Ухвала суду № 137633541, 18.06.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

18.06.2026 м. ДніпроСправа № 904/1858/26

За позовом ОСОБА_1 , м. Дніпро

до Садівничого товариства "Родник", с. Грушувато-Криничне Дніпропетровської області

про визнання недійсними рішень та скасування реєстраційної дії

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1

Від відповідача: Сліс А.С., адвокат, ордер серії АЕ №1499270 від 29.04.2026 (в режимі відеоконференціїї)

С У Т Ь С П О Р У :

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить:

- визнати недійсними рішення про обрання правління та про обрання ревізійної комісії Садівничого товариства "Родник", оформлені протоколом загальних зборів Садівничого "Родник" у липні 2025 - лютому 2026 року, які були проведенні шляхом опитування членів товариства, здійснення ними письмового голосування шляхом підписання підписних листів;

- визнати недійсним рішення правління Садівничого товариства "Родник" про обрання головою правління ОСОБА_2 , оформлене протоколом засідання правління Садівничого товариства "Родник".

- скасувати реєстраційну дію, а саме запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо реєстрації ОСОБА_2 у якості уповноваженої особи (керівника) Садівничого товариства "Родник".

Позивач зазначає, що спірними рішеннями грубо порушено норми Цивільного кодексу України та основоположні норми чинного Статуту Садівничого товариства "Родник", якими регулюються питання функціонування цієї юридичної особи.

Разом з позовною заявою, ОСОБА_1 подав до суду клопотання, яким просить витребувати у відповідача документи (згідно переліку).

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.04.2026 справу №904/1858/26 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.

Ухвалою суду від 09.04.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 04.05.2026; постановлено клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів задовольнити; відповідачу надати до суду: протокол загальних зборів членів Садівничого товариства "Родник", з підписами реєстрації учасників цих зборів, а також підписами учасників голосування по питаннях обрання правління та ревізійної комісії, на яких було ухвалено рішення про обрання Садівничого товариства "Родник" у складі якого є ОСОБА_2 ; протокол засідання правління Садівничого товариства "Родник", на якому було ухвалено рішення про обрання ОСОБА_2 головою правління Садівничого товариства "Родник"; реєстр членів (учасників) Садівничого товариства "Родник" станом на дату оформлення протоколу загальних зборів Садівничого товариства "Родник" на яких було ухвалено рішення про обрання правління Садівничого товариства "Родник" у складі якого є ОСОБА_2 (оригінали для огляду у судовому засіданні, належним чином та належної якості завірені копії для долучення до матеріалів справи).

Ухвалою суду від 09.04.2026 зобов`язано Синельниківську районну державну адміністрацію надати суду матеріали реєстраційної справи Садівничого товариства "Родник" (код ЄДРПОУ 24244132; місцезнаходження: Україна, 52524, Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, село Грушувато-Криничне) (оригінали для огляду у судовому засіданні, належним чином та належної якості завірені копії для долучення до матеріалів справи).

29 квітня 2026 року від райдержадміністрації до господарського суду надійшли витребувані судом документи (а.с. 63-148 том 1).

30 квітня 2026 року до господарського суду від Садівничого товариства "Родник" надійшов відзив на позовну заяву. За твердження відповідача позовна заява побудована па хибному тлумаченні норм матеріального прана, викривленні положень установчих документів СТ "Родник", а також на ігноруванні сталих та обов`язкових до застосування правових висновків Верховного Суду щодо захисту корпоративних прав. На думку відповідача, позивач намагається використати механізми господарського судочинства для дестабілізації законно обраних органів управління товариством, не маючи при цьому доведеного статусу учасника (члена) цієї юридичної особи.

Відповідач доводить, що: позивач не набув статусу члена СТ "Родник" у порядку, встановленому Статутом товариства та профільним законодавством, а відтак не є носієм корпоративних прав, які могли б бути порушені оспорюваними рішеннями. Відсутність порушеного прана є самостійною та абсолютною підставою для відмови у позові; процедура проведення загальних зборів шляхом письмового опитування (із використанням підписних листів) є абсолютно легітимною, прямо передбачена пунктом 5.3.3 Статуту СТ "Родник і повністю відповідає актуальній практиці Верховного Суду щодо форм відкритого голосування у кооперативах та товариствах; оскаржувані рішення загальних зборів були прийняті правомочним складом (за наявності беззаперечного кворуму) та відображають консолідоване волевиявлення абсолютної більшості дійсних членів товариства, втручання у яке з боку суду за позовом нелегітимізованої особи становитиме порушений балансу інтересів; рішення правління СТ "Родник" від 16 лютого 2026 року та подальші реєстраційні дії є похідними, законними та вчиненими у межах компетенції наданої вищим органом управління.

Окрім того, позивач обґрунтовує свої вимоги документами (протоколи від 28.06.2025, 12.07.2025, 19.07.2025), які є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні №12025046390000128 за фактами підроблення документів, самоправства та самовільного присвоєння владних повноважень. Реєстраційні дії, вчинені раніше на підставі цих сфабрикованих документів, були офіційно визнані незаконними та скасовані Наказом Міністерства юстиції України №2625/5 від 26.09.2025.

Також, відповідач просив поновити йому строк на подання відзиву на позовну заяву. У відзиві на позовну заяву відповідачем, в порядку ст. 90 ГПК України, поставлені позивачу питання та зазначено, що витрати на професійну правничу допомогу орієнтовано складають 30 000,00грн.

04 травня 2026 року від позивача до господарського суду надійшла заява про надання часу для підготовки відповіді на відзив на позовну заяву, до другої декади червня 2026 року.

Ухвалою суду від 04.05.2026 задоволено клопотання Садівничого товариства "Родник" про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву; поновлено Садівничому товариству "Родник" строк на подання відзиву на позовну заяву та приєднати його до матеріалів справи; клопотання ОСОБА_1 про продовження строку для подання відповіді на відзив на позовну заяву задоволено частково; продовжено ОСОБА_1 строк на подання відповіді на відзив на позовну заяву до 19 травня 2026 року (включно); відкладено підготовче засідання у справі на 26.05.2026; зобов`язано ОСОБА_1 надати до суду та на адресу СТ "Родник" відповідь окремо на кожне питання по суті, що поставлені у відзиві на позовну заяву, у передбаченій законом формі та у встановлений строк.

04 травня 2026 року від ОСОБА_1 до господарського суду надійшло клопотання про витребування доказів (а.с.3-5 том 2). Так, під час ознайомлення 01.05.2026 з матеріалами справи позивачем встановлено, що відповідачем було порушено встановлений судом термін надання документів, а також до суду не було надано наступні докази: протокол загальних зборів членів Садівничого товариства "Родник", з підписами реєстрації учасників цих зборів, а також підписами учасників голосування по питанню обрання ревізійної комісії, на яких було ухвалено рішення про обрання Садівничого товариства "Родник" у складі якого є ОСОБА_2 ; реєстр членів (учасників) Садівничого товариства "Родник" станом на дату оформлення протоколу загальних зборів Садівничого товариства "Родник" на яких було ухвалено рішення про обрання правління Садівничого товариства "Родник" у складі якого є ОСОБА_2 . До суду було надано лише підписи учасників голосування по питанню обрання правління та протокол засідання правління.

Оскільки, ці документи є важливими доказами у справі, позивач просить суд повторно витребувати їх у відповідача з урахуванням отриманої від нього інформації по датах оформлення цих протоколів.

15 травня 2026 року через систему "Електронний суд" від відповідача до господарського суду надійшла заява про долучення до матеріалів справи №904/1858/26 належним чином засвідченої копії Протоколу загальних зборів СТ "Родник" від 27.07.2025 (а.с. 35-37 том 2).

22 травня 2026 року від ОСОБА_1 до господарського суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву. Позивач вважає, що всі аргументи відповідача щодо відсутності у нього статусу члена СТ "Родник" базуються на наданому до суду фальшивому списку членів СТ "Родник" станом на 01.01.2025, який навіть ніким не підписаний. Статус ОСОБА_1 , як члена СТ "Родник" підтверджується двома членськими книжками № 168 та № 275, в яких є чіткі відмітки про дату прийому та про дату оформлення в члени товариства. Дійсність членських книжок належним чином засвідчена підписами голови правління і скарбника товариства та печаткою товариства, які були дійсними на той час. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.2024 у справі №904/1457/24 членство ОСОБА_1 в СТ "Родник" було поновлено. Жодних інших рішень, пов`язаних із повторною спробою позбавлення членства у СТ "Родник" позивачу не відомо і відповідач їх не надав.

Висновок Центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 08.09.2025, є беззаперечним доказом того, що у Міністерства юстиції України немає жодних зауважень щодо легітимності протоколу №10 загальних зборів СТ "Родник" від 28.06.2025. Саме на зміст цього протоколу Колегія Міністерства юстиції України спирається у своїх висновках. Позивач вважає, що відповідач за допомогою залученого ним до підготовки відзиву адвоката Сліса А.С. свідомо вводить в оману Господарський суд Дніпропетровської області. Станом на 27.07.2025 ніякої "управлінської кризи", яка загрожувала "організаційному паралічу" після обрання 28.06.2025 нового правління та ревізійної комісії в СТ "Родник" вже не було. Саме факт обрання 28.06.2025 нового правління та ревізійної комісії СТ "Родник" і припинив цей організаційний параліч та управлінську кризу, яка тривала майже 2 роки і під час якої організоване злочинне угрупування активно боролося проти обрання до складу правління людей, які їм не підкоряються. Позивач вважає, що відповідач маніпулятивно звинувачує правління в узурпації влади в товаристві та позбавлені його членів їхнього невід`ємного, гарантованого Конституцією та законами України права на проведення зборів.

