Рішення № 137623859, 23.06.2026, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2026 року м. Суми Справа № 480/4042/24

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Сидорука А.І. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідачів: 1. Ковпаківського районного суду м. Суми; 2. Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області; про визнання наказу протиправним та зобов`язання вчинити дії.

Суть спору, позиція сторін. Процесуальні дії суду. Заяви учасників справи.

Позивач є державним службовцем суду. Позивачу було встановлено 50% надбавки за вислугу років, яка передбачена ч.1 ст.52 Закону України ''Про державну службу'' від 10.12.2015 № 889-VIII (надалі - Закон № 889-VIII). На виконання вимог п.12 розділу ''Прикінцеві положення'' Закону України ''Про Державний бюджет на 2024 рік'' від 09.11.2023 № 3460-IX (надалі - Закон № 3460-IX), першим відповідачем було видано наказ про встановлення позивачу 30% такої надбавки. На переконання позивача йому неправомірно було зменшено розмір надбавки за вислугу років, оскільки це не узгоджується з приписами Закону № 889-VIII.

Тому позивач звернувся до суду з позовною заявою 17.05.2024, в якій просить суд: визнати протиправним наказ керівника апарату першого відповідача від 07.02.2024 № 4-ОС про встановлення позивачу надбавки за вислугу років у 2024 році на державній службі в розмірі 30% та скасувати такий наказ в частині встановлення надбавки за вислугу років на державній службі на рівні 2% посадового окладу державного службовця за кожен календарний рік стажу державної служби позивача в розмірі 30% посадового окладу; зобов`язати другого відповідача здійснити перерахунок та виплату надбавки за вислугу років на державній службі позивачу відповідно до ст. 52 Закону № 889-VIII та наказу першого відповідача «Про встановлення надбавки» від 13.06.2016 № 27-ОС, починаючи з лютого 2024 року, із урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов`язкових платежів.

Судом відкрито провадження у справі 21.05.2024.

Другим відповідачем було подано відзив на позову заяву, в якому зазначено, що ним правомірно нараховулася позивачу надбавка за вислугу років у розмірі 30% на підставі проведених у судах Сумської області класифікації посад державної служби та виданих судами наказів, якими установлено державним службовцям таку надбавку, відповідно до п.12 ''Прикінцеві положення'' Закону № 3460-IX. Другий відповідач, як розпорядник коштів нижчого рівня не має правових підстав для самостійного нарахування поза межами видатків державного бюджету, та без застосування обмежень, встанволених таким законом.

Позивачем подані додаткові пояснення.

Перший відповідач правом подання відзиву на позову заяву не скористався. Тому суд вирішує справу за наявними у ній матеріалами.

Установлені судом фактичні обставини. Висновки суду та їх мотиви.

Позивач є державним службовцем суду, що не заперечується сторонами.

Наказом першого відповідача від від 13.06.2016 № 27-ОС позивачу встановлено надбаку за вислугу років на державній службі в розмірі 50% посадового окладу.

Першим відповідачем видано наказ від 07.02.2024 № 4-ОС про встановлення позивачу з 02.02.2024 до 31.12.2024 надбавки за вислугу років - 30% посадового окладу. Наказ виданий на підставі ст.52 Закону № 889-VIII та п.12 ''Прикінцеві положення'' Закону № 3460-IX.

На виконання такого наказу другий відповідач нараховував та виплачував позивачу надбавку за вислугу років у розмірі 30% посадового окладу, що не заперечується сторонами.

Частиною 2 ст.19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписом ч.2 ст.5 Закону № 889-VIII передбачено, що відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до норми п. 4 ч.1 ст.7 Закону № 889-VIII державний службовець має право на оплату праці залежно від займаної посади, результатів службової діяльності, стажу державної служби, рангу та умов контракту про проходження державної служби.

Частиною 1 ст.46 Закону № 889-VIII передабчено, що стаж державної служби дає право на встановлення державному службовцю надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.

Держава забезпечує достатній рівень оплати праці державних службовців для професійного виконання посадових обов`язків, заохочує їх до результативної, ефективної, доброчесної та ініціативної роботи. Заробітна плата державного службовця складається з: посадового окладу; надбавки за вислугу років; надбавки за ранг державного службовця; премії (у разі встановлення) (частини 1-2 ст.50 Закону № 889-VIII).

Отже, заробітна плата державного службовця складається із сталих складових, які є фіксованою виплатою та, по суті, основною винагородою за виконання посадових обов`язків, а також факультативної складової, яка залежить від особистого внеску державного службовця в загальний результат роботи державного органу, є винагородою за ініціативну роботу, своєчасне і якісне виконання завдань, виконання додаткового обсягу завдань.

Згідно ч.1 ст.52 Закону № 889-VIII надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 3% посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50% посадового окладу.

01.01.2024 набрав чинності Закон № 3460-IX, у пунктах 10 та 12 розділу ''Прикінцеві положення'' якого законодавець визначив, що у 2024 році оплата праці державних службовців здійснюється на основі класифікації посад, крім державних органів, зазначених у пунктах 20-22 цього розділу. У 2024 році заробітна плата державного службовця державного органу, який провів класифікацію посад державної служби, складається з посадового окладу, надбавки за ранг державного службовця, надбавки за вислугу років, місячної або квартальної премії, компенсації за додаткове навантаження та за вакантною посадою, грошової допомоги, що виплачується з наданням щорічної основної оплачуваної відпустки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та інших доплат, передбачених законами України.

Надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2% посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30% посадового окладу. Норми Закону № 889-VIII щодо умов та порядку оплати праці державних службовців застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Суд звертає увагу, що відносини, що виникають у зв`язку із проходженням державної служби регулюються Законом № 889-VIII виключно у випадках, якщо інше не передбачено іншим законом. Саме законодавець формує єдину систему законодавства у сфері публічних правовідносин, в якій презюмується конституційність кожного схваленого парламентом закону до моменту спростування цієї презумпції рішенням Конституційного Суду України. Натомість норми Закону № 3460-IX, якими більш детально врегульовано зміст правовідносин щодо виплати державним службовцям надбавки за вислугу років, у період дії спірного наказу були чинними та неконституційними не визнавались, а тому були обов`язковими для виконання. Рішення Конституційного Суду України, про які зазначає позивач не є релевантними у даному спорі.

Отже, нарахування та виплата у 2024 році державним службовцям надбавки за вислугу років мала відбуватися з урахуванням вимог п.12 розділу "Прикінцеві положення" Закону № 3460-IX. Тобто на рівні 2% посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30% посадового окладу, а норми Закону № 889-VIII, які визначають інші правила обчислення та розмір надбавки за вислугу років не застосовуються, оскільки суперечать приписам Закону № 3460-IX.

Суд зазначає, що зміни щодо розміру надбавки за вислугу років на державній службі в сукупності зі збільшенням посадового окладу не є проявом очевидного свавілля та в кінцевому результаті не призвели до реального порушення прав позивача, як державного службовця. Такі зміни не пов`язані з потребою збалансування чи оптимізації видатків Державного бюджету України, зокрема й у зв`язку з уведенням воєнного стану. Навпаки, кінцевою метою запровадженої державою реформи є збільшення привабливості посад державної служби для кваліфікованих спеціалістів та підвищення конкурентоспроможності оплати праці державних службовців у порівнянні з приватним сектором.

Сторонами не заперечується факт того, що розмір сталих складових заробітної плати позивача, після встановлення йому надбавки за вислугу років у розмірі 30%, в порівнянні з такими складовими, коли йому було встановлено таку надбавку 50%, став більшим.

Саме лише зменшення розміру надбавки за вислугу років не спричинило звуження соціальних гарантій і зменшення загального розміру сталих складових заробітної плати, а є складовим елементом послідовного та виваженого підходу держави до поступового підвищення конкурентоспроможності заробітних плат на посадах державної служби.

Підстав для висновку про те, що Закон № 3460-IX суперечить Конституції, для застосування судом норм Конституції, як норми прямої дії, що передбачено ч.4 ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, судом не встановлено.

До такого ж висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2026 у зразковій справі № 240/7215/24, яка враховується судом у даній справі.

Отже, спірний наказ першого відповідача, в тому числі похідні дії другого відповідача щодо нарахування та виплати позивачу надбавки за вислугу років на підставі такого наказу, відповідають критеріям правомірності, які передбачені нормою ч.2 ст.2 КАС України. Тому суд відмовляє у задоволенні позовних вимог.

Судові витрати.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, в матерілах справи відсутні докази понесення позивачем інших судових витрат та у задоволенні позовних вимог відмовлено, то розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 77,90, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до відповідачів: 1. Ковпаківського районного суду м. Суми (вул. Маґістратська, 12, м. Суми, 40605, код ЄДРПОУ 02886462); 2. Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області (вул. Українських Перемог, 4, м. Суми, 40002, код ЄДРПОУ 26270240); про визнання наказу протиправним та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

2. Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.І. Сидорук