Рішення № 137635997, 17.06.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/983/26

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Босової Ю.С.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з`явився;

Від відповідача: Анісімов В.В. на підставі довіреності;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до акціонерного товариства «Херсонобленерго» про стягнення 5 506 559,12 грн,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі ПрАТ «НЕК «Укренерго») звернулося до господарського суду з позовною заявою до акціонерного товариства «Херсонобленерго» (далі АТ «Херсонобленерго») про стягнення заборгованості у розмірі 5 469 952,17 грн, 3% річних у розмірі 36 606,95 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0526-03041-ПД від 01.01.2024 в частині своєчасної та повної оплати вартості наданих послуг у квітні 2025 року, грудні 2025 року січні 2026 року.

Ухвалою від 23.03.2026 судом було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

07.04.2026 до суду від АТ «Херсонобленерго» надійшов відзив на позов, у якому відповідач просив закрити провадження в частині позовних вимог про стягнення 5 469 952,17 грн у зв`язку з відсутністю предмета спору. У задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних позивач просив відмовити у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин та звернення позивача до суду з позовом про стягнення вартості послуг, які не були та не могли бути надані відповідачу. Крім того, підстави для стягнення 3% річних, за переконанням відповідача, також відсутні з огляду на неправомірність їх нарахування на планові платежі, що відповідає висновкам Верховного Суду у постанові від 15.07.2025 у справі №914/3621/23.

06.05.2026 до суду від ПрАТ «НЕК «Укренерго» надійшла відповідь на відзив, у якій позивачем було підтверджено сплату відповідачем основного боргу після відкриття провадження у справі. Позивачем наголошено про наявність у нього права на нарахування 3 % річних, оскільки річні не відносяться до штрафних санкцій, носять компенсаційний характер та можуть бути нараховані навіть за наявності форс-мажорних обставин.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Наказом ПрАТ «НЕК «Укренерго» №377 від 07.06.2024 було затверджено умови договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління (далі - умови договору), що додаються.

Згідно з п. п. 1.1, 1.3 договору цей договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління є публічним договором приєднання та встановлює порядок і умови надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління користувачам системи передачі. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Користувача до умов цього договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком 1 до цього договору. Цей договір встановлює права та обов`язки ПрАТ «НЕК «Укренерго» (Оператор системи передачі, далі - ОСП) та Користувача за всіма видами його діяльності на ринку електричної енергії.

Відповідно до п. п. 2.1, 2.2 договору цей договір регулює оперативно-технологічні відносини під час взаємодії сторін в умовах паралельної роботи у складі об`єднаної енергетичної системи (ОЕС) України. За цим договором ОСП безперервно надає послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, а саме управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, забезпечення планових перетоків електричної енергії по міждержавних лініях зв`язку ОЕС України з енергосистемами суміжних країн, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки (далі - послуга). Послуга, яка надається за цим договором згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016:2010), має код: 35.12. Користувач зобов`язується здійснювати оплату за надану послугу відповідно до умов цього договору.

Згідно з п. п. 3.1, 3.2 договору ціна цього договору визначається як сума нарахованої фактичної вартості послуг за сукупністю розрахункових періодів наростаючим підсумком за календарний рік. Розрахунковим періодом за цим договором є 1 календарний місяць. Оплата послуг здійснюється за тарифом, який встановлюється НКРЕКП відповідно до затвердженої ним методики (порядку) та оприлюднюється ОСП на офіційному вебсайті https://ua.energy/. Тариф застосовується з дня набрання чинності постановою, якою встановлено тариф, якщо більш пізній строк не визначено такою постановою.

Планова та/або фактична вартість послуги визначається як добуток діючого на момент надання послуги тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління та планового та/або фактичного обсягу послуги в розрахунковому періоді. Вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України (п. 3.4 договору).

Положеннями п. 3.5 договору врегульовано, що Користувач здійснює поетапну оплату планової вартості послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із зазначеною системою платежів і розрахунків:

1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду;

2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду;

3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду.

Відповідно до п. 3.6 договору плановий обсяг послуги, що використовується для визначення планової вартості послуги, визначається на підставі даних Адміністратора комерційного обліку (далі - АКО) за кожну декаду розрахункового періоду.

Згідно з п. 3.7 договору Користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання послуги, наданих ОСП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі. Вартість фактично наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Акти надання послуги направляються Користувачам до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Коригування обсягів та вартості фактично наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за наступною версією даних комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в «Системі управління ринком», що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку. Оплату вартості послуги, після коригування обсягів та вартості послуг, Користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта надання послуги (включно), або акт надання послуги щодо проведення донарахувань в минулих періодах (включно). Акти надання послуги та акти коригування до актів надання послуги та рахунки у відповідному розрахунковому періоді Виконавець ОСП направляє Користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням сервісу) або надає Користувачу два примірники акта надання послуги та/або акта коригування до актів надання послуги в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони.

Сторони звільняються від відповідальності за часткове чи повне невиконання своїх зобов`язань за цим договором, якщо це є результатом дії форс-мажорних обставин (п. 8.1 договору).

Згідно з п. 13.1 договору цей договір набирає чинності з дати акцептування заяви-приєднання, зазначеної в повідомленні ОСП, і діє до 31 грудня (включно) року, у якому акцептована заява-приєднання. Цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії цього договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов, шляхом направлення відповідного повідомлення.

Додатки, які є невід`ємними частинами договору надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, також наявні в матеріалах справи.

Наказом ПрАТ «НЕК «Укренерго» №627 від 06.08.2025 було затверджено нові умови договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління (далі - умови договору), що додаються.

Умови договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, затвердженого наказом ПрАТ «НЕК «Укренерго» №627 від 06.08.2025, зокрема, порядок розрахунку за надані послуги відповідають умовам договору, затвердженим наказом №377 від 07.06.2024.

04.12.2025 між ПрАТ «НЕК «Укренерго» та АТ «Херсонобленерго» було підписано акт коригування №ДУА_К-0005900 до акту надання послуги № ДУА-0015581 від 30.04.2025 згідно з договором від 01.01.2024 № 0526-03041-ПД, згідно з яким вартість наданих у квітні 2025 року послуг становить 3 349 320,28 грн (на 6 061,30 грн більше у порівнянні з первинним актом).

31.12.2025 між ПрАТ «НЕК «Укренерго» та АТ «Херсонобленерго» було підписано акт про надання послуг № ДУА-0022055 за грудень 2025 року до договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 01.01.2024 № 0526-03041-ПД, згідно з яким вартість наданих послуг становить 4 227 711,76 грн.

31.01.2026 між ПрАТ «НЕК «Укренерго» та АТ «Херсонобленерго» було підписано акт про надання послуг № ДУА-0022888 за січень 2026 року до договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 01.01.2024 № 0526-03041-ПД, згідно з яким вартість наданих послуг становить 5 483 595,42 грн.

Всі наявні в матеріалах справи акти наданих послуг були підписані сторонами кваліфікованими електронними підписами, що підтверджується протоколами перевірки підписів.

26.02.2026 АТ «Херсонобленерго» перерахувало на рахунок ПрАТ «НЕК «Укренерго» грошові кошти у розмірі 9 228 009,96 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1582, у призначенні платежу якої вказано про оплату послуг за договором диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, в тому числі, в результаті коригування вартості послуг за квітень 2025 року.

27.02.2026 АТ «Херсонобленерго» перерахувало на рахунок ПрАТ «НЕК «Укренерго» грошові кошти у розмірі 4 227 711,76 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1585, у призначенні платежу якої вказано про оплату послуг за договором диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за грудень 2025 року.

