Рішення № 137646001, 11.06.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2026м. ДніпроСправа № 904/3354/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Татарчука В.О., за участю секретаря судового засідання Анділахай В.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом Фізичної особи-підприємця Кіцманюка Юрія Миколайовича (Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг)

до Державної установи "Водянська виправна колонія (№146)" (Дніпропетровська обл., Криворізький р-н, с. Водяне)

про стягнення заборгованості

Представники:

від позивача: Кіцманюк Ю.М.; Гудима Т.В.;

від відповідача: Горлов О.В.

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець Кіцманюк Юрій Миколайович звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Державної установи "Водянська виправна колонія (№146)" про стягнення заборгованості (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) в загальному розмірі 539019,68грн, з якої: 411022,80грн основного боргу, 107183,88грн інфляційних втрат, 20813,00грн трьох відсотків річних. Судові витрати по сплаті судового збору та на професійну правничу допомогу просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору підряду №Г-87 від 21.09.2023 в частині своєчасної та повної оплати за виконані роботи.

Крім того, разом із позовною заявою Фізична особа-підприємець Кіцманюк Юрій Миколайович звернувся до суду з клопотанням про призначення судової будівельно-технічної експертизи.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2024 позовну заяву Фізичної особи-підприємця Кіцманюка Юрія Миколайовича залишено без руху на підставі статті 162 Господарського процесуального кодексу України та надано позивачу строк для усунення недоліків.

06.08.2024 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, до якої надано уточнену позовну заяву, докази направлення відповідачу копії уточненої позовної заяви, та усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 29.08.2024.

26.08.2024 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та просить відмовити у позові в повному обсязі. Також зазначає, що у випадку задоволення клопотання позивача про призначення експертизи, доцільним є поставити на вирішення експерту питання, які запропоновані відповідачем.

В обґрунтування своїх заперечень зазначає, що підрядник не повідомив замовника стосовно необхідності виконання на об`єкті додаткових робіт та не надав замовнику пропозицій з відповідними розрахунками, що суперечить приписам пункту 5.3.21 договору підряду №Г-87 від 21.09.2023. З урахуванням виявлених недоліків підряднику було запропоновано вирахувати з актів приймання виконаних будівельних робіт вартість додаткових робіт згідно актів, оскільки зазначені роботи не були погоджені із замовником; здійснити перерахунок вартості будівельних робіт з урахуванням вказаних невідповідностей умов договору та виконаним роботам; здійснити розрахунок із засудженими за виконані роботи та надати на підписання оновлені акти. Однак, позивач жодних дій щодо усунення недоліків не вчинив.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2024 оголошено перерву та призначено підготовче засідання на 12.09.2024.

03.09.2024 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла відповідь на відзив.

В своїх поясненнях на заперечення відповідача зазначає, що відповідно до опису з переліком наданих документів позивачем було надано відповідачу документи, які підтверджують обсяг виконаних робіт. Зазначені документи були прийняті відповідачем без зауважень. Листом №146/10-466 від 13.02.2024, який був долучений до матеріалів справи, відповідач підтвердив обсяг виконаних робіт. Також у зазначеному листі, відповідач зауважив, що під час перевірки представником залученим замовником для проведення контрольних обмірів, перевірки якості робіт, тотожності наданої документації з фактично проведеними роботами, було виявлено ряд невідповідностей умовам укладеного договору. Позивачем у відповіді на цей лист (вих.№1 від 12.03.2024) було зазначено, що зауваження щодо недоліків виконаних робіт не відповідають дійсності, а залучений представник замовника не є сертифікованим спеціалістом в галузі будівництва та не може визначити якість наданих послуг про що ним було вказано під час зустрічі. Зазначене зауваження було проігноровано відповідачем. Також зазначає, що відповідач не скористався правом, яке передбачене умовами договору, та не заявив про бажання призначити експертизу. Державна установа "Водянська виправна колонія (№146)" не дотрималась власного обов`язку скласти дефектний акт або акт із визначенням строків усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2024 призначено підготовче засідання на 16.09.2024.

За результатами судового засідання 16.09.2024 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 19.09.2024.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.2024 частково задоволено клопотання позивача про призначення експертизи. Призначено у справі №904/3354/24 судову будівельно-технічну експертизу. Зупинено провадження у справі.

09.01.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання судового експерта про надання об`єкту для дослідження.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2026 поновлено провадження у справі №904/3354/25 для розгляду клопотання судового експерта.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2026 задоволено клопотання судового експерта Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Дупленко Лариси про надання об`єкту для дослідження. Зупинено провадження у справі №904/3354/24 на час проведення експертизи.

06.04.2026 до канцелярії суду від Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок експерта №2789-24 від 26.03.2026 разом із матеріалами справи.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2026 поновлено провадження у справі, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та призначено підготовче засідання на 28.04.2026. Зобов`язано сторони надати письмові пояснення з урахуванням висновку експерта №2789-24 від 26.03.2026.

21.04.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив та письмові пояснення з урахуванням висновку експерта №2789-24 від 26.03.2026.

В своїх запереченнях зазначає, що відповідь на відзив позивача не містить нових обставин, які б спростовували позицію відповідача. Всі аргументи позивача вже спростовані у відзиві та поясненнях з урахуванням експертизи.

27.04.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли письмові пояснення з урахуванням висновку експерта №2789-24 від 26.03.2026.

За результатами судового засідання 28.04.2026 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 26.05.2026.

07.05.2026 до канцелярії суду засобами поштового зв`язку від представника позивача надійшла заява про долучення доказів до матеріалів справи.

18.05.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли додаткові пояснення у справі.

20.05.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог. Відповідно до змісту наведеної заяви позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в загальному розмірі 539019,68грн, з якої: 411022,80грн основного боргу, 107183,88грн інфляційних втрат, 20813,00грн трьох відсотків річних.

22.05.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про долучення додаткових доказів.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2026 прийнято до розгляду заяву Фізичної особи-підприємця Кіцманюка Юрія Миколайовича про збільшення розміру позовних вимог. Закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 08.06.2026

28.05.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача заперечення на заяву про збільшення позовних вимог.

03.06.2026 до канцелярії суду засобами поштового зв`язку від представника позивача надійшла заява про долучення доказів до матеріалів справи.

За результатами судового засідання 08.06.2026 оголошено перерву у судовому засідання з розгляду справи по суті до 11.06.2026.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що ним були створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

У судовому засіданні 11.06.2026 проголошене скорочене рішення суду.

Під час розгляду справи судом досліджені докази, наявні в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд,-

УСТАНОВИВ:

21.09.2023 між до Державною установою "Водянська виправна колонія (№146)" (далі - замовник, відповідач) та Фізичною особою-підприємцем Кіцманюк Юрієм Миколайовичем (далі -виконавець, позивач) укладено договір підряду №Г-87 (далі - договір).

Згідно з пунктом 1.1 договору замовник доручає, а підрядник в межах договірної ціни приймає на себе обов`язки, власними силами, виконати роботи за предметом: "Капітальний ремонт частини приміщень будівлі гуртожитку №1, саме фельдшерського пункту державної установи "Водянська виправна колонія (№ 146) " за адресою: вул. Молодіжна, 33, с. Водяне, Криворізький район, Дніпропетровська область", за кодом ДК 021:2015-45453000-7 "Капітальний ремонт і реставрація", (далі - роботи).

Ціна договору визначена на підставі протоколу погодження договірної ціни (Додаток 1), який є невід`ємною частиною даного договору (пункт 2.1 договору).

Пунктом 2.1 договору передбачено, що договірна ціна є динамічною і складає 688340,36 грн. (Шістсот вісімдесят вісім тисяч триста сорок грн 36 копійок) грн., без ПДВ, без урахування витрат на утримання служби замовника. Ціна робіт визначається згідно з національними стандартами, будівельними нормами та правилами. Ціна договору враховує усі витрати підрядника на виконання предмету договору. Фінансування робіт здійснюється за рахунок коштів спеціального фонду установи.

Приписами пункту 3.1 договору встановлено, що розрахунки по даному договору проводяться у відповідності до Бюджетного кодексу України в межах та за рахунок коштів замовника.

Розрахунки за виконані роботи здійснюються в безготівковій формі шляхом перерахування замовником протягом 30 календарних днів на банківський поточний рахунок підрядника коштів у національній валюті України, на підставі підписаних сторонами актів виконання будівельних робіт за формою КБ-2в, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3, або інших відповідних документів, передбачених чинним законодавством відповідно до вимог наказу Мінрегіону від 01.11.2021 № 281 "Про затвердження кошторисних норм України у будівництві" та кошторисних норм України "Настанова з визначення вартості будівництва" в межах ціни цього договору. Згідно зі статтею 23 Бюджетного кодексу України бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок здійснюється протягом 5 банківських днів з дати отримання замовником бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок. Договірні зобов`язання виникають в межах асигнувань, затверджених у встановленому порядку для замовника. Порядок оплати - оплата здійснюється за виконані роботи після підписання акту виконаних робіт (післяоплата).

Згідно з пунктом 4.1 договору терміни виконання робіт за цим договором, а також їх окремих обсягів (об`єктів, етапів, видів), визначаються Календарним графіком виконання робіт (далі - графік), який оформлюється у вигляді додатку і є невід`ємною частиною цього договору.

Термін виконання робіт за цим договором починає обчислюватися з моменту фактичного прийняття об`єкта відповідно до умов договору. У разі несвоєчасного прийняття об`єкту термін початку виконання робіт починає обчислюватися з останнього дня строку приймання об`єкту, визначеного цим договором.

Строк виконання робіт встановлюється згідно з графіком (Додаток №2) до 31.12.2023 (початок робіт узгоджується із замовником, строк виконання робіт до 31.12.2023) (пункт 4.2 договору).

Згідно з пунктом 8.6 договору у разі виникнення між замовником та підрядником спору щодо недоліків виконаних робіт або їх причин, на вимогу будь-якої з сторін повинна бути призначена експертиза. Експертна організація та умови проведення експертизи визначаються замовником. Витрати на проведення експертизи несе підрядник. У випадку, якщо експертизою встановлено відсутність порушень договору або причинного зв`язку між діями підрядника та виявленими недоліками, на яких наполягав замовник, понесені підрядником витрати на проведення експертизи компенсуються замовником.

Відповідно до пункту 8.7 договору замовник перевіряє акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), довідки про вартість виконаних робіт КБ-3 на протязі 10 робочих днів з дня надання їх підрядником та, у випадку відсутності недоробок або недоліків, приймає виконані роботи. При виявлені в процесі здачі-приймання робіт недоробок або недоліків, на недоробки або недоліки замовником складається акт із визначенням строків їх усунення. Вартість робіт над недоробками або недоліками не відшкодовується.

Пункт 8.9 договору визначає, що якщо при прийманні робіт, будуть виявлені недоліки, що виникли з вини підрядника (в т.ч. в частині кількості, якості і норми витрат матеріалів), замовником може оформлюватися дефектний акт. Дефектний акт складається замовником, який вказує перелік недоліків у виконаній роботі та терміни їх усунення. підрядник зобов`язаний протягом 2-х робочих днів, з моменту отримання дефектного акту підписати його і направити замовнику. Сторони визначили, що не підписання, не направлення або несвоєчасне надання підрядником дефектного акту прирівнюється до безумовної згоди підрядника з вмістом дефектного акту, складеного замовником. Замовник не підписує акти КБ-2в, затримує оплату неякісно виконаних робіт підряднику до усунення дефектів. Усунення неякісно виконаних робіт проводиться підрядником за свій рахунок, у строки та на умовах обумовлених сторонами в дефектному акті.

Цей Договір набирає чинності з моменту його укладання і діє до 31.12.2023, а в частині розрахунків - до повного виконання зобов`язань за договором (пункт 13.1 договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.

Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В матеріалах справи відсутні докази того, що договір визнавався недійсним в судовому порядку.

Так, жодна із сторін письмово не виявила бажання припинити дію договору. Відтак, договір підряду №Г-87 від 21.09.2023 був чинним на час виникнення спірних правовідносин.

Сторони підписали Додаток №1 (протокол погодження договірної ціни на виконання робіт по об`єкту) до договору, Додаток №2 (календарний графік виконання робіт) до договору, Додаток №3 (план фінансування) до договору (а.с. 62-64 том 1).

23.09.2023 між сторонами підписано акт прийому-передачі частини нежитлового приміщення, загальною площею 36,4м2 першого поверху гуртожитку №1 літера "А" багатофункціонального будинку інв. №10300000, згідно договору підряду від 21.09.2023 року №Г-87 "Капітальний ремонт частини приміщень будівлі гуртожитку №1, саме фельдшерського пункту державної установи "Водянська виправна колонія (№ 146) " за адресою: АДРЕСА_1 " (а.с. 65 том 1).

06.10.2023 між сторонами підписано Угоду про співпрацю № Г-91 (далі - угода).

Угода про співпрацю між установою та ФОП укладається з метою залучення засуджених, які відбувають кримінальне покарання в Установі до суспільно корисної праці та з метою виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 22.04.1999р. №653 "Про заходи по забезпеченню діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України" (далі - Постанова №653) (пункт 1.1 угоди).

Між позивачем та залученими до робіт засудженими особами були укладені цивільно-правові договори, а саме:

- між позивачем та Липка Юрієм Олександровичем був укладений цивільно-правовий договір №1 від 06.10.2023 та Акт приймання-здачі послуг №1 від 25.10.2023. Вартість послуг за цим договором складає 5840,99грн;

- між позивачем та ОСОБА_1 був укладений цивільно-правовий договір №2 від 06.10.2023 та Акт приймання-здачі послуг №1 від 25.10.2023. Вартість послуг за цим договором складає 4968,94грн;

- між позивачем та ОСОБА_2 був укладений цивільно-правовий договір №3 від 06.10.2023 та Акт приймання-здачі послуг №1 від 25.10.2023. Вартість послуг за цим договором складає 4968,94грн;

- між позивачем та ОСОБА_3 був укладений цивільно-правовий договір №4 від 06.10.2023 та Акт приймання-здачі послуг №1 від 25.10.2023. Вартість послуг за цим договором складає 4968,94грн (а.с. 70-86 том 1).

Всього за Актами виконаних робіт від 25.10.2023 вартість наданих послуг складає 20747,81грн.

Зазначені кошти були сплачені позивачем в повному обсязі, що підтверджується відповідними платіжними інструкціями (а.с. 86-89 том 1).

Між позивачем та залученими до робіт засудженими особами були укладені цивільно-правові договори, а саме:

- між позивачем та ОСОБА_4 був укладений цивільно-правовий договір №1 від 26.10.2023 та Акт приймання-здачі послуг №5/06.12 від 06.12.2023. Вартість послуг за цим договором складає 7295,65грн;

- між позивачем та ОСОБА_5 був укладений цивільно-правовий договір №2 від 26.10.2023 та Акт приймання-здачі послуг №3/06.12 від 06.12.2023. Вартість послуг за цим договором складає 5206,21грн;

- між позивачем та ОСОБА_3 був укладений цивільно-правовий договір №2 від 26.10.2023 та Акт приймання-здачі послуг №4/06.12 від 06.12.2023. Вартість послуг за цим договором складає 5206,21грн;

- між позивачем та ОСОБА_2 був укладений цивільно-правовий договір №2 від 26.10.2023 та Акт приймання-здачі послуг №2/06.12 від 06.12.2023. Вартість послуг за цим договором складає 5206,21грн.

- між позивачем та ОСОБА_1 був укладений цивільно-правовий договір №2 від 26.10.2023 та Акт приймання-здачі послуг №1/06.12 від 06.12.2023. Вартість послуг за цим договором складає 5206,21грн (а.с. 93-107 том 1).

Всього за Актами виконаних робіт від 06.12.2023 вартість наданих послуг складає 28120,49грн.

Зазначені кошти були сплачені позивачем в повному обсязі, що підтверджується відповідними платіжними інструкціями (а.с. 108-111 том 1).

