Ухвала суду № 137634688, 18.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

18.06.2026Справа № 910/6136/26у складі суду судді Погрібної С.В., розглянувши матеріали позовної заяви Заступника керівника Київської міської прокуратури Даракчі Олександра Георгійовича (адреса: 03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 45/9, код ЄДРПОУ/Умовний код: 02910019)

в інтересах держави в особі Міністерства внутрішніх справ України (адреса: 00024, м. Київ, вул. Академіка Богомольца, буд. 10, код ЄДРПОУ: 00032684)

до відповідача - 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Контейнерні Технології" (адреса: 03134, м. Київ, вул. Дзюби Івана, буд. 11, код ЄДРПОУ: 43895996)

відповідача - 2 Головного мобільного рятувального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій (адреса: 08711, Київська обл., Обухівський р-н., с-ще Козин, вул. Обухіське шосе, буд. 120, код ЄДРПОУ: 33945453)

про визнання недійсним пункту договору та стягнення коштів,

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Заступника керівника Київської міської прокуратури Даракчі Олександра Георгійовича в інтересах держави в особі Міністерства внутрішніх справ України (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Контейнерні Технології" (далі - відповідач 1) та до Головного мобільного рятувального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - відповідач 2) про визнання недійсним п. 3.1 Договору про здійснення закупівлі за державні кошти від 18.08.2022 № 356, укладеного між Мобільним рятувальним центром швидкого реагування та Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий Дім РОБОТЕНКС, в частині включення до ціни договору суми податку на додану вартість у розмірі 348 150,00 грн та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Контейнерні Технології на користь Міністерства внутрішніх справ України безпідставно збережених коштів податку на додану вартість у розмірі 348 150,00 грн, що сплачені за вищезазначеним Договором.

Ухвалою суду від 05.06.2026 вказану позовну заяву залишено без руху, надано позивачу час на усунення недоліків.

12.06.2026 позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків.

Дослідивши матеріали позовної заяви (з урахуванням усунутих недоліків) судом встановлено, що прокурор в інтересах держави в особі Міністерства внутрішніх справ України звернувся до суду з позовними вимогами на підставі положень, визначених статтею 131-1 Конституції України та статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» за результатами виявлених поршень інтересів держави.

В обґрунтування наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави останній зазначив, що сплата бюджетною організацією у ціні товару ПДВ за державні кошти знижує ефективність використання бюджетних ресурсів, та відповідно, порушує інтереси держави.

З листа ДСНС України від 29.04.2026 № 04-11402/081 вбачається, що остання не вживала заходів реагування цивільно-правового характеру за фактом закупівлі у 2022 році Мобільним рятувальним центром швидкого реагування ДСНС України мобільної контейнерної заправної станції DES-16 (Договір № 356 від 18.08.2022, укладений з ТОВ «Торговий Дім «РОБОТЕНКС») та не заперечує щодо вжиття заходів Київською міською прокуратурою.

Листом від 30.04.2026 № 18373/24/12-2026 МВС України, з посиланням на лист ДСНС про відсутність вжитих заходів цивільно-правового характеру за вказаним фактом, поінформувало про готовність у межах компетенції забезпечити представництво інтересів Міністерства внутрішніх справ України в органах судової влади в разі подання прокуратурою до суду в інтересах держави позову.

Таким чином, МВС України, будучи уповноваженим органом на захист інтересів держави у спірних правовідносинах, обізнаним про допущені підконтрольними учасниками бюджетного процесу порушення вимог законодавства та відсутності належних заходів реагування, обмежилось лише наданням відповіді довідкового характеру. При цьому, жодних дієвих заходів, спрямованих на відновлення порушених інтересів держави, МВС України не вжито, а про наміри їх вжиття у майбутньому не заявлено.

Прокурор зазначає, що обставини є безумовно виключним випадком, оскільки уповноважений орган не вживає заходи щодо захисту інтересів держави, а стягнення безпідставно отриманих товариством державних коштів безумовно кореспондується з захистом державних інтересів та є підставою для виконання прокурором конституційних повноважень з представництва.

Відповідно до частин 1, 3 статті 45 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), сторонами в судовому процесі (позивачами і відповідачами) можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

За приписами частин 2, 3 статті 4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Основного Закону в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Відповідно частини 2 цієї Статті організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Відповідно до частини 1 статті 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (частина 3 статті 41 ГПК України).

Відповідно до частин 3 5 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частин 1 - 2 статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У свою чергу, частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про прокуратуру» визначено правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України.

Відповідно до пункту другого частини першої статті 2 Закону України «Про прокуратуру» на прокуратуру покладається, зокрема, така функція як представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом.

Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» регламентовано особливості представництва інтересів громадянина або держави в суді, що полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Беручи до уваги наведені норми, суд звертається до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права

Принцип рівності сторін є одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

Останній потребує «справедливої рівноваги сторін»: кожна сторона повинна мати розумну можливість надати свою позицію в умовах, які не створюють для неї суттєвих незручностей порівняно з іншою стороною (рішення ЄСПЛ від 24.07.2003 у справі Yvon v. France, application no. 44962/98, рішення ЄСПЛ від 18.02.1997 у справі Niderost-Huber v. Switzerland, application no. 18890/91, рішення ЄСПЛ від 07.06.2001 у справі Kress v. France, application no. 39594/98).

Згідно з пунктом 2 Рекомендації CM/Rec (2012)11 щодо ролі державних прокурорів за межами системи кримінального судочинства, прийнятій Комітетом міністрів Ради Європи 19.09.2012 (далі - Рекомендація CM/Rec (2012)11), обов`язками та повноваженнями прокурора за межами системи кримінального провадження є представництво загальних та громадських інтересів, захист прав людини та основоположних свобод, а також підтримка верховенства права.

При цьому обов`язки та повноваження прокурорів за межами кримінального судочинства мають завжди встановлюватися та чітко визначатися у законодавстві (пункт 3 Рекомендації CM/Rec (2012)11).

При цьому, суд враховує таку функцію передбачену пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України як представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Припис "у виключних випадках і в порядку, що визначені законом", який міститься в пункті 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, серед іншого, означає, що хоча законодавець і має дискрецію щодо унормування в законах України випадків і порядку здійснення представництва прокуратурою інтересів держави в суді, однак обов`язковим є те, щоб такі випадки не лише установлювалися законом, а й були об`єктивно винятковими, чітко обмеженими, зведеними до мінімально необхідних, обумовленими особливими обставинами та сприймалися стороннім спостерігачем не як загальні правила, а саме як винятки.

Слід враховувати, що Конституційний Суд України у мотивувальній частині рішення від 03.12.2025 №6-р (ІІ)/2025) розкриваючи зміст пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України з урахуванням своїх юридичних позицій щодо визначення понять „інтереси держави" та „представництво інтересів держави в суді", наведених, зокрема, у рішеннях від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99 та від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004, зазначив: "…представництвом інтересів держави в суді, що його здійснює прокурор відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, є правовідносини, у яких прокурор, реалізуючи визначену цим пунктом функцію прокуратури, вчиняє в суді відповідні процесуальні дії у разі, якщо цього вимагає захист інтересів держави.

Визначальним за пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України для представництва прокуратурою інтересів держави в суді є те, що ці інтереси мають узгоджуватись із принципами, закріпленими в Конституції України, включно з тими, які встановлюють спосіб та межі втручання держави у зміст та обсяг конституційних прав і свобод людини і громадянина. Це випливає із засад конституційного ладу України, зокрема зі статей 1, 8, 19 Конституції України в їх посутньому зв`язку з пунктом 3 частини першої її статті 131-1. Неодмінною умовою для реалізації прокуратурою цієї функції є потреба в захисті інтересів держави".

У пунктах 4.2., 4.3. цього рішення Конституційний Суд України наголосив на тому, що пункт 3 частини першої статті 131-1 Конституції України уповноважує прокуратуру на здійснення представництва інтересів держави в суді тільки у виключних випадках та в порядку, що визначені законом, а не на здійснення такого представництва у випадках, визначених органами прокуратури.

Унаслідок унесення Законом № 1401 змін до Конституції України відбулося звуження конституційної функції прокуратури, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, порівняно з тією, яка була визначена в пункті 2 частини першої статті 121 Конституції України до конституційної реформи 2016 року. Таке звуження полягає, зокрема, у встановленні ознаки виключності для випадків здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді, що їх має бути визначено в законі.

У Рішенні від 5 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України також указував, що "стосовно повноваження прокуратури щодо представництва інтересів держави в суді в Основному Законі України міститься застереження "у виключних випадках і в порядку, що визначені законом". Це обумовлюється недопущенням свавільного втручання прокуратури у здійснення господарської та статутної діяльності юридичних осіб, досягнення цілей функціонування учасника відповідних правовідносин, виконання ним договірних зобов`язань тощо. При цьому на прокуратуру покладається обов`язок щодо обґрунтування необхідності такого втручання" (перше, третє, четверте речення абзацу дев`ятого підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини).

Конституційний Суд України, у вищезазначеному Рішенні констатував, що в пункті 3 частини першої статті 131-1 Конституції України прикметник "виключний" означає виняток із загальних правил. З огляду на це словосполучення "у виключних випадках", яке міститься в зазначеному конституційному приписі, вказує на обмежувальний характер останнього. Він не наділяє прокуратуру універсальними повноваженнями щодо представництва інтересів держави в суді та не встановлює для неї загальної чи альтернативної компетенції, а стосується представництва інтересів держави в суді лише у виняткових, нетипових за своєю юридичною природою обставинах.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, прокурор, при зверненні з позовом, зазначив, в чому, на його думку, полягає порушення інтересів держави. Зокрема, зазначив, що уповноважений орган (МВС України; ДСНС України) не вживає заходи щодо захисту інтересів держави, а стягнення безпідставно отриманих відповідачем державних коштів безумовно кореспондується з захистом державних інтересів.

В свою чергу, суд звертає увагу, що системний аналіз судових рішень у Єдиному державному реєстрі судових рішень та судової практики свідчить, що звернення прокурора з вимогами про недійсність правочинів чи їх частин у сфері закупівель є непоодинокими, а систематичними випадками, що вказує на нездійснення та/або неналежне здійснення суб`єктами владних повноважень захисту інтересів держави у сфері закупівель і ставить під загрозу можливість ефективного поновлення порушених прав держави, що в свою чергу не може називатись виключним (-ими) випадком (-ами).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно (постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №826/13768/16, від 05.03.2020 у справі №9901/511/19, від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, від 06.07.2021 у справі №911/2169/20, від 21.06.2023 у справі №905/1907/21).

У постанові від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18 Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що процесуальний статус прокурора у справі залежить від наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах. Враховуючи наявність або відсутність таких повноважень, прокурор обґрунтовує наявність підстав для представництва інтересів держави. У свою чергу суд оцінює наведене прокурором обґрунтування та у випадку встановлення відсутності підстав для представництва застосовує наслідки, передбачені статтею 174 або статтею 226 ГПК України.

Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Отже, з підстав зазначених вище, суд дійшов висновку, що позовну заяву подано особою, яка не має права її підписувати, і тому згідно з пунктом 1 частини 5 статті 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи.

Оскільки подана позовна заява (з додатками) у паперовому вигляді до суду не подавалась, а сформована в системі «Електронний суд», суд обмежується лише процесуальним рішенням про її повернення.

Керуючись статями 2, 4, 11, 174, 232, 234 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву та додані до неї документи повернути Заступнику керівника Київської міської прокуратури Даракчі Олександра Георгійовича.

Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено в порядку та строки, визначені статтями 255 - 256 ГПК України.

Ухвала підписана суддею18.06.2026.

Суддя Світлана ПОГРІБНА