Ухвала суду № 137646409, 24.06.2026, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

24.06.2026 Справа №908/1505/26

м. Запоріжжя Запорізької області

Суддя Господарського суду Запорізької області Педорич Станіслав Іванович, розглянувши заяву (вх.№1755/08-07/26 від 22.06.2026) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про видачу судового наказу

за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМФОРТ МАКСІ» (вул. Петра Сагайдачного (до перейменування Бородинська), буд. 14, кв. 98, м. Запоріжжя, 69096, ідентифікаційний код 40919448) грошової заборгованості,

УСТАНОВИВ:

22.06.2026 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява ОСОБА_1 про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМФОРТ МАКСІ» грошової заборгованості у розмірі 300 000,00 грн та витрат на оплату судового збору за подання даної заяви в розмірі 332,80 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.06.2026 вказану заяву передано для розгляду судді Педоричу С.І.

Розглянувши подану заяву, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу з огляду на таке.

Частиною 1 статті 12 Господарським процесуальним кодексом України (далі ГПК України) встановлено, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного).

Порядок та форма звернення до суду з заявою про видачу судового наказу до господарського суду визначені Господарським процесуальним кодексом України, зокрема, розділом II Наказне провадження.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці.

Ці приписи законодавства є спеціальними, які підлягають безумовному врахуванню як учасниками справи, так і судом, для цілей визначення порядку правового регулювання при здійсненні стягнення на підставі судового наказу.

Згідно з ч. 1 ст. 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо наявні обставини, зазначені у частині першій статті 175 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

З поданої заяви вбачається, що вимоги про стягнення заборгованості заявлені фізичною особою ОСОБА_2 , який не має статусу фізичної особи-підприємця.

Згідно з п. 16 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 154 ГПК України суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п`яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Згідно інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, державна реєстрація Галушки І.С. (РНОКПП НОМЕР_1 ) як фізичної особи-підприємця відсутня.

Разом з тим, ч. 2 ст. 12 ГПК України передбачено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених вимог по суті, а процесуальний механізм наказного провадження не передбачає встановлення обставин, якщо з заяви достеменно не вбачається, щодо здійснення фізичної особою, яка не має статусу фізичної особи-підприємця, підприємницької діяльності у спірних правовідносинах.

Проте, звертаючись з заявою про видачу судового наказу в порядку наказного провадження, заявником не прийнято до уваги, що процедура наказного провадження застосовується виключно по відношенню до суб`єктів господарювання, та що наказне провадження має чіткі, формальні межі, які не дозволяють врахувати наведені вище обставини, а відсутність статусу підприємця унеможливлює застосування до розглядуваних правовідносин процедури наказного провадження за правилами ГПК України.

За таких обставин, враховуючи, що заявник, який звернувся до Господарського суду Запорізької області із заявою про видачу судового наказу, на момент подачі заяви не здійснює підприємницьку діяльність та не перебуває у статусі фізичної особи-підприємця, заявлені такою особою вимоги не підлягають розгляду в порядку наказного провадження.

За приписами ч. 2 ст. 152 ГПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ТОВ «КОМФОРТ-МАКСІ».

У разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви (частина 2 статті 151 ГПК України).

Окрім того, суд звертає увагу заявника, що відповідно до ч. 2 ст. 153 ГПК України Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Керуючись статями 151, 152, 153, 175, 234, 235, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви ГАЛУШКИ ІВАНА СТЕПАНОВИЧА ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМФОРТ МАКСІ» (вул. Петра Сагайдачного (до перейменування Бородинська), буд. 14, кв. 98, м. Запоріжжя, 69096, ідентифікаційний код 40919448) грошової заборгованості у розмірі 300 000,00 грн та витрат на оплату судового збору за подання заяви в розмірі 332,80 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до ст.ст. 255, 256 ГПК України.

Суддя С.І. Педорич