Ухвала суду № 137644635, 24.06.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 24.06.2026Справа № 554/2930/16-к Провадження № 1-кс/554/8413/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2026 року Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_3 про відвід слідчому судді Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_4 від розгляду скарги представника ОСББ «Полтава-Ляхова, 12-А» ОСОБА_3 на бездіяльність керівника Полтавської окружної прокуратури,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Шевченківського районного суду м.Полтави перебувають матеріали скарги представника ОСББ «Полтава-Ляхова, 12-А» ОСОБА_3 на бездіяльність керівника Полтавської окружної прокуратури.

Згідно протоколу повторного автоматизованого визначення слідчого судді від 18.06.2026 року скаргу передано слідчому судді Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_4 .

Ухвалою слідчого судді ОСОБА_4 від 18.06.2026 року призначено судове засідання для вирішення питання про можливість відкриття провадження за скаргою.

19.06.2026 року до суду від представника ОСББ «Полтава-Ляхова, 12-А» ОСОБА_3 надійшов відвід слідчому судді ОСОБА_4 від розгляду скарги. Відвід вмотивований тим, що між суддею ОСОБА_4 та заявником існує тривалий публічний конфлікт, який підтверджується рішеннями Вищої ради правосуддя та Етичної ради. Вважає, що наявні обставини, передбачені п.4 ч.1 ст. 75 КПК України, а тому в будь-якого об`єктивного стороннього спостерігача можуть виникнути обґрунтовані сумніви щодо здатності судді здійснювати розгляд даної скарги без особистої зацікавленості, упередженості або впливу попереднього конфлікту між сторонами.

У судове засідання ОСОБА_3 , слідчий суддя ОСОБА_4 та прокурор не з`явились, про причини неявки суд не повідомляли.

Відповідно до ч.4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

За таких обставин фіксування судового засідання технічним засобом не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Частиною 1 статті 21 КПК України визначено, що кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Відповідно до ст. 75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

Згідно ч.5 ст. 80 КПК України, відвід повинен бути вмотивованим.

Відповідно до ч.1 ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.

Об`єктивну складову категорії «безсторонній суд» ЄСПЛ визначив у справі «Фей проти Австрії», зазначивши, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів у тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

У Рішенні Європейського суду з прав людини «Олександр Волков проти України» від 09.04.2013 (заява № 21722/11) зазначається, що як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (п. 104).

Щодо суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі «Білуха проти України», п. 49, 50). Тест об`єктивності передбачає встановлення того, чи наявні доказані факти, які можуть викликати сумніви у неупередженості (рішення у справі «Кастільо Альгар проти Іспанії», п. 45). При цьому, при визначенні наявності законних підстав сумніватися у безсторонності певного судді, позиція особи, яка заявляє відвід, має важливе, але не вирішальне значення, вирішальним є те, чи є відповідні побоювання виправданими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії», п. 44).

Таким чином, особиста безсторонність судді презюмується, доки не встановлена на підставі доказів наявність виправданих побоювань щодо неупередженості судді. Статтею 10 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХX чергового з`їзду суддів України від 18.09.2024, визначено, що суддя повинен виконувати обов`язки судді безсторонньо і неупереджено.

Як вбачається зі змісту заяви про відвід, на думку заявника, підставою відводу є наявність тривалого публічного конфлікту між суддею ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . На підтвердження наявності конфлікту заявник надав: копію рішення ВРП від 12.07.2021 року про відмову у притягненні судді ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності за скаргою ОСОБА_3 ; копію рішення Етичної ради від 23.06.2022 року №15; копію ухвали ВРП від 25.05.2026 року про відкриття дисциплінарної справи за скаргою ОСОБА_3 відносно судді ОСОБА_4 .

Сам по собі факт наявності відкритої дисциплінарної справи відносно судді Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_4 за скаргою заявника, а також раніше розглянутих ВРП скарг ОСОБА_3 відносно судді, не свідчить про наявність у судді ОСОБА_4 заінтересованості у результатах розгляду даної скарги та не може автоматично свідчити про її упередженість чи мати безпосередній вплив на результат її розгляду по суті.

Водночас слід врахувати той факт, що обов`язок суду забезпечити не лише фактичну безсторонність судді, а й усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів та у неупередженості суду з боку учасників справи та з боку стороннього спостерігача. Довіра до суду є складовою права на справедливий судовий розгляд та необхідною умовою реалізації принципів змагальності й рівності сторін.

Інститут відводу є однією з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Відвід дозволяє виключити найменшу підозру в зацікавленості судді в результатах розгляду конкретної справи, навіть якщо насправді такої зацікавленості немає, оскільки пріоритетною тут є суспільна довіра до суду. Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді під час розгляду справи, а мета відводу запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Суд наголошує, що підставою для відводу у цьому випадку є не формальний факт наявності відкритої дисциплінарної справи відносно судді, а сукупність конкретних обставин, які потенційно можуть поставити під сумнів довіру сторін до суду та дотримання принципу змагальності сторін, що є несумісним із гарантіями справедливого судового розгляду, передбаченими КПК України.

Такий підхід узгоджується з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої правосуддя повинно не лише здійснюватися неупереджено, а й виглядати неупередженим в очах учасників процесу та суспільства в цілому.

Враховуючи викладене, з метою усунення будь-яких припущень та сумнівів стороннього спостерігача щодо браку безсторонності при прийнятті рішень слідчим суддею, з метою підвищення довіри суспільства до суду, заява про відвід підлягає задоволенню та виключає, згідно до п.4 ч.1 ст. 75 КПК України, участь слідчого судді ОСОБА_4 у розгляді скарги.

Керуючись ст.ст. 75, 80-82, 369, 371-372, 376 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву про відвід задовольнити.

Відвести слідчого суддю ОСОБА_4 від розгляду скарги представника ОСББ «Полтава-Ляхова, 12-А» ОСОБА_3 на бездіяльність керівника Полтавської окружної прокуратури.

Справу №554/2930/26, провадження №1-кс/554/114/2026 за скаргою представника ОСББ «Полтава-Ляхова, 12-А» ОСОБА_3 на бездіяльність керівника Полтавської окружної прокуратури передати до канцелярії суду для повторного автоматизованого визначення слідчого судді в порядку ст. 35 КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1