Рішення № 137624452, 23.06.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/8454/26

РІШЕННЯ

іменем України

23 червня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Михайлова О.О. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бюро економічної безпеки України щодо ненарахування та невиплати грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та щорічної додаткової відпустки,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовною заявою до Бюро економічної безпеки України, в якій просить суд:

1. Визнати протиправними дії Бюро економічної безпеки України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 сум грошового забезпечення без застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб: у 2021 році на рівні 2270 грн; у 2022 році на рівні 2481 грн; у 2023 році у розмірі 2684 грн; у 2024 році у розмірі 3028 грн; у 2025 році у розмірі 3028 грн; у 2026 році у розмірі 3328 грн.

2. Визнати протиправною бездіяльність Бюро економічної безпеки України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та щорічної додаткової відпустки:

- 15 днів щорічної додаткової відпустки за період роботи з 19.11.2021 по 30.11.2022.

- 03 календарні дні щорічної основної відпустки та 01 календарний день щорічної додаткової відпустки за грудень 2022 року;

- 30 календарних днів щорічної основної відпустки та 15 календарних днів щорічної додаткової відпустки за 2023 рік;

- 25 календарних днів щорічної основної відпустки та 15 календарних днів щорічної додаткової відпустки за 2024 рік;

- 30 календарних днів щорічної основної відпустки та 10 календарних днів щорічної додаткової відпустки за 2025 рік, при звільненні Позивача із займаної посади.

3. Визнати протиправними дії Бюро економічної безпеки України, щодо ненарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення, за кожний повний календарний рік служби, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» у розмірі 3328 грн.

4. Зобов`язати Відповідача нарахувати та виплатити на користь Позивача за період проходження ним служби Бюро економічної безпеки грошове забезпечення за 2021, 2022, 2023, 2024, 2025, 2026 роки виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого:

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня установлено на рівні 2270 грн.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня установлено на рівні 2481 грн.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня установлено на рівні 2684 грн.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року дорівнює 3028 грн.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 3028 грн.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 3328 грн. З урахуванням раніше сплачених сум.

5. Зобов`язати Бюро економічної безпеки нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення, за кожний повний календарний рік служби, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» у розмірі 3328 грн, з урахуванням раніше виплачених сум.

6. Зобов`язати Відповідача нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної та щорічної додаткової відпустки:

- 24 календарні дні щорічної основної відпустки та 15 днів щорічної додаткової відпустки за період роботи з 19.11.2021 по 30.11.2022 року

- 03 календарні дні щорічної основної відпустки та 01 календарний день щорічної додаткової відпустки за грудень 2022 року;

- 30 календарних днів щорічної основної відпустки та 15 календарних днів щорічної додаткової відпустки за 2023 рік;

- 25 календарних днів щорічної основної відпустки та 15 календарних днів щорічної додаткової відпустки за 2024 рік;

- 30 календарних днів щорічної основної відпустки та 10 календарних днів щорічної додаткової відпустки за 2025 рік.

- 05 календарних днів щорічної основної відпустки та 03 календарні дні щорічної додаткової відпустки пропорційно відпрацьованому часу за 2026 рік днів, щорічної основної відпустки при звільненні позивача із займаної посади, виходячи з одноденного розміру грошового забезпечення на день звільнення зі служби в БЕБ з урахуванням вже виплачених сум.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.05.2026 роз`єднано в окремі провадження позовні вимоги ОСОБА_1 до Бюро економічної безпеки України, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії у справі №560/8208/26, виділивши в окремі провадження позовні вимоги:

1. ОСОБА_1 до Бюро економічної безпеки України щодо:

- Визнання протиправними дій Бюро економічної безпеки України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 сум грошового забезпечення без застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб: у 2021 році на рівні 2270 грн; у 2022 році на рівні 2481 грн; у 2023 році у розмірі 2684 грн; у 2024 році у розмірі 3028 грн; у 2025 році у розмірі 3028 грн; у 2026 році у розмірі 3328 грн;

- Визнання протиправними дій Бюро економічної безпеки України, щодо ненарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення, за кожний повний календарний рік служби, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» у розмірі 3328 грн.

- Зобов`язання Бюро економічної безпеки України нарахувати та виплатити на користь Позивача за період проходження ним служби Бюро економічної безпеки грошове забезпечення за 2021, 2022, 2023, 2024, 2025, 2026 роки виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого:

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня установлено на рівні 2270 грн.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня установлено на рівні 2481 грн.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня установлено на рівні 2684 грн.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року дорівнює 3028 грн.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 3028 грн.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 3328 грн. З урахуванням раніше сплачених сум.

- Зобов`язання Бюро економічної безпеки нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення, за кожний повний календарний рік служби, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» у розмірі 3328 грн, з урахуванням раніше виплачених сум, залишивши у провадженні адміністративної справи №560/8208/26;

2. ОСОБА_1 до Бюро економічної безпеки України щодо:

- Визнання протиправною бездіяльності Бюро економічної безпеки України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та щорічної додаткової відпустки:

- 15 днів щорічної додаткової відпустки за період роботи з 19.11.2021 по 30.11.2022.

- 03 календарні дні щорічної основної відпустки та 01 календарний день щорічної додаткової відпустки за грудень 2022 року;

- 30 календарних днів щорічної основної відпустки та 15 календарних днів щорічної додаткової відпустки за 2023 рік;

- 25 календарних днів щорічної основної відпустки та 15 календарних днів щорічної додаткової відпустки за 2024 рік;

- 30 календарних днів щорічної основної відпустки та 10 календарних днів щорічної додаткової відпустки за 2025 рік, при звільненні Позивача із займаної посади;

- Зобов`язання Бюро економічної безпеки України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної та щорічної додаткової відпустки:

- 24 календарні дні щорічної основної відпустки та 15 днів щорічної додаткової відпустки за період роботи з 19.11.2021 по 30.11.2022 року

- 03 календарні дні щорічної основної відпустки та 01 календарний день щорічної додаткової відпустки за грудень 2022 року;

- 30 календарних днів щорічної основної відпустки та 15 календарних днів щорічної додаткової відпустки за 2023 рік;

- 25 календарних днів щорічної основної відпустки та 15 календарних днів щорічної додаткової відпустки за 2024 рік;

- 30 календарних днів щорічної основної відпустки та 10 календарних днів щорічної додаткової відпустки за 2025 рік.

- 05 календарних днів щорічної основної відпустки та 03 календарні дні щорічної додаткової відпустки пропорційно відпрацьованому часу за 2026 рік днів, щорічної основної відпустки при звільненні позивача із займаної посади, виходячи з одноденного розміру грошового забезпечення на день звільнення зі служби в БЕБ з урахуванням вже виплачених сум, присвоївши зазначеній справі новий номер.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що станом на день прийняття наказу про звільнення відповідач не провів з ним розрахунків щодо виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної та додаткової відпусток.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.05.2026 суд відкрив провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, згідно з яким просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що Законом України «Про Бюро економічної безпеки України» не передбачено такої соціальної гарантії для працівників, що звільняються, як компенсація всіх невикористаних ними днів щорічної основної та додаткової відпустки, які набуті працівниками в попередніх періодах, а не у році звільнення. Зазначене узгоджується з пунктом 67 Положення № 1333, який є спеціальною нормою у спірних правовідносинах, вказаним пунктом передбачено право на виплату грошової компенсації за невикористану відпустку виключно в році звільнення.

Суд встановив наступні обставини справи.

ОСОБА_1 проходив службу в Бюро економічної безпеки України. Наказом від 16.03.2026 №93-к/ДСК-ДП позивача звільнено зі служби за власним бажанням.

Вважаючи, що відповідач протиправно не виплатив грошову компенсацію за невикористані календарні дні відпустки, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з статтею 4 Закону України «Про відпустки» № 504/96-ВР (далі - Закон № 504/96-ВР) установлюються такі види відпусток: 1) щорічні відпустки: основна відпустка (стаття 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством; 2) додаткові відпустки у зв`язку з навчанням (статті 13, 14 і 15 цього Закону); 3) творча відпустка (стаття 16 цього Закону); 3-1) відпустка для підготовки та участі в змаганнях (стаття 16-1 цього Закону); 4) соціальні відпустки: відпустка у зв`язку з вагітністю та пологами (стаття 17 цього Закону); відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (стаття 18 цього Закону); відпустка у зв`язку з усиновленням дитини (стаття 18-1 цього Закону); додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (стаття 19 цього Закону); відпустка при народженні дитини (стаття 19-1 цього Закону); 5) відпустки без збереження заробітної плати (статті 25, 26 цього Закону). Законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть установлюватись інші види відпусток.

У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (частина перша статті 24 Закону № 504/96-ВР).

Аналогічні положення містяться в частині першій статті 83 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).

Особливості організації трудових відносин в умовах цього стану визначено Законом України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Положеннями абзацу четвертого частини першої статті 12 вказаного закону встановлено, що у разі звільнення працівника у період дії воєнного стану йому виплачується грошова компенсація відповідно до статті 24 Закону України «Про відпустки».

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 19 Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» трудові відносини працівників Бюро економічної безпеки України регулюються цим Законом, законодавством про працю, державну службу та укладеними трудовими договорами. На державних службовців Бюро економічної безпеки України поширюється дія Закону України "Про державну службу". Посади державних службовців Бюро економічної безпеки України відносяться до відповідних категорій посад державної служби в порядку, встановленому законодавством.

Згідно з ч. 2 ст. 30 Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, користуються соціальними гарантіями відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" та інших законів України з урахуванням положень, встановлених цим Законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 № 1333 затверджено Положення про проходження служби особами, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України.

У розділі «Відпустки» Положення №1333 визначено, що особам, які мають спеціальні звання БЕБ, надаються щорічні чергові оплачувані відпустки в порядку та тривалістю, визначених цим Положенням.

Додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток надаються відповідно до законодавства про відпустки.

Тривалість щорічної основної оплачуваної відпустки осіб, які мають спеціальні звання БЕБ, становить 30 календарних днів. Під час визначення тривалості щорічної основної відпустки, що надається особам, які мають спеціальні звання БЕБ, святкові та неробочі дні не враховуються.

