Рішення № 137639562, 18.06.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/2774/26

Провадження №: 2/336/2689/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Коваленко П.Л. за участю секретаря судового засідання Цвєткової Т.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Коллект Центр» звернулося до суду із вказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитними договорами.

В обґрунтуванні позовних вимог зазначає, що 20.04.2021 між ТОВ «Служба Миттєвого Кредитування» та ОСОБА_1 був укладений Договір № 2111063012216, відповідно до якого відповідачка отримала кредитні кошти у розмірі 5900,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил. Договір укладено строком на один рік (п. 1.9) договору. Проценти за користування кредитними коштами нараховуються у відповідності до п. 1.4 цього договору.

Крім того, 20.04.2021 між ТОВ «Служба Миттєвого Кредитування» та ОСОБА_1 був укладений Договір № 2111063109398, відповідно до якого відповідачка отримала кредитні кошти у розмірі 2600,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил. Договір укладено строком на один рік (п. 1.9) договору. Проценти за користування кредитними коштами нараховуються у відповідності до п. 1.4 цього договору. Договір укладено шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідно до правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.

01.12.2021 було укладено договір № 1-12 відповідно до якого ТОВ «Служба Миттєвого Кредитування» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договорами № 2111063012216 та № 2111063109398 від 20.04.2021, які укладено з ОСОБА_1

10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ "Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договорами № 2111063012216 та № 2111063109398 від 20.04.2021, які укладено з ОСОБА_1 .

Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом грошової вимоги до відповідачки, яка взяті на себе зобов`язання за кредитними договорами не виконувала, у зв`язку з чим допустила на дату відступлення прав вимоги виникнення заборгованості за договорами у загальній сумі 155 788,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 8500,00 грн., заборгованість за процентами 147 288,00 грн. Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитними договорами у розмірі 92 433,80 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту 8500,00 гривень, заборгованість за відсотками 83 933,80 гривень.

Крім того, представник позивача просить стягнути з відповідачки суму сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн.

Ухвалою судді від 13.04.2026 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, просив справу розглядати без його участі, проти винесення заочного рішення суду не заперечував, про що зазначив у прохальній частині позову.

Відповідачка до суду не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомила, правом на подання відзиву не скористалась.

Суд ухвалив постановити заочне рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів, що відповідає положенням ч. 4 ст. 223 та ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

В силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Всебічно дослідивши обставини справи, надані письмові докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.

Судом встановлено, що 20.04.2021 між ТОВ «Служба Миттєвого Кредитування» та ОСОБА_1 був укладений Договір № 2111063012216, відповідно до якого відповідачка отримала кредитні кошти у розмірі 5900,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил. Договір укладено строком на один рік (п. 1.9) договору. Проценти за користування кредитними коштами нараховуються у відповідності до п. 1.4 цього договору.

Крім того, 20.04.2021 між ТОВ «Служба Миттєвого Кредитування» та ОСОБА_1 був укладений Договір № 2111063109398, відповідно до якого відповідачка отримала кредитні кошти у розмірі 2600,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил. Договір укладено строком на один рік (п. 1.9) договору. Проценти за користування кредитними коштами нараховуються у відповідності до п. 1.4 цього договору. Договір укладено шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідно до правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.

Судом також досліджені паспорти споживчих кредитів №2111063012216 та № 2111063109398 від 20.04.2021, які дублюють істотні умови кредитного договору, щодо розміру кредиту, строку кредитування, тощо, а також офіційні правила програми лояльності ТОВ «Служба Миттєвого Кредитування» для споживачів.

Кредитний договір №2111063012216 від 20.04.2021 укладений в електронному вигляді та підписаний відповідачкою ОСОБА_1 шляхом введення одноразового ідентифікатора «L7».

Кредитний договір №2111063109398 від 20.04.2021 укладений в електронному вигляді та підписаний відповідачкою ОСОБА_1 шляхом введення одноразового ідентифікатора «D3».

Відповідачці 20.04.2021 надані кредитні кошти у безготівковій формі в розмірі 5900,00 грн. та 2600,00 грн. шляхом їх перерахування на розрахунковий рахунок за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , що підтверджується довіками, наданими ТОВ ФК «ВЕР ФОР ПЕЙ».

