Рішення № 137646991, 23.06.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/8944/26

Справа №754/7346/26

РІШЕННЯ

Іменем України

23 червня 2026 року Деснянський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Скрипки О.І.

при секретарі Моторенко К.О.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ТОВ «Споживчий Центр» звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем ОСОБА_1 14.02.2023 року було укладено Кредитний договір (оферти) № 14.02.2023-100002155. Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі - 10 000,00 грн., строком на 42 дні.

Як зазначає позивач, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за Договором виконано в повному обсязі. В свою чергу, відповідач свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на день подання позову утворилась заборгованість у розмірі 21 200,00 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 10 000,00 грн., по процентам в розмірі 11 200,00 грн.

Посилаючись на викладені обставини, позивач просить задовольнити його вимоги, стягнути з відповідача вказану суму заборгованості, а також судові витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м.Києва Скрипки О.І. від 28.04.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.

Представник позивача до суду не з`явилась, у прохальній частині позову та у відповіді на відзив просила проводити розгляд справи без її участі.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, надавши заяву про розгляд справи в її відсутність, в якій позовні вимоги визнала частково, а саме не визнала в частині процентів, вважаючи їх завищеними.

Враховуючи тривалість розгляду справи, наявність відзиву та відповіді на відзив, достатність часу для реалізації сторонами своїх прав на захист, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін на підставі наявних доказів.

Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з`явились, відповідно до ст.247 ч.2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, 14.02.2023 року між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір (оферти) № 14.02.2023-100002155, за умовами якого відповідач отримала кредит в розмірі 10 000,00 грн. строком на 42 дні із датою повернення кредиту 27.03.2023 року зі сплатою процентів за користування кредитом за ставкою «Економ» в розмірі 2 % в день, за ставкою «Стандарт» в розмірі 3 % в день.

Вказаний кредитний договір підписано відповідачем електронним цифровим підписом, при цьому позичальником під час укладення кредитного договорі пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи BankID Національного банку. Під час ідентифікації Позичальника з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних було забезпечено однозначне встановлення фізичної особи.

Згідно ст. 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги», електронна ідентифікація - процедура використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які однозначно визначають фізичну, юридичну особу або представника юридичної особи.

Ідентифікація особи - процедура використання ідентифікаційних даних особи з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних, в результаті виконання якої забезпечується однозначне встановлення фізичної, юридичної особи або представника юридичної особи.

Стаття 14 вищезазначеного закону передбачено, що електронна ідентифікація здійснюється за допомогою засобів електронної ідентифікації, що підпадають під схему електронної ідентифікації, затверджену Кабінетом Міністрів України.

Згідно частини 3 «Порядок використання Системи BankID Національного банку, права та обов`язки суб`єктів взаємовідносин у Системі BankID Національного банку» - учасниками процесу взаємодії в Системі BankID Національного банку є: користувачі та абоненти.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» являється абонентом Системи BankID Національного банку з 26 жовтня 2020 року.

Відповідно до Договору про надання послуг від 01.11.2020 року, укладеного між АТ КБ «ПриватБанк» та квитанції від 14.02.2023 року про перерахунок коштів, кредитодавцем надано позичальнику кредит у розмірі 10 000,00 грн.

Також, проти вказаного факту сторонам відповідача не заперечувала.

Отже, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за Договором виконано в повному обсязі.

Однак, відповідач свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим станом за період з 14.02.2023 року по 28.03.2023 року утворилась заборгованість у розмірі 21 200,00 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 10 000,00 грн., по процентам в розмірі 11 200,00 грн.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено законом чи договором.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Стаття 612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язань, або не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець мас право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому. Ці норми дають банку підстави для дострокового стягнення . всієї заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, що призвело до утворення заборгованості.

Вирішуючи питання щодо розміру сум, що підлягають стягненню з відповідача, суд зазначає, що відповідно до умов договору від 14.02.2023 року, позичальнику надано кредит у розмірі 10 000,00 грн., строком на 42 дні із датою повернення кредиту 27.03.2023 року зі сплатою процентів за користування кредитом за ставкою «Економ» в розмірі 2 % в день протягом перших 14 днів після надання кредиту (200 грн. на день), за ставкою «Стандарт» в розмірі 3 % в день в наступний період кредитування (300,00 грн. в день).

Згідно розрахунку заборгованості, позивачем здійснено нарахування процентів за період кредитування з 14.02.2023 року по 28.03.2023 року в розмірі 11 200,00 грн. відповідно до вказаних умов договору.

Вимог про стягнення процентів після закінчення строку кредитування позивачем не заявлено.

Таким чином, перевіривши розрахунок заборгованості за кредитним договором відповідача, суд встановив, що нарахування процентів здійснено у відповідності до чинного законодавства у межах погодженого сторонами строку кредитування та відповідає умовам договору, а тому суд відхиляє посилання відповідача про те, що розмір процентів є завищеним.

Крім того, відповідачем доказів на спростування позовних вимог не надано, натомість, подано заяву про часткове визнання позову.

З урахуванням наведеного, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 10 000,00 грн. та процентів в розмірі 11 200,00 грн., а всього в розмірі 21 200,00 грн., обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до положень Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Коробов проти України» (заява № 39598/03 від 21 липня 2011 року) суд вказав, що при оцінці доказів, суд, як правило - застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумцій факту.

Європейський суд з прав людини також вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи наведене вище, суд прийшов до висновку про те, що відповідач взятих на себе кредитних зобов`язань в строки передбачені договором кредиту належним чином не виконала, а тому суд приходить до переконання, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором кредиту слід задовольнити, стягнувши з відповідача заборгованість за тілом кредиту в розмірі 10 000,00 грн., по процентам в розмірі 11 200,00 грн., а всього в розмірі 21 200,00 грн.

.Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 10, 12, 13, 76-82, 141, 258-259, 263, 264-265, 268, 272, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 14.02.2023-100002155 від 14.02.2023 року в загальному розмірі 21 200,00 грн., а також судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя: