Єдиний державний реєстр судових рішень Справа №751/4271/26
Провадження №2/751/2149/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2026 року місто Чернігів
Новозаводський районний суд міста Чернігова
в складі: головуючого судді Діденко А. О.
за участю секретаря судового засідання Рак Я.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернігова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Встановив:
ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №3946614 від 01.09.2023 у розмірі 15 164,47 грн, а також понесених судових витрат.
Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не виконує належним чином умови кредитного договору.
Новозаводський районний суд міста Чернігова ухвалою від 12.05.2026 року відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У судове засідання сторони не з`явилися, про час і місце розгляду справи оповіщені належним чином, про причини неявки суду не повідомили. Представник позивача в позовній заяві просив розглядати справу за його відсутності.
Відповідач подала відзив, у якому вказує, що визнає факт отримання 2000 грн, однак, не визнає нарахування відсотків, штрафів, пені, а тому просить відмовити ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» у задоволені позовних вимог у частині стягнення процентів, пені та штрафів, визнати лише 2000 грн обгрунтованими.
За правилом частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Із матеріалів справи встановлено, що 01.09.2023 року між ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" та відповідачем укладено договір № 3946614 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Відповідно до п. 1.2 договору, відповідачу надано кредит у сумі 2 500,00 грн., строком на 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів (п. 1.3). Стандартна процентна ставка становить 2,00 % в день (п. 1.4.1), знижена процентна ставка складає 0,01 % в день (п. 1.4.2). У випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов`язаний сплатити Товариству штраф у розмірі 300,00 грн. на четвертий день такого невиконання або неналежного виконання, та в розмірі 22,50 грн. з п`ятого дня за кожний день невиконання або неналежного виконання (п. 6.4).
Додатком № 1 до договору про надання споживчого кредиту № 3946614 від 01.09.2023 визначено Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.
Відповідно до паспорта споживчого кредиту, ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису підтвердила, що отримала та ознайомилася із інформацією про умови кредитування та орієнтовану загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних нею умов кредитування.
Факт переказу кредитних коштів у сумі 2 000,00 грн. на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 підтверджується довідкою № 995-3105, виданою 31 травня 2025 року ТОВ "УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ".
Перерахування ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» 01.09.2023 відповідачу на картку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № НОМЕР_2 коштів у сумі 2 000,00 грн підтверджується також наданою на виконання ухвали суду інформацією АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
24 травня 2024 року між ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" та ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" укладено Договір факторингу № 24/05/2024, відповідно до умов якого ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" відступило ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" права вимоги до боржників вказаних у відповідному реєстрі.
Відповідно до Акту прийому-передачі Реєстру боржників за Договором факторингу № 24/05/2024 від 24 травня 2024 року, ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" передав, а ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" прийняв Реєстр боржників кількістю 5 647, загальна сума заборгованості складає 93 718 046,56 грн.
Із платіжних інструкцій № 412 від 30 травня 2024 року, № 417 від 31 травня 2024 року, № 418 від 31 травня 2024 року, № 419 від 31 травня 2024 року, № 410 від 30 травня 2024 року, № 411 від 30 травня 2024 року встановлено, що ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" сплатило ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" грошові кошти за відступлення права вимоги згідно Договору факторингу № 24/05/2024 від 24 травня 2024 року.
Згідно із Реєстром боржників від 24 травня 2024 року до Договору факторингу № 24/05/2024 від 24 травня 2024 року, ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 3946614 від 01.09.2023 в розмірі 11 412,93 грн., з яких: 1 995,40 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 9 417,53 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, заборгованість відповідача за кредитним договором № 3946614 від 01.09.2023 року складає 15 164,47 грн., з яких: 1 995,40 грн. - заборгованість за сумою кредиту; 9 417,53 грн. - сума процентів за користування кредитом; 3 751,54 грн. - нараховані проценти за 94 календарних днів.
Правове обґрунтування та мотиви суду.
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Зі змісту ст.ст. 526, 530 ЦК України вбачається, що зобов`язання повинно виконуватися відповідно до умов договору у встановлені строки.
Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Як убачається зі змісту ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
За змістом ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою у випадку, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Разом з тим, 24 грудня 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», яким, зокрема, було доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» новими частинами.
Так частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» №1734-VIII передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Вказана норма законодавства була введена в дію Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 498-IX та набрала чинності 24 грудня 2023 року.
Як встановлено в пункті 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Отже, до 22 квітня 2024 року надавачі споживчих кредитів могли здійснювати нарахування процентів у розмірі - 2,5%, з 22 квітня 2024 року дозволено здійснювати нарахування процентів, не перебільшуючи ставку в розмірі 1,5%, а з 20 серпня 2024 року 1% на день.
Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.
Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що відсотки за кредитним договором № 3946614 від 01.09.2023року, нараховані позивачем за ставкою 2,0% на день, підлягають перерахунку за ставками, визначеними в ч. 5 ст. 8 та в п. 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування».
Так, за період з 01.09.2023 року до 01.10.2023 року (30 днів) сума відсотків за ставкою 0,01% на день становить 6,00 грн (2 000,00 х 0,01% х 17). Відповідачем було сплачено 10 грн.
За період з 01.10.2023 року до 21 квітня 2024 року (162 днів) сума відсотків за ставкою 2,00% на день становить 6 465,09 грн ((1995,40 х 2,00% х 162)
За період з 22 квітня 2024 року до 19 серпня 2024 року (119 днів) сума відсотків за ставкою 1,50% на день становить 3 561,78 грн (1995,40 х 1,50% х 119).
За період з 20 серпня 2024 року до 28 серпня 2024 року (8 днів) сума відсотків за ставкою 1,00% на день становить 159,63 грн (1995,40 х 1,00% х 8).
Загальна сума відсотків за договором за період з 01.09.2023 року до 28.08.2024 року (360 днів) становить 10 192,50 грн.
У зв`язку з тим, що відповідач допустила порушення зобов`язань, встановлених договором, доказів своєчасного та належного виконання кредитного договору не надала, вона має заборгованість за тілом кредиту та відсотками за користування кредитом.
При цьому на підставі частини 5 статті 8 та пункту 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» № 1734-VIII позовна вимога про стягнення відсотків за кредитним договором підлягає частковому задоволенню в сумі 10 192,50 грн.
Отже, позов підлягає частковому задоволенню, а сума, яка підлягає стягненню, становить 12 187,90 грн, з яких: 1 995,40 грн основний борг; 10 192,50 грн проценти.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачений судовий збір в сумі 2 662,40 грн , який відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто в сумі 2 139,77 грн (80,37%).
Щодо вирішення питання про судові витрати та витрати пов`язані із правничою допомогою, суд виходить з наступного.
Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно із ч. 1 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі.
За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, що регулюється Главою 63 ЦК України та загальними положеннями про договір, передбаченими Главою 52 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 903 ЦК України визначено, що у разі, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору (ч. 5 ст. 626 ЦК України). Отже, договір про надання правової допомоги, як і будь-який договір про надання послуг, може бути оплатним або безоплатним.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру" та ст. 28 "Правил адвокатської етики", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно із п. 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України для цілей розподілу судових витрат розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес (п. 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України).
У постановах Верховного Суду від 07 травня 2020 року у справі № 320/3271/19, від 05 серпня 2020 року у справі № 640/15803/19 викладено правову позицію, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Однак, за наявності заперечень учасника справи, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Згідно із п. 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 у справі № 1-23/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.
Водночас суд враховує, що при визначенні суми відшкодування витрат за надання правничої допомоги суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (п. 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (п. п. 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України, від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових витрат та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний характер.
На підтвердження понесених судових витрат у вигляді професійної правової допомоги, позивачем подано: копію договору № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року про надання правової допомоги, укладеного позивачем з адвокатом Столітнім М.М.; копію свідоцтва адвоката Столітнього М.М. про право на зайняття адвокатською діяльністю; копію ордера на надання правничої допомоги за договором № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року; рахунок на оплату послуг адвоката на суму 10 000,00 грн ; заявку № 18284 на виконання доручення до договору № 10/12-2024 від 10 грудня 2024; акт прийому-передачі виконаних робіт за договором № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року.
З урахуванням складності справи та обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); ціни позову; незначного обсягу юридичної та технічної роботи щодо підготовки справи до розгляду, реального часу, необхідного для виконання таких послуг, суд дійшов висновку, що заявлені витрати за надання правничої допомоги в розмірі 10 000,00 грн. є явно неспівмірними, не відповідають критеріям реальності адвокатських витрат (дійсності, необхідності) та розумності.
А тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 2 000,00 грн. витрат за надання правничої допомоги.
Керуючись статями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором №3946614 від 01.09.2023 у розмірі 12 187 грн (дванадцять тисяч сто вісімдесят сім) грн 90 коп, яка складається з: 1 995,40 грн - основний борг; 10 192,50 грн - проценти
У решті заявлених позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» 2 139 грн 77 коп. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» 2 000 грн 00 коп. у відшкодування витрат на правову допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядку, передбаченому ст. 355 ЦПК України, безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (місцезнаходження: вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, прим. 2, м. Київ, 03045, ЄДРПОУ 44559822)
Відповідач - ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 )
Суддя А.О. Діденко
Судове рішення № 137630803, Новозаводський районний суд м. Чернігова було прийнято 23.06.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 751/4271/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: