Ухвала суду № 137647695, 24.06.2026, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

24 червня 2026 року Справа № 915/751/26

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі головуючого судді Давченко Т.М.,

розглянувши заяву про самовідвід у справі № 915/751/26

за заявою ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) б/н від 18.06.2026 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи

встановив:

До Господарського суду Миколаївської області надійшла заява ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) б/н від 18.06.2026 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

Посилаючись на ст. 115-116 Кодексу України з процедур банкрутства заявниця просить суд:

«1. Прийняти заяву до розгляду та відкрити провадження у справі про неплатоспроможність Боржника - ОСОБА_1 .

2. Призначити арбітражного керуючого у справі про неплатоспроможність Боржника.»

Згідно протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 19.06.2026 справі присвоєно номер 915/751/26 та визначено головуючим суддю Давченко Т.М.

24.06.2026 суддею Господарського суду Миколаївської області Давченко Т.М. подано заяву про самовідвід.

Заяву обґрунтовано тим, що у провадженні судді Давченко Т.М. розглядається справа № 5016/234/2012(18/2) про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю агропромислового підприємства "Українські ковбаси" (код ЄДРПОУ 20895178), одним із засновників якого є ОСОБА_2 , заявниця у справі про неплатоспроможність фізичної особи. При цьому суд посилався на специфіка справ про банкрутство.

Розглянувши указану заяву суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Господарським процесуальним законодавством визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду. що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт. спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, які викликають сумніву неупередженості або об`єктивності судді (ч. 1 ст. 35 ГПК України).

При наявності зазначених підстав суддя повинен заявити самовідвід (ч. 1 ст. 38 ГПК України).

Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків.

Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення від 24.05.1989 у справі № 11/1987/134/188 "Hauschildt v. Denmark", пункт 48).

Згідно з Європейською Хартією "Про закон "Про статус суддів" судді при виконанні своїх обов`язків повинні бути доступними та виявляти повагу по відношенню до осіб, які до них звертаються; повинні турбуватися про підтримання високого рівні компетентності, необхідного рівня вирішення справ в кожному конкретному випадку, оскільки від рішень судді залежить гарантія прав особи.

Відповідно до п. 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, передбачено, що незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: "Ніхто не може бути суддею у власній справі". Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Одночасно, стаття 15 Кодексу суддівської етики також визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.

Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, які схвалено Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23, незалежність судових органів є передумовою забезпечення правопорядку та основною гарантією справедливого вирішення справи в суді. Отже, суддя має відстоювати та втілювати в життя принцип незалежності судових органів в його індивідуальному та колективному аспектах.

Пунктом 1.1 Бангалорських принципів поведінки суддів передбачено, що суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою. Одночасно, вказаними Принципами унормовано, що об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 9 ст. 39 ГПК України питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом.

Повідомлені судом обставини щодо розгляду даним складом суду іншої справи про банкрутство юридичної особи, засновником якого є заявниця у даній справі, при розгляді даної справи можуть викликати недовіру заявника (суб`єктивний критерій сторони).

Виходячи з аналізу вищезазначених правових норм та за вказаних обставин, беручи до уваги обов?язок, передбачений ч. 1 ст. 38 ГПК України та положення ст. 35, 36 ГПК України, з метою уникнення будь-яких, навіть щонайменших, сумнівів у безсторонності, неупередженості судді чи будь-яких інших сумнівів в об`єктивному розгляді даної справи, суд вважає наявними підстави для задоволення заяви про самовідвід у справі № 915/751/26.

Керуючись ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 35, 36, 38, 39, 232-235, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати обґрунтованою заяву головуючого судді Давченко Т.М. про самовідвід у справі №915/751/26 та задовольнити її.

2. Заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність з додатками передати для визначення головуючого судді в порядку встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Т.М. Давченко