Ухвала суду № 137631648, 19.06.2026, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 950/1264/26

Номер провадження2/950/857/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" червня 2026 р. м.Лебедин

Суддя Лебединського районного суду Сумської області Бакланов Р. В.

розглянувши матеріали позовної заяви Акціонерного товариства «ОТП БАНК», місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 43, код ЄДРПОУ 21685166, представник позивача Гнип Володимир Володимирович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До Лебединського районного суду Сумської області через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява Акціонерного товариства «ОТП БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 3000030510 від 11 жовтня 2024 року.

Позовна заява сформована в системі «Електронний суд» 06 травня 2026 року та подана представником позивача Гнипом Володимиром Володимировичем.

У позовній заяві позивач просить суд відкрити спрощене позовне провадження у справі, стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ОТП БАНК» заборгованість за кредитним договором № 3000030510 від 11 жовтня 2024 року в розмірі 23830 грн 78 коп., яка, за твердженням позивача, складається з простроченого тіла кредиту в розмірі 19664 грн 93 коп. та прострочених процентів у розмірі 4165 грн 85 коп., а також стягнути понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2662 грн 40 коп.

На обґрунтування позову зазначено, що 11 жовтня 2024 року між Акціонерним товариством «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 3000030510, за умовами якого банк надав відповідачу кредит, а відповідач зобов`язалася повернути кредитні кошти та сплатити проценти за користування кредитом у строки та на умовах, визначених договором і графіком платежів. Позивач вказує, що відповідач належним чином зобов`язання не виконала, кредитні кошти у встановлені договором строки не повернула, внаслідок чого станом на 13 квітня 2026 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 23830 грн 78 коп.

У позовній заяві відповідачем зазначено ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , телефон НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 . Адреса електронної пошти відповідача зазначена як невідома, відомості про наявність електронного кабінету відповідача також зазначені як невідомі.

До позовної заяви додано, зокрема, розрахунок заборгованості, кредитний договір № 3000030510 від 11 жовтня 2024 року, меморіальний ордер, досудову вимогу та докази сплати судового збору.

На стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі суд зобов`язаний перевірити, чи подана позовна заява з додержанням вимог статей 175, 177 ЦПК України, чи належить спір до цивільної юрисдикції, чи підсудна справа саме цьому суду, а також чи зазначені у позовній заяві дані дозволяють встановити особу відповідача, її місце проживання або перебування та забезпечити належне повідомлення відповідача про судовий розгляд.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Вказана норма гарантує право особи на звернення до суду, однак таке право реалізується у порядку, визначеному процесуальним законом. Тому на стадії відкриття провадження суд перевіряє не обґрунтованість позовних вимог по суті, а наявність передумов для прийняття заяви до розгляду саме цим судом.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування для юридичних осіб або ім`я, прізвище, ім`я та по батькові для фізичних осіб сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження для юридичних осіб або місце проживання чи перебування для фізичних осіб, поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи, а також реєстраційний номер облікової картки платника податків для фізичних осіб за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб громадян України, якщо такі відомості позивачу відомі, відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Відповідно до частини першої статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Частина дев`ята статті 28 ЦПК України передбачає, що позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред`являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття роботи.

Отже, якщо позивач вважає, що зареєстроване місце проживання відповідача йому невідоме, він повинен зазначити такі відомості, які дають суду можливість перевірити наявність підстав для застосування частини дев`ятої статті 28 ЦПК України, зокрема відомості про місцезнаходження майна відповідача, останнє відоме зареєстроване місце проживання або перебування чи місце постійного заняття роботи. У поданій позовній заяві таких належних і несуперечливих відомостей щодо територіального зв`язку відповідача саме з Лебединським районним судом Сумської області не наведено.

Судом встановлено, що у позовній заяві відповідачем зазначено ОСОБА_1 з адресою: АДРЕСА_1 .

Разом із тим із доданого до позовної заяви кредитного договору № 3000030510 від 11 жовтня 2024 року вбачається, що в ньому містяться інші адресні дані відповідача. Зокрема, у кредитному договорі зазначено адресу реєстрації місця проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 , а також адресу фактичного місця проживання: АДРЕСА_3 .

Таким чином, дані, зазначені в позовній заяві, не узгоджуються з даними, які містяться в основному документі, на якому позивач ґрунтує свої вимоги. Позовна заява містить посилання на м. Лебедин Сумської області, тоді як кредитний договір містить адресу реєстрації у Черкаській області та окремо адресу фактичного місця проживання у м. Києві.

Суд вважає, що така суперечність не може бути розцінена як формальна описка або технічна неточність, оскільки йдеться про різні адміністративно-територіальні одиниці, що мають значення для визначення територіальної юрисдикції справи.

З метою перевірки відомостей щодо зареєстрованого місця проживання відповідача судом було направлено запит до органу реєстрації місця проживання за адресою, зазначеною позивачем у позовній заяві.

З відповіді управління «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Лебединської міської ради Сумської області від 07 травня 2026 року № 921/08.1-10, наданої на судовий запит № 950/1264/26/2445/2026 від 07 травня 2026 року, вбачається, що згідно з наявними даними Реєстру територіальної громади міста Лебедина інформація про ОСОБА_1 відсутня. У цій же відповіді зазначено, що місто Лебедин Черкаської області Звенигородського району не входить до Лебединської територіальної громади.

Наведений доказ спростовує можливість висновку про те, що ОСОБА_1 має зареєстроване місце проживання або перебування в межах м. Лебедина Сумського району Сумської області. Крім того, цей доказ підтверджує, що населений пункт Лебедин Черкаської області не належить до Лебединської територіальної громади Сумської області, а тому саме по собі зазначення слова «Лебедин» у кредитному договорі не може бути підставою для висновку про підсудність справи Лебединському районному суду Сумської області.

Судом також враховано відповідь Департаменту «Центр надання адміністративних послуг» Черкаської міської ради від 15 травня 2026 року, надану на судовий запит № 950/1264/26/2578/2026 від 13 травня 2026 року, з якої вбачається, що у відповідному органі відсутні відомості щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_1 .

Суд окремо оцінює позовну заяву як процесуальний документ. У ній позивач зазначив адресу відповідача в м. Лебедині Сумської області, однак не пояснив, чому саме така адреса зазначена як місце проживання відповідача, якщо доданий кредитний договір містить адресу реєстрації в Черкаській області та фактичне місце проживання у м. Києві. Позивач не навів відомостей про те, що в межах територіальної юрисдикції Лебединського районного суду Сумської області знаходиться майно відповідача, останнє відоме зареєстроване місце її проживання або перебування чи місце її постійного заняття роботи.

Відповідно до частини шостої статті 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання або перебування такої фізичної особи.

Судом зазначений обов`язок виконано, оскільки направлено запити до відповідних органів реєстрації з метою встановлення зареєстрованого місця проживання відповідача та перевірки територіальної підсудності справи.

Відповідно до частини восьмої статті 187 ЦПК України суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.

Зазначена норма підтверджує, що перевірка місця проживання або перебування відповідача на стадії відкриття провадження здійснюється саме з метою визначення підсудності справи та належного повідомлення фізичної особи про судовий розгляд.

Частина дев`ята статті 187 ЦПК України передбачає, що якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Застосування зазначеної норми можливе лише за умови, якщо з матеріалів справи та отриманих відповідей суд може достовірно встановити конкретний інший суд, якому справа підсудна. У цій справі надані позивачем матеріали та отримані судом відповіді не дають можливості встановити конкретне зареєстроване місце проживання або перебування відповідача, місцезнаходження її майна чи місце постійного заняття роботи, а тому суд позбавлений можливості передати справу за підсудністю до конкретного іншого суду без припущень.

Частина десята статті 187 ЦПК України передбачає, що якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання або перебування фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі, а подальший виклик такої особи як відповідача здійснюється через оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України.

Разом із тим суд приходить до висновку, що наведена норма не може застосовуватися формально та ізольовано від вимог статей 27, 28, 175 ЦПК України. Вона спрямована на забезпечення доступу до суду у випадку, коли відповідач як особа належним чином ідентифікований, а позов поданий до суду з наведенням достатніх підстав для визначення територіальної юрисдикції. Натомість у цій справі наявна не лише відсутність підтвердженого зареєстрованого місця проживання відповідача, а й істотна суперечність між адресою, зазначеною в позовній заяві, адресою реєстрації в кредитному договорі та адресою фактичного проживання, зазначеною в тому ж договорі.

Суд враховує практику Верховного Суду, відповідно до якої у разі встановлення непідсудності справи суд повинен передати її за підсудністю, а якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване місце проживання або перебування фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Водночас суд зазначає, що наведені правові висновки стосуються ситуацій, коли позовна заява загалом містить належні та несуперечливі дані про відповідача, а суд не може встановити лише актуальне зареєстроване місце проживання або перебування фізичної особи.

У цій справі ситуація є іншою. Позивач зазначив у позовній заяві адресу відповідача у м. Лебедині Сумської області, проте доданий самим позивачем кредитний договір містить адресу реєстрації в Черкаській області та фактичне місце проживання в м. Києві. Орган реєстрації Лебединської міської ради Сумської області повідомив про відсутність відомостей щодо відповідача в Реєстрі територіальної громади міста Лебедина, а також про те, що м. Лебедин Черкаської області не входить до Лебединської територіальної громади. Отже, матеріали позову не дозволяють установити належний територіальний зв`язок відповідача із Лебединським районним судом Сумської області.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Застосування цієї норми означає, що позивач має право на звернення до суду за захистом права, яке вважає порушеним. Однак право на судовий захист реалізується у спосіб та в порядку, визначені законом. Дотримання правил територіальної підсудності є складовою гарантії розгляду справи судом, встановленим законом.

