Ухвала суду № 137639979, 24.06.2026, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/6399/25

УХВАЛА

"24" червня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючої - судді Булкат М.С.,

за участю: секретаря судового засідання Соколенко Д. К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вознесенську заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» про виправлення описки у виконавчому листі у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "Бізнес позика" звернулося в суд з позовом про стягнення заборгованості, вказуючи на те, що 27 вересня 2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 481843-КС-004 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

ТОВ «Бізнес позика» 27 вересня 2024 року направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 481843-КС-004 про надання кредиту

15 квітня 2026 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області ухвалив заочне рішення про задоволення позовних вимог.

На підставі рішення, яке набрало законної сили, ТОВ «Бізнес Позика» було видано виконавчий лист.

15 червня 2026 року через систему «Електронний суд» ТОВ «Бізнес Позика» звернулося до суду із заявою про виправлення помилки у виконавчому листі в частині зазначення імені боржника ОСОБА_1 , а саме « ОСОБА_2 » замість неправильного « ОСОБА_3 ».

Ухвалою 24 червня 2026 року вже було виправлено описку за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» у заочного рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 15 квітня 2026 року у цивільній справі №473/6399/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором помилку, зазначивши правильно ім`я боржника « ОСОБА_1 » замість неправильного « ОСОБА_1 ».

В судове засідання представник ТОВ «Бізнес Позика» та Ясинецькою-Міндрул А. Є. не з`явилися.

Суд, розглянувши заяву, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про відмову заявнику, виходячи з такого.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала.

Питання про внесення виправлень може бути вирішено судом, що ухвалив рішення, як із власної ініціативи, так і за заявою осіб, які беруть участь у справі, і незалежно від того, чи виконано рішення, але в межах установленого законом строку, протягом якого воно може бути пред`явлено до примусового виконання.

Внесення виправлень у судове рішення, яке не підлягає примусовому виконанню, строком не обмежено.

Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу.

Арифметична помилка - це помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв`язку із використанням несправної техніки.

Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення.

Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.

Відповідно частин 1, 2 ст. 182 ЦПК України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення викладені у статті 183 ЦПК України.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.183 ЦПК України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення).

Суд зауважує, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (вимоги частини другої статті 2 ЦПК України).

Одним із основних засад (принципів) цивільного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункт 11 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Вимогами пунктів 1, 2 частини другої статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, а також сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Досягнення зазначених завдань та принципів у цивільному судочинстві ускладняється існуванням такого явища, як зловживання процесуальними правами учасником цивільної справи.

У ЦПК України не визначено поняття зловживання процесуальними правами в цивільному судочинстві. Однак зазначається, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України). У зазначених нормах висвітлюється суть принципу неприпустимості зловживання процесуальними правами.

Під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ, необґрунтованого перевантаження роботи суду (постанова Верховного Суду від 03 березня 2021 року у справі № 761/27076/19, провадження № 61-14448св20).

Така позиція Верховного Суду є сталою та послідовною.

Суд зауважує, що у цій справі вже було виправлено описку за заявою представника позивача ТОВ «Бізнес Позика» ухвалою 24 червня 2026 року.

У зв`язку із вище викладеним, суд зазначає, що безпідставні подання до Суду заяв/клопотань про виправлення описки та/або про роз`яснення судового рішення суду одним учасником справи впливає на час розгляду спору у цій справі по суті, що може вплинути на права інших учасників цієї справи.

Вимогами частини четвертої статті 44 ЦПК України встановлено, що суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Відповідно до вимог частини першої статті 143 ЦПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Згідно із частиною першою статті 144 ЦПК України заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) привід; 5) штраф.

Указане підлягає врахуванню учасниками справи під час реалізації ними своїх прав та забезпечення завдань і принципів цивільного судочинства.

Керуючись статтею 269 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» про виправлення описки у виконавчому листі у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 15 червня 2026 року відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя М. С. Булкат