Рішення № 137638862, 23.06.2026, Царичанський районний суд Дніпропетровської області

УКРАЇНА

Справа № 196/494/26

№ провадження 2/196/547/2026

Р І Ш Е Н Н Я

(заочне)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року с-ще Царичанка

Царичанський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді: Костюкова Д.Г.,

за участі секретаря судового засідання: Дорошенко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в с-щі Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС" звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.

В обґрунтування своїх вимог посилаються на те, що 18 листопада 2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачем укладено договір про надання споживчого кредиту №7283075, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України "Про електронну комерцію".

31.07.2024р. між ТОВ "Свеа фінанс" та ТОВ "Авентус Україна" укладено договір факторингу №01.02-22/24, відповідно до якого первісний кредитор ТОВ "Свеа фінанс" передав ТОВ "Авентус Україна" за плату належні йому права вимоги до боржників.

Всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив платежів для погашення існуючої заборгованості ні на рахунок позивача ТОВ "Свеа фінанс", ні на рахунок попереднього кредитора.

Станом на дату складання позовної заяви заборгованість за договором №7283075 від 18.11.2023р. становить 17 305,66 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі - 6 900,00 грн., заборгованості за відсотками - 10 405,66 грн.

У зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь загальну заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №7283075 від 18.11.2023р. в розмірі 17 305,66 грн. та судові витрати.

Ухвалою судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 05 травня 2026 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, прийнято до розгляду та відкрито провадження, розгляд справи призначено в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін (а.с.79).

З метою належного повідомлення відповідачу ОСОБА_1 було направлено рекомендованим повідомленням за зареєстрованим місцем проживання копію ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження та судові повістки про виклик до суду, які були повернуті до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с.85-88, 89).

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов не скористався.

Представник позивача ТОВ "СВЕА ФІНАНС" в судове засідання не з`явився, у клопотанні, яке долучено до позовної заяви, прохали проводити розгляд справи у відсутність їх представника та не заперечують проти ухвалення заочного рішення (а.с.70-71).

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи в суді (а.с.85-88, 89), причини неявки суду не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи чи розгляд справи у його відсутність, будь-яких інших клопотань до суду не надіслав.

Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, відповідач не подав відзив на позов, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

23 червня 2026 року судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Так, судом встановлено, що 18.11.2023р. між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем укладено договір про надання споживчого кредиту № 7283075 (а.с.12-17).

Згідно вказаного договору, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти. Сума кредиту складає 5 000,00 грн, строк кредиту 360 дні, періодичність сплати платежів - кожні 30 днів (п.1.2-1.4 Договору).

Стандартна процентна ставка становить 1.99% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору (п.1.5.1 Договору).

Знижена процентна ставка 1,89% в день та застосовується, якщо споживач до 18.12.2023 р. або протягом трьох календарних днів, сплатить кошти у сумі не менше першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту (п.1.5.2 Договору).

Кошти кредиту надаються Товариством на платіжну картку споживача № НОМЕР_1 (п.2.1. Договору).

Пунктом 6.4 Договору зазначено, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та процентів, споживач зобов`язаний сплатити Товариству штраф у розмірі 150,00 грн. на 4 день такого невиконання або неналежного виконання та у розмірі 50,00 грн. починаючи з 5 дня за кожний день невиконання та неналежного виконання.

Договір вважається укладеним з моменту підписання його електронними підписами сторін (п.9.2 Договору).

Договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором "С1075".

Одночасно з підписанням цього договору ОСОБА_1 було підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором AD3993 паспорт споживчого кредиту (а.с.18-20).

24.11.2023 між ТОВ «Авентус Україна» і ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору №7283075 про надання споживчого кредиту від 24.11.2023 (а.с. 20-22), відповідно до умов якого сторони домовились збільшити суму кредиту на 1 900,00 грн.

Додаткова угода підписана відповідачем шляхом накладення електронного підпису одноразовим індентифікатором С2390 (а.с.22). Додаткова угода містить всі необхідні істотні умови.

Одночасно з підписанням додаткової угоди ОСОБА_1 було підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором FM4848 паспорт споживчого кредиту (а.с.23-25).

Довідкою ТОВ "Пейтек" вих. №20240814-2.1 від 14.08.2024р. повідомлено, що між ТОВ «Пейтек» та ТОВ "Авентус Україна" укладено договір про організацію переказу грошових коштів №160222-1 від 16.02.2022 р. та відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти 18.11.2023р. на суму 5 000,00 грн., зарахування на картку НОМЕР_2 (а.с.42).

Довідкою ТОВ "Пейтек" вих. №20240814-2.1 від 14.08.2024р. повідомлено, що між ТОВ «Пейтек» та ТОВ "Авентус Україна" укладено договір про організацію переказу грошових коштів №160222-1 від 16.02.2022 р. та відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти 24.11.2023р. на суму 1 900,00 грн., зарахування на картку НОМЕР_2 (а.с.43).

Також факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується частковим виконанням ним своїх зобов`язань за кредитним договором, що вбачається із картки обліку договору, з якого видно, що відповідачем вносились кошти на погашення кредиту (а.с.36-41).

Верховний Суд у постанові від 23 грудня 2020 року у справі № 127/23910/14-ц вказав, що часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.

Таким чином, ТОВ «Авентус Україна» у повному обсязі виконало свої зобов`язання за вищевказаним договором, здійснивши переказ грошових коштів відповідачу на його картковий рахунок.

31.07.2024р. між ТОВ "Свеа Фінанс" та ТОВ "Авентус Україна" укладено договір факторингу № 01.02-22/24, відповідно до якого первісний кредитор ТОВ "Свеа фінанс" передав ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» за плату належні йому права вимоги до боржників (а.с.44-54).

Відповідно до п. 1.2 договору факторингу перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру божників згідно Додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами на скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру божників підтверджує факт переходу від ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" до ТОВ "Свеа Фінанс" прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно Витягу з реєстру боржників №1 до Договору факторингу № 01.02-22/24 від 31.07.2024р., позивач ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" набув права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 17 305,66 грн. за кредитним договором №7283075 від 18.11.2023р., яка складається з тіла кредиту 6 900,00 грн., суми заборгованості за відсотками 10 405,66 грн. (а.с.55-57).

З розрахунку заборгованості за вищевказаним договором, наданого позивачем, вбачається, що відповідач має заборгованість за кредитним договором №7283075 від 18.11.2023р. у сумі 17 305,66 грн., яка складається з тіла кредиту 6 900,00 грн., суми заборгованості за відсотками 10 405,66 грн. (а.с. 36-41).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію").

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно- телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронну комерцію", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України "Про електронну комерцію" передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронну комерцію", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа (стаття 1 Закону України "Про електронну комерцію".

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 5 частини першої статті 3 Закону України Про електронну комерцію).

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного суду від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.11.2023 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір №7283075 про надання споживачого кредиту, та 24.11.2023 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до Договору №7283075 про надання споживачого кредиту, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у загальному розмірі 6 900,00 грн. на строк 360 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом.

Для підписання вказаного договору відповідачем було використано електронний підпис з одноразовим ідентифікатором відповідно до вимог частини 6 та 8 статті 11 і 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що сторони досягли усіх істотних умов та уклали кредитний договір.

За умовами кредитного договору відповідач зобов`язався прийняти грошові кошти та повернути їх частинами у визначений договором строк, а також сплатити відповідні проценти у погодженому сторонами розмірі за користування такими кредитними коштами.

Судом встановлено, що в порушення умов укладеного кредитного договору, відповідач не надавав своєчасно та в повному обсязі грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, внаслідок чого утворилася заборгованість.

Відповідно до положень ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з положеннями ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень статей 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

З матеріалів справи вбачається, що позивач отримав права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №7283075 від 18.11.2023р. відповідно до договору факторингу №01.02-22/24 від 31.07.2024, а тому з дати відступлення прав вимоги, а саме з 31.07.2024 ТОВ "СВЕА ФІНАНС" стало кредитором за вказаним кредитним договором.

З розрахунків заборгованості за кредитним договором, наданих позивачем вбачається, що ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 17 305,66 грн., яка складається з: заборгованості по тілу кредиту 6 900,00 грн.; заборгованості за відсотками 10 405,66 грн.

Отже, суд доходить висновку, що відповідачем було порушено умови кредитного договору, а саме: прострочено повернення заборгованості по кредиту і не виконано обов`язків позичальника, в зв`язку з чим, позивач має право вимагати стягнення наданого відповідачу кредиту та відсотків.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають задоволенню повністю, а саме в розмірі 17 305,66 грн., з яких 6 900,00 грн. заборгованість по тілу кредиту, 10 405,66 грн. заборгованість по відсотках.

Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №1136 від 31.03.2026р. про сплату судового збору загальною сумою 2 662,40 грн. (а.с.1).

Враховуючи те, що позов задоволено повністю, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених судових витрат в повному розмірі, яка становить 2 662,40 грн.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 12, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 274-279, 280-284, 289, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС" (код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул.Іллінська, буд.8) заборгованість за Договором №7283075 про споживчого кредиту від 18 листопада 2023 року у розмірі 17 305 (сімнадцять тисяч триста п`ять) грн. 66 коп., яка складається із: 6 900,00 грн. заборгованість по тілу кредиту, 10 405,66 грн. заборгованість по відсотках.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС" (код ЄДРПОУ 37616221) судовий збір в розмірі 2 622,40 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду, а у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено 23.06.2026 року.

Суддя Д.Г. Костюков