Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
22 червня 2026 року Справа № 926/4382/25
Господарський суд Чернівецької області в складі судді Ковальчук Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою
Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, м. Чернівці,
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Селищанське, с. Селище Дністровського району Чернівецької області,
про порушення провадження у справі про банкрутство юридичної особи,
за участю секретаря судового засідання Гаврилюк І.С.,
представників сторін: не з`явилися,
ВСТАНОВИВ :
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 03.02.2026 за заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області відкрито провадження у справі про банкрутство Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Селищанське (далі СТОВ Селищанське), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів і процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Загороднього Олексія Михайловича.
Оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство СТОВ Селищанське оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України 04.02.2026 № публікації 78386.
Ухвалою попереднього засідання від 30.03.2026 визначено грошові вимоги кредитора Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на загальну суму 587656,74 грн., які включаються до реєстру вимог кредиторів.
Постановою від 11.05.2026, серед іншого, визнано банкрутом СТОВ Селищанське та відкрито ліквідаційну процедуру строком на шість місяців, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Загороднього Олексія Михайловича.
Повідомлення про визнання СТОВ Селищанське банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури опубліковано на офіційному веб-порталі судової влади України 11.05.2026 № публікації 79369.
Головне управління ДПС у Чернівецькій області звернулося до господарського суду із заявою від 01.06.2026 про грошові вимоги кредитора до боржника суму 36295,12 грн., у тому числі 11000,00 грн. простроченої заборгованості за фінансовою допомогою перед державним бюджетом та 19970,32 грн. пені, 5324,80 грн. судового збору.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.06.2026 заяву Головного управління ДПС у Чернівецькій області про грошові вимоги кредитора до боржника передано на розгляд судді Ковальчук Т.І.
Ухвалою від 04.06.2026 розгляд зазначеної заяви ГУ ДПС у Чернівецькій області призначено в судовому засіданні на 18.06.2026.
Ухвалою від 11.06.2026 задоволено клопотання арбітражного керуючого Загороднього О.М. про участь у судовому засіданні 18.06.2026 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
12.06.2026 ГУ ДПС уЧернівецькій області надіслало додаткові пояснення у справі з додатками.
15.06.2026 ліквідатор Загородній О.М. подав до суду повідомлення про розгляд кредиторських вимог, в якому вимоги ГУ ДПС у Чернівецькій області визнав у повному обсязі з віднесення вимог щодо основного боргу за простроченою фінансовою допомогою в сумі 11000,00 грн. до четвертої черги задоволення, в сумі 19970,31 грн. пені до шостої черги задоволення.
У судовому засіданні 18.06.2026 представниця ГУ ДПС у Чернівецькій області просила визнати заявлені грошові вимоги, ліквідатор Загородній О.М. вимоги ГУ ДПС у Чернівецькій області визнав у повному обсязі.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, розглянувши заяву Головного управління ДПС у Чернівецькій області про грошові вимоги кредитора до боржника, матеріали справи, додатково подані документи, суд встановив наступне.
29 вересня 1997 року між відділенням Державного казначейства України в Сокирянському районі Чернівецької області і колгоспом Селищанський відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.09.1997 № 1003 Про фінансову допомогу на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997/98 року було укладено договір № 8 про надання фінансової допомоги на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997/98 року.
На умовах даного договору відділення Держказначейства зобов`язалося надати колгоспу Селищанський (за текстом договору сільськогосподарське підприємство) фінансову допомогу в сумі 8,5 тис.грн., а сільськогосподарське підприємство зобов`язалося забезпечити повне повернення одержаної фінансової допомоги не пізніше 1 жовтня 1998 року, при відсутності коштів повернути фінансову допомогу продовольчим зерном до 01 вересня 1998 року в кількості, що відповідає сумі отриманої фінансової допомоги по цінах, що складуться на біржових торгах України за спотовими контрактами шляхом закладання його на підприємствах ДАК Хліб України для державних потреб (пункти 2.1, 3.1, 3.2).
Згідно з пунктами 5.1, 5.2 договору № 8 від 29.09.1997 при невиконанні сільськогосподарським товаровиробником умов договору, зазначених в п. 3.1, відділення Державного казначейства має право безспірного стягнення з нього заборгованості по виданій позичці. Несвоєчасне повернення фінансової допомоги або нецільове її використання тягне за собою застосування санкцій, передбачених чинним законодавством.
8 лютого 1999 року між відділенням Державного казначейства України в Сокирянському районі Чернівецької області і КСП Селищанський відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.12.1998 № 1953 Про забезпечення сільськогосподарських товаровиробників матеріально-технічними та фінансовими ресурсами в 1999 році було укладено договір № б/н про умови надання та повернення коштів, виділених для фінансового забезпечення підготовки техніки до проведення весняно-польових робіт в 1999 році.
За умовами цього договору передбачено надання відділенням Державного казначейства України в Сокирянському районі Чернівецької області Підприємству (КСП Селищанський) фінансової допомоги в сумі 4,5 тис .грн. для проведення комплексу робіт по підготовці с/г техніки до весняно-польових робіт в 1999 році шляхом зарахування коштів на рахунок Підприємства. Підприємство, в свою чергу, зобов`язалося забезпечити повне повернення одержаної фінансової допомоги в сумі 4,5 тис. грн. не пізніше 1 жовтня 1999 року, крім того, забезпечити повне повернення фінансової допомоги згідно постанови КМУ № 1003 від 11.09.1997 в сумі 8,5 тис. грн. до 1 жовтня 1999 року (пункти 1.1, 2.1, 3.1, 3.2).
У пунктах 5.1, 5.2 договору № б/н від 08.02.1999 визначено, що при невиконанні Підприємством умов договору, зазначених в п.п. 3.1, 3.2, відділення Державного казначейства має право безспірного стягнення з нього заборгованості по виданій позичці. Несвоєчасне повернення фінансової допомоги або нецільове її використання тягне за собою застосування санкцій, передбачених чинним законодавством.
Згідно подання Управління Державної казначейської служби України у Сокирянському районі Чернівецької області № 02-09/98/7 від 30 січня 2026 р. за Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Селищанське (код ЄДРПОУ 30774074) обліковується:
1) заборгованість за фінансовою допомогою перед державним бюджетом, що надана на підставі постанови КМУ від 11.09.1997 року № 1003 згідно договору № 8 Про надання фінансової допомоги на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997-1998 року від 29.09.1997 в сумі 8500,00 грн., нарахована на суму заборгованості пеня складає 15431,61 грн.;
2) заборгованість за фінансовою допомогою перед державним бюджетом, що надана на підставі постанови КМУ від 10.12.1998 року № 1953 згідно договору № б/н Про умови надання та повернення коштів виділених для фінансового забезпечення підготовки техніки до проведення весняно польових робіт в 1999 році від 08.02.1999 в сумі 2500,00 грн., нарахована на суму заборгованості пеня складає 4538,71 грн.
Відповідно до частини 1 статті 67 Конституції України та статті 16 Податкового кодексу України (далі ПК України), кожен зобов`язаний сплачувати податки, збори, інші обов`язкові платежі до держбюджету в порядку і розмірах, встановлених законом.
У 1990-х роках, до прийняття Бюджетного кодексу України від 21.06.2001 № 2542-III (втратив чинність згідно з Бюджетним кодексом України від 8 липня 2010 року № 2456-VI) та базового Закону України Про державну підтримку сільського господарства України від 24 червня 2004 року № 1877-IV (назва Закону в первісній редакції Закон України Про державну підтримку сільського господарства України), регулювання бюджетних позичок аграріям базувалося на цільовому фінансуванні з Державного бюджету. Кошти виділялися через спеціальні постанови Кабміну, якими визначалися джерела надання коштів, цілі, на які мали витрачатися виділені кошти, та строки повернення позичок.
