Єдиний державний реєстр судових рішень КОПІЯ
Єдиний унікальний номер справи 686/6991/26
Провадження № 2-678-397/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2026 року селище Летичів
Летичівський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого - судді Лазаренка А. В.,
за участю секретаря судового засідання Непийвода Л. Д.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду селище Летичів цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
24 квітня 2026 року до суду за підсудністю на підставі ухвали Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 березня 2026 року надійшла позовна заява про стягнення заборгованості за кредитним договором, за змістом якої 25 жовтня 2021 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 уклали в електронній формі договір про споживчий кредит №4972678.
На підставі ряду договорів факторингу, товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» отримало права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №4972678.
Станом на сьогодні заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв`язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №4972678 від 10 березня 2026 року, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 16 350,00 грн, з яких:
- Заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 5000,00 грн.
- Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 11 350,00 грн.
- Заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0.00 грн.
- Заборгованість за пенею та/або штрафами - 0.00 грн.
- Заборгованість за комісіями - 0,00 грн.
- Інфляційні збитки - 0.00 грн.
- Нараховані 3% річних -0.00 грн.
Окрім того, просить стягнути з боржника понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2662,40 грн. та на правову допомогу у розмірі 9 000,00 грн.
27 квітня 2026 року ухвалою Летичівського районного суду Хмельницької області позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі.
У позовній заяві представник позивача просить справу розглядати у їхню відсутність.
Відповідач будучи неодноразово належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, також в порядку ч.11 ст.128 ЦПК України, через офіційний веб-сайт судової влади України Летичівського районного суду Хмельницької області а також шляхом направлення рекомендованих повісток з повідомленням про їх вручення, у судове засідання не з`явився, заяв або клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило, відзив на позовну заяву не подав.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
За змістом ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Як зазначено у ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
В ч. 1 ст. 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
За змістом ст.ст. 626, 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як зазначено у ч. 1 ст. 1048 ЦК України, норми якої в силу ч. 2 ст. 1054 ЦК України поширюються на кредитні відносини, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
За приписами ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
В силу ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1). Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ч. 2).
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що кредитний договір є двосторонньою угодою і має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами, кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит (певну грошову суму) та набуває право вимоги на повернення наданих грошових коштів і сплати процентів, а позичальник несе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту і сплати процентів.
Тобто, кредитний договір є відплатним, тому позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі (п. 5); електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6).
Як зазначено у ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (ч. 1). Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. (ч. 3). Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч. 6). Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (абз. 1 ч. 12).
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Таким чином, у ЦК України встановлена можливість замінити кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги новому кредитору, вчинивши відповідний правочин у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким відступається.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (провадження № 12-1гс21, пункт 38) навела такі ознаки, що притаманні договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) зобов`язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.
Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Судом встановлено, що 25 жовтня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №4972678 відповідно до умов якого, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором (п.1.2); сума кредиту (загальний розмір) складає: 5000 грн. Тип кредиту - кредит (1.3); строк кредиту 30 днів, детальні терміни повернення кредиту, визначенні в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком №1 до цього договору (п.1.4); Графік платежів розраховується за зниженою процентною ставкою, виходячи з припущення, що Споживач виконує свої обов`язки на умовах та у строки, визначенні в договорі. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в розділі 4 договору. Тип процентної ставки фіксована. Стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 договору., якщо не виконанні умови для застосування зниженої процентної ставки.; мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби (п.1.6); орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає 24079,41% річних (п.1.7.1) за зниженою процентною ставкою 3.71%; річних (п.1.7.2); орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає 7 850 грн. (п.1.8.1), за зниженою ставкою 5015 грн.
Відповідно до умов р.2 договору: кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої наданні Споживачем Товариству з метою отримання кредиту. шляхом перерахування коштів протягом трьох робочих( банківськи) днів.; Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту( загального розміру) за реквізитами, згідно п.2.1.Договору; кредит вважається погашеним в день отримання товариством коштів в погашення заборгованості за кредитом. Відповідно до р.4 Строк кредиту може бути продовжено. Договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором - С192992.
У відповідності до наявного в матеріалах справи додатку №1 до договору про надання споживчого кредиту №4972678 Товариство з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 погодили графік платежів.
Відповідно до паспорту споживчого кредиту від 25 жовтня 2021 року, підписаного ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором сума/ліміт кредиту 5000 грн.; строк кредитування 30 днів з можливістю пролонгації та авто пролонгації відповідно до умов договору; стандартна процентна ставка 693,50% річних (1,90% в день), знижена процентна ставка відсотків річних: 3,65% річних.
10 лютого 2023 року ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ СІТІ ФІНАНС» укладено договір факторингу №ФК 10-02/23 у відповідності до умов якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ СІТІ ФІНАНС» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит№ 4972678. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №ФК 10-02/23 наявне прізвище ОСОБА_1 і договір №4972678.
07 листопада 2025 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ СІТІ ФІНАНС» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено договір факторингу №07-11/25 у відповідності до умов якого позивач набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит№ 4972678. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №ФК 10-02/23 наявне прізвище ОСОБА_1 і договір №4972678.
Представник позивача зазначив, що загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором №4972678 від 25 жовтня 2021 року, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 16 350 грн., яка складається з: 5 000 грн. - тіло кредиту, 11 350 грн. - проценти на дату відступлення права вимоги.
У той же час, як вбачається з підписаного сторонами договору про споживчий кредит №4972678, так і з графіку платежів за договором, сума кредиту становить 5 000 грн., сума процентів за користування кредитом 15 грн. за зниженою процентною ставкою або 2 850 грн. за стандартною процентною ставкою.
У подальшому, за відсутності волевиявлення позичальника на продовження дії договору позивач з 25.11.2021 по 22.02.2022 продовжував нараховувати відсотки, застосовуючи стандартну процентну ставку 1,90% на день.
При вирішенні даного спору у частині визначення суми заборгованості за процентами суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 28.03.2018 у справі №444/9519/12, згідно з якою після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Зобов`язання, у тому числі й ті, що виникли на підставі договору, припиняються на підставах, встановлених главою 50 ЦК, зокрема сплином строку, на який воно було надано.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16, відповідно до якої після спливу строку кредитування припиняється право нараховувати проценти за кредитом.
Таким чином, норми договору про надання споживчого кредиту №4972678 від 25 жовтня 2021 року в частині продовження нарахування процентів протягом 90-та днів після спливу строку кредитування є протиправним встановленням додаткової фінансової відповідальності позичальника у вигляді нарахування процентів за межами строку кредитування, оскільки такі умови договору лише припускають волевиявлення відповідача на зміну істотних умов кредитування у майбутньому.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що після закінчення строку кредитування за договором про надання споживчого кредиту №4972678 від 25 жовтня 2021 року, тобто після 24.11.2021, проценти за користування кредитом за ставкою, передбаченою договором, не можуть нараховуватись. Після спливу строку кредитування відповідач, який прострочив виконання грошового зобов`язання, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У відповідності до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України позивач належними і допустимими доказами довів правомірність своїх вимог, водночас відповідач не надав доказів, які спростовують твердження позивача, що є його процесуальним обов`язком, тому позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню, однак частково з вказаних в мотивувальній частині рішення суду підстав.
СУДОВІ ВИТРАТИ
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша друга статті 133 ЦПК України).
Згідно ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1). До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3).
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано суду копії договору про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02 липня 2024 року, укладеного між позивачем та адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС», прайс-листа АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС», заявки на надання юридичної допомоги № 2606 від 01 січня 2026 року, витягу з акта № 27 про надання юридичної допомоги від 30 січня 2026 року.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Ціна позову - 16 350,00 грн., а позов підлягає задоволенню частково на загальну суму 7 850 грн., тобто на 48,00% (7 850/ 13 350 * 100).
Тому з відповідача на користь позивача ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» необхідно стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 320,00 грн. (9 000,00 * 48,00 / 100).
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як зазначено у ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Так, позивачем подано позовну заяву через систему «Електронний суд», тому й сплачено судовий збір за її подання із застосуванням коефіцієнта 0,8.
Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2 662,40 грн.
Отже, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог - в розмірі 1 277,95 грн. (2662,40 * 48,00 / 100).
Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 10, 12, 13, 43, 49, 76-83, 89, 128, 141, 247, 258-259, 263-265, 272-273, 280-284, 351-355 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за Договором №4972678 від 25 жовтня 2021 року у розмірі 7 850 грн з яких заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 5 000,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами - 2 850,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 320 грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» судовий збір в розмірі 1 277 грн. 95 коп.
В решті позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте Летичівським районним судом Хмельницької області за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
УЧАСНИКИ СПРАВИ:
ПОЗИВАЧ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», місцезнаходження: вул. Гедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, м. Київ, поштовий індекс 03150, код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 42640371, тел. (+38093) 261-01-99, електронна пошта: office@factoringp.ua, наявний електронний кабінет.
ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , відсутній електронний кабінет.
Суддя підпис А. В. Лазаренко
Суддя А. В. Лазаренко
Судове рішення № 137641082, Летичівський районний суд Хмельницької області було прийнято 22.06.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 686/6991/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: