цьому суд зауважує, що Верховний Суд неодноразово робив висновки щодо застосування пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що дія зазначеного пункту поширюється на договори про надання поворотної фінансової допомоги позики (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 вересня 2023 року у справі № 910/8349/22); кредитний договір (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23); сплата відсоткового доходу за облігаціями (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12 червня 2024 року у справі № 910/10901/23); усі види кредитних (позикових) боргових зобов`язань перед юридичними та фізичними особами (ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27 червня 2024 року у справі № 910/13689/23).

Крім того, варто зауважити, що тлумачення змісту пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України свідчить, що законодавець передбачив особливості регулювання наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Такі особливості виявляються:

1) в період існування особливих правових наслідків дія воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

2) у договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. До них належать договір позики, кредитний договір, у тому числі договір про споживчий кредит;

3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Вони полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, а також від обов`язку сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку (штраф, пеню) за таке прострочення. Якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) грошових зобов`язань за такими договорами, то вони підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Існує також постанова Пленуму Верховного Суду від 07 лютого 2025 року № 6 "Про відмову у зверненні до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України про звільнення позичальника від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, у вигляді обов`язку сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення".

Відтак Верховний Суд вже сформував висновки щодо застосування пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, зокрема, що у період дії воєнного або надзвичайного стану та протягом 30 днів після його припинення позичальник звільняється від відповідальності передбаченої статтею 625 ЦК України, а також від сплати неустойки (штрафу), - суд виснує, що доводи кредитора щодо правомірності заявлення грошових вимог у вигляді штрафу у розмірі 9 400,00 грн. є необґрунтованими.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши правові підстави виникнення заборгованості та її розмір, суд дійшов висновку про задоволення заяви ТОВ Авентус Україна про грошові вимоги кредитора до боржника ОСОБА_1 частково та визнання грошових вимог як таких, що не забезпечені заставою у розмірі 37 612,89 грн., з яких: 14 523,70 грн. основної заборгованості, 23 089,19 грн. проценти за користування.

Суд відмовляє у визнанні грошових вимог до ОСОБА_1 у вигляді штрафу у розмірі 9 400,00 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства за результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.

Керуючись ст.ст. 45, 122 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Визнати частково вимоги товариства з обмеженою відповідальністю АВЕНТУС УКРАЇНА до ОСОБА_1 в сумі 37 612,89 грн. та 5 324,80 грн. судового збору.

2. В решті вимог відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку ч.4 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена у відповідності до ст.ст. 254, 255 ГПК України та ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст ухвали складено 23.06.2026 р.

Суддя С.Ф. Гут