Ухвала суду № 137647694, 18.06.2026, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

18 червня 2026 року Справа № 915/218/26

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Савка К.Д., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні матеріали заяви ОСОБА_1 (вх. № 8991/26 від 18.06.2026) про збільшення розміру позовних вимог по справі

за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю МИКОЛАЇВСЬКІ КАБЕЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ, вул. 8 Березня (нова назва - вул. Гліба Бабича), будинок 51/7, м. Миколаїв, Миколаївська обл., 54029 (код ЄДРПОУ 39154322)

про стягнення вартості частки учасника в сумі 1 858 459, 63 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: ОСОБА_2

від відповідача: Тимошин Ю.В.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Миколаївської області звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївські кабельні технології на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати вартості частки у статутному капіталі у розмірі 1 858 459, 63 грн.

Позивач просить суд стягнути з відповідача судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 04.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання по справі на 08.04.2026.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 06.03.2026 задоволено заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову (вх. № 2868/26 від 04.03.2026). Вжито заходи забезпечення позову у справі № 915/218/26, а саме:

Накладено арешт на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю МИКОЛАЇВСЬКІ КАБЕЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ, вул. 8 Березня (нова назва - вул. Гліба Бабича), будинок 51/7, м. Миколаїв, Миколаївська обл., 54029 (код ЄДРПОУ 39154322), які знаходяться на всіх рахунках товариства в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, та на майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю МИКОЛАЇВСЬКІ КАБЕЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ, вул. 8 Березня (нова назва - вул. Гліба Бабича), будинок 51/7, м. Миколаїв, Миколаївська обл., 54029 (код ЄДРПОУ 39154322) у межах суми позову в розмірі 1 858 459, 63 грн.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 10.03.2026 призначено розгляд клопотання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим в судовому засіданні на 11.03.2026.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 11.03.2026 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю МИКОЛАЇВСЬКІ КАБЕЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ у справі № 915/218/16 задоволено частково.

Частково скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 06.03.2026 у справі № 915/218/26, а саме:

- скасовано арешт на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю МИКОЛАЇВСЬКІ КАБЕЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ, вул. 8 Березня (нова назва - вул. Гліба Бабича), будинок 51/7, м. Миколаїв, Миколаївська обл., 54029 (код ЄДРПОУ 39154322), які знаходяться на всіх рахунках товариства в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах;

- скасовано арешт на майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю МИКОЛАЇВСЬКІ КАБЕЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ, вул. 8 Березня (нова назва - вул. Гліба Бабича), будинок 51/7, м. Миколаїв, Миколаївська обл., 54029 (код ЄДРПОУ 39154322) у межах суми позову в розмірі 1 169 189, 00 грн.

Підготовче засідання з розгляду даної справи, яке було призначено на 08.04.2026, не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді Олейняш Е.М. на лікарняному з 06.04.2026 по 17.04.2026 (включно), з 21.04.2026 по 24.04.2026 (включно).

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 08.05.2026 призначено підготовче засідання по справі на 18.06.2026.

Позивач в судове засідання 18.06.2026 не з`явився, явку повноважного представника не забезпечив, хоча про розгляд заяви повідомлений належним чином шляхом доставки ухвали суду до електронного кабінету позивача.

Ухвалою суду від 08.05.2026 явка учасників справи не визнавалась судом обов`язковою.

18.06.2026 Господарського суду Миколаївської області від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі (вх. № 9001/26 від 18.06.2026), в якій представник позивача просить суд, зокрема, провести судове засідання у справі № 915/218/26, призначене на 18.06.2026, за відсутності Позивача ( ОСОБА_1 ) та його представника (адвоката Ферлія А.А.).

Відповідно до ч. 3 ст. 196 ГПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення клопотання позивача про розгляд справи за відсутності позивача та / або представника позивача та можливість розгляду справи за відсутності позивача / представника позивача.

18.06.2026 до Господарського суду Миколаївської області від представника позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог (вх. № 8991/26 від 18.06.2026), в якій позивач просить суд:

1. Долучити заяву про збільшення розміру позовних вимог до матеріалів справи № 915/218/26.

2. Відстрочити Позивачу сплату судового збору за подання заяви про збільшення позовних вимог до отримання результатів судової експертизи та остаточного визначення ціни позову.

