Рішення № 137634909, 11.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.06.2026Справа № 910/1452/26

за позовом Головного центру капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України

до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Юромаш»

про стягнення 18146310,00 грн.

Суддя: Людмила ШКУРДОВА.

Секретар с/з (помічник судді): Дмитро БОЖКО.

Представники сторін: згідно з протоколом судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Головний центр капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України звернуся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Юромаш» про стягнення 18 146 310,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором № 194-25 про закупівлю колісного евакуаційного тягача від 23.04.2025 р. в частині своєчасної поставки товару, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 1724310,00 грн. пені та 16422000,00 грн. штрафу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2026 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/1452/26 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання та встановлено сторонам строк для подання до суду заяв по суті спору.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що:

- порушення строків поставки товару за договором було спричинено дією форс-мажорних обставин, а тому вина відповідача відсутня;

- 2 колісні евакуаційні тягачі було поставлено з незначним терміном прострочення;

- після усунення недоліків 2-х одиниць поставленого товару позивач не прийняв такий товар, а розірвав договір в односторонньому порядку;

- позивач за банківською гарантією отримав в розмірі 821100,00 грн. відшкодування за порушення відповідачем умов договору;

- прострочення виконання зобов`язання за договором складає 19 днів, а не 21 день, як вказує позивач;

- стягнення з відповідача штрафних санкцій призведе до неможливості належного виконання покладених на критично важливе підприємство функції, зокрема щодо належного функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період;

- у даному випадку може мати місце прострочення виконання зобов`язання щодо постачання 2-х евакуаційних тягачів загальною вартістю 16422000,00 грн., у зв`язку з чим суд може зменшити розмір штрафних санкцій, що є предметом позову у даній справі, до 114954,00 грн.

Заперечуючи проти доводів відповідача, позивач зазначає, що:

- складений та зареєстрований відповідачем лист № 1509 від 15.09.2025 р., який направлений 17.09.2025 р., не є належним повідомленням про форс-мажорні обставини в розумінні п. 10.1 договору, та свідчить про несвоєчасне повідомлення відповідачем щодо обставини, які склались у останнього;

- несвоєчасне повідомлення про форс-мажорні обставини призвело до втрати права відповідача посилатись на такі обставини як на підставу, що звільняє його від відповідальності за невиконання/несвоєчасне виконання зобов`язань за договором;

- наведені відповідачем обставини свідчать лише про труднощі у виконанні зобов`язань його контрагентами та організації логістики поставки, що, відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України, не звільняє відповідача від відповідальності за порушення умов договору;

- на момент укладення відповідачем договору зі своїм контрагентом вже існували загальновідомі обставини підвищеного ризику судноплавства у відповідному регіоні;

- сам по собі факт направлення відповідачем листа № 720/09/2025 від 30.09.2025 р., в якому він повідомляє про усунення недоліків та готовність передати товар, не змінює змісту та обсягу його договірних зобов`язань, адже, умовами договору не передбачено обов`язку позивача надавати окрему письмову відповідь на такі повідомлення або підтверджувати готовність до прийняття товару як передумову для здійснення його поставки;

- банківська гарантія має самостійний та незалежний характер від основного зобов`язання, у зв`язку з чим посилання відповідача на сплату банківської гарантії жодним чином не впливає на господарсько-правову міру відповідальності, встановлену сторонами при укладенні договору.

21.04.2026 р. суд закрив підготовче провадження та призначив справу № 910/1452/26 до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 11.06.2026 р. проголошено скорочене рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

23.04.2025 р. між Головним центром капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Юромаш» (постачальник) укладено договір № 194-25 про закупівлю колісного евакуаційного тягача, за умовами п. 1.1 якого постачальник зобов`язується у 2025 р. виготовити та поставити товароодержувачу колісний евакуаційний тягач EUROMASH ET-5253, код ДК 021:2015: 34130000-7 - Мототранспортні вантажні засоби», кількість, ціна, інформація, асортимент, технічна документація наведені у специфікації (додаток 1) та технічному описі (додаток 2) до цього договору, а покупець - прийняти та оплатити такий товар в порядку та на умовах, визначених цим договором. При цьому, товароодержувачем є уповноважена особа військової частини за місцем поставки товару згідно зі специфікацією (додаток 1).

Згідно з п. 3.1 договору загальна ціна договору становить 82110000,00 грн.

Відповідно до п. 4.2 договору розрахунки за товар здійснюються впродовж 30 днів з дати поставки (передачі) товару товароодержувачу та підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної. У разі, якщо поставка здійснена лише частково (видаткова накладна підписана лише на частину товару, зазначеного у специфікації (додаток 1), оплата здійснюється пропорційно за фактично поставлену кількість товару. Оплата здійснюється відповідно до ст. 49 Бюджетного кодексу України.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що строк (термін) поставки (передачі) товарів - не пізніше 20.09.2025 р.

У п. 5.8 договору погоджено, що уповноваженою особою (уповноваженими особами) постачальника складається акт приймання-передавання товару (додаток 3) у 3-х примірниках (товароодержувачу, покупцю, постачальнику) та надається покупцю до моменту здійснення поставки товару. Покупець повертає постачальнику підписані акт приймання-передавання товару та акт приймання-передачі капітальних інвестицій, які постачальник надає в день поставки товароодержувачу разом з товаром та документами, визначеними у п. 5.4 договору. Після підтвердження товароодержувачем отримання поставленого товару шляхом підписання 3-х примірників акту приймання-передавання товару, акти залишаються у товароодержувача.

За змістом п. 5.9 договору приймання-передавання товару між постачальником та товароодержувачем здійснюється з 08:00 год. до 16:00 год. з понеділка по п`ятницю, а у поза визначений час - за взаємною домовленістю товароодержувача та постачальника.

Умовами п.п. 5.16-5.18 договору визначено, що у випадку, якщо в ході приймання товару буде виявлено товароодержувачем неякісний товар або його некомплектність, товароодержувач складає акт про виявлені недоліки (приховані недоліки) товару (який обов`язково містить інформацію про причини не прийняття товару) у 3-х примірниках, два з яких товароодержувач направляє покупцю в день його затвердження, у тому числі один примірник покупець надає постачальнику.

Покупець не пізніше 15 днів з дня складання товароодержувачем акту про виявлені недоліки (приховані недоліки) товару надсилає претензію постачальнику для усунення постачальником виявлених недоліків під час приймання-передавання товару в терміни та на умовах, що визначені цим договором.

Постачальник зобов`язаний у термін не більше 5 днів від дати отримання претензії від покупця поставити товароодержувачу недопоставлену частину товару або усунути виявлені недоліки та сплатити штрафні санкції, визначені договором.

У відповідності з п. 7.1 договору постачальник для забезпечення виконання договору надає покупцю на дату укладення цього договору банківську гарантію (в паперовому або електронному вигляді) у розмірі 1% від ціни цього договору, що складає 821100,00 грн.

Згідно з п. 12.1 договору останній набирає чинності з дня підписання його уповноваженими на те сторонами і діє до 31.12.2025 р.

Специфікацією (додаток 1) до договору погоджено поставку товару - колісний евакуаційний тягач EUROMASH ET-5253, у кількості 10 штук, вартістю 82110000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, 24.09.2025 р. відповідач здійснив поставку 2-х одиниць товару, на підтвердження чого надав акт приймання-передавання товару № 1061 від 20.09.2025 р. та акт приймання-передавання товару № 1062 від 20.09.2025 р., які не підписані товароодержувачем, як того вимагають умови п. 5.8 договору.

Того ж дня комісією товароодержувача складено акт № 1 від 24.09.2025 р. про виявлені недоліки (приховані недоліки) товару, в якому зазначено, що комісія товароодержувача прийняла рішення про неприйняття від відповідача 2-х евакуаційних тягачів EUROMASH ET-5253 через їх некомплектність.