Однак, в подальшому свої зобов`язання за договорами відповідачка виконувала неналежним чином, у зв`язку із чим станом на 30.11.2021 утворилась заборгованість у загальній сумі 155 788,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 8500,00 грн., заборгованість за процентами 147 288,00 грн. Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитними договорами у розмірі 92 433,80 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту 8500,00 гривень, заборгованість за відсотками 83 933,80 гривень.

01.12.2021 було укладено договір № 1-12 відповідно до якого ТОВ «Служба Миттєвого Кредитування» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договорами № 2111063012216 та № 2111063109398 від 20.04.2021, які укладено з ОСОБА_1

10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ "Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договорами № 2111063012216 та № 2111063109398 від 20.04.2021, які укладено з ОСОБА_1 .

Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом грошової вимоги до відповідачки, яка взяті на себе зобов`язання за кредитними договорами не виконувала, у зв`язку з чим допустила на дату відступлення прав вимоги виникнення заборгованості.

Заборгованість за кредитним договором відповідачкою не спростована. Доказів добровільної сплати заборгованості за кредитними договорами № 2111063012216 та № 2111063109398 від 20.04.2021 матеріали справи також не містять.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом."

Згідно з правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору.

Всупереч умовам Кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов`язання, не здійснив дій на погашення існуючої заборгованості.

За змістом ст. 208 ЦК України за загальним правилом у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною і юридичною особою, а договір між сторонами не становить виключення з цього правила.

Відповідно до частин першої, другої ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Кредитний договір, яким є і договір між сторонами, укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Законом України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення договорів в мережі, процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Так, електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 березня 2020 року по справі № 404/502/18, дійшов висновку відповідно до якого: будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Отже, кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, тобто норми про договір позики.

На підставі ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно зі ст.ст. 610, 612 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

При ухваленні рішення суд враховує, що відповідач обґрунтованих заперечень проти позову не надав, жодним чином позовні вимоги не спростував.

Щодо стягнення з відповідачки на користь позивача судових витрат на правову допомогу у сумі 25 000,00 гривень.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5,9 ст.141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Так, відповідно до ст.11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Як зазначив Верховний суд у своїй постанові 24.01.2022 по справі № 757/36628/16-ц, у відповідності до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі та встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги. За неможливості встановити умови щодо порядку обчислення, форми та ціни правової допомоги згідно з умовами договору суди, залежно від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково. Такий висновок зроблено у постанові КЦС ВС від 28 вересня 2022 року по справі № 529/201/20.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною (Постанова Верховного Суду у справі №648/1102/19 від 12.02.2020р).

Відповідачкою не було подано клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Разом з тим, у рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При встановленні гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Так, згідно рішень Європейського суду з прав людини у справах «Баришевський проти України» від 26.02.2015 р., «Гімадуліна та інші проти України» від 10.12.2009 р., «Двойних проти України» від 12.10.2006 р., «Меріт проти України» від 30.03.2004 р., «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 р. ЄСПЛ зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат за умови, що буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим.

Суд звертає увагу, що дана справа є типовою та нескладною, розгляд самої справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, тому у суду виникають сумніви щодо часу витраченого представниками адвокатського об`єднання на надання правової допомоги.

Підсумовуючи викладене, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи обставини цієї справи, що вказані вище, складність та категорію справи, а також положення ЄСПЛ та практику Верховного Суду щодо стягнення витрат на правову допомогу в цілому, суд вважає розмір витрат позивача є завищеним, неспівмірним, тому зменшує такі витрати до 5 000,00 грн.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2 662,40 гривень.

Керуючись ст. 76-81,89, 137, 141, 247, 259, 263-265,274, 279, 280-282,354, 355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість договором № 2111063012216 та № 2111063109398 від 20.04.2021 у розмірі 92 433,80 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту 8500,00 гривень, заборгованість за відсотками 83 933,80 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 гривень та витрати на правову допомогу в розмірі 5000,00 гривень.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Мечнікова, буд.3, оф. 306; ЄДРПОУ 44276926.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити рішення в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя П.Л. Коваленко

18.06.26