Постанова № 137638760, 23.06.2026, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 187/1161/26

3/0187/470/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

23 червня 2026 року селище Петриківка

Суддя Петриківського районного суду Дніпропетровської області Говоруха В.О., розглянувши матеріали, що надійшли із відділення поліції № 3 Дніпровського районного управління поліції № 2 ГУНП в Дніпропетровській області стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; громадянина України; ІПН НОМЕР_1 , паспорт № НОМЕР_2 ; посвідчення водія НОМЕР_3 ; місце проживання: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

Судом встановлено, що 06.06.2026 о 20-30 годині в селищі Петриківка в с/т «Берізка» по вул. Номер 3, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Пежо» д.н.з. НОМЕР_4 в стані алкогольного сп`яніння, результат Алкотестера Драгер 1,59 проміле.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9.а) ПДР, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечуючи проти факт керування автомобілем в стані алкогольного сп`яніння пояснив, що 06.06.2026 в вечірній час його автомобіль стояв припаркований поблизу садової ділянки. Біля його автомобіля стояли інші автомобілі. Він підійшов до автомобіля з метою перевірити його цілісність та виявив деякі пошкодження. Далі в нього з чоловіками, які перебували біля його автомобіля виник конфлікт, внаслідок якого йому спричинено тілесні ушкодження.

Після приїзду працівників поліції вони склали протокол про керування ним автомобілем в стані алкогольного сп`яніння.

Запевняє що автомобілем не керував та алкогольні напої не вживав.

Стверджує, що працівникам поліції пояснював про те, що автомобілем не керував та для нього було несподіванкою результати алкотестера, однак проти результатів огляду не заперечував через сильне хвилювання.

Вважає поведінку працівників поліції упередженою, направленою на безпідставне притягнення його до відповідальності.

Протокол про спричинення ним ДТП працівники поліції не складали.

Вирішуючи питання про винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП суд виходить з наступного:

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі Конвенція), яка є джерелом права в Україні кожному гарантовано право на справедливий суд.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Орган (посадова особа), відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язані з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків.

Частиною 1 статті 130 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно п. 2.9а) Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ України № 1306 від 10.10.2001, водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується:

Протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 685852 від 06.06.2026, який складений уповноваженою на те особою поліцейським ВП № 3 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області, з заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст. 256 КУпАП, та містить необхідні у ньому відомості, зокрема щодо дати, часу, місця вчинення адміністративного правопорушення тощо. Протокол містить пояснення правопорушника: не керував, авто знаходилося поряд. Даний протокол підписаний працівником поліції та ОСОБА_1 .

Направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення ознак алкогольного сп`яніння від 06.06.2026 і актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 06.06.2026, які містять відомості, що огляд проведено в зв`язку з виявленням таких ознак сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота. Результат огляду позитивний 1,59 %0.

Тестом № 1611, результат тесту 1,59 проміле. Тест містить відомості про ознайомлення ОСОБА_1 з його результатами.

Судом ретельно досліджено зміст відеозапису з нагрудної відеокамери поліцейського і встановлено, що ОСОБА_1 у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння, поліцейським запропоновано пройти огляд на встановлення стану алкогольного сп`яніння, він погодився та пройшов огляд на місці, результат тесту 1,59 проміле.

Окремо суд відзначає, що відеозапис містить відомості про те як ОСОБА_1 не заперечує факт керування автомобілем, навпаки, він визнає що здійснюючи розворот автомобілем «Пежо» він допустив незначне зіткнення з іншим припаркованим автомобілем звинувачуючи інших водіїв в неправильному паркуванні, що перешкоджає проїзду. На пропозицію поліцейського пройти огляд на місці за допомогою газоаналізатора чи в медичній установі він погодився пройти огляд за допомогою алкотестеру Драгер та пройшов огляд. Незгоду з результатами огляду ОСОБА_1 не висловлював.

Таким чином доводи ОСОБА_1 , що він не керував автомобілем в стані сп`яніння судом розцінюються критично, так як вони мають формальний характер, зводяться до власної оцінки фактичних обставин справи і зібраних у справі доказів та суперечать встановленим судом обставинам.

Твердження ОСОБА_1 про втручання в відеозапис зроблений поліцейськими з огляду на те, що він не містить відомостей про обставини, які перебували його огляду на стан сп`яніння, зокрема, обставин спілкування працівників поліції з приводу його конфлікту з іншими особами, суд вважає безпідставними, оскільки такі відомості не стосуються предмету даної справи та не спростовують факт керував ОСОБА_1 автомобілем в стані сп`яніння.

Суд відноситься критично і до твердження ОСОБА_1 про помилковість тесту газоаналізатора виходячи з показників температури повітря на роздруківці, оскільки такі заперечення, з огляду на час проведення огляду, не викликають обґрунтованих сумнівів в правильності результату огляду.

Отже, доводи ОСОБА_1 про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП, є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію слід розцінювати, як намагання уникнути установленої законом відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення.

Суд вважає встановленим, що ОСОБА_1 своїми неправомірними діями вчинив правопорушення, яке передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції та порушив вимоги п. 2.9.а) Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ України № 1306 від 10.10.2001, який визначає, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Тож, з огляду на викладене вище, з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд вважає вірним накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись статтями 40-1, 221, 280, 283-285, 289, 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 притягнути до адміністративної відповідальності за порушення вимог та ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. на користь держави (реквізити: отримувач: ГУК у Днiпр-кiй обл/ Дн-ка об/ 21081300, р/р UA758999980313020149000004001, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37988155, Банк отримувач: Казначейство України (ел. адм. подат.), код класифікації доходів бюджету 21081300 «Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху»), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через 15 (п`ятнадцять) днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через 15 (п`ятнадцять) днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

За наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), порушник має право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665,60 грн. (шістсот шістдесят п`ять грн. 60 коп.) на користь держави (реквізити: отримувач коштів ГУК у м.Києві /м.Київ/ 22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106, Призначення платежу «Судовий збір по справі про адміністративне правопорушення»).

Термін пред`явлення виконавчого документа становить три місяці з наступного дня після набрання постанови про накладення адміністративного стягнення законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня її винесення апеляційної скарги.

Суддя: В. О. Говоруха