Ухвала суду № 137634350, 22.06.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 33/60/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

22.06.2026 Справа № 908/1498/26

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Мірошниченка Михайла Володимировича, розглянувши заяву вих. без номеру від 19.06.2026 (вх. №13498/08-08/26 від 19.06.2026) Запорізької міської ради про забезпечення позову у справі №908/1498/26

за позовом Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, ідентифікаційний код 04053915)

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХПРОВІД» (69096, м.Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 32, ідентифікаційний код 31806384)

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «БАГАТОПРОФІЛЬНА ІНДУСТРІАЛЬНА КОМПАНІЯ КОНТУР» (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 32, ідентифікаційний код 13630116)

про стягнення 4915514,48 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 22.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/1498/26, присвоєно справі номер провадження 33/60/26, ухвалено здійснювати розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено судове засідання на 14.07.2026 об 11 год. 30 хв.

Разом із позовною заявою надійшла заява про забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на нерухоме майно, яке належить відповідачу-1, а саме: об`єкт нерухомості інв.№259 трансформаторну підстанцію літ. М, рік побудови 1955, загальною площею 169,4 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 4755723101) в межах заявлених позовних вимог у сумі 1223205,13 грн.;

- накладення арешту на нерухоме майно, яке належить відповідачу-2, а саме: об`єкт нерухомості інв.№144 адміністративно-побутові приміщення складального відділення столярного цеху, літ. Д, Д-2, рік побудови 1945, загальною площею 2871,5 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 4531923101) в межах заявлених позовних вимог у сумі 3692309,35 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Статтею 136 ГПК України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Згідно з ч. ч. 5, 6 ст. 140 ГПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду.

Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Предметом розгляду суду в даній справі є позовні вимоги про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна, від використання земельної ділянки комунальної форми власності, кадастровий номер 2310100000:04:033:045, за адресою: м.Запоріжжя, вул. Каховська, 32 без укладання договору оренди земельної ділянки:

- з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХПРОВІД» (відповідача-1) - за період з 01.01.2018 по 31.12.2025 у сумі 1223205,13 грн.;

- з Товариства з обмеженою відповідальністю «БАГАТОПРОФІЛЬНА ІНДУСТРІАЛЬНА КОМПАНІЯ КОНТУР» (відповідача-2) - за період з 01.01.2018 по 10.02.2025 у сумі 2305413,73 грн. та за період з 11.02.2025 по 31.12.2025 у сумі 1386895,62 грн., що разом становить 3692309,35 грн.

Позивач вважає, що необхідно застосувати захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на частину належного відповідачам нерухомого майна у межах суми, заявленої до стягнення у позовній заяві до кожного з відповідачів.

Так, відповідно до договору купівлі-продажу №2810 від 21.11.2013, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Остренко А.В., відповідач-1 набув у власність об`єкти нерухомості по вул. Каховська, 32 в м. Запоріжжя, зокрема інв.№140 сушарку на 8 камер літ. Р, Р-2 вартістю 25500,00 грн. та інв.259 трансформаторну підстанцію літ. М вартістю 245000,00 грн.

Згідно довідок про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 08.06.2026 вартість інв.№140 сушарки на 8 камер літ. Р, Р-2 складає 10495629,33 грн., а вартість інв.259 трансформаторної підстанції літ.М 1246029,58 грн.

Враховуючи те, що спірна заборгованість відповідча-1 перед позивачем за період з 01.01.2018 по 31.12.2025 становить 1223205,13 грн. накладення арешту на об`єкт нерухомості інв.№259 трансформаторну підстанцію літ.М, рік побудови 1955, загальною площею 169,4 кв.м. буде достатнім і співмірним заходом забезпечення позову про стягнення з відповідача-1 цих коштів.

Крім того, відповідно до договору купівлі-продажу №2861 від 28.11.2013, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Остренко А.В. відповіідач-2 набув у власність об`єкти нерухомості по вул. Каховська, 32 в м. Запоріжжі, зокрема інв.№144 адміністративно-побутове приміщення складального відділення столярного цеху, літ. Д, Д-2 вартістю 1092018,00 грн.

Згідно з довідкою про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 08.06.2026 вартість інв. №144 адміністративно-побутового приміщення складального відділення столярного цеху, літ. Д, Д-2 складає 21121541,83 грн.

Враховуючи те, що спірна заборгованість відповідача-2 перед позивачем за період з 01.01.2018 по 31.12.2025 становить 3692309,35 грн., з яких: за період з 01.01.2018 по 10.02.2025 - 2305413,73 грн., а за період з 11.02.2025 по 31.12.2025 - 1386895,62 грн., то накладення арешту в межах суми заявлених позовних вимог на об`єкт нерухомості інв.№144 адміністративно-побутові приміщення складального відділення столярного цеху, літ. Д, Д-2, рік побудови 1945, загальною площею 2871,5 кв.м. буде достатнім і співмірним заходом забезпечення позову про стягнення з відповідача-2 цих коштів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Позивач просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно відповідачів-2, що розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:04:033:045, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Каховська, 32, за користування якою протягом тривалого періоду без достатніх правових підстав розраховано спірну суму заборгованості, тобто забезпечення позову пов`язано з предметом позову. Також позивач просить накласти арешт на майно кожного відповідача в межах пред`явлених до кожного відповідача позовних вимог. Сума стягнення з кожного відповідача є значною (з відповідача-1 1223205,13 грн., з відповідача-2 3692309,35 грн.).

Вимоги позивача від 07.05.2026 про сплату заборгованості не були виконані відповідачами-1, 2 в добровільному порядку. Жоден з відповідачів після отримання вимоги не звернувся до позивача для мирного врегулювання спору. Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про те, що відповідачі можуть розпорядитись своїм майном, зокрема, відчужити його на користь інших осіб.

Пред`явлення позивачем до суду позову про стягнення доходу, отриманого відповідачами від безпідставно набутого майна, без його забезпечення, дозволить відповідачам вчинити дії, спрямовані на відчуження нерухомого майна, що в подальшому унеможливить або суттєво ускладнить виконання судового рішення про стягнення коштів до місцевого бюджету територіальної громади міста Запоріжжя.

У п. 23 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 звернуто увагу на те, що вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини (надалі Суд) право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція), було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі «Горнсбі проти Греції» від 19.03.1997).

Із урахуванням цього, будь-яке можливе забезпечення позову, у випадку найменшої загрози його невиконання, є виправданим, якщо занижує поріг легітимного сподівання особи на захист свого порушеного права, і є законним, необхідним та збалансованим із правами усіх сторін спору.

Верховний Суд у п. п. 41, 42 постанови від 11.12.2023 у справі №922/3528/23 зазначає: « 41. Верховний Суд у постанові від 26.07.2022 у справі №918/812/21 (на яку посилається скаржник) відхилив посилання скаржника на те, що арешт майна має стосуватися майна, що належить до предмета спору та вказав, що можливість накладення арешту на майно у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову, буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог; у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів, боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника. 42.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 03.03.2023 у справі №905/448/22 не погодився з висновком суду апеляційної інстанції про те, що накладення арешту на майно має стосуватися саме майна, яке належить до предмета спору та вказав, що Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.06.2022 у справі №908/2382/21 дійшов висновку про необхідність відступити від висновків щодо застосування, зокрема, ст.137 ГПК України про неможливість накладення арешту на (нерухоме) майно відповідача в порядку забезпечення позову про стягнення коштів, викладених у низці постанов Верховного Суду.

Обраний позивачем вид забезпечення позову, як накладення арешту на майно, що належить відповідачам на праві власності, є співмірним із заявленими позовними вимогами. При вжитті такого заходу власник майна не обмежується у правах володіння та користування своїм майном, та не позбавляється їх. Накладення арешту на майно не завдасть шкоди та збитків відповідачам, не позбавить їх конституційних прав на володіння та користування вказаним нерухомим майном, здійснення господарської діяльності, отримання доходів, сплату податків тощо, а лише тимчасово обмежить їх право реалізувати вказане майно третім особам.

Враховуючи викладене, дослідивши викладені позивачем доводи та надані на підтвердження цих доводів докази, врахувавши наявність зв`язку між заявленими заходами забезпечення позову і предметом спору, суд дійшов до висновку про наявність підстав для забезпечення позову відповідно до заяви позивача.

У зв`язку з цим суд ухвалив задовольнити заяву позивача про забезпечення позову в даній справі.

Згідно з ч. 8 ст. 140 ГПК України ухвала про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 4 ст. 144 ГПК України ухвала господарського суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Згідно з ч. ч. 7-10 ст. 145 ГПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження - вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. В такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Питання щодо стягнення судового збору за даною заявою буде розглянуто за результатами вирішення спору.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 144, 145, 234, 235, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву вих. без номеру від 19.06.2026 (вх. №13498/08-08/26 від 19.06.2026) Запорізької міської ради про забезпечення позову у справі №908/1498/26 задовольнити.

З метою забезпечення позову до набрання рішенням Господарського суду Запорізької області у справі №908/1498/26 законної сили:

- накласти арешт на нерухоме майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ТЕХПРОВІД» (ідентифікаційний код 31806374, місцезнаходження: 69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська,32), а саме: об`єкт нерухомості інв.№259 трансформаторну підстанцію літ. М, рік побудови 1955, загальною площею 169,4 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 4755723101) в межах заявлених позовних вимог у сумі 1223205,13 грн. (один мільйон двісті двадцять три тисячі двісті п`ять гривень 13 копійок);

- накласти арешт на нерухоме майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «БАГАТОПРОФІЛЬНА ІНДУСТРІАЛЬНА КОМПАНІЯ КОНТУР» (ідентифікаційний код 13630116, місцезнаходження: 69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська,32), а саме: об`єкт нерухомості інв.№144 адміністративно-побутові приміщення складального відділення столярного цеху, літ. Д, Д-2, рік побудови 1945, загальною площею 2871,5 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 4531923101) в межах заявлених позовних вимог у сумі 3692309,35 грн. (три мільйони шістсот дев`яносто дві тисячі триста дев`ять гривень 35 копійок).

Стягувач: Запорізька міська рада (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, ідентифікаційний код 04053915).

Боржник-1: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХПРОВІД» (69096, м.Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 32, ідентифікаційний код 31806384).

Боржник-2: Товариство з обмеженою відповідальністю «БАГАТОПРОФІЛЬНА ІНДУСТРІАЛЬНА КОМПАНІЯ КОНТУР» (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 32, ідентифікаційний код 13630116).

Оригінал даної ухвали з підписом судді та гербовою печаткою суду надіслати стягувачу.

Ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження (ч. 1 ст.144 ГПК України). Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи (ч. 8 ст. 140 ГПК України).

Строк пред`явлення ухвали до виконання (відповідно до ч. ч. 1, 2. ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження») три роки з наступного дня після її прийняття.

Ухвала суду набрала законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту її підписання до Центрального апеляційного господарського суду. Ухвалу підписано 22.06.2026.

Суддя Михайло Володимирович Мірошниченко