Ухвала суду № 137633398, 23.06.2026, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

УХВАЛА

"23" червня 2026 р. Cправа № 902/1616/25

Суддя Господарського суду Вінницької області Тісецький С.С., розглянувши матеріали у справі

за заявою: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

про неплатоспроможність

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/1616/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 ..

Ухвалою суду від 04.02.2026 року відкрито провадження у справі № 902/1616/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Призначено керуючим реструктуризацією у справі № 902/1616/25 арбітражного керуючого Бігдана О.А. Призначено попереднє засідання у справі.

19.06.2026 року до суду від представника ОСОБА_1 адвоката Цимбал А.А. через систему "Електронний суд" надійшло клопотання б/н від 19.06.2026 року (вх.№ 01-32/901/26) про зняття арешту з коштів за виконавчим провадженням по справі № 902/1616/25.

Частиною 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Приписами ст. 169 ГПК України визначено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Зважаючи на викладене, судом встановлений порядок розгляду зазначеного вище клопотання за наявними матеріалами справи поза межами судового засідання.

Суд, розглянувши клопотання про зняття арешту з коштів за виконавчим провадженням, дослідивши наявні матеріали справи, встановив наступне.

Так, за змістом клопотання 19.06.2026 року приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Гуньком Вадимом Вікторовичем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2 щодо примусового виконання виконавчого листа № 134/203/26 виданий 12.05.2026, виданого Крижопільським районним судом Вінницької області, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БІЗНЕС ПОЗИКА" заборгованість за кредитним договором № 523262-КС-005 від 05 травня 2025 року в розмірі 99 520,00 грн (дев`яносто дев`ять тисяч п`ятсот двадцять гривень, 00 копійок), з яких: 44 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 46 720,00 грн - заборгованість за процентами; 8 800,00 грн - заборгованість за комісією. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БІЗНЕС ПОЗИКА" 2 180,51 грн (дві тисячі сто вісімдесят гривень, 51 копійка) судового збору.

19.06.2026 року приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Гуньком Вадимом Вікторовичем винесена постанова про арешт коштів боржника за ВП № НОМЕР_2, за якою накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/ електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 .

Станом на день звернення до суду із цим клопотанням на всі кошти на рахунках ОСОБА_1 накладений арешт, що унеможливлює вільне розпорядження Боржником своїми коштами (в т.ч. тими коштами, що складають його заробітну плату), а також розрахуватись з керуючим реструктуризацією арбітражним керуючим Бігданом О.А., та в подальшому виконувати план реструктуризації у випадку його затвердження судом.

Враховуючи те, що ухвалою Господарського суду Вінницької області 04.02.2026 року було відкрито провадження у справі №902/1616/25 про неплатоспроможність фізичної особи - боржника ОСОБА_1 , з цього моменту суд наділений повноваженнями скасовувати арешт, накладений на кошти/ майно боржника, задля забезпечення ефективного розгляду справи, адже у зв`язку з арештованими рахунками боржник не в змозі вільно розпоряджатися власними коштами, зокрема проводити розрахунки з арбітражним керуючим Бігданом Олексієм Антоновичем, що, у свою чергу, перешкоджає швидкому розгляду справи та порушує передбачені права заявника. А отже, суд повинен скасувати накладені арешти після відкриття провадження у справі для того, щоб забезпечити справедливий розгляд справи та усунути перешкоди, які існують під час провадження процедури неплатоспроможності.

Враховуючи те, що у боржника є необхідність розрахуватись з арбітражним керуючим, керуючим реструктуризацією Бігданом Олексієм Антоновичем, а також в подальшому виконувати план реструктуризації своїх боргів, також з урахуванням того, що після відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-боржника ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) арешти можуть бути накладені виключно господарським судом у межах процедури банкрутства, а всі інші можуть бути скасовані, керуючись ст. 120 КУзПБ, ст.ст. 42, 169 ГПК України, представник Боржника просить суд: зняти арешт, що накладено на кошти /електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за постановою ВП № НОМЕР_2 від 19.06.2026 року.

З врахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов таких висновків.

Частиною 1 ст. 2 ГПК України, визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 113 КУзПБ визначено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Згідно ст. 1 КУзПБ, реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 120 КУзПБ, з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, арешт майна боржника та інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про неплатоспроможність, а попередньо накладені арешти та обмеження можуть бути зняті на підставі ухвали господарського суду.

Зважаючи на наведені приписи законодавства та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Цимбал А.А. б/н від 19.06.2026 року (вх. № 01-32/901/26) про зняття арешту з коштів за виконавчим провадженням по справі № 902/1616/25.

Разом з цим, як вказано вище, ухвалою суду від 04.02.2026 року відкрито провадження у справі №902/1616/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .. Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Призначено керуючим реструктуризацією у справі №902/1616/25 арбітражного керуючого Бігдана О.А.. Призначено попереднє засідання у справі.

Отже, наразі провадження у цій справі перебуває на стадії процедури реструктуризації боргів боржника та план реструктуризації боргів боржника не затверджено.

При цьому, з наведеного вище п. 2 ч. 1 ст. 120 КУзПБ вбачається, що арешт майна боржника може бути застосовано виключно господарським судом у межах провадження у справі про неплатоспроможність.

Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.06.2023 року у справі № 914/2840/21, одним із принципів, які характерні для правового інституту неплатоспроможності є принцип судового контролю у процедурах банкрутства (неплатоспроможності) щодо повноти та належності дій учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), що зобов`язує суд з достатньою повнотою встановити об`єктивні обставини правовідносин сторін по множинних предметах спорів, які виникають у процедурах банкрутства (неплатоспроможності).

Застосування судами принципу судового контролю у процедурах банкрутства (неплатоспроможності) щодо повноти та належності дій учасників справи про банкрутство, єдиного правового захисту інтересів кредиторів в межах процедур банкрутства та пропорційності надає суду у процедурі банкрутства правові важелі, які можуть забезпечити дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника на кожному з етапів процедур банкрутства (неплатоспроможності).

Суд звертає увагу, що відповідно до норм Кодексу України з процедур банкрутства кожна судова процедура у справі про банкрутство (неплатоспроможність) має своє завдання та мету, а їх запровадження має здійснюватися із дотриманням правил (наявності визначених Кодексом України з процедур банкрутства для цього умов) переходу від однієї судової процедури до наступної.

Згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.11.2025 року у справі № 917/977/23, відповідно до норм КУзПБ кожна судова процедура у справі про банкрутство (неплатоспроможність) має своє завдання та мету, а їх запровадження має здійснюватися із дотриманням правил (наявності визначених КУзПБ для цього умов) переходу від однієї судової процедури до наступної.

На відміну від справ позовного провадження, в яких господарський суд обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, у справах про банкрутство (неплатоспроможність) судовий контроль є невід`ємною складовою цього провадження (схожий за змістом висновок, викладений у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство ВС КГС від 22.09.2021 у справі №911/2043/20).

Отже, застосування судами принципу судового контролю у процедурах банкрутства (неплатоспроможності) щодо повноти та належності дій учасників справи про банкрутство, єдиного правового захисту інтересів кредиторів в межах процедур банкрутства та пропорційності, надає суду у процедурі банкрутства правові важелі, які можуть забезпечити дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника на кожному з етапів процедур банкрутства (неплатоспроможності).

При цьому, суд зауважує, що провадження у даній справі перебуває на стадії реструктуризації боргів, план реструктуризації не затверджений, з огляду на що остаточний порядок використання доходів боржника, джерела погашення заборгованості, а також обсяг коштів, які можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на даний час залишаються невизначеними.

При цьому, існує ризик неоптимального використання коштів, який полягає не лише у можливому відчуженні чи приховуванні активів, а й у здійсненні боржником видатків, які не пов`язані із забезпеченням його базових життєвих потреб, виконанням обов`язкових платежів або реалізацією цілей процедури неплатоспроможності. У такому випадку кошти, які могли б бути використані для відновлення платоспроможності боржника або пропорційного задоволення вимог кредиторів, фактично вибувають з-під судового контролю.

Саме тому, Кодекс України з процедур банкрутства наділяє господарський суд повноваженнями застосовувати заходи щодо збереження майнового стану боржника. Такі заходи спрямовані не на покарання боржника чи обмеження його прав, а на недопущення зміни складу та обсягу активів до моменту визначення подальшого порядку їх використання в межах процедури неплатоспроможності.

У цьому контексті арешт коштів є превентивним заходом, який забезпечує збереження наявних активів боржника, унеможливлює їх неконтрольоване використання та гарантує, що питання подальшого розпорядження такими коштами вирішуватиметься з урахуванням інтересів усіх кредиторів і під судовим контролем. Відсутність такого заходу, навпаки, може призвести до ситуації, за якої на момент затвердження плану реструктуризації або переходу до процедури погашення боргів частина коштів вже була б витрачена, що унеможливило б досягнення мети процедур неплатоспроможності та порушило б баланс інтересів учасників справи.

Отже, на переконання суду, накладення арешту на кошти боржника є необхідним засобом забезпечення збереження його майнового стану до завершення формування механізму врегулювання заборгованості, а тому такий захід безпосередньо сприяє досягненню цілей процедури неплатоспроможності.

При цьому, щодо посилання заявника на неможливість боржником вільно розпоряджатися коштами, в т.р. заробітною платою, суд зауважує, що сам по собі арешт коштів на рахунках боржника не свідчить про безумовне блокування будь-яких надходжень на такі рахунки та не означає автоматичного поширення обмежень на кошти, щодо яких законом встановлено спеціальний режим використання або особливий порядок звернення стягнення.

Правове регулювання у сфері виконання судових рішень передбачає механізми захисту коштів, на які законом заборонено звертати стягнення, а також покладає на банківські установи обов`язок враховувати правовий режим відповідних рахунків та характер коштів, що на них надходять. Отже, саме по собі накладення арешту на рахунки не може розглядатися як безумовне позбавлення особи права на отримання заробітної плати чи інших гарантованих законом виплат.

Крім того, чинне законодавство встановлює спеціальні обмеження щодо розміру можливих відрахувань із заробітної плати боржника, що додатково свідчить про наявність законодавчих гарантій захисту доходів фізичної особи та виключає можливість безконтрольного позбавлення її засобів існування.

Враховуючи наведені вище обставини та положення закону в їх сукупності, керуючись принципом судового контролю, а також з метою оптимального використання грошових коштів Боржника у випадку затвердження плану реструктуризації боргів боржника або ж у разі переходу до процедури погашення боргів боржника у цій справі, суд за власною ініціативою дійшов висновку про накладення арешту на кошти /електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях ОСОБА_1 .

Така ж позиція була підтримана Північно-західним апеляційним господарським судом від 26.05.2026 року у цій же справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 232 ГПК України, судовими рішеннями є, зокрема, ухвали.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Частиною 3 ст. 327 ГПК України передбачено, що наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 113, 120 КУ з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 3, 18, 42, 169, 196, 232, 234-236, 242, 326 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Задоволити клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Цимбал А.А. б/н від 19.06.2026 року (вх. № 01-32/901/26) про зняття арешту з коштів за виконавчим провадженням по справі № 902/1616/25.

2. Зняти арешт, що накладено на кошти /електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за постановою ВП № НОМЕР_2 від 19.06.2026 року.

3. Накласти арешт на кошти /електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

4. Ухвалу засвідчену підписом судді та гербовою печаткою суду надіслати рекомендованим листом згідно переліку - для виконання.

5. Копію ухвали надіслати до електронних кабінетів ЄСІТС та на електронні адреси: ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; представнику ОСОБА_1 адвокату Цимбал А.А. - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; арбітражному керуючому Бігдану О.А. - ІНФОРМАЦІЯ_3 ; АТ "Акцент-Банк" - Legal.Collect@a-bank.com.ua, представнику АТ "Акцент-Банк" адвокату Омельченку Є.В. - ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; приватному виконавцю виконавчого округу Вінницької області Гуньку В.В. ІНФОРМАЦІЯ_6

Згідно ч. 2 ст. 235 ГПК України, ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 ГПК України.

Ухвала підписана суддею та набирає законної сили - 23.06.2026 року.

Згідно ст. 12 ЗУ "Про виконавче провадження", ухвала може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років.

Суддя Тісецький С.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - приватному виконавцю виконавчого округу Вінницької області Гуньку В.В. (вул. Грушевського, 7-9, прим. 2, м. Вінниця, 21050)