Позивач зазначає, що на виконання умов договору він виконав роботи на загальну суму 411022,80грн, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат:

- акт приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2023 року №1 від 04.12.2023 на суму 225635,02грн;

- довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат до акту №1 від 04.12.2023 на суму 225635,02грн;

- акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2023 року №2 на суму 118206,51грн;

- довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2023 року на суму 120291,20грн;

- акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2023 року №01-03д на суму 58565,38грн;

- довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат до акту №01-03д за грудень 2023 року на суму 58565,38грн (а.с. 180-187, 195-202, 212-218 том 1).

Господарський суд зазначає, що лише акт приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2023 року №1 від 04.12.2023 на суму 225635,02грн підписаний обома сторонами, а інші акти приймання виконаних будівельних робіт містять підпис лише позивача.

19.12.2023 на адресу позивача надійшов лист №146/6-1645 від 19.12.2023 з повідомленням по те, що виникла необхідність у призупиненні робіт згідно договору №Г-87 від 21.09.2023 для перевірки відповідності виконання робіт згідно проектно-кошторисної документації, законодавчих, нормативно-правових актів та вимог з охорони праці у зв`язку зі зміною керівника установи (а.с. 233 том 2).

20.12.2023 відповідач повідомив позивача листом №146/10-1667 від 20.12.2023 про призупинення виконання договору підряду у зв`язку з порушенням умов договору та на підставі статті 849 Цивільного коксу України та підпункту "б" пункту 14.1 договору (а.с. 234, 235 том 2).

Як зазначає позивач, відповідач за виконані роботи не розрахувався, у зв`язку з чим, заборгованість останнього склала 411022,80грн.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем було направлено претензію за Вих.№1 від 10.01.2024 про сплату заборгованості та акт звірки взаємних розрахунків, однак, на момент звернення до суду з позовною заявою, вимоги не задоволені та заборгованість відповідачем не погашена (а.с. 236, 237 том 1).

17.01.2024 листом №146/10-140 Державна установа "Водянська виправна колонія (№146)" повідомила підрядника про розірвання договору підряду №Г-87 від 21.09.2023 в односторонньому порядку на підставі частини четвертої статті 849 Цивільного кодексу України та пункту 14.1 договору (а.с. 238 том 1).

Несплата відповідачем позивачу за виконані роботи і стала причиною звернення позивача до суду.

Предметом розгляду у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача основної заборгованості, трьох відсотків річних та інфляційних втрат.

Предметом доказування у даній справі є обставини укладення договору про надання послуг, строк його дії, строк оплати, виконання підрядником робіт, докази оплати, наявність/відсутність для стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статті 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з частиною першою статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до частини першої статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта (частина друга статті 875 Цивільного кодексу України).

Приписами частини четвертої статті 879 Цивільного кодексу України визначено, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

За змістом частини першої статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з частиною першою статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (частина перша статті 611 Цивільного кодексу України).

Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним.

У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

В матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо наявності заперечень відповідача стосовно обсягів, строку, вартості та якості виконаних робіт за актом №1 від 04.12.2023.

Враховуючи визначений контрагентами у пункті 3.1 договору порядок оплати за виконані роботи, суд зазначає, що строк оплати є таким, що настав 04.01.2024 за актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2023 року №1 від 04.12.2023 на суму 225635,02грн.

Щодо виконаних робіт, які позивач підтверджує актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2023 року №2 на суму 118206,51грн, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2023 року на суму 120291,20грн, актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2023 року №01-03д на суму 58565,38грн та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат до акту №01-03д за грудень 2023 року на суму 58565,38грн, які підписані позивачем одноособово, господарський суд зазначає, що між сторонами існує спір стосовно обсягів, строку, вартості та якості виконаних робіт.

У висновку судового експерта №2789-24 від 26.03.2026 (а.с. 196-215 том 3) зазначено, що відповідність виконаних робіт за договором підряду №Г-87 від 21.09.2023 «Капітальний ремонт частини приміщень будівлі гуртожитку №1, а саме фельдшерського пункту державної установи «Водянська виправна колонія (№146)» за адресою: вул. Молодіжна, 33, с. Водяне, Криворізький район, Дніпропетровська область", експерту не надається за можливе у зв`язку з тим, що на момент дослідження в приміщенні фельдшерського пункту були проведені демонтажні роботи всього оздоблення, яке відображено в актах виконаних робіт №1 за листопад 2023, № 2 за грудень 2023, №01-03д за грудень 2023. Експертом вартість виконаних робіт за договором підряду №Г-87 від 21.09.2023 прийнята в сумі 402406,91грн.

Також, експертом зазначено, що на момент дослідження підтвердити об`єми виконаних робіт, які відображені в актах виконаних робіт №1 за 04 листопада 2023, №2 за грудень 2023, №01-03д за грудень 2023, не надається за можливе.".

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами частини першої статті 73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

При цьому, відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно частини четвертої зазначеної статті Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018р. у справі №910/18036/17, від 23.10.2019р. у справі №917/1307/18, від 18.11.2019р. у справі №902/761/18, від 04.12.2019р. у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020р. у справі №129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19).

Так, суд зазначає про те, що згідно з частинами першою, другою статті 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Статтею 104 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статті 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Системний аналіз змісту вказаних норм процесуального законодавства свідчить, що висновок експерта є рівноцінним засобом доказування у справі, наряду з іншими письмовими, речовими і електронними доказами, а оцінка його, як доказу, здійснюється судом у сукупності з іншими залученими до справи доказами за загальним правилом статті 86 Господарського процесуального кодексу України. Такий правовий висновок, який є загальним алгоритмом судового розгляду спору, викладений у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №910/21067/17 та у постанові від 15.06.2021 у справі №916/2479/17.

Враховуючи зазначене, висновок експерта №2789-24 від 26.03.2026 не може розглядатися як самостійна та достатня підстава для задоволення позовних вимог, оскільки він не підтверджує фактичний обсяг, вартість та належне виконання спірних робіт відповідачем саме за актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2023 року №2 на суму 118206,51грн, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2023 року на суму 120291,20грн, актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2023 року №01-03д на суму 58565,38грн та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат до акту №01-03д за грудень 2023 року на суму 58565,38грн, які підписані позивачем одноособово.

Змагальність сторін є одним з основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, що входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України).

Належність доказів це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об`єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.06.2019 у справі №910/4055/18, від 16.04.2019 у справі №925/2301/14).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (стаття78 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від стандарту "достатність доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування важливим є надання для підтвердження певної обставини таких доказів, які зможуть переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Тлумачення змісту статті 79 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що ця стаття покладає на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були. Аналогічний висновок Верховного Суду викладений у постанові від 16.02.2021 у справі №927/645/19.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 20.08.2020 у справі №914/1680/18).

Аналогічний стандарт доказування застосований також Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.

Зазначений підхід узгоджується і з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на усі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж.К. та інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголосив, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи є вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

З урахуванням викладеного, господарський суд констатує, що матеріалами справи не підтверджується виконання робіт позивачем та понесення ним додаткових витрат на загальну 185387,78грн, за актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2023 року №2 на суму 118206,51грн, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2023 року на суму 120291,20грн, актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2023 року №01-03д на суму 58565,38грн та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат до акту №01-03д за грудень 2023 року на суму 58565,38грн.

Таким чином, підтвердженими є лише виконані роботи за актом за листопад 2023 №1 від 04.12.2023 на суму 225635,02грн.

Будь-яких доказів своєчасної оплати заборгованості у сумі 225635,02грн відповідачем згідно з положеннями статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України під час розгляду справи не надано, а судом таких обставин не встановлено.

Окрім вимоги про стягнення заборгованості за виконані роботи позивач просить стягнути з відповідача три відсотки річних в загальній сумі 20813,00грн за загальний період з 03.01.2024 по 18.05.2026 та інфляційні втрати в загальному розмірі 107183,88грн за період з січня 2024 року по квітень 2026 року (зворотня сторінка аркушу 190 зворотня сторінка аркушу 194 том 4).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку трьох відсотків річних та інфляційних втрат судом встановлено, що позивачем не враховано наступне.

Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

З огляду на викладене, з урахуванням дати виникнення у відповідача грошового зобов`язання перед позивачем у сумі 225635,02грн за актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2023 року №1 від 04.12.2023, правомірними є позовні вимоги про стягнення з відповідача трьох річних у сумі 16041,87грн за період з 04.01.2024 по 18.05.2026 та інфляційних втрат у сумі 60465,51грн за період з січня 2024 року по квітень 2026 року.

За таких обставин законними й обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у загальній сумі 302142,40грн, з якої: 225635,02грн - основного боргу, 60465,51грн - інфляційних втрат, 16041,87грн - трьох відсотків річних.

Стосовно інших доводів сторін суд зазначає наступне.

Враховуючи положення частини першої статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №№ 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 (заява №4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи позивача і відповідача та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень позивача і відповідача судом враховуються, оскільки не спростовують наведених вище висновків.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (частина перша статті 124 Господарського процесуального кодексу України).

У позовній заяві позивач у справі попередньо визначив витрати на професійну правничу допомогу у сумі 31800,00грн. Загалом заявлено до стягнення 47850,00грн.

Відповідно до частин першої - третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України відсутність клопотання учасника справи про зменшення витрат на професійну правничу допомогу не звільняє суд від необхідності при вирішенні питання про розподіл судових витрат враховувати:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Вирішуючи питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

На підтвердження витрат на послуги адвоката позивачем надані копії договору про надання правової допомоги від №08-03/24 від 08.03.2024, ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АЕ №1282086 від 29.04.2024, акту виконаних робіт №2 від 05.04.2024, платіжної інструкції №40 від 12.03.2024 на суму 15900,00грн, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДП №4265, акту виконаних робіт №3 від 18.05.2026, платіжної інструкції №46 від 30.05.2026 на суму 16050,00грн (а.с. 1-6 том 3, а.с. 202, 221 том 4).

Докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу подані позивачем до суду в межах передбаченого законом строку.

Разом з цим, здійснюючи аналіз заявленої позивачем до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу у контексті зазначених правових критеріїв, суд приймає до уваги також статтю 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з якою гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності є:

1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;

4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;

5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;

6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;

7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань;

9) захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв`язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Відтак, з огляду на викладене, керуючись передбаченим статтею 2 Господарського процесуального кодексу України завданням щодо справедливого вирішення судом спорів та встановленими статтею 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства, серед яких справедливість, добросовісність та розумність, розумним розміром витрат на професійну правничу допомогу в межах справи, що розглядається, суд вважає 47850,00грн.

Також, позивач просить суд покласти на відповідача 46648,80грн витрат на оплату проведення судової будівельно-технічної експертизи.

Судом встановлено, що за проведення експертного дослідження позивачем сплачено 46648,80грн, що підтверджується платіжною інструкцією №4 від 26.03.2025 (а.с. 171 том 1).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків (частини третя, сьома статті 98 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Згідно з частиною другою статті 123 Господарського процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України у разі часткового задоволення позову всі судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин стягненню на користь позивача підлягають 4532,14грн витрат по сплаті судового збору, 26821,87грн витрат на професійну правничу допомогу та 26709,09грн витрат на проведення експертизи.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77 79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Кіцманюка Юрія Миколайовича до Державної установи "Водянська виправна колонія (№146)" про стягнення заборгованості (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) в загальному розмірі 539019,68грн, з якої: 411022,80грн основного боргу, 107183,88грн інфляційних втрат, 20813,00грн трьох відсотків річних задовольнити частково.

Стягнути з Державної установи "Водянська виправна колонія (№146)" (53734, Дніпропетровська обл., Криворізький р-н, с. Водяне, Гречаноподівська ТГ, вул. Молодіжна, буд. 33; ідентифікаційний код 14316876) на користь Фізичної особи-підприємця Кіцманюка Юрія Миколайовича ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 225635,02грн - основного боргу, 60465,51грн - інфляційних втрат, 16041,87грн - трьох відсотків річних, 4532,14грн - витрат по сплаті судового збору, 26821,87грн - витрат професійну правничу допомогу та 26709,09грн - витрат на проведення судової експертизи.

Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з Державної установи "Водянська виправна колонія (№146)" на користь Фізичної особи-підприємця Кіцманюка Юрія Миколайовича 185387,78грн - основного боргу, 46718,37грн - інфляційних втрат, 4771,13грн - трьох відсотків річних.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 22.06.2026.

Суддя В.О. Татарчук