Ухвала суду № 137636830, 22.06.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

22 червня 2026 року м. ХарківСправа № 922/54/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Мужичук Ю.Ю.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕМРЕСУРСІНВЕСТ" про відвід судді Аріт К.В. (вх.№14811 від 18.06.2026) по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕМРЕСУРСІНВЕСТ", с.Олексіївка; 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОТЕНЦІАЛ-ПОЛІССЯ", с.Кривиця до Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків про про визнання недійсним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

12.01.2026 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗЕМРЕСУРСІНВЕСТ" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, в якому просить суд визнати недійсним та скасувати рішення Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 04.11.2025 № 70/205-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі №2/01-141-23, про:

- Визнання ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЗЕМРЕСУРСІНВЕСТ" (ідентифікаційний код юридичної особи 43587822, місцезнаходження юридичної особи: 34151, Рівненська обл., Сарненський р-н, село Кривиця, вул. Вишнева, буд. 2а) і ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПОТЕНЦІАЛ-ПОЛІССЯ" (ідентифікаційний код юридичної особи 43386233, місцезнаходження юридичної особи: 34151, Рівненська обл., Сарненський р-н, село Кривиця, вул. Вишнева, буд. 2а) такими, що вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції. передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів аукціону, проведеного ДЕРЖАВНОЮ СЛУЖБОЮ ГЕОЛОГІЇ ТА НАДР УКРАЇНИ за лотом "Спеціальний дозвіл на користування надрами - Ділянка Калюжна" (ідентифікатор аукціону в системі "Prozorro. Продажі" - UA-PS-2021-02-23-000039-3) з накладенням на ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЗЕМРЕСУРСІНВЕСТ" (ідентифікаційний код юридичної особи 43587822) штрафу у розмірі 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень та на ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПОТЕНЦІАЛ-ПОЛІССЯ" (ідентифікаційний код юридичної особи 43386233) штрафу у розмірі 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень.

- Визнання ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЗЕМРЕСУРСІНВЕСТ" (ідентифікаційний код юридичної особи 43587822, місцезнаходження юридичної особи: 34151, Рівненська обл., Сарненський р-н, село Кривиця, вул.Вишнева, буд.2a) і ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПОТЕНЦІАЛ-ПОЛІССЯ" (ідентифікаційний код юридичної особи 43386233, місцезнаходження юридичної особи: 34151, Рівненська обл., Сарненський р-н, село Кривиця, вул.Вишнева, буд.2а) такими, що вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів аукціону, проведеного ДЕРЖАВНОЮ СЛУЖБОЮ ГЕОЛОГІЇ ТА НАДР УКРАЇНИ за лотом "Спеціальний дозвіл на користування надрами - Ділянка Ланівська" (ідентифікатор аукціону в системі "Prozorro. Продажі" - SUE001-UA-20210325-18742) з накладенням на ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЗЕМРЕСУРСІНВЕСТ" (ідентифікаційний код юридичної особи 43587822) штрафу у розмірі 68000 (шістдесят вісім тисяч) гривень та на ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПОТЕНЦІАЛ-ПОЛІССЯ" (ідентифікаційний код юридичної особи 43386233) штрафу у розмірі 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень.

- Визнання ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЗЕМРЕСУРСІНВЕСТ" (ідентифікаційний код юридичної особи 43587822, місцезнаходження юридичної особи: 34151, Рівненська обл., Сарненський р-н, село Кривиця, вул.Вишнева, буд.2a) і ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПОТЕНЦІАЛ-ПОЛІССЯ" (ідентифікаційний код юридичної особи 43386233, місцезнаходження юридичної особи: 34151, Рівненська обл., Сарненський р-н, село Кривиця, вул.Вишнева, буд.2а) такими, що вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції. передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів аукціону, проведеного ДЕРЖАВНОЮ СЛУЖБОЮ ГЕОЛОГІЇ ТА НАДР УКРАЇНИ за потом "Спеціальний дозвіл на користування надрами - Ділянка Осів" (ідентифікатор аукціону в системі "Prozorro. Продажі" - SUE001-UA-20210920-69815) з накладенням на ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЗЕМРЕСУРСІНВЕСТ" (ідентифікаційний код юридичної особи 43587822) штрафу у розмірі 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень та на ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПОТЕНЦІАЛ-ПОЛІССЯ" (ідентифікаційний код юридичної особи 43386233) штрафу у розмірі 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.01.2026 року відкрито провадження у справі №922/54/26 (суддя Аріт К.В..) та призначено підготовче засідання.

18.06.2026 року представник ТОВ "ЗЕМРЕСУРСІНВЕСТ" надав до суду заяву про відвід судді Аріт К.В. (вх.№14811), в якій просить суд прийняти заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕМРЕСУРСІНВЕСТ" про відвід судді Господарського суду Харківської області Аріт К.В. від розгляду справи №922/54/26, відвести суддю Господарського суду Харківської області Аріт К.В. від участі у розгляді справи №922/54/26, передати справу №922/54/26 для визначення іншого складу суду в порядку автоматизованого розподілу.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.06.2026 у справі № 922/54/26 (суддя Аріт К.В.) відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "ЗЕМРЕСУРСІНВЕСТ" (вх.14811 від 18.06.2026) про відвід судді Аріт К.В. по справі №922/54/26 та матеріали справи №922/54/26 передано на автоматизований розподіл, для визначення судді, який вирішуватиме питання про відвід, у порядку, встановленому ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2026 для питання про відвід головуючої судді - визначено суддю Мужичук Ю.Ю.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕМРЕСУРСІНВЕСТ" про відвід судді Аріт К.В. (вх.№14811 від 18.06.2026) у справі № 922/54/26 суд зазначає наступне.

Як вже зазначалось ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.06.2026 у справі № 922/54/26 (суддя Аріт К.В.) відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "ЗЕМРЕСУРСІНВЕСТ" (вх.14811 від 18.06.2026) про відвід судді Аріт К.В. по справі №922/54/26 та матеріали справи №922/54/26 передано на автоматизований розподіл, для визначення судді, який вирішуватиме питання про відвід, у порядку, встановленому ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 3 ст 39 ГПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Згідно з приписасми ч.7 ст.39 ГПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

У своїй заяві (вх.14811 від 18.06.2026) позивач посилається на обставини, які, на його думку, свідчать про наявність сумнівів у неупередженості та об`єктивності судді Аріт К.В. під час розгляду справи №922/54/26. Зокрема, позивач вважає, що такі сумніви виникають у зв`язку з прийнятими судом процесуальними рішеннями щодо відмови у відкладенні судового засідання 17.06.2026 у зв`язку з неявкою представника третьої особи, зняттям окремих запитань, поставлених третьою особою відповідачу, ненаданням, на думку позивача, судом належної реакції на усне клопотання позивача 17.06.2026 про оголошення судом перед початком дослідження доказів відомостей щодо їх обсягу та наявності всіх матеріалів справи у паперовому вигляді, а також продовженням судового засідання під час оголошення повітряної тривоги. Крім того, заявник стверджує про порушення судом принципів змагальності та рівності сторін, посилаючись на те, що відповідачу, на його думку, було надано додатковий час для формування доказової бази, упродовж тривалого терміну відповідач не долучав до матеріалів справи диск з матеріалами справи Східного відділення Антимонопольного комітету України, тоді як клопотання позивача та третьої особи про витребування доказів і призначення комп`ютерно-технічної експертизи залишилися без задоволення також суд безпідставно відмовляє у тому, щоб витребувати у відповідача вимоги, на підставі яких було розкрито комерційну та конфіденційну інформацію, банківську таємницю, таємницю спілкування. Заявник вважає, що сукупність процесуальних рішень судді Аріт К.В. у справі №922/54/26, зокрема відмова у задоволенні зазначених клопотань, оцінка достатності наявних у справі доказів для вирішення спору, призначення судового засідання на 17.06.2026 свідчать про сформовану позицію суду щодо предмета спору та фактичне сприяння стороні відповідача. Також вказує на позапроцесуальну переписку суду з відповідачем в частині порушення строків надання диску до справи. При цьому позивач наголошує, що заявлений відвід обумовлений не незгодою з окремими процесуальними рішеннями суду, а сукупністю дій та бездіяльності суду, які, на його думку, створюють об`єктивне враження упередженості судді та свідчать про обмеження його права на доступ до правосуддя і справедливий судовий розгляд та створює нерівні процесуальні умови для учасників справи.

З приводу вказаної заяви, суд зазначає наступне.

В ст 35 ГПК України міститься вичерпний перелік підстав для відводу судді, а саме: якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції та законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (Рим, 4.11.1950 року), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Cуд враховує висновки, викладені в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2018 року у справі №9901/22/17, згідно з якими головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаушильд проти Данії" від 24.05.1989).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, викладеної, зокрема, в рішенні від 09.11.2006 року у справі «Білуха проти України» (№33949/02, п. 49-53), вказано, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. При цьому навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 10 Постанови № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади», процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення в порядку, визначеному положеннями ЦПК України.

Із наведеного слідує, що відвід повинен бути вмотивований із наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, то це є підставою для відмови у його задоволенні.

Стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості. Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість («безсторонність») судді», а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості потрібно керуватися і джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з: (і) «об`єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність.

Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною; (іі) «суб`єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Водночас як указано в Бангалорських принципах поведінки судді від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, об`єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.

Згідно ч. 3 ст. 39 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Зі змісту заяви вбачається, що позивач пов`язує наявність сумнівів у неупередженості судді Аріт К.В. переважно з процесуальними діями та рішеннями суду під час судового засідання 17.06.2026, а саме: відмовою у відкладенні розгляду справи у зв`язку з неявкою представника третьої особи, зняттям окремих запитань третьої особи до відповідача, ненаданням, на думку заявника, належної реакції на усне клопотання позивача про оголошення судом перед початком дослідження доказів їх обсягу та наявності всіх матеріалів справи у паперовому вигляді, продовженням судового засідання під час оголошення повітряної тривоги. Також позивач вказує про не долученням до матеріалів справи протягом довгого часу диску з матеріалами справи Східного відділення Антимонопольного комітету України, тоді як клопотання позивача та третьої особи про витребування доказів і призначення комп`ютерно-технічної експертизи залишилися без задоволення, безпідставною відмовою у тому, щоб витребувати у відповідача вимоги, на підставі яких було розкрито комерційну та конфіденційну інформацію, банківську таємницю, таємницю спілкування, а також іншими процесуальними діями, які, на переконання заявника, свідчать про створення нерівних процесуальних умов для сторін та сприяння стороні відповідача під час розгляду справи.

Згідно ч.3, 4 ст.198 ГПК України головуючий відповідно до завдання господарського судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи. Головуючий вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку з дотриманням прав учасників судового процесу.

Так, питання щодо відкладення розгляду справи, можливості проведення судового засідання за відсутності окремого учасника справи, порядку дослідження доказів, допустимості поставлених запитань, надання учасникам процесу можливості висловити свою позицію та здійснення процесуального керівництва судовим розглядом належать до виключних процесуальних повноважень суду під час здійснення правосуддя.

Таким чином посилання заявника на те, що суд дійшов висновку про необов`язковість участі представника третьої особи у судовому засіданні 17.06.2026 та відмовив у відкладенні розгляду справи, фактично зводяться до незгоди з відповідним процесуальним рішенням суду. Водночас така обставина сама по собі не свідчить про особисту заінтересованість судді у результаті розгляду спору та не підтверджує існування об`єктивних сумнівів у її безсторонності.

Аналогічно доводи щодо зняття судом окремих запитань до відповідача стосуються порядку ведення судового засідання та реалізації судом повноважень із процесуального керівництва розглядом справи.

Посилання заявника на продовження судового засідання 17.06.2026 під час оголошення повітряної тривоги також не підтверджує наявності обставин, передбачених ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 35 ГПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Як вже зазначено судом, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення в порядку, визначеному положеннями ГПК України (п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади»).

Згідно з ч.3 ст.38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу

Суд зазначає, що ухвалами суду від 14.04.2026 року та 21.04.2026 року було відмовлено в задоволенні клопотань про призначення експертизи та ухвалою суду від 12.05.2026 року було відмовлено в задоволенні клопотання позивача про витребування доказів.

Таким чином, якщо позивач вважав, що наведені обставини свідчать про упередженість судді, відповідна заява про відвід мала бути подана не пізніше двох днів з моменту, коли йому стало відомо про постановлення вказаних ухвал, тобто не пізніше 23.04.2026 та 14.05.2026 відповідно.

Натомість із заявою про відвід судді позивач звернувся лише 18.06.2026, тобто після спливу процесуального строку, встановленого ч. 3 ст. 38 ГПК України строку, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні вказаної заяви.

Щодо відсутності у матеріалах справи паперових копій інформації, що міститься на диску, суд зазначає, що наразі запроваджується можливість ведення справи судом у паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей.

Відповідні зміни внесені Вищою радою правосуддя до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС 12 жовтня у зв`язку з введенням з 18 жовтня обов`язкової реєстрації Електронних кабінетів відповідно до закону №3200-IX.

На цей час ЄСІТС повністю не функціонує - функціонують лише окремі модулі, зокрема, Електронний суд, Електронний кабінет тощо. А модуль ведення електронної справи, коли судова справа зберігалась би у «хмарі», так і не було запроваджено в свій час. Що не заважає, на думку ВРП, суду зберігати справу в електронній формі. Тому Положення про ЄСІТС містить певні «Перехідні положення».

Так, змінами до цих перехідних положень встановлено, що до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей.

Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі.

Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.

Отже, документи, що надходять до суду в електронному вигляді, за потреби можуть бути роздруковані та долучені до матеріалів справи у паперовій формі, однак обов`язок щодо друку всіх електронних документів, поданих учасниками справи, чинним законодавством не встановлений.

Разом із цим, матеріали, що містяться на диску, були завантажені до справи №922/54/26 в електронному вигляді та стали доступними учасникам справи у встановленому порядку, що забезпечувало можливість ознайомлення з ними та реалізації процесуальних прав сторін.

Щодо посилання позивача на позапроцесуальну переписку суду з відповідачем щодо направлення судом відповідачу подання про проведення службового розслідування в частині порушення строків надання диску до справи, суд зазначає, що матеріали справи такої не містять, а позивачем не надано доказів на підтвердження цих обставин.

Натомість в матеріалах справи міститься наказ керівника апараху Господарського суду Харківської області № 17-КА від 20.05.2026 Про проведення службової перевірки щодо можливої несвоєчасної реєстрації поштової кореспонденції у справі № 922/54/26, виданий для перевірки обставин, що викладені в доповідній записці судді Аріт К.В. щодо реєстрації 06.05.2026 року за вх.№ 10871 документів, направлених відповідачем. На підставі вказаного наказу в суді проведено службову перевірку, за результатами якої 25.05.2026 складено відповідний акт. Вказані документи не є позапроцесуальним листуванням суду з відповідачем.

Суд зауважує, що висновки, покладені судом в обґрунтування прийнятих процесуальних документів можуть бути оспорені при оскарженні відповідного рішення до суду вищої інстанції.

Суд зазначає, що господарське судочинство в Україні ґрунтується, зокрема, на принципі диспозитивності. Сторони є вільними у поданні суду доказів та доведеності перед судом їх переконливості. Суд лише оцінює надані сторонами докази та вирішує справу на засадах справедливості, добросовісності та розумності. Незгоду з процесуальними рішеннями суду учасники справи можуть виявляти виключно шляхом подання апеляційної скарги або включення заперечень проти таких дій до апеляційної скарги на рішення суду у справі.

Щодо тверджень заявника про те, що поведінка судді Аріт К.В. має прояв упередженого ставлення як до позивача так і третьої особи, суд зазначає, що такі доводи мають оціночний характер, грунтуються на припущеннях і не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, які б, в силу приписів статей 74, 77 - 80 ГПК України, підтверджували наявність обставин, що обґрунтовано викликають будь-які сумніви у неупередженості та об`єктивності судді. При цьому самі лише суб`єктивні припущення сторони щодо можливої упередженості суду не можуть вважатися достатньою підставою для відводу судді.

З огляду на викладене, всебічно та повно дослідивши доводи заяви про відвід, оцінивши їх у сукупності з наявними в матеріалах справи доказами, суд приходить до висновку, що наведені заявником обставини є необґрунтованими, не підтверджені належними та допустимими доказами і не свідчать про наявність передбачених процесуальним законом підстав для відводу судді.

Будь-яких об`єктивних даних, які б викликали обґрунтовані сумніви у неупередженості чи об`єктивності судді Аріт К.В. а також свідчили про її пряму чи опосередковану заінтересованість у результаті розгляду справи, судом не встановлено.

За таких обставин заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕМРЕСУРСІНВЕСТ" про відвід судді Аріт К.В. (вх.№14811 від 18.06.2026) задоволенню не підлягає в зв`язку з її необгрунтованістю.

Керуючись статтями 35, 38, 43, 118, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕМРЕСУРСІНВЕСТ" про відвід судді Аріт К.В. (вх.№14811 від 18.06.2026) -відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяЮ.Ю. Мужичук