Відповідно до статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Ці засади мають значення вже на стадії відкриття провадження. Відповідач повинен мати реальну можливість бути повідомленим про подання позову, отримати копію позовної заяви, подати відзив та реалізувати інші процесуальні права. Відкриття провадження за наявності суперечливих та непідтверджених даних про місце проживання відповідача може створити ризик розгляду справи без належного повідомлення особи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» охоплює не лише існування суду як установи, а й дотримання правил юрисдикції та підсудності конкретної справи. Тому відкриття провадження судом, територіальна юрисдикція якого не підтверджена матеріалами позовної заяви та отриманими судом відомостями, не відповідало б вимогам процесуального закону.

Суд приходить до висновку, що зазначення у позовній заяві адреси: АДРЕСА_1 , не може бути визнано достатнім для відкриття провадження у справі Лебединським районним судом Сумської області, оскільки відповідний орган реєстрації не підтвердив наявність у відповідача зареєстрованого місця проживання або перебування в межах Лебединської територіальної громади Сумської області, а доданий кредитний договір містить іншу адресу реєстрації відповідача.

Суд також враховує, що позивач є банківською установою, яка укладала кредитний договір із відповідачем, здійснювала ідентифікацію клієнта та володіє її персональними, паспортними, податковими й контактними даними. Саме позивач мав можливість і процесуальний обов`язок надати суду належні та несуперечливі відомості про відповідача, необхідні для визначення підсудності справи.

Суд відхиляє можливість відкриття провадження лише з мотивів зазначення у позові РНОКПП відповідача, оскільки реєстраційний номер облікової картки платника податків є ідентифікаційною ознакою фізичної особи, але не є критерієм визначення територіальної підсудності.

Суд відхиляє можливість застосування правил підсудності за місцем виконання договору, оскільки позивач не навів у позовній заяві та не підтвердив доказами, що місце виконання кредитного договору знаходиться саме в межах територіальної юрисдикції Лебединського районного суду Сумської області.

Суд відхиляє можливість застосування частини дев`ятої статті 28 ЦПК України на користь підсудності справи Лебединському районному суду Сумської області, оскільки позивач не довів, що м. Лебедин Сумської області є останнім відомим зареєстрованим місцем проживання або перебування відповідача, не зазначив даних про місцезнаходження майна відповідача в межах юрисдикції цього суду та не навів відомостей про місце постійного заняття або роботи відповідача в межах цієї території.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Суд застосовує зазначену норму з урахуванням того, що подана заява у наданому вигляді не може бути прийнята до розгляду Лебединським районним судом Сумської області як судом, встановленим законом, оскільки за матеріалами позову та отриманими судом відомостями неможливо встановити належний територіальний зв`язок відповідача із цим судом, а також неможливо визначити інший конкретний суд, якому справа може бути передана за підсудністю.

Відповідно до частини другої статті 186 ЦПК України про відмову у відкритті провадження у справі постановляється ухвала не пізніше п`яти днів з дня надходження заяви. Така ухвала надсилається заявникові не пізніше наступного дня після її постановлення.

Відповідно до частини третьої статті 186 ЦПК України до ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, що надсилається заявникові, додаються позовні матеріали. Копія позовної заяви залишається в суді.

Суд окремо вирішує питання про можливість передачі позовної заяви за підсудністю до іншого суду.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції іншого суду.

Зміст наведеної норми свідчить, що передача справи за підсудністю можлива лише за умови, коли судом достовірно встановлено, що справа не підсудна суду, до якого вона надійшла, та одночасно встановлено конкретний інший суд, до територіальної юрисдикції якого належить розгляд такої справи.

Отже, для застосування статті 31 ЦПК України суд має встановити не лише факт непідсудності справи Лебединському районному суду Сумської області, а й наявність належних, достатніх та несуперечливих даних, які дозволяють визначити інший конкретний суд, уповноважений розглядати спір.

У цій справі такі дані відсутні.

Позивач у позовній заяві зазначив адресу відповідача: АДРЕСА_1 . Проте орган реєстрації Лебединської міської ради Сумської області повідомив суд, що за наявними даними Реєстру територіальної громади міста Лебедина інформація про ОСОБА_1 відсутня. Цим же органом зазначено, що місто Лебедин Черкаської області Звенигородського району не входить до Лебединської територіальної громади.

Разом із тим доданий до позовної заяви кредитний договір № 3000030510 від 11 жовтня 2024 року містить інші адресні дані відповідача, а саме адресу реєстрації у Черкаській області та адресу фактичного місця проживання у м. Києві. Зазначені відомості не узгоджуються між собою та не підтверджені належними даними органу реєстрації місця проживання.

За таких обставин суд не має правових підстав самостійно обирати інший суд для передачі справи, оскільки це фактично ґрунтувалося б на припущенні щодо можливого місця проживання або перебування відповідача. Процесуальний закон не наділяє суд повноваженнями визначати підсудність справи на підставі неперевірених, суперечливих або альтернативних адресних відомостей, особливо коли такі відомості містяться в різних документах та стосуються різних адміністративно-територіальних одиниць.

Суд також враховує, що передача справи за підсудністю до іншого суду без достовірного встановлення зареєстрованого місця проживання або перебування відповідача, місцезнаходження його майна чи місця постійного заняття роботи суперечила б змісту статей 27, 28, 31 ЦПК України та могла б призвести до направлення справи до суду, який також не має підтвердженої територіальної юрисдикції щодо цього спору.

Відсутність належних доказів зареєстрованого місця проживання відповідача в межах територіальної юрисдикції Лебединського районного суду Сумської області свідчить про непідсудність справи цьому суду. Однак наявні матеріали не дають можливості визначити інший конкретний суд, якому справа може бути передана в порядку статті 31 ЦПК України, оскільки позивач не навів і не підтвердив відомостей про останнє відоме зареєстроване місце проживання або перебування відповідача, місцезнаходження її майна чи місце постійного заняття роботи.

За таких обставин суд приходить до висновку, що передача позовної заяви за підсудністю до іншого суду є неможливою, оскільки суд не може визначити належний суд виключно на підставі припущень або суперечливих адресних відомостей, зазначених у позовній заяві та доданих до неї документах.

Відповідно до частини четвертої статті 186 ЦПК України ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі може бути оскаржено.

Вирішуючи питання про повернення судового збору, суд виходить з такого.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

Частина друга статті 7 Закону України «Про судовий збір» передбачає, що у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми, а в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, повертається повністю.

Із матеріалів позовної заяви вбачається, що при зверненні до суду Акціонерним товариством «ОТП БАНК» сплачено судовий збір у розмірі 2662 грн 40 коп. згідно з платіжним дорученням № 2901622908 0410001 від 23 квітня 2026 року, платник: АТ «ОТП БАНК», код ЄДРПОУ 21685166, отримувач: ГУК Сум. обл/Сумська МТГ/, код ЄДРПОУ 37970404, рахунок отримувача UA808999980313121206000018554, банк отримувача: Казначейство України, призначення платежу: судовий збір за позовом АТ «ОТП БАНК» до ОСОБА_1 , Лебединський районний суд Сумської області.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі, сплачений позивачем судовий збір підлягає поверненню з Державного бюджету України в повному розмірі.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що у відкритті провадження у справі за позовом Акціонерного товариства «ОТП БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором слід відмовити, а судовий збір, сплачений позивачем при поданні позову, повернути з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 4, 27, 28, 31, 175, 177, 186, 187, 258-261, 353, 354 ЦПК України, статтею 7 Закону України «Про судовий збір», суддя

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за позовною заявою Акціонерного товариства «ОТП БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 3000030510 від 11 жовтня 2024 року.

Повернути Акціонерному товариству «ОТП БАНК», код ЄДРПОУ 21685166, місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 43, з Державного бюджету України судовий збір, сплачений при поданні позовної заяви до Лебединського районного суду Сумської області згідно з платіжним дорученням № 2901622908 0410001 від 23 квітня 2026 року, у розмірі 2662 грн 40 коп.

Роз`яснити Акціонерному товариству «ОТП БАНК», що відмова у відкритті провадження з наведених мотивів зумовлена неможливістю за поданими матеріалами встановити належні, повні та несуперечливі дані щодо місця проживання або перебування відповідача, а також неможливістю підтвердити підсудність справи Лебединському районному суду Сумської області або визначити інший конкретний суд для передачі справи за підсудністю.

Роз`яснити Акціонерному товариству «ОТП БАНК» право звернення до суду після належного встановлення та зазначення в позовній заяві зареєстрованого місця проживання або перебування відповідача чи після наведення відомостей, які дають підстави для застосування частини дев`ятої статті 28 ЦПК України, зокрема даних про місцезнаходження майна відповідача, останнє відоме зареєстроване місце проживання або перебування чи місце постійного заняття роботи відповідача.

Копію ухвали направити позивачу через електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд».

Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому копії ухвали.

Суддя Роман БАКЛАНОВ