31.03.2026 АТ «Херсонобленерго» перерахувало на рахунок ПрАТ «НЕК «Укренерго» грошові кошти у розмірі 5 483 529,74 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1658, у призначенні платежу якої вказано про оплату послуг за договором диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за січень 2026 року.

На підтвердження факту настання форс-мажорних обставин АТ «Херсонобленерго» було надано суду лист від 02.01.2023, адресований Службі безпеки України та відповіді останньої відповідачу; витяги з Реєстру досудових розслідувань; лист АТ «Херсонобленерго» від 28.12.2022 до ПрАТ «НЕК «Укренерго» про настання форс-мажорних обставин; фінансову звітність; лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи вимог, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Положеннями ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.

Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв`язку з чим, суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Предметом заявленого ПрАТ «НЕК «Укренерго» позову є вимоги про стягнення з АТ «Херсонобленерго» заборгованості у розмірі 5 469 952,17 грн, 3% річних у розмірі 36 606,95 грн.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище, врегульовані Законом України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 № 2019-VIII.

Диспетчерське (оперативно-технологічне) управління - оперативно-технологічне управління об`єднаною енергетичною системою України із забезпеченням надійного і безперебійного постачання електричної енергії споживачам з додержанням вимог енергетичної безпеки (п. 38 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Згідно з ч. 1-2 ст. 44 Закону України «Про ринок електричної енергії» в електроенергетиці України діє єдина диспетчерська система оперативно-технологічного управління виробництвом, передачею, розподілом, зберіганням та споживанням електричної енергії. Функції диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ОЕС України та організацію паралельної роботи з енергетичними системами інших держав здійснює оператор системи передачі. Диспетчерське (оперативно-технологічне) управління поширюється на суб`єктів господарювання, об`єкти електроенергетики яких підключені до ОЕС України. Диспетчерське (оперативно-технологічне) управління базується на принципах об`єктивності, прозорості та недискримінаційності і має забезпечувати належне функціонування ринку електричної енергії.

У поданому до суду позові ПрАТ «НЕК «Укренерго» стверджує про укладення 01.01.2024 між сторонами договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0526-03041-ПД.

Згідно з п. 1.1 договору цей договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління є публічним договором приєднання та встановлює порядок і умови надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління користувачам системи передачі. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Користувача до умов цього договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком 1 до цього договору.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ст. 634 ЦК України).

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників (ч. 1 ст. 75 ГПК України).

В матеріалах справи відсутня заява АТ «Херсонобленерго» про приєднання до публічного договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. Проте, враховуючи підписані між сторонами акти наданих послуг, а також визнання АТ «Херсонобленерго» обставини укладення між сторонами договору, господарський суд, керуючись ч. 1 ст. 75 ГПК України, доходить висновку, що обставина укладення між сторонами 01.01.2024 договору не потребує доведення.

Загальні правила надання послуг визначені ЦК України, ст. 901 якого передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно зі ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Господарський судом під час вирішення даного спору було встановлено, що згідно підписаних сторонами акта коригування від 04.12.2025 до акта наданих послуг за квітень 2025 року вартість наданої послуги була збільшена на 6 061,30 грн; вартість наданих у грудні 2025 року послуг згідно з актом від 31.12.2025 становить 4 227 711,76 грн; вартість наданих у січні 2026 року послуг згідно з актом від 31.01.2026 становить 5 483 595,42 грн.

АТ «Херсонобленерго» сплатило наявну заборгованість у розмірі 5 469 952,17 грн, що підтверджується платіжними інструкціями.

Відповідно до п.2 ч.1, ч. 4, 5 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Підсумовуючи вищевикладене, приймаючи до уваги наявні в матеріалах справи платіжні інструкції, господарський суд дійшов висновку про відсутність між сторонами предмету спору, що є підставою для закриття провадження в частині позовних вимог ПрАТ «НЕК «Укренерго» до АТ «Херсонобленерго» про стягнення основного боргу у розмірі 5 469 952,17 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.02.2018 у справі №922/4544/16, від 26.04.2018 у справі №910/11857/17, від 16.10.2018 у справі №910/19094/17, від 06.11.2018 у справі №910/9947/15, від 29.01.2019 у справі №910/11249/17, від 19.02.2019 у справі №910/7086/17, від 10.09.2019 у справі №920/792/18.

Нарахування, передбачені ч.2 ст.625 ЦК, не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов`язання. Подібний за змістом правовий висновок викладений в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18, Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі №910/4590/19, Верховного Суду від 23.03.2023 у справі №920/505/22.

У постанові Верховного Суду України від 12.04.2017 у справі №913/869/14 вказано, що ст. 617 ЦК України встановлено загальні підстави звільнення особи від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок дії непереборної сили, у той час як норми ст.625 ЦК, яка визначає відповідальність за порушення саме грошового зобов`язання незалежно від наявності чи відсутності вини боржника, є спеціальними, конкретизуючими і не передбачають жодних підстав звільнення від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання (ч.1 ст.625 ЦК). Ураховуючи викладене, можна дійти висновку, що порушення відповідачем умов Договору щодо оплати товару є підставою для нарахування визначених ст.625 ЦК платежів, а наявність обставин непереборної сили за Договором не звільняє відповідача від встановленого законом обов`язку відшкодувати матеріальні втрати кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та не позбавляє кредитора права на отримання компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами.

Верховний Суд у постанові від 13.09.2023 у справі № 910/8741/22 дійшов висновку, що форс-мажор не звільняє сторін договору від виконання зобов`язань і не змінює строків такого виконання, цей інститут спрямований виключно на звільнення сторони від негативних наслідків, а саме від відповідальності за невиконання чи прострочення виконанання зобов`язань на період існування форс-мажору. Нарахування у вигляді інфляційних втрат та 3% річних, що передбачені ч.2 ст.625 ЦК України, за своєю правовою природою не є правовою відповідальністю (штрафними санкціями), встановленою ст.611 ЦК України та ст.217 ГК України, тому правила щодо звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання у випадку настання непереборної сили (форс-мажору), визначені ст.617 ЦК та ст.218 ГК, не підлягають застосуванню до акцесорного зобов`язання, передбаченого ч.2 ст.625 ЦК, щодо сплати суми боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також процентів річних від простроченої суми.

З урахуванням викладеного господарським судом відхиляються доводи АТ «Херсонобленерго» про відсутність у позивача права на нарахування 3% річних у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин. Крім того, судом відхиляються доводи відповідача про пред`явлення позивачем позову про стягнення вартості послуг, які не були та не могли бути надані відповідачу, оскільки обставина надання позивачем послуг підтверджується підписаними сторонами актами наданих послуг.

З посиланням на приписи ст. 625 ЦК України, а також п. 3.5 договорів (в обох редакціях), яким визначено порядок оплати вартості послуг, ПрАТ «НЕК «Укренерго» було заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 36 606,95 грн.

Положеннями п. 3.5 договору врегульовано, що Користувач здійснює поетапну оплату планової вартості послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із зазначеною системою платежів і розрахунків:

1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду;

2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду;

3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду.

Відповідно до п. 3.6 договору плановий обсяг послуги, що використовується для визначення планової вартості послуги, визначається на підставі даних Адміністратора комерційного обліку (далі - АКО) за кожну декаду розрахункового періоду.

У постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.08.2022 у справі № 912/1941/21 сформовано висновок, згідно з яким при розрахунку за послуги з передачі електричної енергії користувач та ОСП зобов`язанні використовувати як плановий, так і фактичний обсяг послуги одночасно, які є взаємопов`язані та не замінюють один одного, тобто у користувача відсутнє право вибору - платити за плановий обсяг чи за фактичний обсяг. Користувач зобов`язаний здійснити оплату планового обсягу на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця, а по закінченню відповідного місяця визначити необхідність сплати фактичного обсягу послуг, отриманих за такий розрахунковий місяць.

Слід зазначити, що у п. 163 постанови Верховним Судом у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.08.2022 у справі № 912/1941/21 було наголошено, що порядок оплати планових обсягів послуг передбачений типовим договором про надання послуг з передачі електричної енергії, яка виражається в поетапній попередній оплаті планових обсягів послуг; в п. 18 постанови зазначено, що за умовами пункту 6.2 договору у справі № 912/1941/21 користувач здійснює поетапну попередню оплату планової вартості послуги ОСП.

Верховний Суд у постанові від 15.07.2025 у справі №914/3621/23 щодо доводів ПрАТ «НЕК «Укренерго» про можливість нарахування 3% річних та інфляційних втрат на суми планових платежів у п. п. 37, 39 вказав наступне: «У справі, яка розглядається, дослідивши усі обставини справи та надавши оцінку зібраним у справі доказам, суди попередніх інстанцій виходили з інших умов договору, укладеного між сторонами у цій справі, а саме зі змісту пункту 2.4, яким визначено що розрахунок за надану послугу здійснюється трьома частинами в процентному відношенні від вартості послуги, а зі змісту пункту 2.3 вбачається, що вартість послуги за розрахунковий період визначається як добуток обсягу наданої послуги на значення тарифу, що діє у визначений розрахунковий період. З огляду на характер спірних правовідносин та встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, зокрема, умови договору, укладеного між позивачем та відповідачем, суди попередніх інстанцій правильно здійснили перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних втрат з врахуванням вартості наданої послуги, бо саме такі умови були погоджені позивачем та відповідачем у договорі».

Ухвалою Верховного Суду від 13.08.2025 було передано справу №914/2625/23 на розгляд об`єднаної палати для відступу від висновків, які містяться у постанові Верховного Суду від 15.07.2025 у справі №914/3621/23, щодо застосування пунктів 6.1, 6.4 глави 6 розділу ХІ Кодексу системи передач, пункту 2.4 Типового договору, частини другої статті 625 ЦК України, зазначивши, що сторони в договорі не можуть відступити (змінити) від імперативного припису про форму розрахунків у вигляді попередньої оплати, яка нараховується на плановий обсяг послуг, а тлумачення судом умов договору має відбуватися із урахуванням норм типового договору.

Верховний Суд у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 20.03.2026 у справі № 914/2625/23, вирішуючи питання про наявність підстав для відступу від висновків Верховного Суду у постанові від 15.07.2025 у справі №914/3621/23, наголосив, що в справі №914/3621/23 суди виходили з конкретних погоджених сторонами умов договору, а саме зі змісту пункту 2.4, у якому визначено, що розрахунок за надану послугу здійснюється трьома частинами в процентному відношенні від вартості послуги, та зі змісту пункту 2.3, де зазначено, що вартість послуги за розрахунковий період визначається як добуток обсягу наданої послуги на значення тарифу, що діє у визначений розрахунковий період.

З урахуванням викладеного Верховний Суд у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 20.03.2026 у справі № 914/2625/23 не знайшов підстав для відступу від висновків Верховного Суду, які викладені у постанові Верховного Суду зі справи № 914/3621/23.

З урахуванням наведеного господарський суд доходить висновку, що під час оцінки питання наявності у ПрАТ «НЕК «Укренерго» правових підстав для нарахування 3% річних слід керуватися положеннями договору: умова про оплату планової вартості є підставою для нарахування 3% річних навіть до дати підписання акта наданих послуг; умова про оплату вартості наданої послуги не є підставою для нарахування 3% річних до дати підписання акта наданих послуг, таке право виникає лише після закінчення строку оплати послуги.

Положеннями п. 3.5 договору передбачено обов`язок АТ «Херсонобленерго» здійснювати поетапну оплату планової вартості послуги за кожну декаду розрахункового періоду, що дозволяє суду зробити висновок про наявність у ПрАТ «НЕК «Укренерго» права на нарахування 3% річних до дати підписання акта наданих послуг.

Водночас при оцінці правомірності здійсненого ПрАТ «НЕК «Укренерго» розрахунку слід враховувати умови п. 3.6 договору, згідно з якими плановий обсяг послуги, що використовується для визначення планової вартості послуги, визначається на підставі даних Адміністратора комерційного обліку за кожну декаду розрахункового періоду.

Проте ПрАТ «НЕК «Укренерго» не було надано даних комерційного обліку за кожну декаду розрахункового періоду, якими позивач зобов`язаний керуватися під час нарахування 3% річних.

У судовому засіданні 15.06.2026 представником позивача було надано пояснення щодо здійсненого розрахунку 3% річних, нарахування яких згідно з поясненнями було здійснено на вже фактично надані послуги.

Водночас господарський суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази надання ПрАТ «НЕК «Укренерго» відповідачу послуги на дату закінчення першої, другої та третьої декади на певну визначену суму, а, отже, перевірити правильність здійсненого розрахунку не вбачається за можливе.

З викладених обставин, враховуючи відсутність даних комерційного обліку за кожну декаду розрахункового періоду, якими позивач зобов`язаний керуватися під час нарахування 3% річних, а також неможливість перевірки обставини надання позивачем послуги певною вартістю на дату закінчення відповідної декади, господарський суд доходить висновку про необхідність відмови у задоволенні заявлених ПрАТ «НЕК «Укренерго» позовних вимог про стягнення з АТ «Херсонобленерго» 3% річних у розмірі 13 436,52 грн, нарахованих з 19, 29, 09 числа поточного місяця до дати закінчення строку оплати вартості послуги за актами.

Перевіривши здійснений ПрАТ «НЕК «Укренерго» розрахунок 3% річних, нарахованих з 16 числа у наступному за звітним місяцем, на суму 23 170,43 грн, господарський суд доходить висновку про правильність здійсненого розрахунку. Викладене має наслідком часткове задоволення заявлених позовних вимог в цій частині позову шляхом присудження до стягнення з АТ «Херсонобленерго» 3% річних у розмірі 23 170,43 грн.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Підсумовуючи вищезазначене, господарський суд доходить висновку про правомірність часткового задоволення заявленого приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» позову шляхом присудження до стягнення з акціонерного товариства «Херсонобленерго» 3% річних у розмірі 23 170,43 грн. В іншій частині позову необхідно відмовити. Провадження у справі в частині позовних вимог приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до акціонерного товариства «Херсонобленерго» про стягнення основного боргу у розмірі 5 469 952,17 грн слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 278,04 грн покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 129 ГПК України.

Судовий збір у розмірі 65 639,43 грн слід повернути позивачу з державного бюджету згідно з приписами ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у зв`язку із закриттям провадження в частині вимог.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 130, 231, 236 238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі №916/983/26 в частині позовних вимог приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до акціонерного товариства «Херсонобленерго» про стягнення основного боргу у розмірі 5 469 952,17 грн закрити.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з акціонерного товариства «Херсонобленерго» (73000, Херсонська обл., місто Херсон, вул. Пестеля, буд. 5; ідентифікаційний код 05396638) на користь приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25; ідентифікаційний код 00100227) 3% річних у розмірі 23 170,43 грн (двадцять три тисячі сто сімдесят грн 43 коп.), судовий збір у розмірі 278,04 грн (двісті сімдесят вісім грн 04 коп.).

4. Повернути з Державного бюджету України на користь приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25; ідентифікаційний код 00100227) судовий збір у розмірі 65 639,43 грн (шістдесят п`ять тисяч шістсот тридцять дев`ять грн 43 коп.), сплачений згідно платіжної інструкції №AU.GV-7970 від 17.03.2026.

5. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного рішення суду.

Повне рішення складено 23 червня 2026 р.

Суддя С.П. Желєзна