Наприкінці лютого 2026 року з`явилася інформація про реєстрацію ОСОБА_2 в ЄДР у якості керівника СТ "Родник". Про дату оформлення протоколу загальних зборів членам товариства стало відомо лише в суді у травні 2026 року, а зміст протоколу загальних зборів СТ "Родник" від 27.07.2025 позивачу та іншим членам СТ "Родник" досі не відомий. Яким чином були 27.07.2025 затверджені рішення загальних зборів товариства, якщо збір підписів, якими визначалися результати голосування проставлені у цьому протоколі по питаннях черги денної, тривав до лютого 2026 року, залишається загадкою. Адже 27.07.2025 ще не було відомо які будуть результати цього голосування. Станом на 27.07.2025 ще не було і значної частини підписів учасників цього опитування. Ці факти, на думку позивача, переконливо свідчать про те, що протокол загальних зборів СТ "Родник" від 27.07.2025 є фальшивим.

Позивач заперечує проти заявленого відповідачем розміру судових витрат, які він поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті та вважає, що адвоката Сліса А.С. за участь у підготовці для подання до суду у такому вигляді відзиву на позовну заяву, належить притягнути до дисциплінарної відповідальності, а не заохочувати виплатою винагороди, у тому числі за рахунок членських внесків позивача та його дружини до каси товариства.

25 травня 2026 року від відповідача до господарського суду надійшло клопотання (а.с. 68-71 том 2), яким просить:

- визнати дії позивача ОСОБА_1 щодо використання у відповіді на відзив від 22 травня 2026 року висловлювань образливого характеру (зокрема звинувачень у створенні "організованого злочинного угрупування", "рейдерстві", фальшуванні та брехні, застосування образливої термінології "консультант") зловживанням процесуальними правами та проявом очевидної неповаги до учасників справи і суду;

- повернути без розгляду процесуальний документ відповідь на відзив від 22 травня 2026 року, поданий ОСОБА_1 у справі №904/1858/26;

- попередити позивача про неприпустимість зловживання процесуальними правами та роз`яснити йому можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема у вигляді стягнення штрафу відповідно до статті 135 Господарського процесуального кодексу України, у разі повторного вчинення дій, що суперечать завданням господарського судочинства та демонструють неповагу до учасників справи і суду.

Відповідач зазначає, що позивач ОСОБА_1 подав свою відповідь на відзив до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області лише 22 травня 2026 року. Таке подання відбулося із значним пропуском строку, який об`єктивно необхідний для забезпечення стадійного обміну заявами по суті справи. Відповідь на відзив не містить жодного прохання чи обґрунтування щодо поновлення пропущеного процесуального строку. Позивачем також не було подано окремого клопотання про поновлення такого строку в порядку, передбаченому статтею 119 Господарського процесуального кодексу України.

Текст документа (відповіді на відзив) насичений емоційно забарвленими, дифамаційними тезами, які не мають жодного відношення до правової аргументації щодо предмета спору (яким є визнання недійсними рішень загальних зборів), а спрямовані виключно на приниження честі, гідності та ділової репутації відповідача, його керівника та представника. Вживання словосполучення "організоване злочинне угрупування" щодо органів управління юридичної особи у господарському процесі за відсутності будь-якого обвинувального вироку суду, що набрав законної сили, на думку відповідача, є не просто етичним порушенням, а фундаментальним нехтуванням конституційним принципом презумпції невинуватості. Це є свідомим прикріпленням образливого ярлика, що має на меті створити у суду упереджене ставлення до відповідача. Окрім звинувачень у кримінальних діяннях, позивач вдається до відвертих особистих образ та спекуляцій на морально-етичних темах, зокрема пов`язаних із війною в Україні. Безпідставні звинувачення процесуального опонента та його професійного представника у "свідомому введенні суду в оману" та використанні "сфальшованих доказів", "консультантом" виходять далеко за межі допустимої критики правової позиції. Це пряме посягання на професійну честь та ділову репутацію адвоката, що порушує Правила адвокатської етики та загальні засади взаємоповаги в судовому процесі. Вершиною прояву неповаги є оціночні судження позивача щодо розумових здібностей та професійної компетенції осіб, на яких, на його думку, розраховані аргументи відповідача. Такі зверхні та зневажливі висловлювання, на думку відповідача, остаточно підтверджують, що позивач використовує процесуальний документ не для захисту своїх прав, а для вираження власної зневаги до всіх оточуючих.

Прийняття до розгляду документа, переповненого дифамаційними та образливими твердженнями, не лише грубо порушить конституційні права відповідача та його представника на повагу до їх честі, гідності та ділової репутації, але й легітимізує таку деструктивну модель поведінки у господарському судочинстві. Судові процедури та інституції створені державою для цивілізованого вирішення спорів про право на засадах рівності та змагальності, а не для перетворення їх на інструмент публічних образ, бездоказових звинувачень та психологічного тиску на процесуальних опонентів. Повернення цього документа є єдиним законним, пропорційним та необхідним заходом для підтримання належного правового порядку, відновлення поваги до суду та захисту авторитету правосуддя.

Клопотання Садівничого товариства "Родник" залишено на розгляді суду.

25 травня 2026 року від позивача до господарського суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, якою просить:

- визнати недійсними рішення про обрання членів правління та про обрання членів ревізійної комісії Садівничого товариства "Родник", оформлені протоколом загальних зборів Садівничого "Родник" від 27 липня 2025 року, які були проведенні шляхом опитування членів товариства, здійснення ними письмового голосування шляхом підписання підписних листів;

- визнати недійсним рішення правління Садівничого товариства "Родник" про обрання головою правління ОСОБА_2 , оформлене протоколом засідання правління Садівничого товариства "Родник" №1 від 16 лютого 2026 року;

- скасувати реєстраційну дію, а саме запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо реєстрації ОСОБА_2 у якості уповноваженої особи (керівника) Садівничого товариства "Родник".

Також, позивачем долучено до матеріалів справи заяву свідка, засвідчену приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кретовою Н.Б., зареєстровану в реєстрі за № 552 (а.с. 75-76 том 2).

26 травня 2026 року від позивача до господарського суду надійшла заява про зміну предмета позову, якою просить:

- визнати недійсними рішення, прийняті 27 липня 2025 року загальними зборами Садівничого товариства "Родник", оформлені протоколом загальних зборів СТ "Родник" від 27 липня 2025 року;

- визнати недійсними рішення правління Садівничого товариства "Родник", оформлені протоколом засідання правління Садівничого товариства "Родник" №1 від 16 лютого 2026 року;

- скасувати проведену 19.02.2026 державним реєстратором Трачук В.Є. реєстраційну дію, а саме запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо реєстрації ОСОБА_2 у якості уповноваженої особи (керівника) Садівничого товариства "Родник" та запис про зміну інформації для здійснення зв`язку з цією юридичною особою.

До заяви про зміну предмета позову позивачем долучено клопотання про витребування у СТ "Родник" доказів (а.с. 88-90 том 2) (оригінали для огляду, копії для долучення до матеріалів справи), а саме:

- протокол загальних зборів СТ "Родник" від 27 липня 2025 року, з підписами реєстрації учасників цих зборів, а також підписні листи, що підтверджують результати голосування по кожному питанню порядку деного цих зборів (відповідно до п. 5.3.3 Статуту СТ "Родник");

- реєстр членів (учасників) СТ "Родник" станом на 27 липня 2025 року (на дату прийняття рішення загальними зборами СТ "Родник", згідно п. 5.3.3 Статуту СТ "Родник");

- особисті письмові заяви ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_6 на ім`я правління СТ "Родник" про прийняття їх до членів товариства;

- відповідні первинні розрахункові документи (банківську виписку, квитанцію, прибутковий касовий ордер), що об`єктивно підтверджують факт оплати ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_6 вступного внеску до товариства;

- протоколи засідань правління СТ "Родник" на яких, на виконання імперативної вимоги п. 2.8 Статуту СТ "Родник", було прийнято офіційні рішення про прийняття ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_6 до членів товариства;

- членські книжки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , як членів СТ "Родник".

Надати позивачу можливість оглянути оригінали витребуваних у відповідача документів.

Так, під час ознайомлення 01.05.2026 з матеріалами справи позивачем встановлено, що відповідачем було порушено встановлений судом термін надання документів, а також до суду не було надано наступні докази: протокол загальних зборів членів Садівничого товариства "Родник", з підписами реєстрації учасників цих зборів, а також підписами учасників голосування по питанню обрання ревізійної комісії, на яких було ухвалено рішення про обрання Садівничого товариства "Родник" у складі якого є ОСОБА_2 ; реєстр членів (учасників) Садівничого товариства "Родник" станом на дату оформлення протоколу загальних зборів Садівничого товариства "Родник" на яких було ухвалено рішення про обрання правління Садівничого товариства "Родник" у складі якого є ОСОБА_2 . До суду було надано лише підписи учасників голосування по питанню обрання правління та протокол засідання правління.

Витребувані судом документи є важливими доказами у справі, вони повинні постійно зберігатися у справах товариства, а тому позивач повторно звертається до суду із клопотанням про витребування доказів у відповідача, з урахуванням інформації, отриманої від нього у відзиві на позовну заяву.

Ухвалою суду від 26.05.2026 постановлено прийняти до розгляду заяви ОСОБА_1 про зміну предмета позову, які надійшли до суду 25.05.2026 (вх. №25397/26), 26.05.2026 (вх. №25540/26); продовжити строк підготовчого провадження по справі №904/1858/26 на тридцять днів; відкласти підготовче засідання у справі на 18 червня 2026 року.

26 травня 2026 року через систему "Електронний суд" від відповідача до господарського суду надійшла заява про долучення до матеріалів справи №904/1858/26 архівного Статуту (Уставу) Садівничого товариства "Родник" у редакції 1997 року.

15 червня 2026 року від відповідача до господарського суду надійшли заперечення на клопотання (заяву). Відповідач зазначає, що оскільки позивач не довів факту набуття ним корпоративних прав у СТ "Родник", він апріорі не є носієм прав, які могли б бути порушені оскаржуваними рішеннями загальних зборів від 27.07.2025 та правління від 16.02.2026. Задоволення клопотання про витребування доказів щодо членства третіх осіб, на думку відповідача є процесуально помилковим. З`ясування питання про те, чи легітимно сплатили вступні внески ОСОБА_3 чи ОСОБА_4 , жодним чином не вплине на той факт, що сам позивач статусу члена не має і права на подання даного позову не набув. Відповідач вважає, що клопотання позивача про витребування доказів є неприхованою спробою перекласти власний тягар доказування на судову гілку влади. Замість того, щоб самостійно формувати доказову базу на підтримку своїх позовних вимог, як того вимагає закон, позивач намагається використати владні повноваження суду для примусового вилучення внутрішньої документації. Вимога позивача до суду витребувати установчу, фінансову та кадрову документацію товариства, щоб потім у судовому засіданні шукати в ній недоліки, є прямою вказівкою на неспроможність самостійно виконати тягар доказування.

Окрім того, відповідачем долучено до матеріалів справи актуальний Реєстр членів товариства станом на 01.01.2025. Цей офіційний внутрішній документ товариства чітко фіксує статус осіб: щодо зазначених вище п`яти осіб у Реєстрі наявна інформація про їхній статус як повноправних членів СТ "Родник". Щодо самого позивача ( ОСОБА_1 , порядковий номер 22), у графі статусів міститься виключно констатація його майнового права: "власник ділянки" (без статусу "діючий член"). Позивач вимагає витребувати персональні документи п`яти третіх осіб ( ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 ), які не є сторонами у даному судовому процесі. Відносини щодо сплати внесків створюють двосторонні зобов`язальні та корпоративні зв`язки виключно між конкретною фізичною особою та самим товариством.

Щодо витребування протоколу загальних зборів від 27.07.2025 з підписами реєстрації та підписними листами результатів голосування, відповідач зазначає, що 30 квітня 2026 року (разом із відзивом) та додатково 15 травня 2026 року (через систему "Електронний суд") самостійно, добросовісно та у повному обсязі надав суду належним чином засвідчені копії Протоколу загальних зборів СТ "Родник" від 27.07.2025 та відповідних підписних листів.

Щодо витребування повного актуального реєстру членів СТ "Родник" станом на 27.07.2025. Відповідачем разом із відзивом 30 квітня 2026 року до суду було надано актуальний Реєстр членів Товариства станом на 01.01.2025, який повноцінно та достовірно відображає суб`єктний склад учасників на момент ініціювання та проведення загальних зборів. Повторне витребування ідентичних відомостей не має жодного процесуального обґрунтування.

Заяви, протоколи про прийом та членські книжки п`яти третіх осіб не надавалися, є внутрішніми кадровими документами. Позивач не має повноважень здійснювати кадровий аудит.

Статтею 81 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу.

Будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. У разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду (ч. 7-10 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України).

Судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Крім того, відповідно до частини другої статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, господарський суд з метою повного та всебічного розгляду справи вважає за необхідне частково задовольнити клопотання позивача та витребувати додаткові докази від Садівничого товариства "Родник", а саме: рішення оформлені протоколом правління СТ "Родник" на яких до складу членів Товариства прийняті ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_6 .

В іншій частині клопотання залишити без задоволення.