29.09.2025 р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 06.1/8758-25-Вих, в якій, відповідно до п.п. 5.17-5.18 договору, вимагав усунути виявлені під час приймання-передавання недоліки товару.

30.09.2025 р. відповідач направив позивачу лист № 720/09/2025, в якому повідомив про усунення недоліків товару, та зазначив про готовність його передачі товароодержувачу.

Пунктом 6.2 договору встановлено, що покупець має право в односторонньому порядку розірвати договір у випадку, якщо постачальник не виконує свої зобов`язання за договором понад 10 днів з подальшим стягненням штрафних санкцій.

Згідно з п. 12.3 договору покупець має право односторонньої відмови від договору, зокрема у разі порушення постачальником строків постачання товару.

Позивач доукомплектовані 2 колісні евакуаційні тягачі не прийняв та 07.10.2025 р. направив відповідачу лист № 06.1/9057-25-Вих про одностороннє розірвання договору № 194-25 про закупівлю колісного евакуаційного тягача від 23.04.2025 р. з 12.10.2025 р. на підставі п. 12.3 договору. Також у вказаному листі позивач зазначив про нарахування відповідачу штрафних санкцій на підставі п.п. 8.3 та 8.6 договору.

Листом № 752/10/2025 від 10.10.2025 р. відповідач заперечив проти розірвання договору та зазначив про готовність поставки 8 одиниць товару після усунення дії форс-мажорних обставин.

21.10.2025 р. позивач направив відповідачу претензію № 06.1/9519-25-Вих про сплату штрафних санкцій у розмірі 18146310,00 грн.

27.10.2025 р. відповідач на підставі платіжної інструкції № 10594229 сплатив позивачу 821100,00 грн. за банківською гарантією № 116160/GL-51/137.

Листом № 800/11/2025 від 05.11.2025 р. відповідач відхилив вимоги претензії позивача № 06.1/9519-25-Вих від 21.10.2025 р.

Враховуючи, що відповідач не сплатив позивачу штрафні санкції за договором № 194-25 про закупівлю колісного евакуаційного тягача від 23.04.2025 р., останній і звернувся до суду з даним позовом.

За приписами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст. 663 Цивільного кодексу України).

За змістом ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач, в порушення умов п. 5.1 договору, прострочив строк поставки 2-х одиниць товару, а поставку 8 одиниць товару не здійснив, у зв`язку з чим позивач листом № 06.1/9057-25-Вих від 07.10.2025 р., керуючись п. 12.3 договору, в односторонньому порядку розірвав договір № 194-25 про закупівлю колісного евакуаційного тягача від 23.04.2025 р. з 12.10.2025 р., та просив відповідача сплатити штрафні санкції на підставі п.п. 8.3 та 8.6 договору.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначає про наявність форс-мажорних обставин, які виключають вину відповідача в порушенні умов договору № 194-25 про закупівлю колісного евакуаційного тягача від 23.04.2025 р.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема документів тендерної документації (долучено до пояснень відповідача від 27.04.2026 р.), при виготовленні кінцевого товару - колісного евакуаційного тягача марки EUROMASH, модель ET-5253, будуть використані шасі марки DongFeng (виробник - Китай), модель DFV 5253 (6х6) (Євро - 5).

З метою закупівлі шасі, що є основною складовою товару за договором, відповідач уклав контракт з підприємством CHINA DONGFENGMOTOR INDUSTRY IMP.&EXP.CO., LTD. (Китай).

Для транспортування товару з Китаю відповідачем було досягнуто домовленостей щодо перевезення з транспортною компанією - експедиторською фірмою MARLINE.

02.09.2025 р. відповідач отримав від експедиторської фірми MARLINE лист № 104, в якому було зазначено, що через ситуацію, яка склалась у Червоному морі через військову операцію Ізраїлю та повстання хуситів, доставка автомобільних шасі DONGFENG DFV5253 у кількості 8-ми одиниць вимушено затримується, та буде здійснена у строк до 10.11.2025 р., оскільки маршрут судна змінився (рух здійснюється в обхід Африки через мис Доброї Надії, що значно збільшує час доставки).

15.09.2025 р. відповідач звернувся до Київської обласної (регіональної) Торгово-промислової палати України із заявою про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для суб`єктів господарювання/фізичних осіб за договірними зобов`язаннями.

17.09.2025 р. відповідач направив позивачу лист № 150925-2 від 15.09.2025 р., яким повідомив про настання обставин непереборної сили та неможливість поставки 8 одиниць товару у строк до 20.09.2025 р., натомість запевнив про поставку 2-х одиниць товару у строк, встановлений договором № 194-25 про закупівлю колісного евакуаційного тягача від 23.04.2025 р.

24.09.2025 р. відповідач листом № 713/09/2025 направив позивачу сертифікат Київської обласної (регіональної) Торгово-промислової палати України № 3200-25-1803 від 19.09.2025 р. про підтвердження форс-мажорних обставин для Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Юромаш» за договором № 194-25 про закупівлю колісного евакуаційного тягача від 23.04.2025 р. з 01.09.2025 р. по 19.09.2025 р.

26.09.2025 р. відповідач направив позивачу лист № 260925-1, до якого долучив сертифікат Київської обласної (регіональної) Торгово-промислової палати України № 3200-25-1959 від 06.10.2025 р. про підтвердження існування форс-мажорних обставин для Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Юромаш» за договором № 194-25 про закупівлю колісного евакуаційного тягача від 23.04.2025 р. з 01.09.2025 р. по 06.10.2025 р.

Слід зазначити, що форс-мажор є окремою, самостійною обставиною, яка звільняє від відповідальності за порушення договірних зобов`язань, яка характеризується тим, що обставини форс-мажору повинні виникнути після укладення договору, неможливість виконання зобов`язання повинна бути у період існування таких обставин і такі обставини повинні бути зазначені в договорі.

Посилання на наявність обставин форс-мажору використовується стороною, яка позбавлена можливості виконувати договірні зобов`язання належним чином, для того, щоб уникнути застосування до неї негативних наслідків такого невиконання.

Форс-мажорні обставини не є тими обставинами, які звільняють від обов`язку сторону виконувати взяті на себе зобов`язання за договором, а є тими обставинами, які у передбачених законодавством випадках, звільняють від відповідальності за порушення зобов`язання.

Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості. Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести, а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.

Пунктом 10.1 договору встановлено, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін. Обставини, які існували до підписання договору і про які сторони знали або повинні були знати на момент підписання договору, не визнаються обставинами непереборної сили і не звільняють сторони від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором.

Відповідно до п. 10.2 договору сторона, для якої склались обставини непереборної сили, зобов`язана не пізніше 15 днів з дати їх настання письмово в порядку, передбаченому п. 13.2. договору, інформувати іншу сторону про настання таких обставин та про їх наслідки. Разом з письмовим повідомленням така сторона зобов`язана надати іншій стороні копію звернення до Торгово-промислової палати України або уповноваженої регіональної торгово-промислової палати. Сторона для якої склались обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини) зобов`язана надати впродовж 30 днів з дня такого повідомлення іншої сторони сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України або уповноваженою регіональною торгово-промисловою палатою, яким засвідчене настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). Аналогічні умови застосовуються стороною в разі припинення дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) та їх наслідків.

Згідно з п. 10.3 договору неповідомлення/несвоєчасне повідомлення стороною, для якої склались обставини непереборної сили (форс мажорні обставини ), іншу сторону про їх настання або припинення веде до втрати права сторони посилатись на такі обставини як на підставу, що звільняє її від відповідальності за невиконання/несвоєчасне виконання зобов`язань за договором.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

У контексті приписів ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Судом враховано, що своєчасне виконання договору № 194-25 про закупівлю колісного евакуаційного тягача від 23.04.2025 р. безпосередньо залежало від постачання шасі марки DongFeng, модель DFV 5253, заводом-виробником CHINA DONGFENGMOTOR INDUSTRY IMP.&EXP.CO., LTD. (Китай).

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач, дотримуючись вимог п. 10.2 договору, у 15-денний строк (з дня одержання листа від експедиторської фірми MARLINE № 104 від 02.09.2025 р.) листом № 150925-2 від 15.09.2025 р. повідомив позивача про неможливість вчасного виконання своїх зобов`язань за договором внаслідок форс-мажорних обставин, а також надав усі необхідні документи, зокрема сертифікати ТПП (України № 3200-25-1803 від 19.09.2025 р. та № 3200-25-1959 від 06.10.2025 р.). При цьому, такі обставини виникли вже після передачі товару контрагентом відповідача транспортній компанії MARLINE для подальшого транспортування шасі марки DongFeng, модель DFV 5253, з Китаю до визначеного ТОВзІІ «Юромаш» місця.

У даному випадку суд зазначає, що ТОВзІІ «Юромаш» ніяк не могло вплинути на ситуацію із запізненням доставки шасі від виробника, оскільки обставини непереборної сили (наслідки збройного конфлікту у Червоному морі та Аденській протоці, що спричинили зміну морського маршруту, а відтак і збільшили строки доставки шасі Dongfeng DFV5253 з Китайської Народної Республіки, необхідних для здійснення виробництва колісних евакуаційних тягачів EUROMASH ET-5253) виникли поза волею відповідача і він не міг їх передбачити, вина ТОВзІІ «Юромаш» відсутня.

Оскільки відповідач дотримався вимог п. 10.2 договору та вчасно повідомив позивача про настання обставин непереборної сили, надав сертифікати Київської обласної (регіональної) Торгово-промислової палати України № 3200-25-1803 від 19.09.2025 р. та № 3200-25-1959 від 06.10.2025 р. про підтвердження існування форс-мажорних обставин для ТОВзІІ «Юромаш» за договором № 194-25 про закупівлю колісного евакуаційного тягача від 23.04.2025 р., зважаючи, що своєчасне виконання договору безпосередньо залежало від постачання шасі марки DongFeng, модель DFV 5253, заводом-виробником CHINA DONGFENGMOTOR INDUSTRY IMP.&EXP.CO., LTD. (Китай), враховуючи відсутність будь-яких умисних дій, направлених на порушення умов договору та, як наслідок, відсутність вини відповідача, з огляду на невідворотність форс-мажорних обставин, суд дійшов висновку про застосування ст.ст. 614, 617 Цивільного кодексу України та звільнення відповідача від відповідальності за неналежне виконання своїх зобов`язань за договором № 194-25 про закупівлю від 23.04.2025 р. в частині своєчасної поставки 8-ми одиниць колісних евакуаційних тягачів.

Щодо постачання 2-х одиниць колісних евакуаційних тягачів, на поставку яких не вплинули обставини непереборної сили.

Згідно з п. 5.1 договору строк (термін) поставки (передачі) товарів - не пізніше 20.09.2025 р.

Судом встановлено, що 24.09.2025 р. відповідач здійснив поставку 2-х одиниць товару, на підтвердження чого до матеріалів справи надано акт приймання-передавання товару № 1061 від 20.09.2025 р. та акт приймання-передавання товару № 1062 від 20.09.2025 р., проте вказані акти, відповідно до умов п. 5.8 договору, не підписані товароодержувачем, оскільки поставлений товар був некомплектний, про що свідчить акт № 1 від 24.09.2025 р. про виявлені недоліки (приховані недоліки) товару.

Листом № 720/09/2025 від 30.09.2025 р. відповідач повідомив позивача про усунення недоліків товару (доукомплектування), та зазначив про готовність його передачі товароодержувачу, однак в матеріалах справи відсутні докази поставки відповідачем та прийняття позивачем товару у спосіб, встановлений договором, оскільки позивач не відреагував на лист відповідача та його готовність поставити доукомплектований товар.

07.10.2025 р. позивач направив відповідачу лист № 06.1/9057-25-Вих про одностороннє розірвання договору № 194-25 від 23.04.2025 р. з 12.10.2025 р. та нарахування штрафних санкцій.

Відповідно до п. 8.3 договору за порушення строків поставки товарів або недопоставку товарів постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% вартості товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлено, за кожний день такого прострочення, а за прострочення поставки товарів понад 30 днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості товарів, поставку яких прострочено.

За приписами ст.ст. 79, 86 Господарського кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що вказаний розрахунок є арифметично невірним, оскільки позивач здійснив нарахування пені на суму непоставлених 10 одиниць товару, в той час як має право нараховувати пеню на суму 2-х одиниць товару, на поставку яких не вплинули обставини непереборної сили, а також неправильно визначив кінцеву дату періоду нарахування пені, оскільки відповідач листом № 720/09/2025 від 30.09.2025 р. повідомив позивача про готовність поставки 2-х одиниць товару після їх доукомплектування, однак позивач не відреагував на даний лист та не прийняв товар.

За перерахунком суду, за період з 21.09.2025 р. по 30.09.2025 р. з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у сумі 164220,00 грн.

При цьому, заперечення відповідача щодо того, що позивачем неправильно визначено період стягнення пені відхиляються судом як необґрунтовані, оскільки відповідач, підписуючи договір № 194-25 про закупівлю колісного евакуаційного тягача від 23.04.2025 р., погодився з умовами п. 5.1 договору щодо того, що строк поставки товару за договором встановлено до 20.09.2025 р. включно. Інших строків поставки товару сторонами погоджено не було та суду не доведено.

Щодо поданого відповідачем 16.03.2026 р. клопотання про зменшення штрафних санкцій до 114954,00 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Суд, вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки), майновий стан сторін.

При цьому, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

Визначення конкретного розміру зменшення штрафних санкцій належить до дискреційних повноважень суду. При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені ст. 551 Цивільного кодексу України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені ст. 3 Цивільного кодексу України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил ст. 86 Господарського процесуального кодексу України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов`язання, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обстави справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.

На переконання відповідача, у даному випадку може мати місце прострочення виконання зобов`язання щодо поставки 2-х евакуаційних тягачів загальною вартістю 16422000,00 грн. у період з 23.09.2025 р. по 30.09.2025 р. (7 днів), штрафні санкції за який становлять 114954,00 грн. Саме у такому розмірі відповідач готовий визнати суму штрафних санкцій.

Разом з тим, як було зазначено раніше, контррозрахунок штрафних санкцій відповідача є невірним в частині визначення дати початку періоду нарахування пені, внаслідок чого був відхилений судом в цій частині.

Оцінивши надані до справи докази, доводи сторін справи, взявши до уваги обставини, які мають істотне значення у даній справі для вирішення питання щодо зменшення розміру штрафних санкцій, врахувавши майновий стан обох сторін та, виходячи з необхідності дотримання балансу їх інтересів, суд дійшов висновку про те, що матеріалами справи не підтверджено наявності виняткових обставин для задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій до 114954,00 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 20% штрафу внаслідок одностороннього розірвання договору з підстав порушення постачальником строків постачання товару у сумі 16422000,00 грн., суд зазначає наступне.

Як зазначалось раніше, 07.10.2025 р. позивач направив відповідачу лист № 06.1/9057-25-Вих про одностороннє розірвання договору № 194-25 від 23.04.2025 р. з 12.10.2025 р. на підставі п. 12.3 договору.

Згідно з п. 12.3 договору покупець має право односторонньої відмови від договору, зокрема у разі порушення постачальником строків постачання товару.

Відповідно до п. 8.6 договору у разі розірвання договору в односторонньому порядку за ініціативи покупця у зв`язку з порушенням постачальником термінів постачання товару та/або поставки постачальником товару неналежної якості, постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 20% від частини невиконаних зобов`язань.

При цьому, за умовами п. 8.7 договору у випадку розірвання договору в односторонньому порядку за ініціативи покупця у разі повідомлення постачальником покупця про неможливість виконання своїх зобов`язань за договором, постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 10% від ціни договору.

Як встановлено судом, неможливість відповідача своєчасно виконати зобов`язання з поставки товару за договором № 194-25 від 23.04.2025 р. була зумовлена неможливістю такого виконання внаслідок виникнення обставин непереборної сили, які належним чином доведені ТОВзІІ «Юромаш».

Так, листом № 150925-2 від 15.09.2025 р. відповідач повідомив позивача про неможливість вчасного виконання своїх зобов`язань за договором через обставини непереборної сили, а в подальшому, на виконання вимог п. 10.2 договору, надав позивачу усі необхідні документи, зокрема сертифікати ТПП України № 3200-25-1803 від 19.09.2025 р. та № 3200-25-1959 від 06.10.2025 р.

Натомість позивач, отримавши від відповідача вказаний вище лист та підтверджуючі форс-мажор документи, вирішив розірвати договір про закупівлю не з підстав неможливості виконання постачальником своїх зобов`язань за договором (про які відповідач вчасно повідомив позивача), а з підстав порушення постачальником термінів постачання товару.

Разом з тим, оскільки суд дійшов висновку про застосування ст.ст. 614, 617 Цивільного кодексу України та звільнення відповідача від відповідальності за неналежне виконання своїх зобов`язань за договором № 194-25 про закупівлю від 23.04.2025 р. в частині своєчасної поставки товару внаслідок виникнення обставин непереборної сили, які не залежали від волі відповідача, то вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу на підставі п. 8.6 договору задоволенню не підлягає.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Головного центру капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України.

Решта долучених до матеріалів справи документів та висловлених учасниками процесу пояснень була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків стосовно часткового задоволення позову не спростовує.

Витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо заявлених відповідачем витрат на правову допомогу в розмірі 60000,00 грн, суд зазначає таке.

На підтвердження понесених відповідачем витрат на правничу допомогу до матеріалів справи надано: договір про надання правової допомоги № ЮФКМ/150/2026 від 18.02.2026 р., акт № 1 від 20.05.2026 р. приймання-передачі наданих послуг, банківські виписки за 23.02.2026 р. та 01.04.2026 р.

Як встановлено судом, 18.02.2026 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Юромаш» (клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Юридична фірма «Копусь і Муляр» (адвокатське об`єднання) укладено договір про надання правової допомоги № ЮФКМ/150/2026, за умовами п. 1.1 якого клієнт доручає, а адвокатське об`єднання зобов`язується здійснювати представництво клієнта в Господарському суді міста Києва під час розгляду справи № 910/1452/26.

Згідно з п. 4.1 договору загальна вартість юридичних послуг (гонорар), що мають бути надані відповідно до цього договору, складає 60000,00 грн., включаючи ПДВ 10000,00 грн.

20.05.2026 р. сторонами підписано акт № 1 приймання-передачі наданих послуг, за яким адвокатське об`єднання надало, а клієнт прийняв правову допомогу на суму 60000,00 грн., а саме:

- консультація клієнта та аналіз чинного законодавства і сталої судової практики щодо спору;

- розробка правової позиції та стратегії захисту прав клієнта в суді першої інстанції;

- підготовка та подання відзиву на позовну заяву від 03.03.2026 р.;

- підготовка та подання клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій від 16.03.2026 р.;

- участь в судових засіданнях по справі № 910/1452/26 в приміщенні Господарського суду міста Києва.

23.02.2026 р. та 01.04.2026 р. клієнт здійснив оплату за надану правову допомогу у сумі 60000,00 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи банківськими виписками.

Відповідно до ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Заперечуючи проти стягнення витрат на правову допомогу, відповідач зазначає, що:

- у договорі та акті наданих послуг не визначено/не зазначено порядок розрахунку по кожному виду наданої правової допомоги;

- відповідач надав суду лише загальний перелік послуг без зазначення витраченого часу на кожну дію, що унеможливило для позивача надати заперечення щодо співмірності гонорару, який визначений у фіксованій сумі;

- заявлений відповідачем розмір витрат на правничу допомогу не відповідає критерію розумності, пропорційності та є надмірним для позивача;

- вказана справа не є складною, а позивач є державним органом, відтак стягнення необґрунтованих витрат на правничу допомогу з державної установи, яка фінансується за рахунок Державного бюджету, не відповідатиме принципам господарського судочинства;

- у випадку наявності у суду підстав для задоволення клопотання, зменшити розмір витрат на 99%.

Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень ст.ст. 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи та витрачений адвокатом час.

У даному випадку судом встановлено, що не усі заявлені відповідачем до стягнення з позивача витрати на правову допомогу є обґрунтованими, підтвердженими належним чином, необхідними та співмірними зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт.

Так, суд зазначає, що виокремлення юридичних послуг у вигляді консультації клієнта та аналізу чинного законодавства і сталої судової практики щодо спору, розробки правової позиції та стратегії захисту прав клієнта в суді першої інстанції, як самостійного виду адвокатських послуг, є необґрунтованим та охоплюється діями адвоката з підготовки та подання до суду відзиву на позовну заяву, а тому є неспівмірним із фактично наданим обсягом юридичної допомоги та має бути виключено із загальної вартості наданих відповідачу послуг правничої допомоги.

Окрім того, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, у зв`язку з чим надані адвокатом відповідача послуги у вигляді підготовки та подання клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій не можуть бути покладені на позивача.

Також слід зазначити, що справа № 910/1452/26 є типовою для даної категорії спорів та не є складною, судова практика щодо вирішення спорів про стягнення штрафних санкцій за порушення строків поставки товару за наявності форс-мажорних обставин є сталою, а відтак, за висновком суду, час, витрачений представником відповідача для надання правничої допомоги, є неспівмірним із складністю справи.

При цьому, судом враховано, що участь у судовому засіданні не є формальною присутністю в ньому, а супроводжується підготовкою адвоката до цього засідання, витрачанням часу на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікуванням та безпосередню участю в судовому засіданні, у зв`язку з чим надані адвокатом відповідача послуги в цій частині підлягають розподілу між сторонами.

Дослідивши надані відповідачем докази, враховуючи заперечення позивача, приймаючи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат на професійну правничу допомогу, рівень складності, характеру спору та юридичної кваліфікації правовідносин у справі, враховуючи сталу судову практику щодо розгляду даної категорії спорів, обсяг, обґрунтованість та процесуальну необхідність підготовлених та поданих до суду представником відповідача документів, а також їх значення для вирішення спору, зважаючи, що справа № 910/1452/26 є типовою для даної категорії справ, суд, керуючись ч.ч. 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку щодо зменшення заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Юромаш» до стягнення витрат на професійну правничу допомогу до 20000,00 грн. від попередньо заявленої суми 60000,00 грн., яка є неспівмірною зі складністю справи, обсягом матеріалів у справі та кількістю витраченого адвокатом часу.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Юромаш» (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 7, літ. "Ц", код 32849408) на користь Головного центру капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України (02099, м. Київ, вул. Ялтинська, буд. 11, код 23311317) 164220 (сто шістдесят чотири тисячі двісті двадцять) грн. 00 коп. пені, 1970 (одну тисячу дев`ятсот сімдесят) грн. 64 коп. витрат зі сплати судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Головного центру капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України (02099, м. Київ, вул. Ялтинська, буд. 11, код 23311317) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Юромаш» (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 7, літ. "Ц", код 32849408) 20000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. витрат на правову допомогу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя Людмила ШКУРДОВА

Повне рішення складено та підписано 22.06.2026 р.