Ухвала суду № 137634580, 17.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА вул. Б.Хмельницького, 44-В, м.Київ, 01054, тел. (044) 334 68 95 e-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua, web: ki.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 05379487

УХВАЛА

17.06.2026Справа № 910/718/25Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., за участю секретаря судового засідання Тихоши Л.Г., розглянув у підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Керівника Солом`янської окружної прокуратури міста Києва (03124, м. Київ, вул. Академіка Шалімова, буд. 3а; Ідентифікаційний код юридичної особи 02910019029) в інтересах держави в особі Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36; Ідентифікаційний код юридичної особи 22883141) до проФізичної особи - підприємця Собченко Дар`ї Олександрівни ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) усунення перешкод, визнання недійсним договору та зобов`язання вчинити дії

Представники:

від прокурора: Метельський І.Д. (представник на підставі посвідчення);

від Позивача: не з`явились;

від Відповідача: Безносик А.О. (представник на підставі ордеру);

ВСТАНОВИВ

Керівник Солом`янської окружної прокуратури міста Києва (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Київської міської ради (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця Собченко Дар`ї Олександрівни (далі - відповідач), в якій просить суд:

- усунути перешкоди територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у розпорядженні земельною ділянкою площею 0,0111 га (кадастровий номер 8000000000:72:254:0038) по АДРЕСА_1 у Солом`янському районі міста Києва шляхом зобов`язання ФОП Собченко Д.О. знести самочинно збудоване нерухоме майно - нежитлову будівлю (літ. А) загальною площею 20,2 кв.м з складовою частиною об`єкта нерухомого майна - терасою (літ. І) по АДРЕСА_2 ;

- усунути перешкоди територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у розпорядженні земельною ділянкою площею 0,0111 га (кадастровий номер 8000000000:72:254:0038) по АДРЕСА_2 шляхом скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності від 12.11.2021, індексний номер 61564018 та здійсненої на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності за Собченко Д.О. на самочинно збудоване нерухоме майно - нежитлову будівлю (літ. А) площею 20,2 кв.м зі складовою частиною об`єкта нерухомого майна - тераса (літ. І) із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи об`єкта нерухомого майна 2504894180000;

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,0111 га (кадастровий номер 8000000000:72:254:0038) по АДРЕСА_2 , укладений між Київською міською радою та Собченко Д.О., який 23.09.2024 посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. та зареєстровано в реєстрі за № 753;

- зобов`язати ФОП Собченко Д.О. повернути територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради земельну ділянку площею 0,0111 га (кадастровий номер 8000000000:72:254:0038) по АДРЕСА_2 у стані придатному для її подальшого використання.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Прокурор посилався на те, що зареєстрований за ФОП Собченко Д. О. на праві власності об`єкт нерухомого майна - нежитлова будівля (літ. А) загальною площею 20,2 кв.м зі складовою частиною об`єкта нерухомого майна - терасою (літ. І) по АДРЕСА_2 є самочинно збудованим, а тому відсутні підстави для виникнення у відповідача права власності на нього, і як наслідок також відсутні підстави для передання ФОП Собченко Д. О. у позаконкурентний спосіб в оренду на 10 років земельної ділянки площею 0,0111 га (кадастровий номер 8000000000:72:254:0038), на якій це об`єкт нерухомості розташований.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.04.2025 року у задоволенні позову було відмовлено.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 21.05.2025 задоволено заяву відповідача про його ухвалення та стягнуто з Київської міської прокуратури на користь ФОП Собченко Д. О. витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 63 000, 00 грн.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2025 рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2025 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2025 у справі № 910/718/25 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 14.04.2026 року постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2025 у справі №910/718/25 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про усунення перешкоди територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у розпорядженні земельною ділянкою шляхом зобов`язання знести самочинно збудоване нерухоме майно, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, зобов`язання повернути територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради земельну ділянку у стані, придатному для її подальшого використання. В цій частині справу №910/718/25 направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

У решті постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2025 змінено в їх мотивувальних частинах, виклавши їх в редакції цієї постанови, а в їх резолютивних частинах - залишено без змін. Додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2025 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2025 скасовано.

Відповідно до автоматичного розподілу справ Господарського суду міста Києва, справу № 910/718/25 передано до розгляду судді Чинчин О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2026 року постановлено справу №910/718/25 розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі №910/718/25 призначено на 13.05.2026 року.

12.05.2026 року через систему «Електронний суд» від Відповідача надійшло клопотання про призначення судової експертизи.

13.05.2026 року через систему «Електронний суд» від Відповідача надійшли додаткові пояснення у справі.

13.05.2026 року через систему «Електронний суд» від Позивача надійшли додаткові пояснення у справі.

13.05.2026 року через систему «Електронний суд» від Фізичної особи - підприємця Собченко Дар`ї Олександрівни надійшла зустрічна позовна заява до Київської міської ради про визнання права власності.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2026 року зустрічну позовну заяву Фізичної особи - підприємця Собченко Дар`ї Олександрівни до Київської міської ради про визнання права власності у справі №910/718/25повернуто Заявникові.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2026 року, яка занесена до протоколу судового засідання, встановлено Позивачу та Прокурору строк до 7 днів з 14.05.2026 року для надання додаткових пояснень стосовно клопотання Відповідача про призначення експертизи, відкладено розгляд клопотання Відповідача про призначення експертизи, продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче судове засідання на 17.06.2026 року.

18.05.2026 року через систему «Електронний суд» від прокуратури надійшли заперечення на клопотання про призначення судової експертизи.

У підготовчому судовому засіданні 17 червня 2026 року представник Відповідача підтримав подану заяву про призначення у справі судової експертизи, просив суд її задовольнити. Представник прокуратури заперечив проти призначення у справі судової експертизи. Представник Позивача не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету Позивача.

У п. 8 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що у підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом. До державних спеціалізованих установ належать: науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров`я України; експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України. Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов`язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи (ч. 3 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України).

Суд зазначає, що відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Згідно зі ст. 100 Господарського процесуального кодексу України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Згідно зі ст.104 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, прокурор зазначає, що зареєстрований за ФОП Собченко Д. О. на праві власності об`єкт нерухомого майна - нежитлова будівля (літ. А) загальною площею 20,2 кв.м зі складовою частиною об`єкта нерухомого майна - терасою (літ. І) по АДРЕСА_2 є самочинно збудованим, а тому відсутні підстави для виникнення у відповідача права власності на нього, і як наслідок також відсутні підстави для передання ФОП Собченко Д.О. у позаконкурентний спосіб в оренду на 10 років земельної ділянки площею 0,0111 га (кадастровий номер 8000000000:72:254:0038), на якій це об`єкт нерухомості розташований.

Заперечуючи проти позову, Відповідач зазначає, що попередній власник спірного нерухомого майна набув право власності на нього в спосіб та в порядку, передбачені чинним на той час законодавством. В свою чергу Київська міська рада, надаючи земельну ділянку в оренду, пересвідчилася у наявності у відповідача права власності на розташований на цій ділянці об`єкт нерухомості, а відповідно і у наявності підстав для її виділення в оренду власнику цієї нерухомості. Крім того, зазначав, що нежитлова будівля по вул. Солом`янській, 38 використовувалася для розміщення складу-магазину МПП ВКФ «Інкомспорт» та була побудована до 1999 року. Рішенням виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів «Про відведення додаткової земельної ділянки головному управлінню капітального будівництва виконкому міськради під будівництво жилого фонду» від 18.03.1980 дозволено забудовнику розташувати сміттєзбірник поруч з існуючим на суміжній території житлового будинку по вул. Солом`янській, 38. Будівництво спірного нерухомого майна відбулося в 1980 році на відведеній для цієї мети земельній ділянці в складі жилого фонду. Реєстрація ж права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно була проведена за попереднім власником майна 06.04.2017, і та обставина, що право власності на нерухоме майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не було зареєстровано до 06.04.2017, не свідчить про його відсутність на спірній земельній ділянці до вказаного моменту.

Відповідно до частини першої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (частини перша, друга статті 319 цього Кодексу).

Згідно із частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення (частина четверта статті 373 ЦК України).

За змістом частин першої, третьої статті 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Частиною другою статті 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

У статті 376 ЦК України унормовано, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил (частина перша).

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього (частина друга).

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно (частина третя).

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (частина четверта).

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб (частина п`ята).

Особа, яка здійснила самочинне будівництво, має право на відшкодування витрат на будівництво, якщо право власності на нерухоме майно визнано за власником (користувачем) земельної ділянки, на якій воно розміщене (частина шоста).

У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану (частина сьома).

Водночас, виходячи зі змісту частини першої статті 376 ЦК України об`єкт нерухомого майна вважається самочинним будівництвом, якщо він збудований або будується: 1) на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; 2) без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проєкту; 3) з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Наявність хоча б однієї з наведених ознак свідчить про те, що об`єкт нерухомості є самочинним.

Аналогічний висновок наведено у вже згаданій постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.12.2025 у справі №908/2388/21.

Частино 1 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:

1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;

2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;

3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;

4) перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;

5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);

6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав;

7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;

8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Відповідно до частини 2 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Державні реєстратори зобов`язані надавати до відома заявників інформацію про перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав.

Документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. (ч.1 ст. 22 Закону)

Згідно з ч.1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі:

1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката;

2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;

3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;

4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів;

5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката;

6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката;

7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;

8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року;

9) судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно;

10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди;

11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно;

12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об`єкта нерухомого майна релігійній організації;

13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність;

13-1) договору, яким встановлюється довірча власність на нерухоме майно, та акта приймання-передачі нерухомого майна, яке є об`єктом довірчої власності;

13-2) актів приймання-передачі нерухомого майна неплатоспроможного банку перехідному банку, що створюється відповідно до статті 42 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";

14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ в редакції, чинній на дату проведення реєстраційних дій) визначає умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Згідно з абз. 1 п. 12 Порядку розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на це саме майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав.

За результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації (п. 18 Порядку).

У п.40 Порядку визначено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", іншими законами України та цим Порядком.

15.06.2017 державним реєстратором Київської філії комунального підприємства «Центр реєстраційних послуг» Мироненком Д. О. було прийнято рішення № 35688339 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) та внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про реєстрацію права власності за Малим приватним підприємством Виробничо-комерційна Фірма «Інкомспорт» (далі- МПП ВКФ «Інкомспорт») на нерухоме майно - нежитлову будівлю (склад-магазин) (літ. «А») загальною площею 20,7 кв.м по вул. Солом`янській, 38 у Солом`янському районі міста Києва (реєстраційний номер об`єкту 1275537780000).

Підставою для прийняття цього рішення та проведення державної реєстрації став технічний паспорт та довідка № 965, складені та видані 06.04.2017 ТОВ «Благобудконсалт» на замовлення МПП ВКФ «Інкомспорт».

Надалі, а саме 11.07.2019, державним реєстратором Державного підприємства «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» Мосійчук О. В. було прийнято рішення № 47740394 про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та змінено об`єкт нерухомого майна - будівля (склад-магазин, літ. А) на нежитлову будівлю з приміщеннями супутнього призначення (літ. А).

Такі відомості (зміни) було внесено на підставі технічного паспорту на громадський будинок № 0279, який виготовлено та видано 09.01.2019 ТОВ «Алмак-77» на замовлення МПП ВКФ «Інкомспорт».

15 вересня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чайкою І. Г. прийнято рішення № 54061755 про закриття розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи у зв`язку з поділом нерухомого майна площею 20,7 кв.м по вул. Солом`янській, 38 у Солом`янському районі міста Києва.

Підставою для прийняття зазначено рішення та закриття розділу став висновок щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна по вул. Солом`янській, 38 у Солом`янському районі міста Києва № 04-08-20/3, який виготовлено та видано 04.08.2020 ТОВ «Центр інвентаризації та проектування» на замовлення МПП ВКФ «Інкомспорт».

Згідно із змістом цього висновку нежитлова будівля з приміщеннями супутнього призначення (літ. А) загальною площею 20,7 кв.м фактично використовується як група нежитлових приміщень № 1 (до якої входить приміщення загальною площею 16,4 кв.м і тераса) та група нежитлових приміщень № 2 (до якої входить приміщення загальною площею 3,8 кв.м).

У той же день (15.09.2020) приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чайкою І. Г. були прийняті рішення (з відкриттям розділу) № 54060512 та №54061576 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про реєстрацію права власності за МПП ВКФ «Інкомспорт» на об`єкти нерухомості по вул. Солом`янській, 38 у Солом`янському районі міста Києва, а саме: на групу нежитлових приміщень № 1 літ. «А» загальною площею 16,4 кв.м, терасу літ. «І» (реєстраційний номер об`єкту 2168139980000) та групу нежитлових приміщень № 2 літ. «А» загальною площею 3,8 кв.м (реєстраційний номер об`єкту 2168185680000).

23 листопада 2020 року МПП ВКФ «Інкомспорт» (продавець) та ФОП Собченко Д. О. (покупець) уклали договори купівлі-продажу групи нежитлових приміщень, посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сахман Т. В., зареєстровані в реєстрі за № 3649 та № 3650, на підставі яких вищевказане нерухоме майно було зареєстроване на праві власності за Собченко Д. О. відповідно до рішень приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сахман Т. В від 23.11.2020, індексні номери 55292196 та 55297184.

Надалі, а саме 12.11.2021, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сахман Т. В. було прийнято рішення № 61564232 про закриття розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи.

Підставою для внесення відомостей до реєстру та закриття розділу став висновок щодо технічної можливості об`єднання об`єктів нерухомого майна №21/09/21-1, виготовлений 21.09.2021 ТОВ «Науково-дослідний інститут «Архбудекспертиза» на замовлення Собченко Д. О .

Також 12.11.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сахман Т. В. було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 61564018 та зареєстровано за Собченко Д. О. нерухоме майно - нежитлову будівлю (літ. А) загальною площею 20,2 кв.м зі складовою частиною об`єкта нерухомого майна - терасою (літ. І) по АДРЕСА_2 .

Підставою для прийняття вказаного рішення були технічний паспорт реєстраційний від 21.09.2021 №ТІ01:7611-7185-6104-0082, висновок щодо технічної можливості об`єднання об`єктів нерухомого майна від 21.09.2021 № 21/09/21-1, інформаційна довідка від 21.09.2021 № 21/09/21-3, виготовлені та видані ТОВ «Науково-дослідний інститут «Архбудекспертиза» на замовлення Собченко Д.О. , та наказ Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 10.09.2021 №1163 щодо присвоєння поштової адреси об`єкту нерухомості, відповідно до якого нежитловій будівлі (літ. А) на вул. Солом`янській, 38 у Солом`янському районі міста Києва присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_1 .

Заперечуючи проти позову Відповідач посилався на п.42 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Так, згідно з п.42 Порядку для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р., подаються:

1) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна;

2) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

Документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов`язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки. Однак, вказаний пункт стосується саме здійснення державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, в той час, як спірна державна реєстрація була проведена державним реєстратором на нежитлову будівлю, про що зазначено у технічному паспорті та у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Постановою Верховного Суду від 14.04.2026 року постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2025 у справі №910/718/25 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про усунення перешкоди територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у розпорядженні земельною ділянкою шляхом зобов`язання знести самочинно збудоване нерухоме майно, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, зобов`язання повернути територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради земельну ділянку у стані, придатному для її подальшого використання. В цій частині справу №910/718/25 направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

У решті постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2025 змінено в їх мотивувальних частинах, виклавши їх в редакції цієї постанови, а в їх резолютивних частинах - залишено без змін. Додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2025 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2025 скасовано.

У вказаній постанові суду касаційної інстанції зазначено, що суди попередніх інстанцій не дослідили всіх зібраних у справі доказів та не встановили дійсного статусу майна, щодо якого заявлено позов, а саме не встановили того, чи є це майно самочинного збудованим у контексті того, що для встановлення наведеного необхідне підтвердження хоча б однієї з ознак, перелічених у пункті 55 цієї постанови. Встановлення обставин щодо самочинності або законності зведення спірного майна на відповідній земельній ділянці має значення для правильного вирішення спору у справі, що переглядається.

Згідно з ч.1 статті 316 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Таким чином, в межах розгляду даної справи підлягає з`ясуванню питання щодо встановлення дійсного статусу майна, щодо якого заявлено позов, а саме чи є це майно самочинного збудованим відповідно до частини першої статті 376 ЦК України за наявності однієї з таких ознак: 1) на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; 2) без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проєкту; 3) з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

За таких підстав, у зв`язку із необхідністю встановлення дійсного статусу нерухомого майна - нежитлової будівлі (літ. А) загальною площею 20,2 кв.м з складовою частиною об`єкта нерухомого майна - терасою (літ. І), розташованого на земельній ділянці площею 0,0111 га (кадастровий номер 8000000000:72:254:0038) по АДРЕСА_1 у Солом`янському районі міста Києва, Суд дійшов висновку, що для роз`яснення питань, які виникли при вирішенні даного спору, необхідні спеціальні знання й без проведення судової експертизи неможливо вирішити даний спір по суті.

Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу". Особа, яка проводить судову експертизу (далі - судовий експерт) користується правами і несе обов`язки, зазначені у статті 31 Господарського процесуального кодексу України.

Експертизи та дослідження проводяться експертними установами за зонами регіонального обслуговування згідно з Переліком регіональних зон обслуговування науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України, наведеним у додатку 1 до цієї Інструкції. (п.1.6 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 № 53/5)

За таких підстав, Суд вважає за необхідне доручити проведення судової експертизи Київському науково - дослідному інституту судових експертиз.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" (заява № 61679/00) зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним з засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

На підставі вищезазначеного, з метою встановлення правомірності заявлених позовних вимог, всебічного, повного та об`єктивного розгляду спору й вирішення питань, що потребують спеціальних знань, з урахуванням того, для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, з метою встановлення правомірності заявлених позовних вимог, всебічного, повного та об`єктивного розгляду спору, Суд дійшов висновку про призначення у справі №910/718/25 судової експертизи, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Сім`ї Бродських, буд. 6).

Відповідно до частини 2 статті 125 Господарського процесуального кодексу України суд може зобов`язати учасника справи, який заявив клопотання про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування або огляд доказів за їх місцезнаходженням, попередньо (авансом) оплатити витрати, пов`язані з відповідною процесуальною дією.

У зв`язку з призначенням судом судової експертизи, провадження у справі №910/718/25, на підставі статті 228 Господарського процесуального кодексу України, підлягає зупиненню.

При цьому, Суд зазначає, що зупинення провадження у справі з метою повноти та всебічності встановлення обставин справи спрямовано саме на дотримання положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на справедливий суд), а не на затягування судового процесу у зв`язку з призначенням експертизи.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 99, 100, 125, 185, 228, 233 - 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, ?

ПОСТАНОВИВ:

1. Призначити у справі №910/718/25 судову будівельно - технічну експертизу, проведення якої доручити Київському науково - дослідному інституту судових експертиз (03680, м. Київ, вул. Сім`ї Бродських, 6).

2. На вирішення експерта поставити такі питання:

2.1. Чи містить об`єкт нерухомого майна - нежитлової будівлі (літ. А) загальною площею 20,2 кв.м зі складовою частиною об`єкта нерухомого майна - терасою (літ. І), розташованого на земельній ділянці площею 0,0111 га (кадастровий номер 8000000000:72:254:0038) по АДРЕСА_1 у Солом`янському районі міста Києва ознаки будівництва до 05.08.1992? Якщо так, то зазначити які саме.

2.2. Який орієнтовний період будівництва нерухомого майна - нежитлової будівлі (літ. А) загальною площею 20,2 кв.м зі складовою частиною об`єкта нерухомого майна - терасою (літ. І), розташованого на земельній ділянці площею 0,0111 га (кадастровий номер 8000000000:72:254:0038) по АДРЕСА_1 у Солом`янському районі міста Києва?

2.3. Чи є ознаки нового будівництва нерухомого майна - нежитлової будівлі (літ. А) загальною площею 20,2 кв.м зі складовою частиною об`єкта нерухомого майна - терасою (літ. І), розташованого на земельній ділянці площею 0,0111 га (кадастровий номер 8000000000:72:254:0038) по АДРЕСА_1 у Солом`янському районі міста Києва?

3. Відповідно до статті 14 Закону України «Про судову експертизу» попередити експерта про кримінальну відповідальність за статтями 384 та 385 Кримінального кодексу України за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

4. Ухвалу та матеріали справи № 910/718/25 надіслати Київському науково - дослідному інституту судових експертиз (03680, м. Київ, вул. Сім`ї Бродських, 6).

5. Повідомити Сторони про необхідність надання об`єктів та матеріалів, які необхідні для проведення експертизи, безпосередньо до експертної установи. Докази надання до Київського науково - дослідного інституту судових експертиз матеріалів для експертного дослідження у встановленому порядку направити до Господарського суду міста Києва.

6. Зобов`язати Фізичну особу - підприємця Собченко Дар`ю Олександрівну попередньо оплатити вартість експертизи, докази чого надати в судове засідання після поновлення провадження у справі.

8. Провадження у справі № 910/718/25 зупинити до проведення судової експертизи та отримання висновку експерта.

9. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 19 червня 2026 року.

Суддя О.В. Чинчин