Ухвала суду № 137629655, 22.06.2026, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Єдиний унікальний № 946/6174/25

Провадження № 1-кп/946/235/26

У К Р А Ї Н А

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________

УХВАЛА

Іменем України

22 червня 2026 року м. Ізмаїл

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

обвинуваченої ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у місті Ізмаїлі Одеської області в залі суду у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) за №12025162150000041 від 05.02.2025, за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Ізмаїла Одеської області, громадянки України, із середньою освітою, не працюючої, незаміжньої, такої, що має на утриманні малолітню дитину, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої:

03.03.2025 Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді пробаційного нагляду на строк 2 (два) роки;

21.03.2025 Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік і 6 (шість) місяців;

13.06.2025 Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням строком на 3 (три) роки,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 309, ч. 4 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025162150000041 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 309, ч. 4 ст. 185 КК України.

Прокурор Ізмаїльської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_5 строком на 60 діб, із визначенням розміру застави в розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п. 1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України).

В судовому засіданні прокурори ОСОБА_3 та ОСОБА_4 клопотання підтримали, та просили його задовольнити.

Захисник ОСОБА_6 заперечила проти задоволення клопотання прокурора, та просила суд застосувати відносно обвинуваченої запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, посилаючись на те, що обвинувачена зробила належні висновки та вже не вживає наркотичні засоби. На думку захисника, заявлені прокурором ризики зменшились.

Обвинувачена ОСОБА_5 підтримала позицію свого захисника.

Заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт з додатками, клопотання прокурора, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора з таких підстав.

Ухвалою слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 19.06.2025 ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту до 15.08.2025 із забороною обвинуваченій ОСОБА_5 цілодобово залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Надалі, строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, відносно обвинуваченої ОСОБА_5 неодноразово продовжувався, востаннє ухвалою судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 22.01.2026 зі строком дії до 22.03.2026.

У подальшому, ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 17.03.2026 обвинуваченій ОСОБА_5 змінено запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор», строком на 60 днів, до 15.05.2026, із визначенням розміру застави у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 грн, з покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Надалі, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_5 неодноразово продовжувався суддею Ізмаїльського міськрайонного суду, востаннє ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 13.05.2026 зі строком дії до 11.07.2026.

За змістом ч. 1 ст. 331, ч. 3, 5 ст. 199 КПК України, під час судового розгляду суд має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого, якщо прокурор доведе, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також, що є наявними обставини, які перешкоджають завершенню кримінального провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин кримінального провадження та особи обвинуваченого (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки обвинуваченого під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки обвинуваченого під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

При цьому слід звернути увагу на те, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Враховуючи у сукупності дані щодо особи обвинуваченої, тяжкість покарання, що їй загрожує у разі визнання її винуватою у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких вона обвинувачується, зокрема покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, ОСОБА_5 може переховуватись від суду, а тому суд доходить висновку, що заявлений прокурором ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжує існувати.

Крім того, враховуючи, що судовий розгляд у цьому кримінальному проваджені ще не завершений, судом безпосередньо не допитані свідки, потерпілі, ОСОБА_5 , з урахуванням тяжкості покарання, що їй загрожує, може застосувати спроби незаконно вплинути на вказаних осіб шляхом прохань або погроз з метою схилити надати неправдиві показання задля створення сприятливих для себе умов для уникнення відповідальності та покарання за вчинені кримінальні правопорушення. Таким чином, ризик, передбачений п.3 ч. 1 ст. 177 КПК України, також продовжує існувати.

Суд також погоджується, що ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачена може вчинити інше кримінальне правопорушення, прокурором також доведений, оскільки ОСОБА_5 офіційно не працевлаштована, та, як наслідок, у неї відсутні постійні джерела доходу та постійне місце роботи. Також обвинувачена має три судимості за короткий проміжок часу протягом 2025 року, зокрема за корисливий злочин та злочини у сфері обігу наркотичних засобів, та обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень у період іспитового строку, встановленого вироком суду від 13.06.2025. Вказане свідчить про стійку протиправну поведінку обвинуваченої та високу ймовірність продовження нею злочинної діяльності у разі перебування на волі.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав вважати, що ризики, які були підставою для застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченої у вигляді тримання під вартою, продовжують існувати.

Суд переконаний, що інші більш м`які запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченої.

За змістом ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч. 5 ст. 182 КПК України).

Суд, враховуючи характер інкримінованих кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченої, вважає, що на даний час необхідно визначити розмір застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, позаяк такий розмір застави, на думку суду, є достатнім для забезпечення виконання обвинуваченою процесуальних обов`язків.

З урахуванням вказаного вище, суд вважає за необхідне продовжити відносно обвинуваченої ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із визначенням розміру застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст. 176-178, 183, 199, 331, 370-372 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Клопотання прокурора ОСОБА_3 задовольнити.

2. Продовжити застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, до 20 серпня 2026 року включно.

3. Визначити ОСОБА_5 заставу, як альтернативний запобіжний захід, у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 266 240 грн, після внесення якої ОСОБА_5 підлягає звільненню з-під варти та буде вважатися такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Обвинувачена ОСОБА_5 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу.

4. У разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 строком на 60 (шістдесят) днів обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

?не відлучатися з Ізмаїльського району Одеської області без дозволу суду;

?прибувати до суду за кожною вимогою;

?повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

?здати на зберігання до ДМС в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

5. Копію ухвали вручити обвинуваченій, прокурору, та направити для виконання до Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор».

6. Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

7. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченою ОСОБА_5 , яка тримається під вартою, в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.

8. Повний текст ухвали оголошений 23.06.2026 о 08.30.

Суддя Ізмаїльського міськрайонного суду

Одеської області ОСОБА_1