Рішення № 137647489, 24.06.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2026 р. Справа № 911/3525/25

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., розглянувши клопотання ОСОБА_1 № 13/04/1-4 від 13.04.2026 про стягнення судових витрат у справі

за позовом ОСОБА_1

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Джерело 52»

про визнання недійсними рішень,

без повідомлення (виклику) сторін,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до Господарського суду Київської області із позовною заявою № 18/11/1 від 18.11.2025 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Джерело 52» (далі - відповідач, ОСББ «Джерело 52»), у якій просить суд визнати недійсними рішення загальних зборів ОСББ «Джерело 52» від 10.07.2025, що оформлені протоколом № 14/06/2025 від 10.07.2025, у частині:

1) питання порядку денного № 2: затвердити розмір внесків для власників житлових приміщень у розмірі 25,28 грн за кв. м та нараховувати з 01.07.2025;

2) питання порядку денного № 6: затвердити розмір одноразового внеску для проведення необхідних заходів для відновлення функціонування будинку після капітального ремонту (підключення газопостачання, обслуговування інженерних мереж, укладання договорів на сервісні послуги тощо) у розмірі 10000,00 грн з квартири. Нарахувати з 01.07.2025 та встановити строк сплати до 01.09.2025. Для співвласників, в яких є переплата по внесках в ОСББ, станом на 01.07.25 зарахувати цю переплату в рахунок цього внеску;

3) питання порядку денного № 10: скасувати нарахування одноразового внеску для проведення необхідних заходів для відновлення функціонування будинку після капітального ремонту (підключення газопостачання, обслуговування інженерних мереж, укладання договорів на сервісні послуги тощо) у розмірі 10000,00 грн, зазначеного в шостому питанні згідно поданого звернення для квартир АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 .

Господарський суд Київської області рішенням від 10.04.2026 позов задовольнив повністю.

Через підсистему «Електронний суд» 14.04.2026 від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання № 13/04/1-4 від 13.04.2026 про стягнення судових витрат, у якому позивачка просить суд стягнути з ОСББ «Джерело 52» витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 50000,00 грн.

14.04.2026 представник позивачки продублював у системі «Електронний суд» клопотання про стягнення судових витрат і повторно надіслав його до суду, додавши до нього докази відправлення клопотання і доданих до нього документів відповідачеві.

Ухвалою від 14.04.2026 суд прийняв до розгляду клопотання ОСОБА_1 № 13/04/1-4 від 13.04.2026 про стягнення судових витрат в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За приписами статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У позовній заяві позивачка зазначила, що орієнтовний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу становить 50000,00 грн та заявила про подання доказів понесення судових витрат протягом 5 днів після ухвалення рішення суду.

Згідно із частиною восьмою статті 129 ГПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Рішення суду в цій справі ухвалено 10.04.2026, а отже п`ятиденний строк для подання до суду доказів, які підтверджують розмір понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, сплинув 15.04.2026.

Із клопотанням про стягнення судових витрат, до якого долучено докази понесення витрат на правничу допомогу, ОСОБА_1 звернулась до суду 13.04.2026, про що свідчить дата формування документа в системі «Електронний суд».

Отже позивачка дотрималася передбаченого частиною восьмою статті 129 ГПК України строку для подання доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу.

Розглянувши клопотання ОСОБА_1 про стягнення судових витрат, суд дійшов висновку про його часткове задоволення із таких підстав.

Матеріали справи свідчать про те, що правова допомога ОСОБА_1 у цій справі надавалась адвокатом Халупним Андрієм Вадимовичем, який діє на підставі ордеру серії ВХ № 1110107 від 18.11.2025.

Суд установив, що 13.10.2025 адвокат Халупний А.В. (виконавець) і ОСОБА_1. (замовник) уклали договір № 13/10/25 про надання правничої допомоги (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого виконавець, за завданням замовника надає правничу допомогу та юридичні послуги (надалі - послуги), які полягають, зокрема, в: наданні необхідних консультацій (усних та письмових); представництва інтересів замовника в загальних, господарських, адміністративних судах усіх рівнів (у т.ч. Верховному Суді) з усіх питань, з усіма правами замовника як учасника відповідних процесів будь-яких проваджень без виключення; підготовці та аналізі юридично значимих документів та організації вчинення правочинів, тощо; інші види послуг погоджені сторонами у відповідній додатковій угоді до цього Договору.

Пунктом 1.2 Договору обумовлено, що безпосередній перелік послуг, що надаються у той чи інший період, їх об`єм та особливості оплати, визначаються сторонами у додатках до цього Договору, які є його невід`ємними частинами.