Так, згідно з постановою від 11.09.1997 року № 1003 Про фінансову допомогу на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997/98 року Кабінет Міністрів України постановив виділити за рахунок резервного фонду Кабінету Міністрів України на фінансування заходів з підготовки до роботи в осінньо-зимовий період 1997/98 року, забезпечення збирання та збереження врожаю 1997 року, інші невідкладні потреби Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним державним адміністраціям цільовим призначенням для сільськогосподарських товаровиробників 60 млн. гривень (на умовах повернення їх до 1 жовтня 1998 р.) за розподілом згідно з додатком, Міністерству фінансів профінансувати зазначені витрати за рахунок резервного фонду Кабінету Міністрів України через органи Головного управління Державного казначейства на підставі укладених з ними угод.
Також, відповідно до постанови від 10.12.1998 № 1953 Про забезпечення сільськогосподарських товаровиробників матеріально-технічними та фінансовими ресурсами в 1999 році Кабінет Міністрів України вирішив виділити у січні 1999 р. за рахунок резервного фонду Кабінету Міністрів України Міністерству агропромислового комплексу, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним державним адміністраціям на фінансування заходів для підготовки сільськогосподарської техніки до весняно-польових робіт у 1999 році цільовим призначенням сільськогосподарським товаровиробникам та агросервісним підприємствам на закупівлю запасних частин і ремонтних матеріалів та оплату послуг ремонтних підприємств кошти в сумі 50 млн. гривень за рахунок резервного фонду Кабінету Міністрів України на умовах повернення їх до 1 жовтня 1999 р. згідно з додатком 1.
За змістом Додатку № 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 10 грудня 1998 р. № 1953 Умови використання та повернення коштів, виділених для надання фінансової допомоги у підготовці техніки до проведення весняно-польових робіт у 1999 році:
- фінансова допомога надається сільськогосподарським товаровиробникам, агротехсервісним та ремонтним підприємствам на закупівлю запасних частин і ремонтних матеріалів та оплату послуг ремонтних підприємств,
- виділені для сільськогосподарських товаровиробників кошти перераховуються Головним управлінням Державного казначейства територіальним органам Державного казначейства через територіальні органи Державного казначейства відділенням Державного казначейства у районах, які, у свою чергу, на підставі рішення райдержадміністрації укладають угоди із сільськогосподарськими товаровиробниками усіх форм власності та агротехсервісними підприємствами про надання і повернення фінансової допомоги і оплачують подані їм рахунки на запасні частини, ремонтні матеріали та послуги ремонтних підприємств.
- фінансова допомога підлягає поверненню коштами, які надходять на єдиний казначейський рахунок відділення Державного казначейства у районі з подальшим перерахуванням їх через казначейський рахунок обласного управління Державного казначейства Головному управлінню Державного казначейства (пункт 7 Додаток 2).
Відповідно до частини 4 статті 17 Бюджетного кодексу України від 21 червня 2001 року № 2542-III у разі невиконання юридичними особами своїх зобов`язань щодо погашення та обслуговування наданих на умовах повернення кредитів, залучених державою або під державні гарантії, інших гарантованих державою зобов`язань, та стягнення заборгованості перед Державним бюджетом України з наданих підприємствам і організаціям позичок із державного бюджету, позичок, наданих за рахунок коштів, залучених державою або під державні гарантії, плати за користування цими позичками органи стягнення застосовують механізм стягнення цієї заборгованості у порядку, передбаченому законом для стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна боржників.
Аналогічна норма міститься в частині 9 статті 17 чинного Бюджетного кодексу України 8 липня 2010 року № 2456-VI, абзацами 1-3 якої передбачено, що прострочена заборгованість суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою, міською, селищною чи сільською територіальною громадою) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою, міською, селищною чи сільською територіальною громадою) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб`єкта господарювання податковими органами, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом України або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб`єкта господарювання.
Позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою, міською, селищною чи сільською територіальною громадою) не поширюється.
У разі порушення справи про банкрутство суб`єкта господарювання простроченою заборгованістю вважаються всі планові платежі з повернення кредиту (позики) на момент порушення справи.
Згідно з пунктом 14 Порядку взаємодії між органами Державного казначейства України та органами Державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 18.07.2016 № 621, щомісяця до кінця місяця, що настає за звітним, органи Казначейства надають у паперовому вигляді відповідним органам ДПС подання за формою згідно з додатком 1 до Порядку обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 № 174, щодо: простроченої заборгованості перед державним бюджетом за бюджетними позичками, фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, на суму заборгованості з основного боргу, відсотків та пені, нарахованої на таку заборгованість, станом на 01 число поточного місяця у національній валюті з обов`язковим зазначенням кодів бюджетної класифікації, на які повинні зараховуватись суми простроченої заборгованості, за кожним її видом; простроченої заборгованості перед державним бюджетом за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, заборгованості з основного боргу, відсотків, плати за надання гарантій та пені, нарахованої на таку заборгованість, станом на 01 число поточного місяця або на дату оформлення подання, у разі надходження коштів до державного бюджету, у національній валюті та валюті кредиту з обов`язковим зазначенням кодів бюджетної класифікації, на які повинні зараховуватись суми простроченої заборгованості, за кожним її видом.
Органами Казначейства оформлюються подання на стягнення з боржників простроченої заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, облік якої здійснюють органи Казначейства, крім заборгованості, яка обліковується як безнадійна, та/або за ліквідованими боржниками, або за боржниками, стосовно яких прийнято рішення вищими спеціалізованими судами, Верховним Судом України щодо відмови у стягненні заборгованості.
Щодо заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, яка обліковується як безнадійна, та/або за ліквідованими боржниками, або за боржниками, стосовно яких прийнято рішення вищими спеціалізованими судами, Верховним Судом щодо відмови у стягненні заборгованості, органи Казначейства щомісяця до кінця місяця, що настає за звітним, надсилають відповідним ГУ ДПС інформацію згідно з цим пунктом в електронній формі з використанням відповідного модуля системи електронної взаємодії органів виконавчої влади.
Про вжиті заходи щодо стягнення простроченої заборгованості органи ДПС щокварталу та за підсумками року не пізніше 20 числа місяця, що настає за звітним періодом, інформують відповідні органи Казначейства з наданням копій документів (постанови, ухвали, рішення суду тощо).
Частиною 2 статті 50 БК України передбачено, що податкові органи є органами стягнення простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, територіальною громадою) за кредитами з бюджету.
До функцій контролюючого органу відповідно до підпункту 191.1.38 пункту 191.1 статті 191 Податкового кодексу України (далі ПК України) віднесено забезпечення стягнення сум простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) в порядку, визначеному цим Кодексом або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб`єкта господарювання.
Пунктом 1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України встановлено, що погашення простроченої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) здійснюється у порядку, визначеному главою 9 розділу II цього Кодексу або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб`єкта господарювання.
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 № 174 затверджений Порядок обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості (далі Порядок № 174).
Відповідно до пункту 1 Порядку № 174 він регламентує дії органів виконавчої влади та банків-агентів, які від імені або за дорученням центральних органів виконавчої влади надали суб`єктам господарювання кредити, залучені державою або під державні гарантії, а також дії Мінфіну, який надав бюджетні позички/фінансову допомогу у 1993-1998 роках, та які здійснюють їх обслуговування і ведуть облік заборгованості за ними з метою забезпечення реалізації права вимоги погашення простроченої заборгованості перед державою за такими кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою; встановлює механізм нарахування пені Мінфіном на суми простроченої заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та територіальними органами Державної казначейської служби на суми простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Мінфіном у 1993-1998 роках.
Згідно з пунктом 6 Порядку № 174 облік простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою ведеться органами Державної казначейської служби у валюті бюджетної позички/фінансової допомоги, в якій вони надані.
Приписами пункту 10 Порядку № 174 передбачено, що з метою примусового стягнення в установленому законодавством порядку простроченої заборгованості з боржника територіальні органи Державної казначейської служби до кінця місяця, що настає за звітним періодом:
- інформують органи державної податкової служби за місцем реєстрації боржника про зміну розміру простроченої заборгованості за кредитами та суму нарахованої на неї пені;
- нараховують пеню та інформують органи державної податкової служби за місцем реєстрації боржника про зміну розміру простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою та суму нарахованої на неї пені.
Нарахування пені починається з моменту виникнення простроченої заборгованості і припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання повинне бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором про надання кредиту, бюджетної позички/фінансової допомоги. Пеня нараховується: Мінфіном на прострочену заборгованість за кредитами; територіальними органами Державної казначейської служби за місцем реєстрації боржника на прострочену заборгованість за бюджетними позичками/фінансовою допомогою (пункти 11, 12 Порядку № 174).
Відповідно до пункту 15 Порядку № 174 прострочена заборгованість за кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, яка не погашена боржником протягом 30 календарних днів після настання строку платежу, а також нарахована на суму простроченої заборгованості за кредитом, бюджетною позичкою/фінансовою допомогою пеня стягуються в установленому законодавством порядку органами державної податкової служби за місцем реєстрації боржника відповідно до подання територіальних органів Державної казначейської служби, яке подається у строки, визначені пунктом 10 цього Порядку за встановленою згідно з додатком 1 формою.
Пунктом 13 Порядку № 174 встановлено, що пеня нараховується у гривнях на суми простроченої заборгованості за кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою (в тому числі за основним боргом, відсотками, платою за надання гарантій або кредитів, залучених державою) у порядку, передбаченому відповідними законодавчими актами чи кредитною (субкредитною) угодою, угодою про надання бюджетною позички/фінансової допомоги.
В судовому засіданні встановлено, що по договору № 8 від 29.09.1997 фінансова допомога з державного бюджету надавалася колгоспу Селищанський (с. Селище Сокирянського району Чернівецької області, код ЄДРПОУ 05521360), а по договору № б/н від 08.02.1999 фінансова допомога з бюджету надана КСП Селищанський (с. Селище Сокирянського району Чернівецької області, код ЄДРПОУ 05521360), як видно правонаступнику колгоспу.
Реорганізація колгоспів у колективні сільськогосподарські підприємства (КСП) відбувалася на підставі:
- Закону України Про колективне сільськогосподарське підприємство № 2114-ХІІ від 14.02.1992, який закріпив правовий статус КСП як юридичної особи та визначив, що майно підприємства належить на праві спільної часткової власності його членам (пайщикам);
- Земельного кодексу України в редакції 1992 року;
- Указу Президента України Про паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям № 720/95 від 8 серпня 1995 року, відповідно до якого землі колишніх колгоспів були розділені на умовні земельні паї між членами КСП, а люди отримали сертифікати на право на частку (пай).
У ході реформування аграрного сектору в 1999 році КПС перетворювалися в сільськогосподарські Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) відповідно до:
- Указу Президента України Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки № 1529/99 від 3 грудня 1999 року, згідно якого зобов`язано КСП провести інвентаризацію земель і майна та реорганізуватися шляхом створення на їх базі приватних підприємств, господарських товариств (зокрема ТОВ) чи сільськогосподарських кооперативів;
- постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств № 305 від 14 березня 2001 року, якою регламентовано порядок отримання членами КСП майнових паїв та їх внесення до статутного капіталу створеного ТОВ.