17 червня 2026 року до суду надійшла заява ОСОБА_7 про вступ у справу у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

В обгрунтування клопотання ОСОБА_7 зазначає, що є чинним, повноправним членом СТ "Родник", що підтверджується сплатою вступних і членських внесків та наявністю членської книжки садовода на ділянку № НОМЕР_1 . ОСОБА_7 особисто брав участь у зазначеному голосуванні шляхом підписання відповідного підписного листа. Своїм підписом він реалізував своє невід`ємне корпоративне право на участь в управлінні товариством, гарантоване Статутом СТ "Родник" та чинним законодавством України. Віддавши свій голос, він свідомо, вільно та цілеспрямовано висловив свою волю щодо обрання нового складу правління та ревізійної комісії товариства. Заявляючи вимогу про визнання рішень загальних зборів недійсними, на думку заявника, позивач безпосередньо посягає на його волевиявлення. Задоволення позову матиме наслідком юридичне нівелювання його голосу та незаконне позбавлення його, як і абсолютної більшості інших членів товариства, права на корпоративне самоврядування. Скасування результатів зборів (опитування), в якому ОСОБА_7 брав безпосередню участь, прямо та невідворотно вплине на його правовий статус: його волевиявлення буде визнано недійсним, а обрані за його участі керівні органи будуть усунуті. Крім того, задоволення позову призведе до дестабілізації роботи товариства та зупинки його нормальної господарської життєдіяльності (зокрема, водопостачання, електропостачання, благоустрою території), що завдасть прямої шкоди їй як власнику/користувачу ділянки. Враховуючи кризову ситуацію в управлінні товариством (після скасування рішень попередніх зборів у судовому порядку у справі № 904/3176/22) та об`єктивну неможливість зібрати всіх осіб фізично в одному місці у період воєнного стану, процедура письмового опитування була єдиним легітимним та дієвим механізмом збереження життєдіяльності СТ "Родник". Збір підписів здійснювався відкрито та прозоро. ОСОБА_7 , підтверджує, що ніхто не вводив його в оману. Він самостійно ознайомився з порядком денним та свідомо поставив свій підпис за обрання нового складу правління та ревізійної комісії. ОСОБА_8 більшість дійсних членів товариства висловила аналогічну позицію. Намагання позивача визнати ці підписні листи недійсними, на думку заявника, є неповагою до вільного волевиявлення колективу садівників. Дії позивача у даній справі носять системний характер дестабілізації роботи товариства. Як слідує з матеріалів справи та доводів відповідача, обставини фабрикування корпоративних рішень за організаційної участі ОСОБА_1 наразі є предметом досудового розслідування правоохоронних органів у кримінальному провадженні №12025046390000128 за ознаками злочинів, передбачених статтями 353 (самовільне присвоєння владних повноважень), 356 (самоправство) та 358 (підроблення документів) КК України. ОСОБА_5 вважає, що подаючи даний позов, ОСОБА_1 намагається використати механізми господарського судочинства для легалізації власних недобросовісних дій та захоплення контролю над товариством, всупереч волі абсолютної більшості його членів. Вступ ОСОБА_7 у справу має на меті недопущення такого зловживання та захист законних інтересів товариства.

За приписами частини першої статті 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору (ч. 2 ст. 50 ГПК України).

Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі (п. 4 ст. 50 ГПК України).

Визначальною умовою для залучення у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, є імперативна умова - у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Тобто, коли рішення у справі буде стосуватись конкретної особи, яка не брала участі у справі і вказаним рішенням суду буде вирішено її права або визначить її обов`язки.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.

Із практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище.

У заяві про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.

Підставою для вступу (залучення) в судовий процес такої третьої особи є її заінтересованість у результатах вирішення спору ймовірність виникнення в майбутньому в неї права на позов або пред`явлення до неї позовних вимог зі сторони позивача чи відповідача.

Тобто, норми інституту третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору покликані захистити права та охоронювані законом інтереси осіб, які не є учасниками спірних матеріальних правовідносин, але знаходяться із однією зі сторін процесу у таких відносинах, і які можуть змінитись у результаті винесеного рішення.

Водночас, подана заява не містить обґрунтувань, яким чином за наслідками вирішення справи можуть змінитися та/або припинитися або виникнуть (між стороною по справі і третьою особою) нові правовідносини (права і обов`язки).

ОСОБА_7 зазначає, що заявляючи вимогу про визнання рішень загальних зборів недійсними, позивач безпосередньо посягає на його волевиявлення. Задоволення позову матиме наслідком юридичне нівелювання його голосу та незаконне позбавлення його, як і абсолютної більшості інших членів товариства, права на корпоративне самоврядування.

Суд зазначає, що відновлення порушеного права та інтересу відбувається шляхом звернення такої особи з позовом до суду до особи, яка порушує це право або охоронюваний законом інтерес.

Відповідно до сталої судової практики учасниками судового процесу у спорах про визнання недійсними рішень загальних зборів юридичних осіб з підстав недотримання вимог закону та/або установчих документів під час їх скликання та проведення є учасник (учасники) або акціонер (акціонери), права яких на участь у загальних зборах було порушено (позивач), та юридична особа (відповідач).

Оскільки результат вирішення спору залежить лише від встановлення судом наявності та ступеня порушень прав позивача (позивачів) під час скликання та проведення загальних зборів, залучення інших учасників (акціонерів) товариства або осіб, з якими на підставі спірних рішень товариство вступило у правовідносини, не вимагається (постанови Верховного Суду від 07.06.2018 у справі №922/3159/17, від 19.02.2019 у справі №910/12807/16, від 24.11.2021 у справі №906/1316/19, від 18.03.2025 у cправі №916/5638/23).

Отже, залучення ОСОБА_7 , як іншого учасника товариства не є обов`язковим під час вирішення даного спору.

З урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав для задоволення заяви ОСОБА_7 про вступ у справу у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

17 червня 2026 року до суду надійшла заява ОСОБА_9 про приєднання до справи №904/1858/26 про визнання рішень недійсними та скасування запису а ЄДРПОУ у якості співпозивача.

ОСОБА_9 просить: прийняти та задовольнити заяву про приєднання до справи №904/1858/26 про визнання рішень недійсними та скасування запису в ЄДРПОУ у якості співпозивача; зобов`язати відповідача надати до суду та на адресу позивача-2 відповідь окремо на кожне питання по суті, що поставлені у заяві позивача-2 про приєднання до справи № 904/1858/26 про визнання рішень недійсними та скасування запису в ЄДРПОУ у якості співпозивача; визнати недійсними рішення, прийняті 27 липня 2025 року загальними зборами Садівничого товариства "Родник", оформлені протоколом загальних зборів СТ "Родник" від 27 липня 2025 року; визнати недійсними рішення правління Садівничого товариства "Родник", оформлені протоколом засідання правління СТ "Родник" №1 від 16 лютого 2026 року; стягнути з відповідача - Садівничого товариства "Родник" на користь ОСОБА_9 судові витрати (судовий збір у розмірі 6056,00грн).

Заявник зазначає, членство в Садівничому товаристві "Родник" підтверджується членськими книжками, а також рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.12.2024 у справі № 904/3948/24.

Спірними рішеннями грубо порушено норми Цивільного кодексу України та основоположні норми чинного Статуту Садівничого товариства "Родник", якими регулюються питання функціонування цієї юридичної особи. Питання протиправного обрання правління та ревізійної комісії товариства, а також протиправного обрання голови правління та протиправна його реєстрація в ЄДРПОУ, мають безпосереднє відношення до заявника особисто, порушують його законні права та інтереси як одного із засновників (учасників) цієї юридичної особи, а також як члена правління СТ "Родник", до якого його було обрано рішенням загальних зборів СТ "Родник", оформленим протоколом №10 загальних зборів СТ "Родник" від 28.06.2025.

Заявник зазначає, що ЦПК України визначає процесуальну співучасть як участь у справі кількох позивачів і [або] відповідачів. За аналогією закону, зокрема положення, що стосуються залучення до участі у справі співвідповідача і третіх осіб, видається, що особа має право звернутися до суду із заявою про залучення її як співпозивача до закінчення підготовчого провадження, а в разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання. Отже, звернутися до суду із заявою про залучення до участі у справі співпозивача має право виключно сама особа, яка вважає себе співпозивачем. Звернення до суду з позовом і пред`явлення позовних вимог до відповідача є правом особи, яким вона розпоряджається на власний розсуд.

Частиною 10 статті 11 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).

Сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу (ч. 1, 3, 4 ст. 45 ГПК України).

Частиною першою статті 47 Господарського процесуального кодексу України визначено, позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно.

Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права або обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов`язки (ч. 2 ст. 47 ГПК України).

Згідно частини першої статті 48 Господарського процесуального кодексу України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі (ч. 2 ст. 48 ГПК України).

Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (ч. 4 ст. 48 ГПК України).

Відповідно до частини першої статті 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору (ч. 2 ст. 50 ГПК України).

Втім, приписами Господарського процесуального кодексу України не передбачено такої процесуальної дії як залучення до участі у справі співпозивача. Право на захист порушеного права та на участь у справі в якості позивача реалізовується особою шляхом звернення до суду з відповідною позовною заявою

Водночас, аналогія закону є застосуванням до не врегульованих конкретною нормою правовідносин норм закону, які регламентують подібні відносини. Необхідність застосування даного прийому обумовлена тим, що рішення по будь-якій справі обов`язково має мати правову підставу, тому, у разі відсутності норми, яка прямо передбачає спірний випадок, суду необхідно застосовувати норму, регулюючу подібні зі спірними відносини. Аналогія права це застосування до спірного відношення, яке не врегульоване якоюсь конкретною нормою і на яке не можна поширити дію регулюючої подібні відносини норми, загальних засад (тобто принципів) законодавства. При аналогії права принципи виконують безпосередньо регулюючу функцію і виступають єдиною нормативно-правовою підставою правозастосовного рішення.

Ураховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що застосування ст. 48 ГПК України в даному випадку не є аналогією закону чи права, адже правові засади участі декількох позивачів у справі врегульовано частиною першою ст. 47 ГПК України, зі змісту якої вбачається можливість спільної участі кількох позивачів за умови саме пред`явлення спільного позивачами позову до суду, з дотриманням підстав наведених у частині другій ст. 47 ГПК України. Отже, законодавцем врегульовано умови, підстави участі у справі кількох позивачів.

Тому правових підстав для застосування при розгляді справи №904/1858/26 аналогії закону в контексті ст. 48 ГПК України у суду відсутні.

Підсумовуючи наведене вище, суд залишає без задоволення заяву ОСОБА_9 про приєднання до справи №904/1858/26 про визнання рішень недійсними та скасування запису в ЄДРПОУ у якості співпозивача.

Частиною другою статті 183 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу; залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

У разі відкладення підготовчого засідання або оголошення перерви підготовче засідання продовжується зі стадії, на якій засідання було відкладене або у ньому була оголошена перерва (ч.. 7 ст.. 183 ГПК України).

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). Відповідно до ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до п. 10 частини третьої ст. 2 ГПК України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

З огляду на необхідність надання учасникам справи можливості належним чином реалізувати свої процесуальні права для забезпечення повного, всебічного та об`єктивного дослідження фактичних обставин справи, суд вважає за необхідне відкласти підготовче засідання на 12.08.2026.

Враховуючи, що право на участь в розгляді справи гарантоване Конвенцією, Конституцією України та ГПК України, з огляду на необхідність забезпечення своєчасного розгляду господарської справи, суд вважає за можливе здійснити участь представника відповідача у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.

Відповідно до частини другої статті 232 ГПК України процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Керуючись статями 2, 47, 48, 50, 81, 177-185, 197, 202, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

У Х В А Л И В:

1. Клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів від 25.05.2026 - задовольнити частково.

2. Зобов`язати відповідача надати до господарського суду рішення оформлені протоколом правління СТ "Родник" на яких до складу членів Товариства прийняті ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_6 (оригінали для огляду у судовому засіданні, належним чином та належної якості завірені копії для долучення до матеріалів справи).

В іншій частині клопотання залишити без задоволення.

3. Заяву ОСОБА_7 про вступ у справу у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - залишити без задоволення.

4. Заяву ОСОБА_9 про приєднання його до справи №904/1858/26 про визнання рішень недійсними та скасування запису в ЄДРПОУ у якості співпозивача - залишити без задоволення.

5. Відкласти підготовче засідання у справі на 12 серпня 2026 року об 11:30год, яке відбудеться у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області в залі судових засідань №1-107 за адресою: вул. Володимира Винниченка, 1, м. Дніпро, 49027, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку (https://vkz.court.gov.ua/).

6. Забезпечити участь представника Садівничого товариства "Родник", в судовому засіданні по справі №904/1858/26, що призначене на 12.08.2026 об 11:30год в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою сервісу ВКЗ.

Роз`яснити учаснику відеоконференції, адвокату Слісу Андрію Сергійовичу, що для участі в судовому засіданні необхідно:

зайти та авторизуватись в системі відеоконференцзв`язку за 10 хвилин до початку судового засідання;

активувати технічні засоби (мікрофон, навушники та камеру) та перевірити їх працездатність шляхом тестування за допомогою системи відеоконференцзв`язку;

очікувати запрошення секретаря до участі у судовому засіданні.

Повідомити, що учасники справи мають право подати до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності за наявними матеріалами в порядку частини третьої статті 196 ГПК України.

Попередити сторін, що відповідно до частини п`ятої статті 197 ГПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Інформацію про дату та час розгляду справи можна отримати за електронною адресою суду: https://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/gromadyanam/csz/ або безпосередньо в суді за заявою повноважного представника сторони у справі.

Ухвала набирає законної сили 18.06.2026 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Повна ухвала складена 23.06.2026.

Суддя Н.М. Євстигнеєва