Рішення № 137646261, 24.06.2026, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.06.2026 Справа № 905/155/26

Господарський суд Донецької області у складі судді Устимової А.М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження

без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Егріком» (ідентифікаційний код 44033501)

до відповідача: Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ (ідентифікаційний код 07652214)

про: стягнення заборгованості в розмірі 100611,00грн, збитків в сумі 24790,52грн

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст і підстави позовних вимог

10.03.2026 шляхом застосування підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи Товариство з обмеженою відповідальністю «Егріком» (далі - ТОВ «Егріком», позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Квартирно- експлуатаційного відділу міста Луганськ (далі - КЕВ міста Луганськ, відповідач) про відшкодування на його користь вартості комунальних послуг в сумі 100 611,00грн, збитків в сумі 24790,52грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором №12/2023 від 15.01.2023 щодо відшкодування вартості спожитої електричної енергії, що стало підставою для звернення ТОВ «Донецькі енергетичні системи» з позовом до ТОВ «Егріком» та стягнення рішенням Господарського суду Донецької області від 17.11.2025 у справі №905/843/25 у судовому порядку суми заборгованості в розмірі 100611грн, 3 % річних в розмірі 4662,17грн, інфляційних втрат у розмірі 17714,71грн, судових витрат в розмірі 2413,64грн, які позивачем сплачені у повному обсязі. Відповідні суми в якості заборгованості та збитків позивач просить стягнути у судовому порядку та відшкодувати витрати з оплати судового збору у розмірі 3328,00грн за рахунок відповідача.

Процедура провадження у справі у господарському суді

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.03.2026 для розгляду даної справи визначена суддя Устимова А.М.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 16.03.2026 вказану позовну заяву залишено без руху, встановлено ТОВ «Егріком» протягом десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути встановлені судом недоліки позовної заяви.

У зв`язку з усуненням позивачем недоліків позовної заяви в установлений судом строк, ухвалою суду від 06.04.2026 позовну заяву ТОВ «Егріком» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №905/155/26. Справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.У вказаній ухвалі судом відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ «Егріком» про витребування доказів.

Відповідно до частини 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно положень ст. 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Сторони отримали ухвалу суду про відкриття провадження у справі в електронних кабінетах 06.01.2026, про що свідчать довідки про доставку електронного листа, що сформовані у програмі «Діловодство спеціалізованого суду».

За змістом ч. 1 ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Частиною 2 ст. 252 ГПК України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) від сторін до суду не надходило.

Щодо строку розгляду справи суд зазначає таке.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об?єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

У зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Строк воєнного стану неодноразово продовжувався. Востаннє Указом Президента України №342/2026 від 27.04.2026 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №4857-IX від 28.04.2026, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 4 травня 2026 року строком на 90 діб.

Таким чином, на час винесення даного рішення в Україні продовжено строк дії воєнного стану.

Приймаючи до уваги введення в Україні воєнного стану, наслідком чого стала дистанційна робота суду у віддаленому режимі, суд розглядає спір в межах розумних строків в контексті положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод поза межами строків, що визначені процесуальним законом.

Згідно з ч.1, 8 ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Позиція учасників процесу

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Егріком» зазначило, що між ним, військовою частиною НОМЕР_1 та КЕВ міста Луганська спірні правовідносини виникли на підставі Договору № 12/2033 від 15.01.2023, за умовами якого позивачем військовій частині для безоплатного використання за актом приймання-передачі передано нерухоме майно - будівлю закритого складу, розташовану на території АДРЕСА_1 . Витрати за комунальні послуги, спожиті військовою частиною, за договором оплачуються КЕВ міста Луганська на підставі складених позивачем актів виконаних робіт.

За спожиті військовою частиною обсяги електричної енергії Постачальником - ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» оформлені відповідні акти приймання-передачі електроенергії за березень, квітень, травень, червень, серпень, вересень і грудень 2023 року на загальну суму 100 611,00 грн, рахунки на оплату виставлені ТОВ «Егріком». Дані Акти та Рахунки за спожиту електричну енергію у 2023 році ТОВ «Егріком» періодично направлялись на адресу Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ. Підтвердження такого направлення відсутнє, оскільки документи не зберіглися у зв`язку з активними бойовими діями за м.Курахове з 31.10.2024 та окупацією міста російськими військами з 10.01.2025.

26.08.2025 ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою про стягнення заборгованості за поставлену електричну енергію до ТОВ «Егріком». Рішенням Господарського суду Донецької області від 17.11.2025 у справі № 905/843/25 позов задоволено частково, стягнуто на користь ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» заборгованість в розмірі 98 773,95 грн; 3% річних в розмірі 4 662,17 грн; інфляційні втрати в розмірі 17 714,71 грн та судові витрати в розмірі 2 413,64грн. Рішення господарського суду сторонами не оскаржене та набрало законної сили. 13.01.2026 року на підставі наказу про примусове виконання від 26.12.2025 ТОВ «Егріком» судове рішення виконано в повному обсязі.

Позивач в якості підстави для відшкодування посилається на оформлений ТОВ «Егріком» Акт № 1 виконаних робіт про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію (за 2023 рік) на суму 100 611,00 грн, який, після підписання його представником військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 , разом з Актами приймання-передавання продукції (електроенергії) і Рахунками Постачальника, 01.09.2025 військовою частиною Експрес-накладною «Нової пошти» направлені на адресу відповідача.

Крім того, позивачем відповідачу 12.09.2025 надіслана претензія № 11-09/25 від 11.09.2025 про відшкодування витрат на електричну енергію за Договором від 15.01.2023 № 12/2023. Відповіді на претензію відповідач не надав, зауважень до представлених актів не направив. Заборгованість за електричну енергію, спожиту військовою частиною у оспорюваному періоді, КЕВ міста Луганськ не сплатив.

В порушення вимог пункту 8.3. Договору № 12/2023 від 15.01.2023 відповідач, на думку позивача, умисно, з метою уникнення виконання зобов`язань за основним Договором, не підписав Договір про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію, який йому був надісланий після його підписання 15.01.2025 року представниками ТОВ «Егріком» та військової частини НОМЕР_1 .

Порушення відповідачем своїх зобов`язань зі сплати вартості комунальних послуг за Договором № 12/2023 від 15.01.2023 потягло за собою звернення ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» до суду про стягнення з позивача не лише суми заборгованості в розмірі 100 611,00 грн, а й 3% річних в сумі 4 662,17 грн; інфляційних втрат в сумі 17 714,71 грн та судових витрат в сумі 2 413,64 грн, які у відповідності до положень статей 611, 623 ЦК України позивач розцінює як збитки, та просить стягнути з відповідача у повному обсязі.

Згідно ухвали від 06.04.2026 відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов та доказів, на яких ґрунтуються його заперечення - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому цієї ухвали, попереджено відповідача, що у разі ненадання ним відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідач отримав ухвалу суду у електронному кабінеті у підсистемі «Електронний суд» 06.04.2026, відповідно мав подати відзив до 21.04.2026 включно.

Відзив шляхом застосування підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи направлено відповідачем до суду 23.04.2026.

У тексті відзиву КЕВ міста Луганськ просить суд продовжити процесуальний строк для подання відзиву на позов у справі № 905/155/26, оскільки у зв`язку із введенням на території України воєнного стану, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці працівників відповідача, встановлення особливого режиму роботи установи на період військового стану (негайне припинення роботи при оголошенні повітряної тривоги) відповідачу знадобився додатковий час для подання відзиву на позов.

У ч.1 ст. 118 ГПК України встановлено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Одночасно, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи (ч.ч.1-3 ст. 119 ГПК України).

Суд відмовляє у задоволенні клопотання КЕВ міста Луганськ про продовження процесуального строку для подання відзиву на позов, оскільки таке клопотання подане 23.04.2026, тобто після закінчення відповідного строку, що суперечить приписам ч.2 ст. 119 ГПК України. При цьому, суд вважає за необхідне за власною ініціативою поновити означений строк, визнавши причини його пропуску поважними, внаслідок чого приймає відзив.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 23.04.2026 проти задоволення позову заперечував та на доведення своєї правової позиції у спірних правовідносинах заявив, що саме недотримання ТОВ «Егріком» умов Договору № 12/2023 від 15.01.2023 (пункт 3.4.) щодо обов`язку позивача надати відповідачу узгоджений з військовою частиною Акт виконаних робіт разом з копіями рахунків постачальних організацій, позбавило можливості КЕВ міста Луганськ вчасно виконати договірні зобов`язання про відшкодування вартості спожитої електричної енергії, тому вина відповідача відсутня. Зокрема, за відсутності у відповідача об`ємів комунальних послуг спожитих військовою частиною НОМЕР_1 та складених Актів виконаних робіт з визначення їх розміру, на підставі рахунків постачальних організацій, обов`язковість надання яких до КЕВ м. Луганськ згідно умов Договору №12/203 було покладено на позивача, для відповідача самостійно визначити їх об`єми та розмір за відсутності яких неможливо, правових підстав для замовлення фінансування з бюджетних коштів Міністерства оборони України для виконання своїх зобов`язань по укладанню договору відшкодування з ТОВ «Егріком» у відповідача не було.

На думку відповідача, позивачем також не доведений й факт відправлення на адресу КЕВ міста Луганськ Акта виконаних робіт про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію станом на 15.01.2025 року у кількості 15 199,1 кВт/год на суму 100 611 грн.

Вимога щодо відшкодування збитків, що складаються з сум 3% річних, інфляційних витрат та суми судового збору, стягнутих з позивача за рішенням Господарського суду Донецької області у справі № 905/843/25 від 17.11.2025, на переконання відповідача, не ґрунтується на вимогах закону. КЕВ міста Луганськ не був стороною у наведеній господарській справі, докази протиправної поведінки відповідача стосовно виконання своїх зобов`язань, визначених спірним договором, відсутні.

Крім того, що стосується виплат зі сплати судового збору, то за своєю правовою природою вони не вважаються збитками, оскільки є процесуальними витратами, понесеними у судовому провадженні (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2025 у справі № 925/1196/18).

Як стверджує відповідач, ТОВ «Егріком» зареєстровано у Донецькій області за адресою: 85612, Донецька обл., Мар`їнський р-н, місто Курахове, вулиця Енергетиків, будинок 2И, тобто знаходиться на тимчасово-окупованій території України. Питання господарських відносин з суб`єктами господарювання з окупованих територій врегульовано в Законі України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», яким передбачено, що здійснення господарської діяльності юридичними особами, місцезнаходженням яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України.

Виклад обставин справи, встановлених судом

ТОВ «Егріком» є юридичною особою, що зареєстрована у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - ідентифікаційний код 44033501, основним видом діяльності підприємства є 42.11 Будівництво доріг і автострад.

Військова частина НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на час виникнення спірних правовідносин була юридичною особою з організаційно-правовою формою - державна організація (установа, заклад), основний вид діяльності якої: 84.22 Діяльність у сфері оборони. Орган управління та засновник юридичної особи - Міністерство оборони України.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на час розгляду справи статус юридичної особи - військової частини НОМЕР_1 скасовано.

КЕВ міста Луганськ є юридичною особою з організаційно-правовою формою - державна організація (установа, заклад). Основний вид діяльності: 84.22 Діяльність у сфері оборони. Органом управління юридичної особи є Командування сил логістики Збройних сил України, засновник - Міністерство оборони України.

08.06.2021 ТОВ «Егріком» (Споживач) шляхом направлення заяви-приєднання уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (Постачальник) публічний Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

За цим Договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (пункт 2.1. Договору).

Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (пункт 5.8. Договору).

Згідно з пунктом 5.10. Договору оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання Споживачем цього рахунку, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої Споживачем.

Пунктом 5 Комерційної пропозиції «Універсальна» постачальника універсальних послуг (Додаток № 2 до Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг) визначено, що розрахунок (оплата за фактично спожиту електричну енергію має бути здійснена Споживачем у строк не більше 5-ти робочих днів після закінчення розрахункового періоду, незалежно від отримання рахунку. Рахунок за фактичне споживання формується Споживачем самостійно в сервісі «Особовий кабінет» з моменту реєстрації Споживача в сервісі не пізніше 24 годин після закінчення розрахункового періоду.

В заяві-приєднанні від 08.06.2021 ТОВ «Егріком» у якості об`єкта споживання електричної енергії зазначив будівлю закритого складу, що знаходиться за адресою: м.Курахове, вулиця Енергетиків; ЕІС-код точки комерційного обліку - 627119358102; Оператор системи розподілу - АТ «ДТЕК Донецькі електромережі».

Договір підписаний уповноваженими представниками Сторін та скріплений відтисками печаток юридичних осіб.

Постачання електричної енергії споживачам ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» здійснює на підставі ліцензії, виданої постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 14.06.2018 № 429, а з 01.01.2019 виконує функції постачальника універсальних послуг.

24.02.2022 Російська Федерація здійснила повномасштабне збройне вторгнення на територію України. У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» по всій території було введено воєнний стан, який діє на теперішній час.

15.01.2023 ТОВ «Егріком» (Сторона 1), Військова частина НОМЕР_1 (Сторона 2) та Квартирно-експлуатаційний відділ міста Луганськ (Сторона 3) уклали Договір № 12/2023. Згідно пунктів 1.1., 1.2. розділу 1 «Предмет договору» Сторона 1 надає Стороні 2 можливість на спільне безоплатне користування нерухомим майном: Будівлею закритого складу матеріалів, площею 250,0 кв.м., що розташоване за адресою: Донецька область, Покровський (колишній Маріїнській) район, м. Курахове, вулиця Енергетиків, будинок 2И. Сторона 1 надає Стороні 2 можливість скористатись своїм майном для власних потреб використання.

За умовами передачі майна Сторона 2 вступає у спільне використання Майна у термін, указаний у Договорі, та акті приймання-передачі Майна (пункт 2.1. Договору).

У розділі 3 Договору Сторони дійшли згоди, що спільне користування майном здійснюється на безоплатній основі (пункт 3.1.). Сторона 3 зобов`язана відшкодувати Стороні 1 всі виплати за комунальні послуги, які були отримані Стороною 2 за час дії цього Договору (пункт 3.2.). Всі відшкодування за отримані комунальні послуги Сторони 2 за цим Договором сплачуються Стороною 3, але виключно за погодженням із нею (пункт 3.3.). Підставою для відшкодування Стороною 3 за Сторону 2 комунальних послуг є виставлені рахунки постачальними організаціями, які надають комунальні послуги Стороні 1. З метою відшкодування комунальних послуг Сторона 1 зобов`язана скласти акти виконаних робіт Стороні 3 та надати копії рахунків, що виставлені Стороні 1 постачальними організаціями, які надають комунальні послуги (пункт 3.4.). Сторона 3 не відповідає за зобов`язаннями Сторони 2, крім тих зобов`язань, що визначені у цьому Договорі (пункт 3.5.).

Згідно пункту 8.2. Договору Сторона 3 зобов`язується відшкодувати Стороні 1 вартість комунальних послуг.

У пункті 8.3. Договору передбачено обов`язок Сторони 3 укласти із Стороною 1 договори на відшкодування вартості комунальних послуг.

Пунктом 9.1. Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє на період воєнного стану та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування. У відповідності до статті 631 Цивільного кодексу України та статті 180 Господарського кодексу України даний договір поширює свою дію на відносини, які фактично склалися до моменту його укладення, а саме з 01.01.2023 року (пункт 11.1. Договору).

На виконання умов вказаного Договору ТОВ «Егріком» передала об`єкт - будівлю закритого складу матеріалів, площею 250,0 кв.м., що розташоване за адресою: Донецька область, Покровський (колишній Маріїнській) район, м. Курахове, вулиця Енергетиків, будинок 2И, військовій частині НОМЕР_1 в належному для експлуатації стані, що підтверджено Актом приймання-передачі від 15.01.2023.

У серпні 2025 року ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до ТОВ «Егріком» про стягнення заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання Споживачем умов Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 563 від 08.06.2021 в частині своєчасної та повної оплати вартості поставленої електричної енергії за період березень - червень 2023 року, серпень, вересень та грудень 2023 року.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 17.11.2025 у справі №905/843/25 стягнуто з ТОВ «Егріком» на користь ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» заборгованість в розмірі 98 773,95 грн, 3% річних в розмірі 4 662,17 грн, інфляційні втрати у розмірі 17 714,71 грн та судові витрати у розмірі 2 413,64 грн. Судове рішення сторонами у справі не оскаржене і набрало законної сили 09.12.2025.

КЕВ міста Луганськ не був залучений до участі в розгляді даної справи в якості учасника справи.

Господарським судом Донецької області на виконання цього рішення 26.12.2025 видано наказ про примусове виконання.

Рішення суду у справі №905/843/25 ТОВ «Егріком» виконано в повному обсязі, що підтверджено платіжними інструкціями АТ КБ «Приватбанк» від 13.01.2026: № 960 з призначення платежу «Оплата за електроенергію» - 98 773,95 грн; № 961 з призначенням платежі «Оплата за інфляційні втрати та 3% річних» - 22 376,88 грн; № 962 з призначенням платежу «Оплата за судові витрати» - 2 413,64 грн.

У рішенні Господарського суду Донецької області від 17.11.2025 встановлено, що ТОВ «Егріком» здійснено оплати у червні 2021 року у загальному розмірі 7311,53 грн, з яких після погашення заборгованості попередніх періодів, суму у розмірі 1837,05 грн Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні системи» зараховано в рахунок погашення заборгованості за березень 2023 року. Відповідно за рішенням суду було стягнуто залишок заборгованості в сумі 98773,95грн.

В якості доказу оплати ТОВ «Егріком» у червні 2021 року у загальному розмірі 7311,53грн, що частково була зарахована у рахунок оплати заборгованості за березень 2023 позивач надав платіжні інструкції №50, №51 від 08.06.2021.

Позивач стверджує, що акти приймання-передачі електроенергії ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» за березень, квітень, травень, червень, серпень, вересень і грудень 2023 року та виставлені ТОВ «Егріком» рахунки, в яких відображено обсяг спожитої військовою частиною електричної енергії, своєчасно направлялись на адресу КЕВ міста Луганськ з метою відшкодування вартості комунальних послуг. Однак внаслідок активних бойових дій у м.Курахове з 31.10.2024 та окупацією міста російськими військами з 10.01.2025 докази направлення означених документів відсутні.

Позивачем у 2025 році сформовано Акт виконаних робіт до договору (без номеру та дати) про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію, в якому зазначено, що станом на 15 січня 2025 року сума відшкодування за спожиту електричну енергію складає: початкові показники лічильника - 001160,0 кВт/год; кінцеві показники лічильника - 15 199,1 кВт/год; тариф з ПДВ - 6,61953668 грн; загальна сума з ПДВ - 100 611,00 грн. Містом складання даного Акту вказано м. Слов`янськ.

Аналогічні Акти виконаних робіт оформлені позивачем станом на 18 квітня 2025 року, в якому загальна сума відшкодування за спожиту електричну енергію складає 74 283,68 грн; станом на 05 травня 2025 року - 174 894,68 грн.

Також позивачем підготовлено проект договору про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію від 2025року між ТОВ «Егріком» (Сторона 1), Військовою частиною НОМЕР_1 (Сторона 2) та КЕВ міста Луганськ(Сторона 3) відповідно до договору від 15 січня № 12/2023, укладеного між Сторонами, за умовами п. 1.1 якого Сторона 3 відшкодовує витрати, понесені Стороною 1 з оплати електричної енергії, яка була спожита Стороною 2. Загальна сума договору у 2025 році за спожиту електричну енергію складає - 174894,68 грн. (сто сімдесят чотири тисячі вісімсот дев`яносто чотири гривні 68 копійок), у тому числі ПДВ - 29149,11 грн. (двадцять дев`ять тисяч сто сорок дев`ять гривень 11 копійок) відповідно до розрахунку або додатку2 (п.1.2).

При цьому, у проекті договору визначено, що останній набирає чинності з дня його підписання. Строк дії договору відповідно до п. 3 ст. 631 ЦКУ розповсюджується на відносини, які виникли між сторонами з 01.01.2025 р. - по 31.12.2025 р (п.9.1).

27.08.2025 Акти виконаних робіт про відшкодування витрат за спожиту електроенергію станом на 15 січня 2025 року, станом на 18 квітня 2025 року, станом на 05 травня 2025 року, а також проект договору про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію від 2025року з електронної пошти ТОВ «Егріком» направлено на електронну пошту kevlugansk@ukr.net КЕВ міста Луганськ для узгодження, що підтверджується скріншотом вказаного відправлення з зазначенням переліку вкладень.

Означена адреса електронної пошти КЕВ міста Луганськ зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як офіційна адреса електронної пошти відповідача.

У заяві про усунення недоліків позовної заяви від 26.03.2026 позивач стверджує, що 27.08.2025 юристом КВЕ міста Луганськ Гуцевою Яною Олександрівною узгоджено суми для оплати та текст договору на відшкодування Стороною 3 щодо витрат, понесених Стороною 1 за спожиту Стороною 2 електричну енергію, однак будь-які докази на підтвердження такого узгодження матеріали справи не містять, відповідь на лист відсутня.

Позивач надав Експрес-накладну ТОВ «Нова пошта» № 59001442815371 від 27.08.2025, відправник - приватна особа ОСОБА_3., одержувач - приватна особа ОСОБА_1., тип відправлення - документи.

У тексті заяви про усунення недоліків позивач зазначив, що документи направлялись представнику Військової частини НОМЕР_1 з описом для подальшого направлення на адресу представника КЕВ міста Луганськ та наводить перелік відправлених документів: акти виконаних робіт про відшкодування витрат за спожиту електроенергію станом на 15 січня 2025 року, станом на 18 квітня 2025 року, станом на 05 травня 2025 року, договір про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію від 2025року - всі в 4 екземплярах, рахунки ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» та Акти приймання передавання електроенергії між ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» та ТОВ «Егріком»: №563 за березень 2023 року від 03.04.2023, за квітень 2023 року від 02.05.2023, за травень 2023 року від 02.06.2023, за червень 2023 року від 03.07.2023, за серпень 2023 року від 01.09.2023, за вересень 2023 року від 02.10.2023, за грудень 2023 року від 02.01.2024; рахунки ТОВ «Донецькі енергетичні послуги»: №563 за березень 2024 року від 11.04.2024, за квітень 2024 року від 16.05.2024, за травень 2024 року від 20.06.2024.

Однак, незважаючи на це твердження, опис вкладення до відправлення суду не наданий. Зокрема, у переліку додатків до заяви про усунення недоліків, що міститься в її тексті, зазначено, що додається «Копія Експрес-накладної 59001442816371, від 27.08.2025 ТОВ «Нова пошта» ЄДРПОУ 31316718 та опис надісланих документів - на 2 арк» (дод.9), тоді як фактично при автоматичному формуванні переліку додатків до заяви про усунення недоліків у підсистемі «Електронний суд» вбачається, що направлено « 9. 9. ЕКСПРЕС-НАКЛАДНА НП 27.08.2025 ОСОБА_3 - ОСОБА_1 В-Ч.pdf.).

Позивач посилається на той факт, що після отримання представником Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 відповідно до Експрес-накладної №59001442816371 вищезазначених документів, Акти виконаних робіт про відшкодування витрат за спожиту електроенергію та Договір на відшкодування витрат за спожиту електричну енергію підписані Військовою частиною НОМЕР_3 НОМЕР_1 та по 1 екз. повернуті на адресу позивача.

До позовної заяви додані акти виконаних робіт про відшкодування витрат за спожиту електроенергію станом на 15 січня 2025 року, станом на 18 квітня 2025 року, станом на 05 травня 2025 року, договір про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію від 2025року, які підписані уповноваженими представниками позивача та Військової частини НОМЕР_1 та скріплені відтиском печаток останніх. Підпис уповноваженої особи КЕВ міста Луганськ відсутній.

В матеріалах справи міститься Експрес-накладна ТОВ «Нова пошта» № 59001446320890 від 02.09.2025: відправник - приватна особа ОСОБА_1., одержувач - приватна особа Гуцева Я.О., тип відправлення - документи. Опис вкладення відсутній.

Позивач стверджує, що 3 екз. кожного із вищезазначених документів, а також рахунки та акти ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» представник Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 направив на адресу представника КЕВ міста Луганська Гуцевої Яни Олександрівни для підписання та повернення позивачу.

Документи відповідачем не підписані та на адресу позивача не повернуті.

ТОВ «Егріком» на електрону пошту kevlugansk@ukr.net КЕВ міста Луганськ 12.09.2025 направлено претензію про відшкодування витрат на спожиту електричну енергію 11.09.2025 за № 11-09/25-01, в якій позивач просить КЕВ міста Луганськ виконати свої зобов`язання за Договором №12/2023 від 15.01.2023 року відповідно до Рахунків Постачальника за спожиту електричну енергію за 2023 рік, Акта виконаних робіт про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію у кількості 15 199,1 кВт/год за 2023 рік та перерахувати у найкоротшій термін на рахунок ТОВ «Егріком» заборгованість в розмірі 100 611,00 грн з ПДВ. До претензії долучені: копія Акта виконаних робіт за 2023 рік, копії Рахунків з Актами приймання-передачі електричної енергії ТОВ «Донецькі енергетичні послуги». Факт направлення претензії та доданих до неї документів підтверджується скріншотом вказаного відправлення з електронної пошти позивача. Відповідь на претензію відсутня.

Доказів оплати заборгованості в сумі 100 611,00грн матеріали справи не містять.

Позивач вказуючи, що відшкодування спожитої Військовою частиною НОМЕР_1 електричної енергії своєчасно у порушення вимог Договору №12/2023 від 15.01.2023 року відповідачем не здійснено, звернувся до суду за захистом порушеного права з позовом про стягнення заборгованості у сумі 100 611,00грн, а також стягнення в якості збитків 3 % річних в розмірі 4662,17 грн, інфляційних втрат у розмірі 17714,71 грн, судових витрат 2 413,63грн, які сплачені позивачем на виконання рішення Господарського суду Донецької області від 17.11.2025 у справі №905/843/25.

Правова оцінка аргументів учасників справи та мотиви рішення суду

Перевіривши доводи, викладені у позовній заяві, дослідивши надані в порядку статті 74 ГПК України письмові докази в їх сукупності та взаємозв`язку, господарський суд, надавши правову оцінку спірним правовідносинам у справі, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, зважаючи на таке.

Здійснюючи правосуддя, у відповідності до положень статті 5 ГПК України господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За своєю правовою природою судове рішення є засобом захисту прав або інтересів фізичних та юридичних осіб.

Приписами частини першої статті 15 та частини першої статті 16 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Наявність інтересу означає, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав в інших осіб.

У розумінні наведених положень закону, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи законний інтерес. Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною.

При цьому господарський суд зазначає, що захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.

Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (статті 19 Конституції України).

Відповідно до частин першої та другої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків у відповідності до частини другої статті 11 ЦК України є, зокрема, договори та інші правочини.

Положеннями статей 626, 628 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (статті 627 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 827 ЦК України за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов`язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку.

Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними (ч. 2 ст. 827 ЦК України).

За приписами ч. 3 ст. 828 ЦК України договір позички будівлі, іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у формі, яка визначена відповідно до статті 793 цього Кодексу.

З урахуванням вищезазначеного, проаналізувавши правовідносини, які склались між сторонами на підставі укладеного між ними Договору № 12/2023 від 15.01.2023, дослідивши текст зазначеного Договору, суд дійшов висновку, що вказаний Договір за своєю правовою природою є договором безоплатної позички будівлі із відшкодуванням платником (Стороною 3) всіх витрат позичкодавця (Сторони 1) на оплату комунальних послуг, які були отримані користувачем (Стороною 2). Зважаючи на викладене та враховуючи, що сторонами досягнуто всіх істотних умов, передбачених вимогами чинного законодавства України відносно вказаного виду договору, з огляду на положення ст. 629 ЦК України, зазначений договір є обов`язковим для виконання всіма трьома сторонами.

Наявними у матеріалах справи доказами підтверджено, що позивач належним чином виконав свої зобов`язання за Договором, передав нерухоме майно (нежитлове приміщення) у користування Стороні 2, що підтверджується відповідним Актом приймання-передачі нерухомого майна згідно Договору.

Враховуючи, що Сторонами за укладеним Договором № 12/2023 від 15.01.2023 передбачене безоплатне користування складським приміщенням військовою частиною на період воєнного стану у державі, суд вважає, що спірні правовідносини регулюються нормами Закону України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України» та Положенням про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 03.07.2013 № 448 (з відповідними змінами та доповненнями) (далі - Положення).

Згідно до частин першої, другої статті 3 Закону України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України» суб`єктами господарської діяльності у Збройних Силах України є військові частини, заклади, установи та організації Збройних Сил України, які утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України, ведуть відокремлене господарство, мають кошторис надходжень та видатків, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням. Перелік видів господарської діяльності, здійснення якої дозволяється військовим частинам, визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1.1. Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України передбачено, що організація квартирно-експлуатаційного забезпечення ЗС України (далі - квартирно-експлуатаційне забезпечення) - це комплекс заходів, спрямованих на безпечну експлуатацію, утримання казармено-житлового фонду, об`єктів соціально-культурного призначення, комунальних споруд та інженерних мереж військових містечок, забезпечення військових частин квартирним майном.

Основними завданнями квартирно-експлуатаційного забезпечення є, в тому числі, забезпечення військових частин комунальними послугами та енергоносіями (пункт 1.3. Положення).

Квартирно-експлуатаційне забезпечення військових частин здійснюється квартирно-експлуатаційними органами ЗС України, до яких відносяться: квартирно-експлуатаційні відділи (квартирно-експлуатаційні частини) (далі - КЕВ (КЕЧ), які здійснюють безпосереднє квартирно-експлуатаційне забезпечення військових частин, дислокованих у межах відповідальності (2.1., 2.4. Положення).

Наказом Міністерства оборони України № 290 від 31.05.2005 «Про проведення організаційних заходів з формування та комплектування квартирно-експлуатаційних управлінь» зобов`язано усі квартирно- експлуатаційні відділи міст (районів) (які є окремими юридичними особами) здійснювати з 01.01.2006 оплату комунальних послуг та енергоносіїв, спожитих військовими частинами.

Відповідач у справі - Квартирно-експлуатаційний відділ міста Луганськ є бюджетною неприбутковою установою, яка фінансується виключно з Державного бюджету України та є розпорядником бюджетних коштів в рамках взятих на себе зобов`язань бюджетного періоду.

У пункті 8.8. Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України визначено, що оплата спожитих комунальних послуг та енергоносіїв за військові частини, які розміщуються (у тому числі тимчасово) на фондах, що орендовані МО України, здійснюється за договорами про постачання (відшкодування вартості спожитих) комунальних послуг та енергоносіїв квартирно-експлуатаційними органами, у зоні відповідальності яких знаходяться займані об`єкти, на підставі укладених договорів оренди згідно із пунктом 5.12. розділу V цього Положення.

За змістом принципів господарського судочинства: рівності, змагальності, обов`язковості встановлення судами обставин, що входять до предмета доказування, та диспозитивності, визначеного у статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи закріплені Господарським процесуальним кодексом України принципи рівності, змагальності та обов`язковості встановлення судами обставин, що входять до предмета доказування, відповідно до правил статей 74, 80 ГПК України, звертаючись до суду, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 73 ГПК України).

У відповідності до положень статей 12, 247, 250, 252, 252, ГПК України розгляд справи №905/155/26 здійснюється у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

При цьому, суд виходить з того, що позивач, як особа, яка вважає, що її право порушено, самостійно визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги, а також надала усі докази, які вона хотіла або прагнула надати.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що кожна зі сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у статті 13 ГПК України, втрачає сенс (постанови від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, від 16.11.2021 у справі № 904/2104/19, від 21.06.2023 у справі № 916/3027/21).

Зі змісту рішення Господарського суду Донецької області від 17.11.2025 у справі № 905/843/25 вбачається, що при розгляді справи суд установив факт того, що на виконання умов Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 563 від 08.06.2021 ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» у відповідності до оформлених Постачальником Актів приймання-передачі електричної енергії № 563 поставлена електроенергія на об`єкт ТОВ «Егріком»: за березень 2023 року на суму 43 290,38 грн; за квітень 2023 року на суму 16 118,74 грн; за травень 2023 року на суму 4 770,96 грн; за червень 2023 року на суму 2 978,17 грн; за серпень 2023 року на суму 5 043,07 грн; за вересень 2023 року на суму 1 435,68 грн; за грудень 2023 року на суму 26 974,01 грн.

Вказані Акти приймання-передачі електричної енергії та виставлені на їх підставі Рахунки Постачальником надіслані на електронну адресу Споживача та отримані ТОВ «Егріком».

За інформацією Оператора системи розподілу АТ «Донецькі електричні мережі» фактичний обсяг споживання по точкам комерційного обліку ТОВ «Егріком» з березня по червень і за серпень 2023 року склав 11 549 кВт/год, за вересень та грудень 2023 року - 3 659 кВт/год.

Частиною четвертою статті 75 ГПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У розумінні наведеної норми закону преюдиційність у процесуальному праві має вираження у вигляді обов`язку суду, який розглядає справу, прийняти без перевірки та доказів факти, які раніше вже були встановлені набутим законної сили судовим рішенням або вироком у будь-якій іншій справі.

Отже, Господарським судом Донецької області в рішенні від 17.11.2025 у справі № 905/843/25 встановлено наявність укладеного договору про постачання електричної енергії між ТОВ «Егріком» та ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» від 08.06.2021 та факт постачання останнім на об`єкт Споживача у спірний період у 2023 році електричної енергії на загальну суму 100 611,00 грн.

Факт того, що приміщення у період березень - червень, серпень - вересень, грудень 2023 року перебувало у користуванні військової частини НОМЕР_1 , якою фактично й отримана електрична енергія, поставлена ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» сторонами у справі не заперечується.

Зі змісту пунктів 3.3. 3.4. укладеного Сторонами Договору № 12/2023 від 15.01.2023 вбачається, що всі відшкодування за отримані військовою частиною НОМЕР_1 комунальні послуги, зокрема, електричну енергію, сплачує Квартирно-експлуатаційний відділ міста Луганськ, але виключно за погодженням з військовою частиною. Для відшкодування вартості спожитої в/ч НОМЕР_1 електричної енергії ТОВ «Егріком» зобов`язано скласти акти виконаних робіт, які разом з копіями рахунків, виставлених позивачу постачальною організацією, надати відповідачу, що й є підставою для відшкодування отриманих комунальних послуг.

Щодо дотримання порядку, який встановлений у п.п. 3.3, 3.4 договору в частині складання та направлення первісних документів, позивач зазначив, що Акти приймання-передачі електричної енергії ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» та рахунки у 2023 році ТОВ «Егріком» періодично направлялись на адресу Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ, доказів чого позивач не має можливості надати внаслідок активних бойових дій у м.Курахове з 31.10.2024 та окупацією міста російськими військами з 10.01.2025. Відповідач заперечує факт отримання документів та зазначає, що їх відсутність унеможливила визначення обсягу спожитої електричної енергії для замовлення фінансування з бюджетних коштів Міністерства оборони України для виконання своїх зобов`язань по відшкодуванню.

В цьому сенсі суд зазначає, що на ТОВ «Егріком» за умовами п.п. 3.3,3.4 договору покладено обов`язок складання актів виконаних робіт на підставі Договору № 12/2023 від 15.01.2023, погодження інформації, що в них міститься щодо обсягу спожитих послуг з військовою частиною, та направлення означених документів разом з рахунками, що виставлені енергопостачальною організацією на адресу відповідача.

Тобто, позивачем мали бути складені окремі акти виконаних робіт за спірні періоди, тоді як позивач стверджує, що направлялись відповідачу Акти приймання-передачі електричної енергії, що складені ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» на підставі публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 08.06.2021, що вочевидь не є тотожним. Інформація щодо складання та направлення інших документів безпосередньо у межах спірного періоду у матеріалах справи відсутня.

У подальшому, у 2025 році, вже після винесення рішення суду щодо стягнення заборгованості, позивачем належним чином оформлено Акт виконаних робіт до договору (без номеру та дати) про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію, в якому зазначено, що станом на 15.01.2025 сума відшкодування за спожиту електричну енергію складає: початкові показники лічильника - 001160,0 кВт/год; кінцеві показники лічильника - 15 199,1 кВт/год; тариф з ПДВ - 6,61953668 грн; загальна сума з ПДВ - 100 611,00 грн. Вказаний екземпляр Акта підписаний уповноваженими представника ТОВ «Егріком» та військової частини НОМЕР_1 , та скріплений печатками наведених юридичних осіб. Підпис уповноваженої особи Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ відсутній.

Суд критично ставиться до наданих позивачем доказів направлення копії означеного акту та інших документів поштовим оператором ТОВ «Нова пошта», оскільки зі змісту Експрес-накладної № 59001442815371 від 27.08.2025 вбачається: відправник - приватна особа ОСОБА_3., одержувач - приватна особа ОСОБА_1., тип відправлення - документи; № 59001446320890 від 02.09.2025: відправник - приватна особа ОСОБА_1., одержувач - приватна особа Гуцева Я.О., тип відправлення - документи. Описи документів, які відправлені за наведеними Експрес-накладними, в матеріалах справи відсутні. Належність приватних осіб ОСОБА_1 та ГуцевоїЯ.О. відповідно до Військової частини НОМЕР_1 та Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ не підтверджена.

Одночасно належними доказами у справі підтверджено, що 27.08.2025 копія Акта виконаних робіт про відшкодування витрат за спожиту електроенергію (за 2023 рік) станом на 15.02.2025 направлена ТОВ «Егріком» на електронну адресу Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ kevlugansk@ukr.net. Належність вказаної електронної адреси відповідачу останнім не оспорюється.

12.09.2025 у аналогічний спосіб направлена письмова Претензія про відшкодування витрат на спожиту електричну енергію, в якій позивач вимагає від КЕВ міста Луганськ виконати свої зобов`язання за договором № 12/2023 від 15.01.2023 року, а саме, відповідно до рахунків Постачальника за спожиту електричну енергію за 2023 рік, Акта виконаних робіт про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію у кількості 15 199,1 кВт/год за 2023 рік шляхом перерахування у найкоротшій термін на рахунок ТОВ «Егріком» заборгованості в розмірі 100 611,00 грн з ПДВ. В якості додатків до претензії долучені копія Акта виконаних робіт за 2023 рік, копії Рахунків з Актами приймання-передачі електричної енергії ТОВ «Донецькі енергетичні послуги».

Умовами договору № 12/2023 від 15.01.2023 не передбачено порядку направлення відповідачу документів для відшкодування вартості отриманих комунальних послуг, що відповідно не виключає їх направлення електронною поштою.

Суд вважає можливим з достатнім ступенем вірогідності ідентифікувати відправника документів як ТОВ «Егріком», тому відсутність електронного підпису не зумовлює недостовірність наведених даних в електронній формі.

Відповідачем не оспорюється факт отримання акту та претензії з додатками електронною поштою, не надано до суду доказів звернення до позивача щодо незгоди з сумою заборгованості за спожиту електричну енергію або незгоди з розміром тарифів (вартість постачання електричної енергії), згідно з якими нараховувалася сума заборгованості.

Доказів укладення ТОВ «Егріком», Військовою частиною НОМЕР_1 та Квартирно-експлуатаційним відділом міста Луганськ у 2023 році Договору про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію суду сторонами у справі не надано, що, однак, виходячи з положень пункту 3.2. Договору № 12/2023 від 15.01.2023 не виключає виконання покладеного на КЕВ міста Луганськ зобов`язання відшкодувати ТОВ «Егріком» всі виплати за комунальні послуги, які були отримані військовою частиною НОМЕР_1 за час його дії.

Приписами статей 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно з частиною першою статті 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з п. 6, 7 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов`язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження; бюджетне зобов`язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому.

Відповідно до ст. 49 Бюджетного кодексу України розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов`язання приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу Казначейства України, якщо інше не передбачено бюджетним законодавством, визначеним п. 5 ч. 1 ст. 4 цього Кодексу. Казначейство України здійснює платежі за дорученнями розпорядників бюджетних коштів у разі: 1) наявності відповідного бюджетного зобов`язання для платежу у бухгалтерському обліку виконання бюджету; 2) наявності затвердженого в установленому порядку паспорта бюджетної програми; 3) наявності у розпорядників бюджетних коштів відповідних бюджетних асигнувань.

Згідно з ч. 3 ст. 51 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів забезпечують у повному обсязі проведення розрахунків за електричну та теплову енергію, водопостачання, водовідведення, природний газ, інші енергоносії, комунальні послуги та послуги зв`язку, які споживаються бюджетними установами, та укладають договори за кожним видом відповідних послуг у межах бюджетних асигнувань, затверджених у кошторисі.

Водночас, суд зазначає, що відсутність бюджетних асигнувань для фінансування оплати за надані позивачем послуги не є підставою для звільнення від обов`язку їх оплати.

Європейським судом з прав людини в рішенні від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та в рішенні від 30.11.2004 у справі "Бакалов проти України" зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету неодноразово висловлював в своїх рішеннях Конституційний Суд України. Зокрема, в Рішенні від 09.07.2007 № 6-рп.2007 Конституційний Суд України вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов`язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави. Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. Інакше всі негативні наслідки відсутності такого механізму покладаються на державу.

Аналогічний правовий висновок про те, що сама собою відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 12-46гс18 та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.03.2018 у справах № 925/246/17 та № 925/974/17.

Враховуючи викладене, відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою для звільнення відповідача від здійснення зобов`язань за договором.

Згідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

В контексті встановлених обставин, що мають юридичне значення, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд визнає, що ТОВ «Егріком» виконані зобов`язання, передбачені пунктами 3.3., 3.4. Договору від 15.01.2023 № 12/2023, щодо надання Квартирно-експлуатаційному відділу міста Луганськ погодженого з Військовою частиною НОМЕР_1 Акта виконаних робіт та копій Рахунків постачальної організації - ТОВ «Донецькі енергетичні послуги», які є підставою для відшкодування відповідачем вартості комунальної послуги військовою частиною НОМЕР_1 . Однак відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, вартість спожитої військовою частиною НОМЕР_1 електричної енергії позивачу не відшкодував, у зв`язку з чим у нього перед ТОВ «Егріком» утворилась заборгованість в розмірі 100611,00 грн, яка підлягає стягненню.

Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми 24 790,52 грн, що складається з 3% річних - 4 662,17 грн, інфляційних втрат - 17 714,71 грн та судових витрат - 2 413,64 грн, що сплачені позивачем на виконання рішення Господарського суду Донецької області від 17.11.2025 у справі №905/843/25, ТОВ «Егріком» визначив як збитки та її підставність нормативно обґрунтував посиланням на частину першу статті 610, пункт 4 частини першої статті 611 та статтю 623 ЦК України.

У статтях 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (частина 1 статті 611 ЦК України).

Згідно до частин першої, другої статті 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, як встановлено положеннями частин першої - третьої статті 22 ЦК України, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Отже збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у зроблених нею витратах, втраті або пошкоджені майна, а також у неодержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником (постанова Великої палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18).

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, є наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: 1) протиправної поведінки особи (боржника); 2) наявність збитків, заподіяних такою особою; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою і збитками; 4) вини особи, яка заподіяла збитки. За відсутності одного із елементів складу цивільного правопорушення не настає відповідальності з відшкодування збитків.

Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, у прийнятті особою неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності), внаслідок чого порушуються права іншої особи. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди. Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

У розумінні наведених норм законодавства у спірних правовідносинах обов`язок доведення в суді факту протиправної поведінки відповідача, розміру завданої шкоди, а також прямого причинного зв`язку між ними покладається на позивача з документальним підтвердженням обґрунтованого розрахунку суми, що стягується на відшкодування заподіяної шкоди. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків, тобто діє презумпція вини - відсутність вини у заподіянні шкоди повинен доводити сам заподіювач шкоди.

Водночас, відсутність або ж недоведеність хоча б одного елементів складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування шкоди (збитків) (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.12.2019 у справі № 915/1456/15).

У частині другій статті 625 ЦК України зазначено, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 703/2718/16-ц.

У постанові від 07 квітня 2020 року у справі № 910/4590/19 Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що інфляційні та річні проценти нараховуються на суму простроченого основного зобов`язання. Тому зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного і поділяє його долю. Відповідно й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги.

Суд виходить з того, що за умовами п. 3.2 договору КЕВ міста Луганськ покладено обов`язок відшкодування відповідачу витрат за комунальні послуги, що передбачає компенсацію сплачених грошових коштів внаслідок понесення цих витрат, а не сплату грошових коштів напряму енергопостачальній організації.

Таким чином, обов`язок своєчасної оплати поставленої електричної енергії покладений на ТОВ «Егріком» та його порушення спричинило нарахування 3%ічних та інфляційних втрат за період прострочення.

Також вище судом встановлено, що обов`язок відшкодування відповідачем як стороною договору №12/2023 від 15.01.2023 вартості спожитої військовою частиною НОМЕР_1 електричної енергії виникає в силу факту отримання від позивача акту виконаних робіт, складеного позивачем, з наданням до нього копій рахунків постачальної організації.

З огляду на встановлені обставини у справі, суд дійшов висновку, що позивачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження складання такого акта виконаних робіт та направлення його примірника з копіями рахунків постачальної організації до КЕВ міста Луганськ для відшкодування вартості комунальної послуги у 2023 році, до винесення рішення Господарського суду Донецької області від 17.11.2025 у справі №905/843/25. Складення та направлення акту з доданими до нього первісними документами енергопостачальної організації відбулось у 2025 році.

Тоді як у вказаному рішенні суду встановлено, що на підставі ч.2 ст.625 ЦК України 3% річних в розмірі 4662,17 грн нараховані до 31.07.2025, інфляційні втрати в розмірі 18154,27 грн нараховані по липень 2025 року, тобто до моменту направлення документів відповідачу для здійснення відшкодування.

Зазначене свідчить про недоведеність позивачем факту протиправної поведінки відповідача у спірних правовідносинах у вказаний період часу.

За сталими правовими висновками Великої Палати Верховного Суду процесуальні витрати, понесені у судовому провадженні, не є збитками, що можуть бути стягнуті шляхом подання цивільного позову; такі витрати розподіляються виключно за правилами, встановленими процесуальним законодавством (постанова від 21 листопада 2018 року у справі № 462/6473/16-ц; від 18 грудня 2019 року у справі № 688/2479/16-ц; від 29 травня 2019 року у справі № 489/5045/18).

Враховуючи наведене, вимога ТОВ «Егріком» про стягнення збитків не підлягає задоволенню.

Дослідивши заперечення КЕВ міста Луганськ щодо неможливості здійснення господарської діяльності ТОВ «Егріком» внаслідок реєстрації підприємства на тимчасово окупованій території суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 13 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами - підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України. Правочин, стороною якого є суб`єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним. На такі правочини не поширюється дія положення абзацу другого частини другої статті 215 Цивільного кодексу України.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на дату винесення рішення у справі, судом встановлено, що зареєстрованим місцезнаходженням позивача є: 84101, Донецька обл., Краматорський р-н, м.Слов`янськ, вул. Остапа Вишні, буд. 56.

Отже зміна місця реєстрації підприємства відбулась, м. Слов`янськ згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, що затверджений наказом Міністерства розвитку

громад та територій України № 376 від 28.02.2025, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11.03.2025 за № 380/43786, віднесено до території можливих бойових дій з 24.02.2022.

Одночасно суд вбачає, що місто Курахове, в якому позивач був зареєстрований попередньо, за означеним Переліком віднесено до території, що тимчасово окупована Російською Федерацією з 25.07.2025.

На час укладання Договору №12/2023 від 15.01.2023 та фактичного споживання електричної енергії військовою частиною, що відбувалось у 2023 році, м.Курахове було віднесено до території можливих бойових дій (з 24.02.2022 по 05.09.2024).

Вказане, на переконання суду, унеможливлює розповсюждження приписів вказаного Закону на спірні правовідносини.

Таким чином, дослідивши встановлені обставини, що мають юридичне значення, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням наявні у справі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, враховуючи характер і специфіку спірних правовідносин, наведені положення цивільного законодавства та визначені процесуальним законом стандарти доказування, господарський суд, дотримуючись принципу справедливості, добросовісності та розумності, дійшов висновку про наявність підстав про задоволення позову в сумі 100 611,00 грн, в іншій частині позов не підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат

Положення статті 123 ГПК України передбачають, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов?язаних з розглядом справи (витрат на професійну правничу допомогу, витрат, пов?язаних із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи, витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства у відповідності до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення.

За приписами ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Виходячи з суми заявлених позовних вимог при зверненні з позовом шляхом застосування підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи позивач мав сплатити 2662,40грн (80% від мінімальної ставки судового збору 3328,00грн), тоді як фактично за платіжною інструкцією №968 від 22.01.2026 позивачем сплачено 3338,00 грн.

За п.1 ч.1ст.129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладаються - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Внаслідок задоволення позовних вимог частково судовий збір відшкодовується за рахунок відповідача в сумі 2136,04грн, в решті залишається на позивачі.

Окремо суд зазначає, що позивач не позбавлений права звернутися до суду із клопотанням про повернення з Державного бюджету України судового збору в частині сплаченого ним в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 236-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Егріком» до відповідача Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ про стягнення заборгованості в розмірі 100611,00грн, збитків в сумі 24790,52грн задовольнити частково.

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ (адреса місцезнаходження: 84122, Донецьк а обл., місто Слов`янськ, вул.Поштова, буд. 20, ідентифікаційний код 07652214) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Егріком» (адреса місцезнаходження: 84101, Донецька обл., Краматорський р-н, місто Слов`янськ, вул. Остапа Вишні, буд. 56, ідентифікаційний код 44033501) заборгованість в сумі 100611,00грн, судовий збір у сумі 2136,04грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписано 24.06.2026.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.М. Устимова