В ході указаних перетворень КСП за рішенням зборів співвласників про затвердження результатів розподілу майна пайового фонду та переліків майна, яке виділяється у натурі групам співвласників, кожен із співвласників мав право об`єднати свій майновий пай з паями інших співвласників, отримати майно у натурі у спільну часткову власність та передати його до статутного (пайового) фонду новостворюваної юридичної особи, у тому числі до обслуговуючого кооперативу.
За такого перетворення новостворена юридична особа набувала статусу правонаступника реорганізованого КСП (ст.ст. 106-109 Цивільного кодексу України).
З наведеного, враховуючи відсутність Статуту Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Селищанське, суд робить висновок, що боржник СТОВ Селищанське (код ЄДРПОУ 30774074, місцезнаходження: 60216, Чернівецька область, Дністровський (бувший Сокирянський) район, село Селище) є правонаступником реорганізованих колгоспу Селищанський і КСП Селищанський, а тому несе відповідальність за повернення до бюджету отриманої за договорами № 8 від 29.09.1997 та № б/н від 08.02.1999 фінансової допомоги з бюджету.
На користь такого висновку суду свідчать також пояснення колишньої керівниці СТОВ Селищанське ОСОБА_1 , надані арбітражному керуючому Загородньому С.М., в яких вона серед іншого, повідомила, що СТОВ Селищанське зараховано як правонаступник колишнього колгоспу (мовою оригінала суд, т.с. 2, а.с. 92).
Відтак, за сукупністю встановленихобставин та досліджених доказів, враховуючи, що документи про часткове або повне погашення боржником заборгованості з фінансової допомоги перед бюджетом до суду не надані, вимоги ГУ ДПС у Чернівецькій області на суму 11000,00 грн. основного боргу (8500,00 грн.+ 2500,00 грн. за договорами № 8 від 29.09.1997 та № б/н від 08.02.1999) та на суму 19970,32 грн. пені (15431,61 грн. + 4538,71 грн.) суд визнає обгрунтованими та документально підтвердженими.
Відповідно до частини 1 статті 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Частиною 4 цієї статті КУзПБ унормовано, що для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Відповідно до абзаців 3, 4 частини 6 статті 45 КузПБ вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
За результатами розгляду справи в судовому засіданні суд встановив, що грошові вимоги ГУ ДПС у Чернівецькій області на суму 30970,32 грн., у тому числі 11000,00 грн. простроченої заборгованості за фінансовою допомогою перед державним бюджетом та 19970,32 грн. пені підтверджуються документально та визнані ліквідатором банкрута в повному обсязі, однак заявлені з пропуском встановленого статтею 45 КУзПБ тридцятиденного строку, отже не надають кредитору права вирішального голосу на зборах/комітеті кредиторів на суму 11000,00 грн. основного боргу.
За таких обставин суд доходить до висновку, що грошові вимоги ГУ ДПС у Чернівецькій області на суму 36295,12 грн. належить визнати з віднесенням до відповідної черги задоволення (ст. 64 КУзПБ), а також покласти на боржника витрати кредитора по сплаті судового збору в розмірі 5324,80 грн.
Для постановлення ухвали в судовому засіданні 18.06.2026 оголошувалася перерва до 10-00 год. 22.06.2026.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 45, 59, 60, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд
УХВАЛИВ:
1. Визнати конкурсні грошові вимоги Головного управління ДПС у Чернівецькій області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Селищанське на суму 30970,02 грн., у тому числі 11000,00 грн. вимог четвертої черги задоволення та 19970,32 грн. вимог шостої черги задоволення. Включити до реєстру вимог кредиторів судовий збір на суму 5324,80 грн. на користь Головного управління ДПС у Чернівецькій області.
2. Ухвалу надіслати ГУ ДПС у Чернівецькій області, ліквідатору Загородньому О.М.
Порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, і може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду протягом 10 днів у письмовій формі.
Повний текст ухвали складено і підписано 22.06.2026.
Суддя Т.І.Ковальчук
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/
Судове рішення № 137637240, Господарський суд Чернівецької області було прийнято 22.06.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 926/4382/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: