Ухвала суду № 137632283, 22.06.2026, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/16074/25

н/п 1-кп/766/1274/26

У Х В А Л А

про продовження строку дії обов`язків у зв`язку

із застосуванням запобіжного заходу

22.06.2026 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області колегіально в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

суддів: ОСОБА_2

ОСОБА_3

за участю секретаря: ОСОБА_4

прокурора: ОСОБА_5

обвинувачених (в режимі відеоконференції): ОСОБА_6

ОСОБА_7

захисників (в режимі відеоконференції): ОСОБА_8

ОСОБА_9

ОСОБА_10

під час відкритого судового засідання в залі суду м. Херсона з розгляду кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР 11.02.2025 за № 42025164690000010 за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

- у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів),

передбачених ч. 3 ст. 307 КК України -

в с т а н о в и в:

На розгляд до Херсонського міського суду Херсонської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України.

Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 14.04.2025 відносно ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який востаннє було продовжено ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 16.03.2026 з визначенням обвинуваченому ОСОБА_6 застави в розмірі 665 600 гривень, строком до 14.05.2026.

Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 14.04.2025 відносно ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який востаннє було продовжено ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 16.03.2026 з визначенням обвинуваченому ОСОБА_7 застави в розмірі 665 600 гривень строком до 14.05.2026.

За повідомленням Державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор» від 20.03.2026 ОСОБА_7 було звільнено на підставі вищезазначеної ухвали суду під заставу. За повідомленням Державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор» від 07.04.2026 ОСОБА_6 було звільнено на підставі вищезазначеної ухвали суду під заставу.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 28.04.2026 продовжено строк дії обов`язків щодо обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у виді застави строком до 28.06.2026.

І. Доводи клопотання сторони обвинувачення

Прокурором було заявлено клопотання щодо продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у зв`язку із визначенням застави, прокурор зазначив про існування таких ризиків як переховування від суду, а також можливість впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки їх допит не розпочато. Крім того вважає, що обвинувачені зможуть вчинити інше кримінальне правопорушення.

ІІ. Доводи сторони захисту

Сторона захисту заперечила проти можливості продовження покладених на обвинувачених обов`язків, оскільки відповідне клопотання їм вручено не було, а тому вони позбавлені права внести свої заперечення, а також докази на їх обґрунтування.

Також захисник ОСОБА_8 у разі продовження покладених обов`язків зауважив про необхідність розширення можливості переміщення ОСОБА_7 , враховуючи безпекову ситуацію у м. Києві, а також стан його здоров`я, який потребує постійного медичного супроводу.

ІІІ. Оцінка та висновки суду.

Заслухавши думки учасників судового засідання, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд, враховуючи характер інкримінованих кримінальних правопорушень, мету і підстави застосування запобіжних заходів, визначені ст. 177 КПК України, дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора.

За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців (ч. 3 ст. 331 КПК України).

Так з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину за санкцією якого можливе призначення покарання безальтернативно у вигляді «позбавлення волі» строком до 12 років з конфіскацією майна.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: 1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; 5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; 6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; 7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; 8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 9) носити електронний засіб контролю (ч. 5 ст. 194 КПК України).

З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави (ч. 6 ст. 182 КПК України).

Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України, обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

В обґрунтування клопотання прокурор посилається на існування ризиків, які у свою чергу і були враховані слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу, а також їх актуальність підтверджена в ухвалах Херсонського міського суду Херсонської області та ухвалах Херсонського апеляційного суду.

Оцінюючи наявність ризиків, які можуть стати підставою для продовження строку покладених на обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, суд враховує можливість обвинувачених:

1) переховування від суду. Так, останні підозрюються у вчиненні злочинів, пов`язаних з незаконним обігом психотропних речовин, за санкцією яких, а саме: ч. 3 ст. 307 КК України, який є особливо тяжким злочином, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна. Звільнення від кримінальної відповідальності чи звільнення від відбування покарання з випробуванням за вчинення такого характеру злочинів КК України виключає. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування чи суду.

Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватись судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

2) незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні. Оцінюючи наявність цього ризику суд бере до уваги той факт, що судовий розгляд перебуває на початковому етапі, тому суду потрібно буде допитати свідків для встановлення обставин у цьому кримінальному провадженні. Анкетні дані допитаних під час досудового розслідування свідки обвинуваченим відомі, що не виключає можливість їх подальшого спілкування, за наслідками якого останні можуть змінити свої покази на користь обвинувачених. При оцінці існування цього ризику суд також виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України);

3) ризик вчинення іншого кримінального правопорушення. Обґрунтованим вважає суд і твердження сторони обвинувачення щодо існування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки, не зважаючи на офіційне працевлаштування ОСОБА_6 , тоді як відповідні відомості щодо ОСОБА_7 відсутні, причинами протиправних дій стало бажання отримати матеріальну вигоду, що викликає обґрунтовані побоювання щодо продовження вчинення протиправних дій в майбутньому. З урахуванням характеру інкримінованих їм кримінальних правопорушень суд погоджується зі стороною обвинувачення щодо відсутності жодних стримуючих факторів, які б могли у достатній мірі запобігти продовженню протиправної діяльності, однією з цілей якої було отримання прибутку.

При вирішенні питання суд бере до уваги у сукупності обставини, які передбачені ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, яке може бути застосоване до ОСОБА_6 у разі доведення обсягу обвинувачення під час судового розгляду; репутацію обвинуваченого, який на обліку у лікарів-нарколога та психіатра не перебуває; негативні характеристики за місцем офіційного працевлаштування.

При вирішенні питання суд бере до уваги у сукупності обставини, які передбачені ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, яке може бути застосоване до ОСОБА_7 у разі доведення обсягу обвинувачення під час судового розгляду; репутацію обвинуваченого, який на обліку у лікарів-нарколога та психіатра не перебуває; відсутність відомостей про постійне місце проживання та міцні соціальні зв`язки, а також місце роботи або навчання, наявність факту неодноразового притягнення до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Отже, застосовані до обвинувачених обов`язки були обґрунтовано застосовані з урахуванням даних про особу обвинувачених, тяжкості злочинів, які їм інкримінуються та інших обставин, з якими закон пов`язує можливість обрання саме такого запобіжного заходу, передбачених ст. ст. 176-178, 182, 193-194, 196 КПК України, оскільки вищевказане в своїй сукупності, вказує на наявність ризиків, які були підставами для визначення щодо обвинувачених обов`язків, які не перестали існувати, тоді як незастосування відповідних обов`язків не зможе запобігти ризикам, оцінку яким було надано при визначенні розміру застави.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши у сукупності всі обставини, з метою запобігти спробам обвинувачених ухилитися від суду, від виконання процесуальних дій, перешкодити встановленню істини у справі, забезпечити виконання ними процесуальних рішень, суд вбачає підстави для задоволення клопотання прокурора та вважає доцільним, продовжити строк дію раніше покладених обов`язків щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у виді застави строком на два місяці.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 181, 193, 194, 199, 331, 350, 369, 372, 376 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

1. Клопотання прокурора про продовження строку дії покладених обов`язків у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у виді застави задовольнити.

2. Продовжити строк дії покладених обов`язків у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у виді застави на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, на 2 (два) місяці до «22» серпня 2026 року включно, а саме:

1) прибувати за вимогою до суду;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області Державної міграційної служби України (вул. Березняківська, 4-а, м. Київ, 02152, e-mail: kyiv@dmsu.gov.ua) усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України;

5) утримуватися від спілкування із свідками та обвинуваченим ОСОБА_7 у даному кримінальному провадженні.

3. Продовжити строк дії покладених обов`язків у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у виді застави на ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, на 2 (два) місяці до «22» серпня 2026 року включно, а саме:

1) прибувати за вимогою до суду;

2) не відлучатися території Київської області без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області Державної міграційної служби України (вул. Березняківська, 4-а, м. Київ, 02152, e-mail: kyiv@dmsu.gov.ua) усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України;

5) утримуватися від спілкування із свідками та обвинуваченим ОСОБА_6 у даному кримінальному провадженні.

4. Попередити ОСОБА_11 та ОСОБА_7 про наслідки невиконання обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, роз`яснивши, що в разі їх невиконання до них може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, із зверненням застави у дохід держави, а також накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: ОСОБА_12

Судді: ОСОБА_13

ОСОБА_14