Рішення № 137634542, 22.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.06.2026Справа № 910/3386/26Господарський суд міста Києва в складі головуючого судді Г.П. Бондаренко-Легких, розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін справу №910/3386/26.

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ТАС»

До Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»

про стягнення 6 423, 60 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ТАС» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про стягнення 6 423, 60 грн у прядку суброгації.

Позивач просить стягнути з відповідача розмір недоплаченого страхового відшкодування, право на яке перейшло до позивача, у зв`язку із виплатою страхового відшкодування за пошкодження автомобіля «MERCEDES-BENZ ML 350» державний номерний знак НОМЕР_1 , в результаті ДТП 01.11.2023.

31.03.2026 Господарський суд міста Києва, дослідивши матеріали позовної заяви, залишив її без руху, про що постановив відповідну ухвалу та встановив позивачу п`ятиденний строк з дня вручення ухвали від 31.03.2026 для усунення недоліків позовної заяви.

06.04.2026 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

13.04.2026 суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій вирішив розгляд справи №910/3386/26 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Повторно зобов`язано позивача подати до суду протягом 5-ти днів з моменту отримання даної ухвали письмову заяву на виконання ухвали із наданням всіх доказів, якими обґрунтовано позовні вимоги (докази виплати страхового відшкодування позивачем страхувальнику у розмірі 18 327, 28 грн).

Суд констатує, що позивачем не виконано вимоги ухвали суду від 13.04.2026, однак відповідні докази надав відповідач до відзиву на позовну заяву.

29.04.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

04.05.2026 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив.

Згідно з частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до частини 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

І. Фактичні обставини, встановлені судом.

01.11.2023 по вулиці Коцюбинського, 2 у місті Луцьку сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Mercedes-Benz ML» д.н.з. НОМЕР_2 та автомобіля «FORD FIESTA» д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 .

На момент дорожньо-транспортної пригоди між власником транспортного засобу «Mercedes-Benz ML» д.н.з. НОМЕР_2 ( ОСОБА_2 ) та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ТАС» (позивач) діяв договір добровільного комплексного страхування транспортних ризиків №FA-00302110 від 28.08.2023, згідно з яким позивач прийняв на себе зобов`язання по відшкодуванні матеріальної шкоди заподіяної страхувальнику зазначеному транспортному засобу.

Крім того, на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільна відповідальність власника транспортного засобу FORD FIESTA» д.н.з. НОМЕР_3 була забезпечена полісом ЕР214476689 страховиком згідно якого є Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (відповідач).

Згідно з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду («європротокол») від 01.11.2023, громадянин ОСОБА_3 - водій транспортного засобу «FORD FIESTA» д.н.з. НОМЕР_3 є винуватцем у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди 01.11.2023.

Страхувальник за Договором добровільного страхування наземного транспорту №FA-00302110 від 28.08.2023 звернувся до позивача із заявою від 01.11.2023 про подію та із заявою на виплату страхового відшкодування вих.№-1589 від 03.11.2023.

Згідно ремонтної калькуляції №22244_16 від 03.11.2023, складеної за допомогою комп`ютерної програми «Audatex» загальна вартість відновлювального ремонту «Mercedes-Benz ML» д.н.з. НОМЕР_2 після вирахування зношення запчастин склала - 18 327, 28 грн.

06.11.2023 позивачем складено страховий акт №21921/16/923, в якому позивач визнав суму збитків у розмірі 18 327, 28 грн.

Позивач здійснив виплату страхового відшкодуванню на рахунок власника пошкодженого транспортного засобу у розмірі 18 327, 28 грн, що підтверджується платіжним дорученням №374155 від 07.11.2023.

Позивач зазначає, що до нього у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування перейшло право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування має до особи, відповідальної за збитки.

Тому, оскільки, цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «FORD FIESTA» д.н.з. НОМЕР_3 , була застрахована у відповідача, позивач має право зворотної вимоги до відповідача в порядку суброгації у розмірі ліміту відповідальності за шкоду майну у відповідності до полісу ЕР214476689.

Відтак, позивач направив відповідачу заяву про виплату страхового відшкодування вих.№05227/9223 від 18.12.2023 у розмірі 18 327, 28 грн, але відповідач виплатив позивача лише 11 903, 69 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №00110124 від 24.01.2024.

У зв`язку з вищезазначеним, позивач просить стягнути з відповідача, як страховика особи, відповідальної за завдання матеріального збитку власнику транспортного засобу «Mercedes-Benz ML» д.н.з. НОМЕР_2 недоплачену суму страхового відшкодування в межах ліміту полісу ЕР214476689 у розмірі 6 423, 60 грн.

ІІ. Предмет позову.

Предметом позову у справі є матеріально - правові вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього страхового відшкодування в порядку суброгації у розмірі 6 423, 60 грн.

ІІІ. Доводи позивача щодо суті позовних вимог.

(1) 01.11.2023 сталась ДТП за участю автомобіля «Mercedes-Benz ML» д.н.з. НОМЕР_2 та автомобіля «FORD FIESTA» д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 .

(2) Винуватцем ДТП є водій транспортного засобу «FORD FIESTA» д.н.з. НОМЕР_3 - ОСОБА_3 , який є винним у відповідності до складеного між учасниками ДТП повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду («європротокол») від 01.11.2023;

(3) Позивач здійснив страхову виплату у розмірі 18 327, 28 грн.

(4) Цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу, що є винуватцем ДТП, а саме транспортного засобу «FORD FIESTA» д.н.з. НОМЕР_3 застрахована в Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (відповідач) згідно полісу ЕР214476689.

(5) 24.01.2024 відповідач здійснив на користь позивача часткову оплату у розмірі 11 903, 69 грн;

(6) Відповідач, як страховик винуватця ДТП зобов`язаний відшкодувати позивачу суму виплаченого ним страхового відшкодування в повному обсязі в межах встановленого ліміту у розмірі 6 423, 60 грн.

IV. Заперечення відповідача у справі.

Відповідач зазначає, що ним під час аналізу наданих позивачем документів страхової справи встановлено, що в ремонтній калькуляції №22244_16 від 03.11.2023 позивачем не правильно поставлено фарбування хромових деталей, а верхня накладка мала пошкодження хрому, не пов`язані з ДТП.

Відтак, відповідач здійснив власний розрахунок на підставі ремонтної калькуляції №36612 від 16.01.2024, яка з вирахуванням зношення запчастин склала 14 503, 68 грн.

Таким чином, відповідач з урахуванням встановленої франшизи в полісі ЕР214476689 виплатив позивачу суму страхового відшкодування у розмірі 11 903, 69 грн.

З огляду на вказані обставини, відповідач вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

V. Оцінка доказів судом та висновки суду.

Спір у даній справі виник внаслідок виплати позивачем згідно договору добровільного комплексного страхування транспортних ризиків №FA-00302110 від 28.08.2023 укладеного між ним та власником пошкодженого транспортного засобу «Mercedes-Benz ML» д.н.з. НОМЕР_2 страхового відшкодування у розмірі 18 327, 28 грн та переходу до позивача в порядку суброгації вимоги такого страхувальника до особи, відповідальної за збитки спричинені внаслідок ДТП 01.11.2023.

Отже, на переконання суду, для вирішення справи по суті за позовом, суду необхідно надати відповіді на наступні питання, що мають значення для вирішення спору:

- чи має місце перехід до позивача вимоги страхувальника до особи, відповідальної за збитки спричинені внаслідок ДТП 01.11.2023?

- чи підтверджується, факт відшкодування позивачем страхового відшкодування?

- чи правомірно позивач просить стягнути з відповідача не оплачену суму страхового відшкодування в межах ліміту полісу?

- чи є аргументи відповідача обґрунтованими?

- чи є позовні вимоги обґрунтованими, а відтак, чи підлягають задоволенню?

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки (стаття 993 Цивільного кодексу України).

До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток (стаття 27 Закону України «Про страхування» (закон №85/96-ВР, який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин; втратив чинність 01.01.2024)).

Згідно зі статті 993 Цивільного кодексу України та 27 Закону України «Про страхування» (закон №85/96-ВР, який втратив чинність 01.01.2024) до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією (пункт 70 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №755/18006-15-ц).

Під час суброгації нового зобов`язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Страховик виступає замість потерпілого (пункт 71 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.10.2020 у справі № 910/18279/19).

Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування потерпілій особі перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдання матеріального збитку власнику транспортного засобу «Mercedes-Benz ML» д.н.з. НОМЕР_2 .

Однак, у разі якщо її цивільно-правова відповідальність перед третіми особами застрахована у певного страховика, то останній стає відповідальною особою, адже, внаслідок укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик в межах страхової суми несе відповідальність за шкоду, завдану застрахованою ним особою.

У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи (пункт 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (закон №1961-IV, який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин; втратив чинність 01.01.2025)).

У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки (стаття 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (закон №1961-IV, який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин; втратив чинність 01.01.2025)).

З набранням чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування» від 17.02.2011, яким внесено зміни та доповнення до Закону України №1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що дозволило учасникам дорожнього руху при скоєнні дорожньо-транспортної пригоди за наявності встановлених пунктом 33.2 статті 33 наведеного Закону обставин спільно складати повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду («європротокол») без інформування відповідного підрозділу МВС України про її настання.

Отже, з 19 вересня 2011 року в Україні в силу Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування» від 17.02.2011 №3045-VI запроваджено механізм спрощеного оформлення ДТП.

Відповідно до абзацу 3 пункту 2.11 Правил дорожнього руху України, що кореспондуються з пунктом 33.2 статті 33 зазначеного вище Закону України №1961-IV, у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортних засобів, зазначених у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови експлуатації таких транспортних засобів особами, відповідальність яких застрахована, відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за умови досягнення згоди водіїв таких транспортних засобів щодо обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та у разі складення такими водіями спільного повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду відповідно до встановленого Моторним (транспортним) страховим бюро зразка. У такому випадку водії згаданих транспортних засобів після складення ними зазначеного в цьому пункті повідомлення звільняються від обов`язків, передбачених підпунктами «д» - «є» пункту 2.10 цих Правил.

На виконання Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування», Моторним (транспортним) страховим бюро України встановлено відповідний зразок повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та за погодженням з Державною автомобільною інспекцією Міністерства внутрішніх справ України затверджено протоколом Президії МТСБУ від 11.08.2011 №274/2011 «(надалі - Інструкція).

Відповідно до зазначеної Інструкції, у Європротоколі зазначаються фактична дата, час та місце настання дорожньо-транспортної пригоди, інформація про страхувальника згідно з даними полісу та інше. Виправлення у повідомленні категорично забороняються та замість зіпсованого бланку заповнюється інший.

Європротокол - це спеціальний бланк повідомлення про настання дорожньо-транспортної пригоди, який заповнюється водіями-учасниками ДТП на місці аварії, потім надається страховику та стає підставою для виплати страхового відшкодування потерпілим. Європротокол може заповнюватися як в паперовому вигляді на спеціальному бланку, так і в електронній формі з використанням системи «Електронний Європротокол».

Суд констатує, що згідно пункту 33.2. статті 33 Закону України №1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» складення Європротоколу можливе при умовах, коли:

- відсутні травмовані (загиблі) люди,

- водії-учасники ДТП мають поліси автоцивільної відповідальності,

- наявна згода водіїв транспортних засобів - учасників ДТП щодо її обставин,

- у водіїв відсутні ознаки алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів.

Також суд додатково зазначає, що аналогічні вищезазначені приписи кореспондуються з частиною 2 статті 31 Закону України №3720-ІХ, який набрав чинності з 01.01.2025.

Отже, сам факт складання обома учасниками ДТП повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду («європротоколу»), вказує на наявність у водіїв транспортних засобів згоди щодо обставин її скоєння.

Дорожньо-транспортна пригода, яка відбулась 01.11.2023 за взаємним погодженням водіїв була оформлена повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду («європротокол»), відповідно до якого водій транспортного засобу «FORD FIESTA» д.н.з. НОМЕР_3 громадянин ОСОБА_3 визнав вину у скоєному ДТП, а саме те, що допустив зіткнення з задньою частиною транспортного засобу «Mercedes-Benz ML» д.н.з. НОМЕР_2 під час виїзду з місця стоянки (з подвір`я) на вулицю Коцюбинського у місті Луцьку, де в цей час знаходився транспортний засіб який зазнав пошкоджень.

Вищезазначені обставини ДТП підтверджуються складеною учасниками ДТП схемою, яка міститься в повідомленні про дорожньо-транспортну пригоду («європротоколі») від 01.11.2023.

Наявне в матеріалах справи повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду («європротокол») є заповненим обома учасниками дорожньо-транспортної пригоди у відповідних частинах, що стосуються інформації про транспортні засоби, зазначено у відповідних пунктах дату, час та місце дорожньо-транспортної пригоди, наявна схема дорожньо-транспортної пригоди, визначені обставини дорожньо-транспортної пригоди для пояснення цієї схеми. Крім того, у повідомленні міститься інформація про наявність полісів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду («європротокол») від 01.11.2023, підтверджує настання дорожньо-транспортної пригоди за участю вказаних вище автомобілів, а також те, що винною особою у дорожньо-транспортній пригоді є водій автомобіля «FORD FIESTA» д.н.з. НОМЕР_3 , що не заперечується відповідачем при розгляді цієї справи.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (стаття 1192 Цивільного кодексу України).

У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку (абзац 3 пункт 33.2. стаття 33 Закону України №1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Судом встановлено, що постановою правління НБ України «Про деякі питання здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №108 від 30.05.2022 року, яка була чинна на момент виникнення у сторін спірних правовідносин (втратила чинність 01.01.2025) затверджено за поданням Моторного (транспортного) страхового бюро України максимальні розміри страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Національної поліції України в розмірі 80000 гривень на потерпілого.

Згідно ремонтній калькуляції №22244_16 від 03.11.2023 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Mercedes-Benz ML» д.н.з. НОМЕР_2 становить 18 327, 28 грн.

Суд в свою чергу зазначає, що визначення розміру збитків на підставі ремонтної калькуляції, складеної за допомогою комп`ютерної програми «Audatex», не суперечить умовам чинного законодавства про оціночну діяльність, оскільки комп`ютерна програма «Audatex» рекомендована пунктом 59 додатку 8 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003.

При цьому, слід зазначити, що дані, зазначені у вказаній ремонтній калькуляції, відповідають встановленим в пунктом 4.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, зміст ремонтної калькуляції не суперечить умовам чинного законодавства про оціночну діяльність та чітко відображає суму завданих збитків.

Таким чином, позивач на підставі ремонтної калькуляції №22244_16 від 03.11.2023, яка складена за допомогою програми «Audatex» встановив, що сума страхового відшкодування пошкодженого транспортного засобу складає 18 327, 28 грн, що в свою чергу відображено в страховому акті №21921/16/923 від 06.11.2023 та яку позивач виплатив власнику пошкодженого транспортного засобу ( ОСОБА_2 ) без ПДВ, що підтверджується копіює платіжного доручення №374155 від 07.11.2023, копія якого міститься в матеріалах справи.

Відтак, суд дійшов висновку, що страховий акт №21921/16/923 від 06.11.2023 та платіжне доручення №374155 від 07.11.2023, копії яких наявні в матеріалах справи, є достатніми доказами фактично здійснених позивачем витрат по виплаті страхового відшкодування, які (витрати) виникли внаслідок ДТП.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина 1 стаття 1166 Цивільного кодексу України).

Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина 1-2 стаття 1187 Цивільного кодексу України).

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення (пункт 1, 3 частина 1 стаття 1188 Цивільного кодексу України).

Позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування вих.№05227/9223 від 18.12.2023.

Однак, відповідач здійснив часткову виплату страхового відшкодування у розмірі 11 903, 69 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №00110124 від 24.01.2024.

У свою чергу відповідач зазначає, що здійснив виплату вищезазначеної суми, у зв`язку з тим, що під час дослідження документів страхової справи, останнім встановлено, що в ремонтній калькуляції позивача не правильно поставлено фарбування хромових деталей, а верхня накладка мала пошкодження хрому, не пов`язані з ДТП.

З огляду на зазначене, відповідача здійснив власний розрахунок за допомогою комп`ютерної програми «Audatex» та розмір збитків склав 14 503, 68 грн (ремонтна калькуляція відповідача №36612 від 16.01.2024 долучена до матеріалів справи) та з урахуванням встановленої франшизи в полісі ЕР214476689 відповідач виплатив позивача суму страхового відшкодування у розмірі 11 903, 69 грн.

Однак, суд не погоджується з твердженнями відповідача, оскільки в матеріалах справи наявний акт огляду транспортного засобу від 01.11.2023 в якому зазначені виявлені пошкодження автомобіля «Mercedes-Benz ML» д.н.з. НОМЕР_2 та зазначений акт не містить відомостей про наявність пошкоджень не пов`язаних з ДТП, яка відбулась 01.11.2023.

Належних та допустимих доказів на спростування викладених позивачем обставин справи відповідач до суду не надав.

Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи (абзац 2 пункт 12.1. стаття 12 Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (закон №1961-IV, який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин; втратив чинність 01.01.2025)).

Франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком (стаття 9 Закону України «Про страхування» №85/96-ВР, який був чинний на момент виникнення правовідносин).

Оскільки, полісом ЕР214476689 франшиза встановлена в розмірі 2 600, 00 грн, тому враховуючи вище зазначені норми, сума яка підлягає стягнення, а саме не сплачена відповідачем сума страхового відшкодування становить - 3 823, 60 грн (з вирахуванням франшизи).

Основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (стаття 129 Конституції України).

Суд зазначає, що статтею 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 вказаного кодексу.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 1-4 стаття 13 Господарського процесуального кодексу України).

Доказів відшкодування відповідачем шкоди в розмірі 3 823, 60 грн, заподіяної під час ДТП 01.11.2023, яка сталася за участю забезпеченого відповідачем транспортного засобу «FORD FIESTA» д.н.з. НОМЕР_3 позивачу та/або власнику автомобіля «Mercedes-Benz ML» д.н.з. НОМЕР_2 матеріали справи не містять.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).

На підставі вищевикладеного, визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача не виплаченої суми страхового відшкодування у розмірі 3 823, 60 грн.

VІ. Розподіл судових витрат.

Судовий збір покладається, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Позивач сплатив судовий збір за подання позовної заяви через систему «Електронний суд» у розмірі 3 328, 00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №72421 від 05.03.2026.

Однак, судом встановлено, що позивач зобов`язаний був сплатити судовий збір згідно приписів пункту 2 частини 2 та частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» у розмірі 2 662, 40 грн.

Таким чином, позивач надмірно сплатив 665, 60 грн.

За таких обставин, у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог, суд покладає судовий збір (2 662, 40 грн) за подання позовної заяви на сторін пропорційно розміру задоволених вимога, а саме на відповідача покладається 1 584, 77 грн.

Щодо надмірно сплаченої суми судового збору, суд звертає увагу позивача, що останній не позбавлений права звернутись до суду в порядку статті 7 Закону України «Про судовий збір» з відповідним клопотанням про повернення надмірно сплаченої суми судового збору.

Заяв та клопотань про понесення інших судових витрат від позивача не надходило.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 73-77, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ТАС» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про стягнення 6 423, 60 грн - задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 40; ідентифікаційний код: 20782312) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ТАС» (03117, м. Київ, проспект Берестейський, буд. 65; ідентифікаційний код: 30115243) суму страхового відшкодування у розмірі 3 823 (три тисячі вісімсот двадцять три) грн 60 коп. та судовий збір у розмірі 1 584 (одна тисячі п`ятсот вісімдесят чотири) грн 77 коп.

3. В задоволенні позовних вимог про стягнення 2 600, 00 грн відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г.П. Бондаренко - Легких