Згідно з пунктом 6.1 Договору за надання послуг, передбачених даним Договором, замовник сплачує виконавцеві винагороду.

Розмір винагороди визначається сторонами у додатках (додаткових угодах) до цього Договору, а також у переліках необхідних дій чи переліків справ у роботі, листуванні сторін (пункт 6.2 Договору).

Відповідно до пункту 9.1 Договору останній набуває чинності з моменту його підписання та діє протягом 1 (одного) календарного року із дати підписання Договору сторонами.

27.10.2025 сторони уклали додаткову угоду № 2 до Договору, у пункті 1 якої визначено, що безпосереднім предметом Договору є надання виконавцем замовнику юридичних послуг і правової допомоги, що полягають у представництві інтересів замовника по справі щодо оскарження рішень загальних зборів ОСББ «Джерело 52».

У пункті 2 додаткової угоди № 2 від 27.10.2025 сторони дійшли згоди відповідно до пункту 6.2 Договору визначити розрахунок винагороди за цим Договором у рамках даної додаткової угоди:

a. Підготовка і подання позовної заяви 10000,00 грн.

b. Ознайомлення з матеріалами справи один раз 3000,00 грн.

с. Представництво інтересів в одному судовому засіданні 3000,00 грн.

d. Підготовка і подання однієї заяви або клопотання 3000,00 грн.

e. Підготовка і подання одного адвокатського запиту 2000,00 грн.

Згідно з пунктом 3 додаткової угоди № 2 від 27.10.2025 оплата за юридичний супровід інтересів замовника здійснюється в межах наданих послуг. Доказом надання правової допомоги виконавцем замовнику є підписаний акт наданих послуг.

08.12.2025 сторони уклали додаткову угоду № 3 до Договору, відповідно до пункту 1 якої безпосереднім предметом Договору є надання виконавцем замовнику юридичних послуг і правової допомоги, що полягають у представництві інтересів замовника по справі № 911/3525/25.

Згідно з пунктом 2 додаткової угоди № 3 від 08.12.2025 сторони дійшли згоди відповідно до пункту 6.2 Договору визначити розрахунок винагороди за цим Договором у рамках даної додаткової угоди: аналіз документів, на підставі яких було проведено загальні зборів, що є предметом розгляду по справі № 911/3525/25, які є додатками до відзиву на позову заяву 8000,00 грн.

Пунктом 3 додаткової угоди № 3 від 08.12.2025 обумовлено, що оплата за юридичний супровід інтересів замовника здійснюється в межах наданих послуг. Доказом надання правової допомоги виконавцем замовнику є підписаний акт наданих послуг.

У період із жовтня 2025 року по квітень 2026 року виконавець надав, а замовник прийняв виконані відповідно до Договору послуги на загальну суму в розмірі 50000,00 грн, про що сторони підписали акти прийому-передачі наданих послуг, а саме:

- № 2 від 29.10.2024 на суму 12000,00 грн за підготовку і подання позовної заяви про оскарження рішень загальних зборів ОСББ «Джерело 52» (10000,00 грн) та за підготовку і подання адвокатського запиту до ОСББ «Джерело 52» про надання копій документів (2000,00 грн), період виконання - жовтень-листопад 2025 року;

- № 3 від 10.11.2024 на суму 3000,00 грн за підготовку і подання клопотання про витребування доказів, період виконання - листопад 2025 року;

- № 4 від 08.12.2025 на суму 8000,00 грн за аналіз документів, на підставі яких було проведено загальні збори, що є предметом розгляду по справі № 911/3525/25, які є додатками до відзиву на позову заяву, період виконання - грудень 2025 року;

- № 5 від 22.12.2025 на суму 3000,00 грн за представництво інтересів замовника в судовому засіданні по справі № 911/3525/25, період виконання - грудень 2025 року;

- № 6 від 19.01.2026 на суму 3000,00 грн за представництво інтересів замовника в судовому засіданні по справі № 911/3525/25, період виконання - 19.01.2026;

- № 7 від 02.02.2026 на суму 3000,00 грн за представництво інтересів замовника в судовому засіданні по справі № 911/3525/25, період виконання - 02.02.2026;

- № 8 від 23.02.2026 на суму 3000,00 грн за представництво інтересів замовника в судовому засіданні по справі № 911/3525/25, період виконання - 23.02.2026;

- № 9 від 16.03.2026 на суму 3000,00 грн за виїзд в суд для представництво інтересів замовника в судовому засіданні по справі № 911/3525/25, період виконання - 16.03.2026;

- № 10 від 20.03.2026 на суму 3000,00 грн за представництво інтересів замовника в судовому засіданні по справі № 911/3525/25, період виконання - 20.03.2026;

- № 11 від 30.03.2026 на суму 3000,00 грн за виїзд в суд для представництва інтересів замовника в судовому засіданні по справі № 911/3525/25, період виконання - 30.03.2026;

- № 12 від 10.04.2026 на суму 6000,00 грн за представництво інтересів замовника в судовому засіданні по справі № 911/3525/25 (3000,00 грн) та за підготовку і подання клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу по справі № 911/3525/25 (3000,00 грн), період виконання квітень 2026 року.

Крім того, виконавець склав також детальний опис наданих юридичних послуг у справі № 911/3525/25.

В якості доказів оплати вартості послуг з правничої допомоги позивачка надала платіжні інструкції про зарахування на рахунок Халупного А.В. суми коштів у розмірі 53000,00 грн, а саме: № @2PL114802 від 30.10.2025 на суму 12000,00 грн; № @2PL259963 від 18.11.2025 на суму 6000,00 грн; № @2PL068118 від 08.12.2025 на суму 8000,00 грн; № @2PL666394 від 23.12.2025 на суму 3000,00 грн; № @2PL496719 від 25.01.2026 на суму 3000,00 грн; № @2PL011479 від 03.02.2026 на суму 3000,00 грн; № @2PL051130 від 24.02.2026 на суму 3000,00 грн; № @2PL361556 від 19.03.2026 на суму 3000,00 грн; № @2PL205977 від 24.03.2026 на суму 3000,00 грн; № @2PL107365 від 03.04.2026 на суму 3000,00 грн; № @2PL857639 від 10.04.2026 на суму 3000,00 грн; № @2PL835535 від 10.04.2026 на суму 3000,00 грн.

Досліджуючи подані документи на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що наданих ОСОБА_1. доказів достатньо для встановлення факту надання адвокатом Халупним А.В. професійної правничої допомоги позивачці у цій справі. Отже витрати позивачки на професійну правничу допомогу підлягають розподілу.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи, розподіл цих витрат залежить безпосередньо від результату розгляду справи.

Таким чином, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат, визначеними ГПК України, обов`язок з відшкодування понесених позивачкою відповідних судових витрат покладається у цьому випадку саме на відповідача.

Разом із тим надання стороною доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу саме по собі не зумовлює обов`язку суду відшкодовувати такі витрати у повному заявленому розмірі. Суд повинен надати оцінку реальності, необхідності, обґрунтованості та співмірності заявлених до відшкодування витрат, виходячи з конкретних обставин справи та критеріїв, визначених статтями 126, 129 ГПК України.

Так, відповідно до частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, частиною п`ятою статті 126 ГПК України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно із частиною шостою статті 126 ГПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач не подав до суду заперечень щодо розміру судових витрат на правничу допомогу чи клопотання про зменшення суми таких витрат.

Зважаючи на норми частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Водночас, об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 зазначила, що у частині п`ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

У постанові від 05.10.2021 у справі № 907/746/17 Верховний Суд акцентував увагу на тому, що висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання учасника справи про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України та висновків об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 911/3312/21).

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності відповідного заперечення сторони або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 29.04.2025 у справі № 910/2697/24.

Частиною другою статті 126 ГПК України визначено, що для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту є гонорар. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Варто зауважити, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (див. постанову Великої Палати Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Оцінюючи заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу в розрізі кожної наданої послуги, суд виходить із того, що компенсації підлягають лише ті витрати, які були фактично понесені, є необхідними для захисту прав та інтересів сторони у конкретній справі, безпосередньо пов`язані з її розглядом та мають розумний і співмірний характер.

Так, позивачка заявила до відшкодування 8000,00 грн за аналіз документів, на підставі яких було проведено загальні збори, що є предметом розгляду у справі № 911/3525/25, які були додані до відзиву на позовну заяву.

Суд зазначає, що сам по собі аналіз адвокатом документів, поданих іншою стороною у справі, може належати до підготовки правової позиції та бути складовою правничої допомоги. Водночас у даному випадку після отримання відзиву та доданих до нього документів представник позивачки не подавав відповіді на відзив, додаткових письмових пояснень, заперечень чи інших процесуальних документів, зміст яких свідчив би про використання результатів такого аналізу під час реалізації процесуальних прав позивачки.

За відсутності будь-яких процесуальних дій з боку представника позивачки, які б підтверджували необхідність та практичне використання результатів зазначеного аналізу для захисту інтересів клієнта у справі, суд доходить висновку, що витрати у сумі 8000,00 грн не відповідають критерію необхідності та не можуть бути покладені на відповідача.

Крім того, позивачка заявила до відшкодування 6000,00 грн за виїзд адвоката до суду для представництва інтересів замовника у судових засіданнях 16.03.2026 та 30.03.2026.

Як свідчать матеріали справи, у зазначені дати судові засідання фактично не відбулися у зв`язку з оголошенням у місті Києві сигналу «Повітряна тривога», що унеможливило проведення судового розгляду.

Суд враховує, що прибуття представника до суду було зумовлене необхідністю виконання професійних обов`язків та не залежало від волі позивачки чи її представника. Разом із тим компенсації за рахунок іншої сторони підлягають лише витрати, безпосередньо пов`язані з розглядом справи та наданням правничої допомоги під час здійснення процесуальних дій.

Оскільки судові засідання 16.03.2026 та 30.03.2026 не проводилися, представництво інтересів позивачки у ці дати фактично не здійснювалося, а самі акти містять посилання виключно на «виїзд до суду», без зазначення будь-яких інших виконаних процесуальних дій. За таких обставин суд вважає, що зазначені витрати не можуть бути покладені на відповідача та не підлягають відшкодуванню.

Також позивачка заявила до відшкодування 3000,00 грн за підготовку та подання клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу у справі № 911/3525/25.

З цього приводу суд зазначає, що сторона спору має обов`язок заявити про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу та подати докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Такий обов`язок сторони чітко визначено у статтях 124, 126, 221 ГПК України.

Отже, в силу приписів наведених положень законодавства, заява сторони про розподіл судових витрат фактично є дією спрямованою на реалізацію стороною свого права лише на подання доказів щодо витрат, які вже понесені такою стороною. Подання стороною заяви про розподіл судових витрат не може бути ототожнено з витратами на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом справи по суті спору.

Зважаючи на те, що заява сторони про розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22.

Таким чином, із загальної заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 50000,00 грн витрати у сумі 17000,00 грн (8000,00 грн за аналіз документів, 6000,00 грн за виїзди до суду 16.03.2026 та 30.03.2026, а також 3000,00 грн за підготовку та подання заяви про відшкодування судових витрат) не відповідають критеріям необхідності, обґрунтованості та співмірності, а тому не підлягають покладенню на відповідача.

Крім того, суд враховує характер та складність цього спору, який стосувався оскарження рішень загальних зборів ОСББ, не був пов`язаний із необхідністю проведення експертиз, допиту свідків чи дослідження значного обсягу доказів, а правова кваліфікація спірних правовідносин ґрунтувалася переважно на застосуванні положень Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», Статуту та усталеної практики Верховного Суду щодо порядку скликання і проведення загальних зборів.

Під час розгляду справи представник позивачки підготував позовну заяву, адвокатський запит, клопотання про витребування доказів та забезпечив участь у судових засіданнях. Після отримання відзиву на позовну заяву представник позивачки не подавав відповідь на відзив, додаткові письмові пояснення, заперечення чи інші процесуальні документи, які б свідчили про необхідність виконання значного обсягу додаткової правничої роботи. За таких обставин заявлена до відшкодування сума витрат у розмірі 50000,00 грн не є співмірною фактичному обсягу наданих адвокатом послуг та складності цієї справи.

Суд також взяв до уваги, що відповідачем у справі є об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, діяльність якого спрямована на забезпечення належного утримання спільного майна співвласників та не має на меті одержання прибутку. Відшкодування судових витрат у надмірному розмірі фактично покладатиметься на всіх співвласників багатоквартирного будинку, які не є безпосередніми учасниками цієї справі.

З огляду на характер спору, обсяг наданої правничої допомоги, складність справи, значення справи для сторін, а також необхідність дотримання справедливої рівноваги між правом позивачки на відшкодування понесених нею витрат та інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку, суд дійшов висновку про необхідність зменшення заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 15000,00 грн.

Згідно із частиною третьою статті 221 ГПК України у випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 221, 233, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити частково клопотання ОСОБА_1 № 13/04/1-4 від 13.04.2026 про стягнення судових витрат.

2. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Джерело 52» (08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Толстого, буд. 52; код ЄДРПОУ 44143511) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 РНОКПП НОМЕР_1 ) 15000 (п`ятнадцять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до статей 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Щоткін