3. Прийняти заяву про збільшення позовних вимог на попередній орієнтовний розмір 850 500,00 грн.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївські кабельні технології» (ЄДРПОУ: 39154322) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) загальну суму заборгованості з виплати вартості частки (з урахуванням збільшення) у розмірі 2 708 959, 63 грн.

Клопотання про збільшення позовних вимог обґрунтоване наступним.

При поданні позову позивачем було заявлено до стягнення 1 858 459, 63 грн., що відповідає розміру вартості частки, який Відповідач визначив та розрахував в односторонньому порядку.

Позивач зазначає, що не погоджується з цим розрахунком через суттєве заниження реальної ринкової вартості активів товариства.

Оскільки на даному етапі неможливо визначити точну дійсну ринкову вартість частки, позивач заявляє про збільшення розміру позовних вимог на попередній орієнтовний розмір в сумі 850 500, 00 грн.

Позивач зазначає, що остаточний і точний розмір позовних вимог (дійсної вартості частки, що підлягає стягненню) буде встановлено та скориговано виключно після проведення комплексної судової експертизи.

Клопотання щодо відстрочення сплати судового збору мотивоване тим, що точна сума збільшених позовних вимог наразі є об`єктивно невідомою та прямо залежить від результатів майбутньої судової експертизи (яка сама по собі потребуватиме значних фінансових витрат з боку Позивача на її оплату), сплата додаткового судового збору за подання цієї заяви до моменту встановлення точної суми є передчасною та становить надмірний фінансовий тягар.

Клопотання обгрунтовано приписами ст. 46, 136, 163 ГПК України, ст. 8 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до ч. 1, 9 ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 18.06.2026 судом проголошено скорочену ухвалу (вступну та резолютивну частини ухвали).

Розглянувши в підготовчому засіданні 18.06.2026 заяву про збільшення розміру позовних вимог (вх. № 8991/26 від 18.06.2026), суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення заяви без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право: подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Відповідно до ч. 1 ст. 163 ГПК України ціна позову визначається:

1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку;

2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна;

3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 163 ГПК України якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 163 ГПК України у разі збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд із відповідною заявою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України Про судовий збір судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України Про судовий збір за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, справляється судовий збір.

Відповідно до ст. 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлено ставку судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою - підприємцем встановлено ставку судового збору в розмірі - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 6 Закону України Про судовий збір судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 6 Закону України Про судовий збір у разі якщо розмір позовних вимог збільшено або пред`явлено нові позовні вимоги, недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду з відповідною заявою. У разі зменшення розміру позовних вимог питання щодо повернення суми судового збору вирішується відповідно до статті 7 цього Закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відповідно до ст. 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2026 рік з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 328, 00 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 Закону України Про судовий збір судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Судом встановлено, що позивач просить суд збільшити позовні вимоги на суму в розмірі 850 500, 00 грн., судовий збір з якої має становити 12 757, 50 грн. Позовну заяву та заяву про збільшення позовних вимог сформовано в електронній формі та подано суду через підсистему Електронний суд. Отже, судовий збір, який підлягає доплаті, у спірному випадку становить 10 206, 00 грн. (12 757, 50 х 0, 8).

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (постанова КГС ВС від 04.08.2021 у справі № 904/424/21; постанова КЦС ВС від 05.10.2022 у справі № 204/6085/20).

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" (заява № 28249/95) зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 60).

Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону України Про судовий збір судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Отже, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи, надходження до спеціального фонду Державного бюджету України якого перевіряються судом перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг). Це означає, що суд зобов`язаний перевірити надходження судового збору до спеціального фонду у межах кожної конкретної справи.

Звертаючись до суду зі скаргою/заявою, скаржник зобов`язаний сплатити судовий збір на загальних підставах та надати до суду документ, який підтверджує сплату судового збору саме у межах цієї справи. Своєю чергою механізм реалізації перевірки зарахування коштів судового збору визначений частиною другою статті 9 Законом України Про судовий збір.

Оскільки законодавством не встановлено певного порядку проставлення на розрахункових документах на переказ коштів відмітки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, то суди, виконуючи наведені вище вимоги закону, повинні перевіряти таке зарахування, використовуючи способи, передбачені процесуальним законодавством, зокрема, в разі необхідності отримувати таку інформацію з Державної казначейської служби України, що забезпечує казначейське обслуговування цього фонду.

Таким чином, обов`язок перевірки факту зарахування судового збору покладається на суд (постанови ВС від 28.04.2022 у справі № 520/10006/21, від 26.07.2023 у справі № 640/3949/22, від 02.05.2024 у справі № 440/9709/23).

Обов`язок перевірити факт зарахування судового збору у конкретній справі покладається на суд (постанова КАС ВС від 26.07.2023 у справі № 640/3949/22).

Судом встановлено, що до матеріалів заяви про збільшення позовних вимог позивачем не подано доказів сплати судового збору.

Позивач в заяві про збільшення позовних вимог просить суд відстрочити позивачу сплату судового збору за подання заяви про збільшення позовних вимог до отримання результатів судової експертизи та остаточного визначення ціни позову.

Клопотання мотивоване тим, що сплата додаткового судового збору є передчасною та становить надмірний фінансовий тягар.

Суд зазначає, що правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати визначено Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або

2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або

4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення п.п. 1 та 2 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення п. 3 ч. 1 ст. 8 вказаного Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 та постанова Верховного Суду від 25.03.2021 року по справі № 912/3514/20).

Враховуючи вищевикладене, приписи п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" поширюються на окремі категорії позивачів, які є фізичними особами та не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (постанова Верховного Суду від 25.03.2021 року по справі № 912/3514/20).

Подібна за змістом правова позиція, викладена в ухвалах Верховного Суду від 05.03.2021 у справі № 910/9741/20, від 06.01.2021 у справі № 927/579/19, від 20.08.2020 у справі № 910/6421/19, від 18.05.2020 у справі 910/704/19, від 24.01.2020 у справі 915/923/15.

Позовну заяву подано ОСОБА_1 , тобто позивачем за даним позовом є фізична особа, а предметом спору є вимога про стягнення вартості частки учасника, тобто спір у даній справі стосується корпоративних прав учасника товариства, тобто не підпадає під категорію спорів, передбачених п. 3, 4 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір".

Позивачем не подано суду доказів на підтвердження його майнового стану, не подано доказів, що позивач належить до категорії осіб, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір".

Враховуючи вищевикладене, судом відмовлено в задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору за заяву про збільшення розміру позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, позивачу слід здійснити доплату судового збору за наступними реквізитами:

Платіжні реквізити для перерахування судового збору:

- Отримувач коштів: Миколаїв ГУК/тг м.Миколаїв/22030101;

- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37992030;

- Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);

- Код банку отримувача (МФО): 899998;

- Рахунок отримувача: UA588999980313121206083014478;

- Код класифікації доходів бюджету: 22030101;

- Призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Господарський суд Миколаївської області (назва суду, де розглядається справа).

При заповненні платіжного документа у графі Код платника платником судового збору юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником фізичною особою ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв`язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.

Відповідно абз. 1, 2 ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 10 ст. 174 ГПК України заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету. Правила цієї частини не застосовуються до заяв про забезпечення доказів або позову.

Верховний Суд зауважує, що положення ч. 10 ст. 174 ГПК України застосовуються не лише у випадку, коли суд перед прийняттям до розгляду заяви встановить, що відповідно до поданого платіжного доручення (квитанції, чека тощо) сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету (ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір»), а також у випадку, коли до заяви взагалі не додані документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі у зв`язку із збільшенням розміру позовних вимог.

Отже, наслідки подання заяви про збільшення розміру позовних вимог без виконання вимог щодо сплати судового збору визначені ч. 10 ст. 174 ГПК України (постанова ВС від 27.05.2021 у справі № 910/5506/20).

Враховуючи вищевказані недоліки заяви, суд дійшов висновку про залишення поданої заяви без руху.

Керуючись ст. 42, 46, 162, 164, 172, 174, 232 - 235, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву про збільшення розміру позовних вимог (вх. № 8991/26 від 18.06.2026) ОСОБА_1 залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків заяви протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

3. Встановити позивачу наступний спосіб усунення недоліків:

- позивачу подати суду докази сплати судового збору в розмірі 10 206, 00 грн.

4. Роз`яснити позивачу наслідки усунення недоліків:

якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу (ч. 3 ст. 174 ГПК України);

якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (ч. 4 ст. 174 ГПК України).

На веб-сторінці господарського суду Миколаївської області на офіційному веб-порталі судової влади України в Інтернет за посиланням: http://mk.arbitr.gov.ua/sud5016/ учасники справи можуть отримати інформацію по справі.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (ст. 235, 255 ГПК України).

Повну ухвалу складено 24.06.2026

Суддя Е.М. Олейняш