За кожний повний календарний рік вислуги років, який обчислюється відповідно до вимог пункту 35 цього Положення, після досягнення п`ятирічного стажу служби особі, яка має спеціальні звання БЕБ, надається один календарний день додаткової оплачуваної відпустки, але не більш як 15 календарних днів.

Щорічна основна відпустка надається протягом календарного року.

Щорічна відпустка на прохання особи, яка має спеціальні звання БЕБ, може бути поділена на частини за умови, що основна її безперервна частина становить не менше 10 календарних днів.

Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між особою, яка має спеціальне звання БЕБ, і відповідним керівником, який зобов`язаний письмово повідомити такій особі про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком строку.

Тривалість щорічної основної відпустки у році початку служби обчислюється з розрахунку 1/12 тривалості відпустки, на яку має право особа, яка має спеціальне звання БЕБ, за кожний повний місяць служби до кінця календарного року.

За невикористану в році звільнення відпустку особі, яка має спеціальне звання БЕБ, яка звільняється з БЕБ, виплачується грошова компенсація відповідно до законодавства.

Спеціальним законодавством - Законом № 1150-ІХ та Положенням № 1333, не врегульовано питання компенсації невикористаної частини відпустки за минулі роки, а тому при вирішені спору треба застосувати норми, у яких визначені основні трудові права працівників - Кодексу законів про працю України та Закону № 504, якими передбачено право працівника у разі звільнення на виплату грошової компенсації за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки, що підтверджено рішенням Конституційного Суду України від 07.05.2002 № 8-рп/2002 в справі за конституційним поданням Президента України щодо офіційного тлумачення положень частин 2, 3 статті 124 Конституції України (справа щодо підвідомчості актів про призначення або звільнення посадових осіб).

Таким чином, у наступному календарному році, в тому числі і за умови, що він є роком звільнення, особа має гарантоване право на чергову відпустку за поточний календарний рік та на відпустки (основні і додаткові), що не були використані в попередніх роках, що виражається в праві на отримання грошової компенсації за весь час невикористаної оплачуваної відпустки, незалежно від часу набуття права на таку відпустку, оскільки відпустки за попередні роки також є невикористаними в році звільнення та не можуть бути залишені без розрахунку, адже це суперечить суті та гарантіям, як трудового, так і спеціального законодавства в частині реалізації права на відпочинок.

Стаття 45 Конституції України гарантує кожному, хто працює, право на відпочинок. Така конституційна гарантія створює для роботодавця безумовний обов`язок забезпечити реалізацію права працівника на відпочинок не лише шляхом його декларування (як, наприклад, затвердження графіків відпусток), а й через безпосереднє видання наказів про відпустку у передбачений законодавством спосіб та термін. Невиконання роботодавцем цього обов`язку з будь-яких причин, не може створювати для працівника негативні наслідки, зокрема щодо позбавлення гарантованих Конституцією України днів відпочинку під час оплачуваної щорічної відпустки. Для забезпечення дотримання цієї конституційної гарантії законодавець передбачив можливість перенесення відпусток на інший період або компенсації у вигляді грошових виплат.

З огляду на відсутність в спеціальному законодавстві, яке регулює умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу ДБР, чіткої регламентації питання невикористаних днів відпустки за попередні роки, Верховний Суд у постановах від 14.11.2024 у справі № 420/3971/23 та у справі № 380/16768/22 підтримав застосування до спірних правовідносин загальних норм трудового законодавства, зокрема КЗпП України та Закону № 504/96-ВР.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 29.11.2024 у справі № 560/19513/23, від 05.12.2024 у справі № 160/13485/23, від 21.01.2025 у справі № 400/11565/23.

Разом з тим, стосовно позовної вимоги виплатити на користь позивача грошову компенсацію за невикористані ним календарні дні відпустки за період роботи з 19.11.2021 по 30.11.2022, за 2026 рік, суд зазначає, що відповідно до наказу БЕБ від 16.03.2026 №93-к/ДСК-ДП «Про звільнення ОСОБА_2 » позивачу було виплачено компенсацію при звільненні за дані періоди роботи.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору та не сплачував його, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльності Бюро економічної безпеки України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та щорічної додаткової відпустки при звільненні ОСОБА_1 із займаної посади.

Зобов`язати Бюро економічної безпеки України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної та щорічної додаткової відпустки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби:

- 03 календарні дні щорічної основної відпустки та 01 календарний день щорічної додаткової відпустки за грудень 2022 року;

- 30 календарних днів щорічної основної відпустки та 15 календарних днів щорічної додаткової відпустки за 2023 рік;

- 25 календарних днів щорічної основної відпустки та 15 календарних днів щорічної додаткової відпустки за 2024 рік;

- 30 календарних днів щорічної основної відпустки та 10 календарних днів щорічної додаткової відпустки за 2025 рік.

У задоволенні інших вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Бюро економічної безпеки України (вул. Шолуденка, 31, м. Київ, 04116 , код ЄДРПОУ - 44168316)

Головуючий суддя О.О. Михайлов