Рішення № 137634455, 22.06.2026, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.06.2026 м. Івано-ФранківськСправа № 909/611/26Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндера П. А. , розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін справу

за позовом: Ямницької сільської ради Івано-Франківської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд"

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення грошових коштів в сумі 68654,20 грн

встановив, що Ямницька сільська рада звернулася до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення грошових коштів в сумі 68654,20 грн.

Ухвалою від 19.05.26 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №909/53826; ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; встановив учасникам справи процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч. 4 ст. 120 цього Кодексу.

Зазначену ухвалу надіслано сторонам в їх електронні кабінети в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд", що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа.

03.06.26 від відповідача через підсистему "Електорнний суд" надійшли відзив вх.№10514/26 та клопотання вх.№5179/26 про зупинення провадження у справі № 909/611/26 до ухвалення Конституційним Судом України рішення у справі №3-78/20269(178/26) та оприлюднення його повного тексту. Зазначене клопотання мотивоване тим, що 18.05.2026 відповідачу з офіційного сайту Конституційного Суду України стало відомо, що Першою колегією суддів Другого сенату Конституційного Суду України відкрито конституційне провадження у справі №3-78/20269(178/26) за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", положення якого підлягають застосуванню при вирішенні даного спору. Відповідач також вказує на те, що оскільки вирішення Конституційним Судом України справи №3-78/20269(178/26) щодо конституційності пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" може мати істотне значення для правильного вирішення даного спору, зокрема щодо правомірності застосування встановленого вказаною нормою 10-відсоткового обмеження при зміні ціни за одиницю товару, просить суд з метою забезпечення принципу правової визначеності та єдності судової практики, зупинити провадження у справі № 909/611/26 до ухвалення Конституційним Судом України рішення у справі № 3-78/20269(178/26) та оприлюднення його повного тексту.

09.06.26 від позивача через підсистему "Електорнний суд" надійшла відповідь на відзив вх.№10892/26, у якій відповідач заперечив щодо зупинення провадження у справі.

Розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, суд не вбачає підстав для його задоволення, враховуючи таке.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Отже для того, щоб у суду виник обов`язок (підстави) зупинити провадження у справі, мають одночасно існувати такі умови:- об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи; - зібрані у справі докази не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає в тому, що господарський суд не має права самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи цьому господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Пов`язаною із цією справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у цій справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини 4 та 6 статті 75 Господарського процесуального кодексу України).

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення судом обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте мають значення для розгляду справи, провадження у якій зупиняється (постанови Верховного Суду від 12.11.2025 у справі № 922/2737/24, від 14.12.2022 у справі № 906/750/21).

Також, Верховний Суд неодноразово наголошував, що зупинення провадження допускається виключно за наявності безпосереднього взаємозв`язку між справами та неможливості самостійного встановлення судом відповідних обставин.

Зокрема, у постанові Верховного Суду від 01.03.2024 у справі №910/17615/20 прямо вказано, що об`єктивна неможливість розгляду справи відсутня, якщо суд має можливість самостійно оцінити обставини та докази у справі.

Також Верховний Суд у постанові від 13.04.2023 у справі №914/2150/18 дійшов висновку, що для зупинення провадження недостатньо лише взаємопов`язаності справ, а необхідною умовою є саме неможливість розгляду спору по суті до вирішення іншої справи.

Предметом даного спору є встановлення факту порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі" під час укладення додаткових угод та правомірності витрачання бюджетних коштів, що може бути встановлено судом на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Суд констатує, що конституційне провадження у справі №3-78/2026(178/26) не спрямоване на встановлення фактичних обставин цієї господарської справи, не стосується оцінки доказів у ній та не вирішує питання щодо прав і обов`язків сторін у спірних правовідносинах.

Саме по собі відкриття Конституційним Судом України провадження щодо перевірки конституційності п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" не позбавляє господарський суд можливості дослідити докази, встановити обставини справи та надати їм правову оцінку.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Це означає, що за загальним правилом норма права діє стосовно фактів і відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто до події, факту застосовується той закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце.

За змістом ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

При цьому відповідачем не доведено, які саме обставини у даній справі не можуть бути встановлені судом без рішення Конституційного Суду України та яким чином конституційне провадження унеможливлює розгляд спору по суті.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач не довів наявності об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до ухвалення Конституційним Судом України рішення у справі №3-78/2026(178/26), а зібрані у справі докази дають змогу встановити та оцінити обставини, які входять до предмета доказування.

Позиція позивача.

Мотивуючи заявлені позовні вимоги, вказує на те, що відповідач ініціював укладення додаткових угод з порушенням вимог ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки за їх умовами ціна за одинцю товару (кВт/годину) перевищила 10 % граничну межу, а ціна договору фактично збільшилась на 17,2 % порівняно з погодженою ціною під час закупівлі. З огляду на викладене просить оспорювані додаткові угоди визнати недійсними та повернути на користь позивача сплачені за цими угодами кошти. Свою позицію позивач обґрунтовує положеннями ст. ст. 6, 16, 215, 216, 509, 525, 626, 628, 632, 669, 670, 712 ЦК України, та Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон).

Позиція відповідача.

Проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві вх.№10514/26 від 03.06.26. Зокрема, вказує на те, що при черговому коливанні ціни електричної енергії на ринку, що зумовлено високою волатильністю цього товару, сторони договору змушені були використовувати випадок зміни ціни за одиницю товару до 10 відсотків без збільшення суми договору з відповідним зменшенням кількості товару на підставі Закону. Внесення змін до договору про закупівлю у вищезазначеному випадку відбувалося шляхом укладення додаткових угод, а також було обґрунтованим та документально підтвердженим. При цьому посилається на: лист Мінекономрозвитку України від 14.08.2019 № 3304-04/33869-06 "Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії", у якому Уповноважений орган вказав на можливість використання для документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку інформації про результати торгів на РДН та ВДР, яку оприлюднює відповідно до Закону № 2019 ДП "ОПЕРАТОР РИНКУ" на власному вебсайті; частину шосту статті 67 Закону "Про ринок електричної енергії"; постанови Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 927/636/21, від 07.12.2022 у справі №927/189/22 та 05.09.2023 у справі № 926/3244/22.

Фактичні обставини справи, встановлені судом. Оцінка доказів.

За результатами проведеної процедури закупівлі за кодом "ДК 021:2015:09310000-5: Електрична енергія" між Ямницькою сільською радою об`єднаної територіальної громади як Замовником та учасником-переможцем торгів ТОВ "Прикарпатенерготрейд" як Постачальником укладено Договір від 18.02.2021 № 29057 про постачання електричної енергії (далі - Договір).

Зазначений договір підписано сторонами та скріплено їх печатками.

Відповідно до п. 2.1 Договору від 18.02.2021 Постачальник постачає Споживачу електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість поставленої (використаної) електричної енергії на умовах цього Договору.

Пунктом 2.4 передбачено загальний обсяг електричної енергії - до 494 000 кВт.год.

Пунктом 5.1 Договору від 18.02.2021 передбачено, що його загальна вартість становить 1 067 040, 00 грн., у т. ч. ПДВ 20% - 177 840,00 грн.

Пунктом 5.2 Договору від 18.02.2021 передбачено, що ціна за одиницю електричної енергії 2,16 грн. за 1 кВТ/год. з ПДВ.

Згідно пункту 14. 1 Договору цей Договір набирає чинності з моменту підписання і діє в частині постачання електричної енергії до 31.12.2021 року, а в частині розрахунків - до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань за цим Договором.

Згідно пункту 14.3 Договору від 18.02.2021 Постачальник має повідомити про зміну будь-яких умов Договору Споживача не пізніше, ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право Споживача розірвати Договір. Постачальник зобов`язаний повідомити Споживача в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про право припинити дію договору без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації Постачальнику, якщо Споживач не приймає нові умови.

Пунктом 5.6 Договору Сторони погодили, що ціна цього договору та ціна за одиницю товару може змінюватися у випадках, передбачених статтею 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до пункту 5.10. Договору зміна ціни за одиницю товару (електричної енергії) може відбуватися відповідно до умов ч. 5 і 6 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" за умови письмового звернення Постачальника до Споживача та надання Постачальником необхідних підтверджуючих документів щодо кожного коливання ціни електроенергії на ринку шляхом підписання додаткової угоди до даного Договору. Наявність факту коливання ціни товару на ринку підтверджується довідкою щодо розміру цін Товару тільки на дату звернення до органів установ, організацій, які уповноважені надавати цю інформацію.

Згідно п.5.11. Договору зміна ціни в бік збільшення за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни електричної енергії на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення ціни Договору, допускається не раніше, ніж через 3 місяці від дати початку постачання товару за цим Договором.

Зміна ціни 1 кВт електроенергії в бік збільшення не більше, ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни електричної енергії на ринку, може відбуватись тільки відносно її фактичної вартості, не враховуючи при цьому тариф Постачальника і тариф на передачу (згідно формули) (п.5.12 Договору).

Пунктом 5.17. Договору визначено, що зміна ціни за І кВт/год електричної енергії та дата настання таких змін будуть відображені в Додатковій угоді до даного Договору.

У період дії Договору №29057 від 18.02.2021 відповідач звертався до Ямницької сільської ради листами від 22 червня 2021 року № 2237/1 та від 29 жовтня 2021 року №581893 про збільшення вартості електричної енергії та ініціюванням змін до Договору шляхом укладення додаткових угод.

З метою уникнення відключення електропостачання в соціально - важливих установах Ямницької сільської ради, між сторонами договору вносились зміни щодо вартості одиниці електричної енергії шляхом укладення двох Додаткових угод №1 від 30.06.2021 та № 2 від 08.11.2021 про збільшення вартості за електричну енергію.

У результаті змін вартості електричної енергії на підставі вищезазначених угод ціна електроенергії за цим Договором за 1 кВт.год збільшилась із 2,16 грн. до 2,531585 грн., тобто на 0,371 585 грн, що становить 17,2%. Водночас обсяг постачання електроенергії зменшився з 494 000 кВт. год. до 456 559 кВт. год., тобто на 37 441 кВт. год.

Зокрема, 30.06.2021 між Постачальником та Споживачем укладено Додаткову угоду № 1 до договору про постачання електричної енергії споживачу №29057 від 18.02.2021, якою внесено зміни до пунктів:

- 2.4 Договору, де зменшено загальний обсяг електричної енергії до 472 838 кВт.год;

- 5.2 Договору та п.1.1. Додатку 2 до Договору щодо ціни за 1 кВт.год - 2,37114 грн. (з ПДВ), що на 8,2 % більше попередньої ціни( 9,8% за даними позивача).

Відповідно до п.5 додаткової угоди № 1 вона набирає чинності з моменту підписання її Сторонами, є невід`ємною частиною Договору та відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України поширює свою дію на відносини, що виникли з 01.06.2021.

Документом для обґрунтування зміни ціни Постачальником є фактографічна довідка №В-331 від 14.06.2021, видана Івано-Франківською торгово-промисловою палатою.

В Фактографічній довідці Івано-Франківської торгово-промислової палати від 14.06.2021 № В-331, яка була надана при укладанні Додаткової угоди № 1 від 30.06.2021, для порівняння взято 10 днів червня - травня 2021 замість періоду з моменту укладення договору до моменту укладення Додаткової угоди.

У копії Фактографічної довідки Івано-Франківської торгово-промислової палати від 14.06.2021 № В-331, яка носить довідково-інформаційний характер, не визначено коливання ціни електроенергії на ринку, а саме не міститься інформація про попередню ціну (визначену на дату проведення аукціону або укладення договору або на дату попередньої угоди), ціну станом на дату видачі документа (дату визначену запитувачем документа (лист-заява замовника від 14.06.2021 №2153).

Шляхом укладення 08.11.2021 Додаткової угоди № 2 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 29057 від 18.02.2021 Постачальником та Споживачем внесено зміни до пунктів:

- 2.4 Договору, де зменшено загальний обсяг електричної енергії до 456 559 кВт.год, -

- пункту 5.2 Договору та пункту 1.1 Додатку 2 до Договору щодо ціни за 1 кВт.год -2,531585 грн. (з ПДВ), що на 9 % більше попередньої ціни.

Відповідно до п.5 додаткової угоди № 2 вона набирає чинності з дня її підписання та відповідно до ст.631 Цивільного кодексу України поширює дію на відносини що виникли з 01.10.2021.

Документом для обґрунтування зміни ціни Постачальником є фактографічна довідка №В-626 від 23.10.2021 видана Івано-Франківською торгово-промисловою палатою.

В Фактографічній довідці Івано-Франківської торгово-промислової палати від 23.10.2021 № В- 626, яка була надана при укладанні Додаткової угоди № 2 від 08.11.2021 для порівняння взято 20 днів вересня та жовтня 2021 замість періоду з моменту укладення договору до моменту укладення Додаткової угоди, а також наявну інформацію в розділі Порівняння середньозважених цін на РДН та ВДР за 20 днів вересня, жовтня 2021 та жовтня 2020.

У вказаній довідці, яка носить довідково-інформаційний характер, не визначено коливання ціни електроенергії на ринку, а саме не міститься інформація про попередню ціну (визначену на дату проведення аукціону або укладення договору або на дату попередньої угоди), ціну станом на дату видачі документа (дату визначену запитувачем документа (лист-заява замовника від 22.10.2021 № 3638).

Беручи до уваги встановлену в Договорі від 18.02.2021 ціну за 1 кВт. год електроенергії (2,16 грн.), внаслідок укладення Додаткових угод позивачем зайво сплачено 68654,20 грн, зокрема:

за актом від 02.03.2021 про використану електричну енергію за лютий 2021 року згідно договору №29057: електроенергія обсягом 50 548 кВт.год. * 2,16 грн. = 109183,68 грн.

за актом від 31.03.2021 про використану електричну енергію за березень 2021 року згідно договору № 29057: електроенергія обсягом 41 793 кВт.год. * 2,16 грн. = 80 634,77 грн.

за актом від 30.04.2021 про використану електричну енергію за квітень 2021року згідно договору № 29057: електроенергія обсягом 39 631,00 кВт.год. * 2,16 грн. = на суму 91 869,13 грн.

за актом від 31.05.2025 про використану електричну енергію за травень 2021 року згідно договору № 29057: електроенергія обсягом 32 258 кВт.год. * 2,16 грн. = на суму 63 411,11грн.

за актом від 30.06.2021 про використану електричну енергію за червень 2021 року згідно договору №29057: електроенергія обсягом 22 896 кВт.год. * 2,16 грн. = на суму 54 072,34 грн.

за актом від 31.07.2021 про використану електричну енергію за липень 2021 року згідно договору № 29057: електроенергія обсягом 21 352 кВт.год. * 2,16 грн. = на суму 50 310,41 грн.

за актом від 31.08.2021 про використану електричну енергію за серпень 2021 року згідно договору № 29257: електроенергія обсягом 19 349 кВт.год. * 2,16 грн. = на суму 45 220,82 грн.

за актом від 30.09.2021 про використану електричну енергію за вересень 2021 року згідно договору №29057: електроенергія обсягом 35 982 кВт.год. * 2,16 грн. = на суму 84 094,03 грн.

за актом від 31.10.2021 про використану електричну енергію за жовтень 2021 року згідно договору № 29057: електроенергія обсягом 42 830 кВт.год. * 2,16 грн. = на суму 108 427,78 грн.

за актом від 30.11.2021 про використану електричну енергію за листопад 2021 року згідно договору № 29057: електроенергія обсягом 58 681 кВт.год. * 2,16 грн. = на суму 148 555,93 грн.

за актом від 31.12.2021 про використану електричну енергію за грудень 2021 року згідно договору № 29057: електроенергія обсягом 75 138 кВт.год. * 2,16грн. = на суму 162 298,08 грн.

позивач мав би сплатити 951389,28 грн., однак фактично сплатив згідно наявних в матеріалах справи платіжних доручень 1020043,48 грн. з ПДВ (2,16 грн. * 440 458 кВт.год).

Різниця між сумою коштів, які фактично перераховано Споживачем Постачальнику за постачання електроенергії по ціні, визначеній з урахуванням додаткових угод, та сумою, яка мала бути сплачена за ціною, визначеною в договорі без урахування додаткових угод, становить 68654,20 грн. (1020043,48 грн. - 951389,28 грн. = 68 654,20 грн.).

Підвищення вартості товару призвело до придбання Споживачем його в значно меншому обсязі, а саме 456559 кВт.год. замість 494000 кВт.год., як було передбачено договором (фактично поставлений обсяг електроенергії становить 440458 кВт.год.), тобто зменшився на 37441 кВт.год.

В ході проведення планової перевірки Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області щодо дотримання вимог законодавства України Ямницькою сільською радою під час укладення та виконання договору, додаткових угод на закупівлю і постачання електричної енергії з ТОВ «Прикарпатенерготрейд» за 2021 рік, в Акті №130920-21/17-а від 19.12.2025 встановлено, що збільшення вартості одиниці товару відповідно до укладених додаткових угод не підтверджено обґрунтованим коливанням ціни електричної енергії на ринку в 2021 році, чим порушено пункт 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (із змінами, що діяли на момент підписання договору), де зазначено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до повного виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, окрім зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 % у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначено Законом України "Про публічні закупівлі" (тут і надалі - у редакції, чинній станом на час укладення договору про закупівлю та оспорюваних додаткових угод до нього).

Відповідно до частини четвертої статті 3 Закону відносини, пов`язані зі сферою публічних закупівель, регулюються виключно цим Законом і не можуть регулюватися іншими законами, крім випадків, встановлених цим Законом.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 цього Закону договір про закупівлю визначається як господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Основні вимоги до договору про закупівлю та внесення змін до нього урегульовані статтею 41 Закону, частиною першою якої визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

За загальним правилом істотні умови договору про закупівлю, однією з яких є ціна товару, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі (частина п`ята статті 41 Закону). При цьому, зазначена норма передбачає випадки, коли допустима зміна істотних умов договору про закупівлю.

Згідно із частиною першою статті 628, статтею 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Згідно з частиною першою статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Згідно із частинами третьою, четвертою статті 653 ЦК України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії (Пункт 2 частини п`ятої статті 41 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1530-IX від 03.06.2021).

Із системного тлумачення наведених норм ЦК України та Закону України "Про публічні закупівлі" вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Згідно ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

В іншому випадку не досягається мета Закону України "Про публічні закупівлі", яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 та від 21.11.2025 у справі № 920/19/24.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 21.11.2025 у справі № 920/19/24 виснувала, що зміна умов договору про закупівлю щодо збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % не допускається, зокрема, у випадку закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Внесені зміни Законом № 1530-ІХ до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону № 922-VIII не стосуються встановленої первісною редакцією цього Закону заборони збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 %, в тому числі і при здійсненні закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

У постанові від 11.10.2023 у справі № 903/742/22 Верховний Суд зазначив: «За загальним правилом, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі (ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі»). Утім, ця норма передбачає випадки, при яких допускається зміна істотних умов договору про закупівлю. Зокрема, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», зміна істотних умов договору можлива у разі збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. Ця норма передбачає, що обов`язковою умовою для збільшення ціни договору є наявність підтверджених обставин коливання цін на ринку щодо відповідного товару…».

Для обґрунтування коливання цін на ринку в сторону збільшення відповідачем надано фактографічні довідки Івано-Франківської торгово-промислової палати, які стали підставою для укладення оспорюваних додаткових угод та внесення змін до Договору. Вказані фактографічні довідки носять довідково-інформаційний характер, та згідно з примітками до них розрахунки проведено на основі фактографічної інформації.

Законом не передбачено форму / вигляд інформації щодо такого коливання, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку саме факту коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим (див. постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2025 року у справі № 916/747/24).

Cпеціальним законодавством у сфері публічних закупівель не визначено певний орган чи особу, яку законодавець наділив би повноваженнями надавати інформацію на підтвердження коливання ціни товару на ринку.

Під час визначення щодо доказів на підтвердження коливання ціни товару на ринку слід виходити як з аналізу норм чинного законодавства щодо повноважень та функцій суб`єктів надання такої інформації (зокрема, до цих суб`єктів можна віднести ТПП України, яка у межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації, тощо), так і положень щодо доказів, які закріплені у главі 5 розділу І ГПК України.

Таким чином, з-поміж іншого, довідки, експертні висновки ТПП України, тощо можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку. Втім судам у порядку статті 86 ГПК України слід їх досліджувати та оцінювати за критеріями належності, допустимості, достовірності, вірогідності з точку зору саме факту коливання ціни на товар (див. постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05 вересня 2023 року у справі № 926/3244/22).

Таким чином, лише документи компетентного органу, які містять інформацію про коливання ціни такого товару на ринку, можуть бути підставою для внесення змін до договору в частині визначення ціни. У свою чергу довідки інформативного характеру до таких не відносяться.

Зазначене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, постанові від 13.08.2025 у справі № 916/3438/24 та від 11.10.2023 у справі № 903/742/22.

Судом встановлено, що для обґрунтування підвищення ціни відповідачем на власний розсуд обирались періоди для порівняння середніх цін на електричну енергію, дослідження яких не відображало їх динаміку, пропорційність їх зростання, у них відсутній аналіз вартості ціни електричної енергії на конкретну дату у порівнянні з попередніми періодами чи будь-які інші дані, які б підтверджували коливання ціни електричної енергії на ринку, у зв`язку із чим ці документи (довідки) не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов договору на підставі пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону.

За наведеного, суд висновує, що необхідність внесення зазначених змін не можна вважати обґрунтованою та такою, що підтверджена належними доказами.

Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно із частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою статті 203 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За встановлених судом обставин та наведених вище правових висновків, суд констатує, що додаткові угоди суперечать наведеним вище нормам ЦК України та Закону України "Про публічні закупівлі", тому підлягають визнанню недійсними.

Посилання відповідача на те, що ціна змінювалась у відповідності до умов укладеного між сторонами договору, судом не приймається, оскільки дане збільшення ціни за одиницю товару не є правомірним. В ході судового розгляду відповідач не спростував доводів позовної заяви, контррозрахунку та належних і допустимих доказів про наявність інших обставин, аніж ті, що встановлені судом, суду не подав.

З урахуванням наведеного наявні підстави для визнання оспорюваних додаткових угод до Договору недійсними, оскільки ними передбачено підвищення цін на електричну енергію з перевищенням максимального ліміту у 10 %, а також за відсутності належного документального обґрунтування, що не відповідає вимогам пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону.

Оскільки зазначені додаткові угоди є недійсними та не породжують правових наслідків, то підстава для оплати електричної енергії за встановленою у них ціною відпала, тому грошові кошти, на підставі норм статей 216, 1212 ЦК України, у заявленому позивачем розмірі відповідач має повернути, відтак суд висновує про стягнення з відповідача цих коштів. Наведене узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 24 січня 2024 року у справі № 922/2321/22.

За наведених обставин справи та зазначених норм чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими.

Висновок суду.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Положення ст. 76, 77 ГПК України передбачають, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Судові витрати.

Згідно з приписами п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Склад та порядок розподілу судових витрат визначено Главою 8 Розділу I ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

В контексті наведеного, з огляду на задоволення позову в повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 9 984 грн суд покладає на відповідача.

Керуючись ст.2, 13, 53, 73, 74, 80, 86, 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 252, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

задовольнити позов Ямницької сільської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення грошових коштів в сумі 68654,20 грн.

Визнати недійсною Додаткову угоду №1 від 30.06.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу №29057 від 18.02.2021, укладену між Ямницькою сільською радою об`єднаної територіальної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд".

Визнати недійсною Додаткову угоду №2 від 08.11.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу №29057 від 18.02.2021, укладену між Ямницькою сільською радою об`єднаної територіальної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд" ЄДРПОУ 42129720 на користь Ямницької сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області (отримувач: Ямницька сільська рада, код ЄДРПОУ 04356461,р/р UA 308201720344270046000026828, в ДКСУ в м. Києві, МФО 820172) безпідставно збережені кошти в сумі 68654(шістдесят вісім тисяч шістсот п`ятдесят чотири) гривні 20 коп. та судовий збір у сумі 9984 (дев`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят чотири) гривні.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 22.06.2026

Суддя П. А. Шкіндер